Богдан Томенчук
Ще не булО - а щезла би! - Москви.
Ще ви не стали ордами Батия,
А ми по-княжому уже ішли на ви,
І вчили жити світ і Візантію...
Жінки носили долю під грудьми,
Ходили наші доньки в королевах.
Бо ми уже тоді булИ людьми,
Коли ви ще сиділи на деревах...
Такі ви є... Топчи… Вбивай… Дави...
Із лона ми… А ви - з якоїсь вирви.
Князівське наше:"ІдемО на ви..."
Вам розтлумачим: "А чи не пішли б ви?"
Ще ви не стали ордами Батия,
А ми по-княжому уже ішли на ви,
І вчили жити світ і Візантію...
Жінки носили долю під грудьми,
Ходили наші доньки в королевах.
Бо ми уже тоді булИ людьми,
Коли ви ще сиділи на деревах...
Такі ви є... Топчи… Вбивай… Дави...
Із лона ми… А ви - з якоїсь вирви.
Князівське наше:"ІдемО на ви..."
Вам розтлумачим: "А чи не пішли б ви?"
Ці дуже сильні рядки пан Богдан написав рівно рік тому, коли "ще не булО - а щезла би!" - ЗЄлені. Кінцівка, "Князівське наше: "ІдемО на ви..." / Вам розтлумачим: "А чи не пішли б ви?"", мені прочитується тепер як виклик виборові охлосу - кремлівсько-коломойсько-портновському проєктові "ЗЄ".