Свиноокі

Свиноокі

Юрій Андрухович написав це 1993 року про українську діяспору в орді і про наших тамтешніх заробітчан. Мабуть, і в страшному сні не могло йому привидітися, що через чверть століття, сказати б, ментальна "свиноокість" буде визначальною рисою більшости населення України і обраної цією більшістю влади, яка приведе державу на межу знищення.

"У цьому місті, кажуть, живе мільйон українців. Себто Москва — найбільше у світі українське місто. Тут кожен десятий має прізвище на «енко». Але як їх розпізнати? Адже за останні триста років ми досить уподібнилися до цих суворих північан. Чомусь почали народжуватись інші українців — свиноокі, за невиразно-заокругленими пицями, з безбарвним волоссям, яке існує тільки для того, щоб вилазити. Вочевидь, природне обажання наших предків якомога швидше випнутися у великороси призвело до певних пристосуванчих мутацій. Наші славні пращури інтенсивно зривали із себе й своїх нащадків чорнії брови, карії очі, ніженьки білії, вустонька медовії й тому подібне націоналістичне причандалля. Останні сімдесят років зробили цей процес необоротним. Переконуватися в цьому недовго: достатньо пройтися вночі Київським вокзалом і подивитися на цих сплячих товстих людей у поганому одязі: херсонських, житомирських, вінницьких, кіровоградських, зачепилівських, зателепанських, замудонських, леніноб(…)ських, дзержинох(…)ських, та — що там! — і львівських теж…

Мені тяжко уявити собі естонців, які принижено сплять по московських вокзалах. Мені легше уявити собі в цій ролі, наприклад, туркменів. Але в тому й нещастя імперії, що вона вирішила поєднати непоєднуване — естонців з туркменами. А де на її мапі ми, українці? Десь посередині? Це мало втішає.

Тепер будь-який тутешній шовінюга має всі підстави казати: «Да ми єдіний народ! Ми вєдь даже внєшнє нічем не отлічаємся!». І слабкими будуть мої арґументи про Пилипа Орлика й козацьке бароко. Або про Веделя і заквітчаний барвінком меч. Бо він лише кивне головою на оцих сплячих товстих людей, нещасних і вбогих, але навіть несвідомих того, що вони нещасні і вбогі. Лише кивне головою.

Тому Ваша Королівська Милосте, таким необхідним і рятівним уявляється мені Ваше повернення в Україну. Ваш аристократичний еуропейський імідж, ваш блиск і Ваш лоск, Ваша харизматичність (див. словник), Ваша Богопомазаність можуть сотворити нині новий національний міт, сліпучий ідеал. Ви засяєте провідною зорею для всіх цих сплячих по московських, петербурзьких, ашгабадських, сахалінських, уренгойських, лючегондських, красножопських вокзалах «енків»! З нетерпінням чекатиму Вашого повернення та тріюмфального сходження на Київський престіл. Завжди Ваш, Отто фон Ф., український поет."

З "Московіяди"

Цей малюнок якогось західного карикатуриста - не на тему, але ж як файно горить! 😉

Ігор Римарук. Глядач. Монолог після прем'єри

Може, я не про те... Та й промовець із мене невправний: я не звик до трибун, не купую квитків у партер... А сюди на галерку, скажу вам, щотижня, як в пральню, свою душу несу... Але я не про те, не про те. Я в пустелі канал прокладав, болота я облазив, а торік повернувсь до Дніпра. Не життя без Дніпра! Я, звичайно, не Гамлет. Але, видається, й не Блазень. Як, питаєте, гра? Як на мене, не зовсім це гра, це - таке, ніби повз, а затим полетів! Це навала! Це як бігти босоніж у першій траві за село!.. Це, мов спогад, болить... Пам'ятаю, як батька ховали, - я заледве поспів з літака... а якраз зацвіло, і над ямою вишні цвіли... Розумієте, вишні - над могилою!.. Біле над чорним... Життя непросте... Чорне з білим зійшлося!.. Жінки шепотіли; "Всевишній"... а синок мій сміявся, мале ж. Але знов не про те, про Майстрів говорили... А Майстер - не чин, не посада, він - найтонша душа... і найгрубші, мабуть, мозолі... Ех, якби написати! Якби ж то я зміг написати про добро і про зло... і про вічну правдивість землі. І про те, як боїшся: а раптом прожив надаремно? І про вишню самотню, що тисячу років цвіте... І про той Ельсінор, що біліє в осінніх деревах... І про довгу дорогу... Пробачте, я знов не про те.

Д-р Олександер Надраґа. Казки дитинства. Львівський св. Миколай

"У наших снах ми завше однією ногою в дитинстві."
Зиґмунд Фройд

Видним знаком недалеких зимових свят обох обрядів у Львові були від давніх-давніх літ ярмарочні будки з дешевими медівничками, "николайками" і прикрасами на ялинку, що їх уже з кінцем листопада ставляють на Ринку напроти Народньої Торговлі. Поява тих перших будок була для нас малих, "шкрабів" із вселюдної школи великою втіхою, бо вони саме вводили нас в більш, ніж шеститижневий період найкращих казок і мрій дитячих років. Ми всі бігли на Ринок дивитися на ті будки, а обійшовши їx ряд, ставали перед популярним тоді базаром, що містився коло нинішньої Народньої Торговлі і був побіч Кавчинського та Оберського на Галицькій головним доставцем для св. Миколая. Чого там не було на виставових вікнах?! І залізничка на шинах з льокомотивою, що її накручувалося ключем і ріхтерівські будівельні камінчики і маґічні ліхтарні, такі, що кидали ріжні образці на екран з малого обруса. І скриньки з усякими чародійними штуками, гри та забави. Справді, годі було між тими чудами вибирати і признатися родичам, що саме св. Миколай мав би нам принести. Найкраще було б, щоби він приніс нам цілу виставу...

