На могилі Євгена Маланюка
НА МОГИЛІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА
Двоякісне перо — Його стилет і стилос
Навіки випало з поета мертвих рук.
Невже з цим звершилось і завершилось -
Оця могила й тихий Бавнд Брук?
І як остання пільга і остання ласка
Для душ кількох, що прийдуть на могилу ту -
Посмертна і чужа до невпізнання маска
Утиснена у надгробка плиту?
Ні! Вірш Його — залізних строф когорти -
Поставив він на варті віковій,
Поки новітній Симон прапори розгорне
І загримить останній за Вкраїну бій.
Прийде година звершень Богом дана
І завершиться путь полумяно-палка:
Його поезії у Стольнім, там коло Богдана
Співці читатимуть вітчизняним полкам!
Володимир Біляїв