Тимчасом час його приходу наближався і я вдивлювався надійно в образ його святоюрського престола та просив його, щоб він цього року був таксамо щедрий як минулого і у великій своїй ласці додав ще пачку ріжнобарвних олівців, яку я бачив у Дуткевича на Краківській чи у Купфершміда на Руській. Трудно було нам, дітям, заснути напередодні гостини нашoгo добродія. Mи переверталися боку на бік, а наша уява працювала так сильно, як тільки може працювати у малих дітей. Коли ми і заснули, то в другій-третій у ночі було вже по сні. Наші головки давили якісь пакунки і ми в сорочинках бігли з тими пакунками до вікна та при світлі наріжної аверівської ліхтарні попросту розривали їx. Є залізничка, направду є і крейдки! Боже, що за радість! Навіть вилетіла з пакунка пара нікльованих "шляйфів" з гарними ремінчиками! Сестра витягала і ляльку, таку, що закриває очі і бляшану кухню з горнятами, риночками, сковороднями! Зуби звеніли нам від холоду, а мама гонила до ліжок. Але сну вже скоро не було та ледви над ранком ми заснули, я з залізничкою, ceстpa в обіймах ляльки. Одначе прийшла раз ніч, коли сам св. Миколай до нас не зайшов. І щирі сльози лилися нам з жалю, що ми вже "старі" і розвіялася ще одна з чудових казок нашого дитинства!

Та недовго тривають траґедії юних днів. Ось уже по польських Святах і вчора "батяруси" з поблизьких камяниць бажали з банею нашим сусідам, щоб Бог дав їм "у тім домі виграти на льотерії". Батько "вифасував" пенсію і треба було полягоджувати передсвяточні орудки. Я впрошувався на маминого секретаря і мама обчислювала та мені диктувала всякі позиції, які я каліґрафічно списував на картці з мого зшитка. Ішло головно про всякі ласощі, які мама купувала в Народній Торговлі, бо муку брали ми в млині Тома на Янівській. "Фунт жовтих родзинок і пів фунта чорних дрібних". Я писав і облизувався. "Два кіля волоських оріхів, фунт чоколяди, кільо міґдалів, пів фунта цитрини", "Мамо може того буде замало і торги готові нам зіпсуватися!" "Ей, ти ласуне! — відповіла мама — "знаю вже чому тобі замало, але як ми з Маланкою принесемо кіш, то замкнемо все на два спусти". Ті всі застереження не дуже помагали і в кожній торбинці, що зберігала щось смачне, мусіла бути дірочка.

Я скидав вину на погані торбинки (хай простять мені панове начальники складу Народньої Торговлі), але мама не вірила. "Помагав" мамі ще більше, як починали варити. Тоді не один з міґдалів, з яких ми зі сестрою здіймали лушпинки, опинився у шлунку та в кишені і довго ще по святах знаходила там мама якісь родзинки чи куснички чоколяди. Мама витягала на свята "спеціяльні" приписи на торти і тісточка. Кілько вони літ мали ті пожовклі "переписи" писані ледве читким чорнилом по нашому (очевидно з йорчиками), по німецьки і по польськи! "Бачиш Олесь той перепис ще від твоєї прабабки, а цей від бабки; цей від тети Брозі, той від тети Гені, що то вже в чотирнацятім poці життя вийшла заміж і на Буковині її називали "ді кляйне Попадя". Всі ці архитвори кулінарного мистецтва зачиналися від слів: "Возьми, везь, німм" Я з такою пошаною брав їx до рук, якби вони були найстаршими памятниками письменства! Мама робила звичайно все "на око" і навіть моїй жінці трудно нині вивідатися від мами, кілько вона дає цього і того до якогось торта чи пляцка. Вино і риби належали виключно до нас обох — "мужчин" — батька і мене. Служниця брала кіш і ми одного дня ходили з нею на Краківську, до Штадміллєра за вином, а вдень перед самим Свят-Вечором на площу Рибну по риби. Я дуже любив дивитися па малу вінду у Штадтміллєра, якою їхали з пивниці овинені в жовту бібулку ріжні сорти вин. Мама і служниця розбирали риби, ми малі вичікували на плавці, які висушували на печі, щоб ними стріляти.

Прийшов Святий Вечір. Чудовий це був для нас день. Ми ходили просто навшпиньки, щоб тільки не заколотити його святошної тишини. Я і моя рідня, передовсім служниця боялися, щоб не влізла перша "баба" до мешкання. Найтрудніше було з молочаркою. Але і вона в повнім зрозумінні наслідків, що їх можепринести перша її поява, висилала на той день свого чоловіка з молоком, хоч він мусів соромитися йти до міста з бабським "тлумаком". Часто приходив перший каменичний сторож з сіном, яке стягнув з якоїсь селянської фіри, певний, що за свою приналежність до "мужчин" дістане чарку доброї житнівки від Бачевського.

З кухні плили на ціле мешкання дивні пахощі. В великих горшках варився святочний борщ, голубці з грибками і суш куплений у синевідських бойків під парасолями. На столі родилися смачні креплики і капуснячки, на "ринці" смажився мід до горівки з цинамоном. Я з татом прибирав ялинку в замкненім перед цікавими очима молодшої рідні "сальоні". Скоро сходив нам день Уже кидають креплики до борщу, вже на сковородці досмажується риба, тато "коштує" медівку, чи не за міцна. Всі убираємося святочно. Мама застелює стіл білим як сніг oбрусом, під обрус по середині стола кладе сіно і на ньому святковий колач. Займаємо по старшині місця, побіч нас сідає наша служниця. Батько бере тарілку з проскуркою, приступає до мами, тато і мама бажають одне одному всього найкращого і потім ідуть до нас. В очах усіх сльози. Зачинаємо від борщу, потім іде риба; мама вибирає з кусників, призначених для молодшої рідні "ости". Сміло вже їмо налисники з грибами і голубці. Але я жду на кінець вечері і вже біжу до "сальону" засвітити свічки на ялинці. Отвираю наскрізь двері і очі молодшої рідні аж вискакують з радощів. Потім іде "Бог Предвічний", а за цією колядою інші. Полумя свічечок пестить сині, червоні, зелені кулі, золоті горіхи та інші прикраси ялинки. Десь свічечка огортає своїм полумям шпильки ялинки і кімнату наповнює живичний запах галузочки. Свічечки освічують чудові коронкові взори на замерзлих вікнах. Батьки і ми молоді дивимося на ялинку і стараємося вичитати у світляних її кільцях нашу долю в найближчому році.

А ті роки плили тоді так скоро, і приносили вони всяке так, як це воно в людському житті мусить бути. Місце мого батька заняв я, як представник дальшого покоління. І в моїй хаті стоїть така сама ялинка, як колись у нас на Городецькій з такими самими свічечками і прикрасами. Не висять на ньому самі елєктричні лямпочки, з визивним, самопевним світлом скоробагатька та позбавляють ялинку цілої тої краси і цілого того чару, який йому дають тремткі вогники свічечок. На ялинці пишаються різноманітні кулі і прикраси. Найстарші з них мають уже цілих 16 літ і до них рвався цілим своїм кількамісячним тілом старший мій син. Потім ми докуплювали щороку нові чічки аж до найновіших, куплених вже цього року. До кожного з них привязані якісь спомини, кожне з них, це нова сторінка мого родинного життя. Тішилася ними також моя маленька Оленка, але не так палко, як мій Данко. Тільки оченята в них робилися такі великі і такі чудові, як ті кулі у світлі кільканацяти свічечок. Та і ми дивимося не менше цікаво, бо раз у рік завдяки святій вечері і цій ялинці стаємо малими дітьми. Це єдина казка з дитячих літ, що щороку повторяємо собі.

А серед тих мрій очі наші звертаються до їдальні і дивляться на ще одну свічку на столі та на крісло, що його ставимо для когось неприсутнього і сподіваного. Може цей гість прийде за рік, за два, може на нього ждатимуть ще наші діти. І в тій надії черпаємо заохоту до життя, до праці, до боротьби з вітрами серед моря нашого теперішнього життя.

Гасне одна свічечка, за нею друга, третя, а з ними гаснуть теж спомини: один, другий, десятий. Діти рахують, кілько треба дати нових свічечок, щоб на другий день Христового Різдва могли засяти новим, повним світлом.

[Діло]
07.01.1939

https://zbruc.eu/node/17539

Єдиною метою опозиції має бути відсторонення Зеленського від влади

Найдетальніше досі досьє режиму Зеленського, з фактами та висновками.

Головний і очевидний висновок:
"Правління Зеленського є не демократичний, але авторитарний, корумпований РЕЖИМ. Єдиною реальною загрозою українській державності, конституційним правам і свободам українських громадян є непотичний, корумпований режим Зеленського. Єдиною метою опозиції має бути відсторонення його від влади. Усе решта - деталі."

Посилання на багатющу доказову базу - в ориґіналі документа.

ПЕРІОД НАПІВРОЗПАДУ

Ми багато разів і на різних прикладах пояснювали спосіб існування і принципи дій режиму Зеленського. Вони не є складні - брехня, маніпулювання, дезінформація, повне іґнорування інтересів держави і презирство до власного народу.

Усі "дії" режиму Зеленського зводяться до створення інформаційних приводів для відволікання суспільної уваги від реальних цілей режиму і до збереження можливостей їхньої реалізації. Притім цілі ці примітивно прості - гроші, дуже великі гроші особисто Зеленському. Після цього - хоч потоп...

Саме це й визначає суть нинішнього шоу під назвою "Розкриття справи Шеремета", яке розігрується перед країною. Єдине, що відрізняє цей випадок від попередніх, - чітка позиція на залякування і криміналізацію активної опозиції.
Й на це є свої причини.

Закінчується 2019 рік і сьомий місяць "турбоправління" Зеленського в умовах повної концентрації всіх гілок влади в його руках.
Результати цього "управління" дуже слабо передаються словами "хаос і проблеми".

Зеленський став фіґурантом найбільш ґрандіозного скандалу в США, що загрожує чинному президентові Трампу імпічментом, а Україні - втратою реального і єдиного союзника у боротьбі з Росією.
Зеленський потрапив під розслідування Міністерства юстиції США з приводу перевірки лобістської діяльности на території США осіб і організацій зі статусом "non-resident", унаслідок якої спливли вельми цікаві факти незаконного фінансування виборчої кампанії самого Зеленського.
Зеленський став фіґурантом справи, яка розглядається Канцлерським Судом штату Делавер - справи "Приватбанк проти Коломойського і Ко.”
Унаслідок незграбної спроби дезінформувати прем'єр-міністра Трюдо, фактично припинено контакти з найближчим і надійним союзником — Канадою (Зеленського не допустили на борт канадського військового корабля в Одесі за прямою вказівкою прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо https://timeze2019.blogspot.com/2019/07/blog-post_7.html).

Фактично згорнуто програму співпраці з МВФ - не в останню чергу, через тривалий особистий конфлікт Коломойського з НБУ.

Переговори щодо газового транзиту провалено через позицію Росії, яка вважає Зеленського зручною мішенню для тиску і впевнена, що досягне результату без поступок.

Зони розведення військ, узгоджені Зеленським, спокійно заповнюються військами РФ, про що вже повідомляє навіть українське Міністерство оборони.

Угода про припинення вогню не виконується з боку РФ взагалі. Щоденні обстріли тривають, забираючи життя українських воїнів, які змушені гранично обмежувати себе у можливості вогневої відповіді.

Зовнішньополітична команда Зеленського, що складається з прямих аґентів впливу Росії, фактично паралізувала роботу Міністерства закордонних справ, замінивши дипломатів "єрмаками, пристайками та кулебами, що до них примкнули". Замість системної державної роботи у цій сфері, Зеленський наймає все нові й нові структури для лобіювання на Заході власних інтересів.

Політика "діялогу з Росією", яка проводиться людьми малообізнаними в питаннях міжнародних відносин і ситуації в Росії, призводить до односторонніх поступок російським інтересам в обмін на ефемерну віртуальну картинку "мирного процесу". В результаті непродуманої політики обміну, до рук РФ передають громадян України, які є свідками злочинів Росії не тільки проти України, але й проти громадян інших держав.

Навмисне замовчується і приховується тема участи Росії в масовому грабункові тимчасово окупованих територій і причетности до найбільш звірячих злочинів проти українських громадян.

Внутрішньополітична ситуація характеризується падінням рейтинґу президента і правлячої партії.
Зеленський дедалі більше втрачає підтримку навіть у власній партії, де група підконтрольних Коломойському депутатів, яка формується, вже цілком може заблокувати навіть таке голосування, що вимагає простої більшости.

Формування органів влади за непотичним принципом "свій\чужий" призвело до заповнення органів державної влади відвертими дилетантами, здатними лише робити чергові рекламні заяви, виконувати вказівки Зеленського і структурного оліґарха Коломойського, фотографуватися на столах, їздити на самокатах по Кабміну і клянчити підвищення зарплати, розмір якої в десяток разів перевищує пенсії, що їх ці діячі платять своїм співгромадянам.

Основна маса прийнятих законопроєктів (в тому числі і президентські) не має економічного обґрунтування, що його вимагає Закон, на що не раз звертало увагу навіть Міністерство фінансів. Основна маса наспіх прийнятих законопроєктів потребують змін, що їх вносять у режимі "терміново потрібно", й це призводить до чергових економічних втрат і викликає нові запитання.

Правлячу партію стрясають скандали всіх ґатунків від відверто корупційних до еротичних. Відсутність реакції правоохоронних органів, повне іґнорування фактів оголошуваних корупційних та інших порушень з боку правлячої партії є переконливим свідченням явної заанґажованости органів правосуддя.

Економічні преференції для структур Коломойського плюс відвертий і нахабний тиск на структури держави з елементами кримінального тиску на окремих представників - це наслідки передвиборчих зобов'язань Зеленського перед Коломойським. На цей розгул відвертого рекету реакції правоохоронних органів або немає, або вона є чисто бутафорною.

Економічна ситуація у країні катастрофічна. Країна входить у 2020 рік із сукупним дефіцитом бюджету понад 90 млрд. гривень, навіть за умови стовідсоткового виконання дохідної частини бюджету. На Україну чекає скорочення чисельности зайнятих у бюджетній сфері та зростання безробіття з різким зниженням основного рівня соціяльних програм. Маніпуляція показниками бюджету - це пусте жонґлювання нічим не підкріпленими цифрами, які за підсумками року виявляться значно нижчими за плановані. Планований масовий продаж дохідних об'єктів державної власности тільки погіршить ситуацію.

Планований ринок землі у варіянті напівзакритого розпродажу "потрібним людям" призведе до скуповування більшої частини с\г земель групою спекулянтів і, як наслідок, — до падіння виробництва зерна у наступні 1-2 роки через необроблюваність або часткову необроблюваність скупленої землі з усіма соціяльними та економічними наслідками, що звідси випливають, але влада цього не зупинить - бо тут є особистий інтерес Зеленського.

З метою економії бюджету чиниться поступове згортання бюджетної сфери в освіті та охороні здоров'я. З 2020 року на країну чекає досить серйозне підвищення ціни на газ та електроенергію.

В умовах наростаючого соціяльно-політичного протистояння режим Зеленського прекрасно розуміє, що його соціяльна база є пасивною і частково взагалі існує віртуально. У разі прямого соціяльного або політичного конфлікту підтримка цієї групи носитиме умовно-віртуальний характер. Але лайк у соцмережах - поганий захист від каменя, що летить у тебе.

Тому в якості головної зброї проти активної меншости суспільства прийнято звичну для Зеленського тактику політичного шоу й відволікання уваги цієї найактивнішої меншости від його власної персони і проблем держави.

“Активна меншість" і політична опозиція, які обговорюють питання достовірности чи недостовірности криміналістичних фантазій поліції, - зручна ширма для маніпулювання і каналізації соціяльного протесту.
Лідери опозиції, які позадкували до зони невтручання в судову тяганину під загрозою "пристібання" до процесу за найдикішими звинуваченнями, - це є саме те, що потрібне режимові, щоб виграти час.
Забуто питання про незаконне фінансування партії Зеленського підставними особами, забуто питання про корупцію і купівлю голосів у ВР, забуто звірячі вбивства українських військовополонених, з вилученням внутрішніх органів, представниками "договірної сторони мінських домовленостей" - уся опозиція обговорює достовірність ідентифікації людини за її ходою.

Політика - це не реаґування на ситуації. Політика - це мистецтво узагальнення.
Насправді все дуже просто.

Управління країною має здійснюватися на підставі тих принципів і тими методами, за якими обрано владу.

Якщо управління країною здійснюється за відмінними принципами - це не влада, це режим.

Зеленського обрано президентом країни на підставі принципів демократії і свободи волевиявлення.

Принципи, за якими Зеленський керує державою, - це непотизм, особисте втручання в усі гілки державної влади і зневага до принципів демократії.

Правління Зеленського є не демократичний, але авторитарний, корумпований РЕЖИМ.

Єдиною реальною загрозою українській державності, конституційним правам і свободам українських громадян є непотичний, корумпований режим Зеленського.

Єдиною метою опозиції має бути відсторонення його від влади.

Усе решта - деталі.

Переклад мій.

Ориґінал:
https://timeze2019.blogspot.com/p/blog-page_14.html

Андрій Піонтковський про зраду, яка міститься в комюніке Нормандського саміту

Антін Борковський:
Найбільше тривожить у теперішній ситуації демонстративна глухота нашої влади й фрагментованість та розшарпаність суспільства. Вже увиразнено сценарій за яким ведуть Україну. Цей сценарій проявлений у комюніке паризького саміту, де-факто в путінському ультиматумі - Зе-команді дали 120 днів, аби впровадити в українське законодавство формулу Штайнмайера і затвердити особливий статус ТОТ ОРДЛО на постійні основі. І не слід сподіватись, що все якось розсмокчеться, що Путіна укатають на зміну переговорних позицій - Путін у Парижі висунув ультиматум, який підтвердив подальшими облудними заявами про Сребреницю. І не надто важливо, що говорили на спільній прес-конференції, що їли, що бухали – важливо під якими зобов’язаннями поставив підпис президент України. Ці 120 днів підуть не на дискусії з опозиційними середовищами (бо вони, мовляв, «мєшают нам жіть і работать»), ці чотири місяці підуть на пацифікацію публічної думки і відповідних середовищ. Активна частина громадян не матиме фізичної змоги консолідовано реагувати на всі брутальні подразники, яких більшає, натомість суспільний бензин непомітно і невблаганно ллється. Що й сказати: зима тривоги нашої. Саме так називався роман Джона Стейнбека. Про це та інше на Еспресо.

“В сухому залишку маємо — зобов’язання проводити вибори за формулою Штайнмайєра та перспективу повернення України на газову голку “Ґазпрому”. Тим часом півкраїни радіє, що “він нічого не зрадив”.

Ці слова Сергія Тарана Антін Борковський поставив епіграфом до своєї вчорашньої розмови з Андрієм Піонтковським: 

“ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ПІДПИС ЗАРАЗ ПОСТАВИВ ТИ. НЕ ПОРОШЕНКО."

... На прес-конференції Зеленський старанно підкреслив усі ті «червоні лінії», що про них йому нагадало громадянське суспільство, мов би направляючи його на саміт. Усе це звучало дуже обнадійливо. Але потім наспіло комюніке, а комюніке - це практично трохи відредаґований відомий нам текст проєкту, погодженого 14 вересня Єрмаком, який сконцентрував у своїх руках все управління зовнішньою політикою України, з його куратором Сурковом у Москві. Там навіть Сурков на місці зазначив, що якісь формулювання були пропущені, й наполіг на їхньому відновленні. Тобто на прес-конференції Зеленський заявив, що ні з яким ОРДЛО на путінських умовах Україна возз'єднуватися не збирається, що вона не дозволить створити на її території леґального, з погляду українського законодавства, військово-терористичного плацдарму з двома армійськими корпусами, жодних перешкод для поширення якого на решту території України немає. А документ свідчить: «Так, ми йдемо по шляху [нерозбірливо], ми обов'язково інкорпоруємо знамениту «формулу Штайнмаєра» в Конституцію, ми законові про статус надамо постійного характеру, тобто завуальовано це означає те ж саме - внесення у Конституцію. Усний виступ і підписане комюніке абсолютно суперечать одне одному. Що після цього можна сказати... Зеленський знову поставив Україну в те саме становище, після всіх цих протоколів Єрмака, підписаних спочатку 12 липня, потім 14 вересня, - у становище школяра, якого поставлять у кут і битимуть різками за те, що він не виконав якихось домашніх завдань, - те ж саме буде зараз продовжуватися.

- А.Б. Але Путін почав палитися відразу ж після Нормандського саміту, заявивши, що, мовляв, Україна готує так звану «Сребреницю», якщо Росія віддасть контроль над кордоном.

- А.П. Жахливий злочин у Сребрениці скоїли сербські фашисти за потурання і підтримки Росії, тоді ще єльцинської Росії, а путінська Росія всіляко їх покривала й зірвала оголошення рішення Ради Безпеки про визнання цього злочину актом ґеноциду. А зараз він раптом, звідкись, із глибини своєї пам'яті, згадав про Сребреницю. Ну, в нього вже старечий маразм - він на прес-конференції фактично зізнався, у відповідь на запитання журналіста, що його терористи вбили громадянина Грузії в Берліні, й довго дуже пояснював, який той був негідник і чому його треба було вбити. Справа не в Путіні і не в Меркель - справа в Києві. Київ і Україна повинні самі для себе вирішити. На них накинуто цей зашморг - ОРДЛО, і Путін, Сурков, Чесноков та інші ненависники України його затягують. Або Україна зірве цей зашморг і скаже: «Ми бачимо всі ваші плани, йдеться не про повернення територіяльної цілісности України, хоча б частково, - йдеться про путінський план підпорядкування всієї України через уштовхування цієї ракової пухлини в її геополітичне тіло. Ми відмовляємося від цього». Зеленський цього не сказав, сьогоднішня влада цього не сказала. Ба більше, він вигадав якусь... нова фєнєчка в них з'явилася: «Так, це погано, але це підписав «злочинець» Порошенко, і ми повинні це виконувати." Ми пам'ятаємо, в яких умовах колишня влада підписала цю угоду! І в ній є маса суперечливих моментів. Чому ось тепер у Зеленського «забувають», кажуть про передачу кордонів після виборів і розводять руками: «Ах, ми тепер...» Там написано інше! Там написано «вивід озброєнь і всіх іноземних військових підрозділів». Порошенко протягом 5 років блокував цей путінський задум поглинання України через розширення ОРДЛО, заявляючи, що Росія не виконує ключових положень Мінських угод: «виведення військ і озброєнь», не кажучи вже про припинення вогню.

- А.Б. Парадоксально: такий «поганий» Порошенко, що підписав Мінські угоди, і ми, відповідно, будемо їх дотримуватися. І, на відміну від Порошенка, ми, за допомогою Верховної Ради, мов би імплементуємо певні зміни в Конституцію.

-. А.П. Це жахлива леґенда, якою Зеленський із задоволенням зараз прикривається. Тепер вони ще збираються судити Порошенка як «зрадника» за підписання Мінських угод! А от вони їх будуть виконувати. А він як раз 5 років, досить успішно, за підтримки міжнародного співтовариства, опирався тискові. А після того, як вони півроку кричали, що в Україні правила «партія війни», вони, звісно, зруйнували всю міжнародну підтримку. І, з огляду на коментарі у Києві, які тривають, мій позитивний настрій після прес-конференції Зеленського все більше розсіюється, і я починаю ставити собі запитання, а чи не була ця прес-конференція димовою завісою, що приховує справжнісіньку зраду, яка міститься у цім комюніке? Тепер, коли вже він підписався під «формулою Штайнмаєра» і «особливим статусом», ідіотська леґенда про "вину" Порошенка відпадає: ось ТВІЙ підпис стоїть, Зеленський, ТИ за все це відповідаєш. Ми ж бачимо: от міністр закордонних справ Пристайко, який не раз підкреслював свої патріотичні погляди, він фактично відсторонений від керівництва зовнішньою політикою...

- А.Б. Наскільки я розумію, всі рішення приймаються в Офісі президента, і ситуація буде, з деякими змінами, подібною до того, що відбувається в офісі у Трампа, до якого швиденько після Нормандського саміту поїхав Лавров.

- А.П. Зараз ситуація краща. Трамп, звісно, робить усе, щоб догодити Москві, і оцей його ганебний жест із демонстративним прийомом Лаврова показує, де лежать його симпатії. Але в Америці є Конґрес і військово-політичний істеблішмент, і, паралельно з цим візитом, група сенаторів, причому в основному сенаторів-республіканців, внесла законопроєкт про т. зв. «пекельні санкції» щодо Росії. Тобто міжнародні позиції України у США, як не парадоксально, зміцнилися в результаті зрадницької - і щодо України, і щодо власної держави - політики Трампа. Дія Трампа викликала протидію Конґресу і істеблішменту. А от перетворення Макрона на путінського холуя завдало удару по позиціях України і [нерозбірливо]. Звернемо увагу: Меркель, принаймні, якось намагалася підтримати Зеленського... Проблема не в Макроні, не в Меркель, не в Трампові - проблема в Києві. Усе залежить від готовности України чинити опір демаґоґії і путінській аґресії.

- А.Б. Є ще один дуже важливий момент: практично Росію виведено з числа аґресорів. Її вже не називали аґресором, а фактично її вже задокументували як країну, яка разом зі своїми "вірними европейськими союзниками" намагатиметься створити «мирний сценарій» в Україні!

- А.П. Формально Москва завжди підкреслювала цей статус, і в тих же Мінських угодах - вона мов би не є учасником Мінських угод. Але тут ця формальна сторона перетворилася на фактичну. Адже те, що ми знаємо з інформація, яка просочилася, - до речі, рекомендую всім перечитати повний ненависти і зневаги до України репортаж путінського холуя Колесникова - там, на саміті, троє людей давили дружно на Зеленського. Найбарвистіша фраза, яку приписують Зеленському, - в якийсь момент він сказав: «Якщо ви так змушуватимете мене погоджуватися буквально з усіма пунктами Мінських угод, то наступного разу сюди приїде інший президент». Він ніби послався на тих людей, які стояли на Майдані й на Банковій. Вони йому допомогли, можливо, хоч щось відстояти в цім документі, але у своїй прес-конференції перед українськими журналістами він не міг приховати своєї ненависти до них і знову на них накинувся. Він сказав, що вони заважали - люди, які виходили з вимогами, заважали його переговорам. До своїх політичних супротивників — до трьох фракцій у Раді - він ставиться зі значно більшою неприязню, ба навіть ненавистю, ніж до Путіна.

Джерело:
В ефірі телеканалу Еспресо - Андрій Піонтковський
https://espreso.tv/video/272687

Роздруківка моя.

Крім того, у цій передачі зі студії "Захід" https://espreso.tv/video/studiya_zakhid/ Антін Борковський мав розмови:

- з Марком Войджером, старшим науковцем Центру Байдена, екс-радником командувача військ США у Европі:
Я ШОКОВАНИЙ - ВИМАГАЮЧИ РОЗМІНУВАННЯ, КРЕМЛЬ ГОТУЄ НАСТУП!
https://espreso.tv/video/272693

- з Тарасом Стецьківом, політиком, громадським діячем, членом координаційної ради Руху опору капітуляції, й Миколою Давидюком, політологом, керівником аналітичного центру «Політика»:
УКРАЇНУ БУДУТЬ НАГИНАТИ НАЙБЛИЖЧІ 120 ДНІВ.
https://espreso.tv/video/272691

- з Романом Кечуром, психотерапевтом, головою секретаріяту Української спілки психотерапевтів:
ОБМІН СУВЕРЕНІТЕТУ НА ТЕРИТОРІЮ - ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ.
https://espreso.tv/video/272527

Справа Шеремета - це спектакль 95 кварталу, який має на меті щось від нас сховати

Оновлено.

Андрій Антоненко:

"Мені пред'являють вбивство Шеремета. 

Прям зараз. У моєму дворі. Буде обшук. Хелп!"

Як розсипАлася "версія" слідства 😉

За версією слідства. для проведення акції обвинувачені використовували саморобний вибуховий пристрій, головним компонентом якого була вибухова речовина "гексоген", куплена в невстановленої особи.

За останні півроку МВС вилучило в населення понад дві тонни вибухових речовин і вибухонебезпечних предметів, але жодного разу не повідомлялося про вилучення гексогену в чистому вигляді. І цьому є пояснення. Гексоген не використовується в чистому вигляді з різних причин, зокрема й через досить високу токсичність і добре виражені властивості накопичення в організмі людини (“Шкідливі речовини в промисловості”, вид-во "Хімія", 1976, т. 2 ст. 486).

Гексоген - основна частина т.зв. пластитів "Сентекс", "С-4" "ПВВ-5А" тощо. Його кустарне виготовлення вимагає досить високого рівня хімічних знань і є безглуздим з економічного погляду в країні, де досить просто отримати вибухівку за відносно невеликі гроші.

Використання слідством версії "гексоген" - це спроба ситуативно прив'язати згадувану міну МОН-50, до складу якої і входить пластит на основі гексогену "ПВВ-5А". В усякому разі, вирішальною відповіддю на питання є хімічний аналіз зіскрібків місця вибуху, який має дати відповідь на питання про характер вибухівки. Але слідство не надає результатів такого аналізу.

Друге питання - забійні елементи міни МОН-50, циліндричної форми, які під час вибуху створюють зону осколкового ураження. На жоднім фото автівки жодних слідів цього характерного ураження немає, а за кустарного запресування забійних елементів машина мала би нагадувати сито.

Повідомлення tZE Inform від 19.12.2019

Пропав том кримінальної справи про вбивство Шеремета. Епопея з цією справою вступає в завершальну стадію, й вона почалася, як і годиться, з трагікомедії: йдеться не просто про "зниклий том кримінальної справи", а про зведений том з результатами експертиз у цій справі. Котрий том, за дивним збігом обставин, 😉 перебував під час пожежі 10.06.2020 р. в будівлі ГСУ МВС - у сховищі речових доказів.

Повідомлення tZE Inform від 10.07.2019

Слідчі у справі Шеремета якимось незбагненним чином повністю іґнорують побутову версію події. Вбивство - через гроші - досить заможного Шеремета виглядає більш правдоподібно, ніж убивство "з метою дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні" майже нікому не відомого громадянина трьох країн. Ще у 2018 році слідство виявило на чотирьох рахунках Шеремета у Латвії 1.116.890 евро.

Звідки такі гроші в гнаного і переслідуваного опозиціонера-дисидента - цікаве питання. З моменту вбивства навколо них крутиться детективно-юридична історія про визнання прав на спадкування, але латвійські суди вперто відмовляють групі людей у ​​визнанні їхніх прав на спадкування.

Суть усього цього полягає в тому, що в березні 2016 року Шеремет майже оформив юридично створення благодійного фонду захисту вільної преси в Україні з юридичною адресою у Латвії. Такий собі "хедж-фонд", покликаний убезпечити і леґалізувати гроші в країні, що активно почала моніторинґ своєї банківської системи з метою пошуку сумнівних грошей. Гроші до цього фонду мали надходити саме з таких рахунків. У матеріялах справи зафіксовано дані про сварку між Шереметом і його "співмешканкою П." наприкінці червня 2016 року, причин якої або не з'ясовано, або не зазначено.

Шеремет їхав не на роботу. Шеремет їхав фактично підписувати фінансово-юридичні папери для переказу грошей з особистих рахунків на рахунки згаданого фонду. Маленький цікавий нюанс - рахунки таких фондів не підлягають успадкуванню за фактом прямого наслідування. Для того існує окрема процедура, записана у статуті фонду.

Повідомлення tZE Inform від 14.12.2019

Результати біометричних досліджень ходи, виконаних залученим експертом МВС, прямо суперечать даним таких же досліджень, проведених раніше групою експертів Київського інституту судових експертиз.

"Версія" слідства про встановлену під днищем автівки бомбу не підтверджується результатами експертиз. Днище машини не має пошкоджень, характерних для вибуху. Рульова та колісна системи цілі. Швидше за все, бомбу встановили ​​під сидінням водія; вона мала тротиловий еквівалент близько 50-79 г безоболонкового пакування. Але підозрювані не мали доступу до салону машини, захищеної дворівневою системою сиґналізації.

Це файнезна новина, на додаток до опублікованої версії про ймовірну причетність пок. Шеремета до афер із сумнівними грошима. Хотілось би бачити вирази облич слідчих. 😉

Джерело: Хроніка справи Шеремета https://timeze2019.blogspot.com/p/h.html

Чудовий ролик: 

Справа Шеремета - Нудний Пенс усе розклав по поличках.

Основний мотив. Що від нас ховає президент і зе команда?
https://www.youtube.com/watch?v=6D-Nla37vb0&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1gMq73f2GuP7f-bpY2SQ_Nqf1mPTsLrbSW41bqZcu9AX3KbxbhExUqa0Y

Андрій  - автор гімну Сил спеціяльних операцій (називаного також одним із гімнів ветеранів АТО):

Тихо прийшов, тихо пішов

Ще коли на траві роса,
Ще коли воду коні п'ють,
Вже нащадки старих характерників
Укладають свій парашут.
В небо цілить гелікоптер
І лунає наказ "На зліт"
І бійці спеціального значення
Вирушають у свій похід.

Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ.

Нас не видно, але ми тут,
Нас не чути, але ми є,
Так буває, що твого серця стук
Наче молотом в тиші б'є,
Ми для ворога - вічний жах
І для зрадників - сатана,
А над нами так велично майорить
Прапор з образом кажана!

Закодовані в нас імена
І обличчя ховає "тінь".
Ми таємно кладем за Країну життя
Не вагаючись, без сумління.
І загиблих наших Братів
Командирів, солдат рядових
Тих, хто землю свою захистили в боях
Ми в серцях закарбуєм своїх.

Тихо прийшов, тихо пішов,
Ворога знищено, як був наказ,
Сонце сідає, ніч наступає,
Домів повертається Спецназ.

Riffmaster-"Тихо Прийшов,Тихо Пішов" або "Пісня Спеціального Значення"
https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=FSV_ewubNak&feature=emb_logo

То хто ж убив Шеремета? (фото, відео)

Про спектакль 95 кварталу зі справою Шеремета - Тарас Чорновіл, Валерій Прозапас, Віктор Трегубов, Алекс Нойнець, Андрій Скатерний, Віктор Литовченко, Mason Lemberg, Олексій Петров, Роман Доник, Катерина Яресько, Дмитро Вовнянко, Андрій Смолій, Елемір Данканич, Володимир Ар'єв.

https://tverezo.info/post/108422

Андрій Антоненко

У корені міняє справу: знайдено дивні неспівпадіння у справі Шеремета
У мережі спливли дивні розбіжності щодо підозрюваного у вбивстві Шеремета Андрія Антоненка.
13 грудня Печерський районний суд Києва по справі Шеремета ухвалив відправити підозрювану у вбивстві журналіста Павла Шеремета Яну Дугарь під домашній арешт. Після цього в мережі з'явилася інформація про дивні невідповідності. 

Підозрюваний Андрій Антоненко

Нардеп Борислав Береза опублікував у Facebook знимки підозрюваного в цьому вбивстві Андрія Антоненка, зроблені наступного дня після злочину:
"Ці два фото зроблено з інтервалом 24 години. Перше – 20.07.2016 з камер відеоспостереження на місці вибуху. Друге – 21.07.2016 з концерту Антоненка в Докер АВС.
І тепер у мене два запитання:
- як він за добу так схуд?
- як йому вдалося відростити бороду з боків обличчя за ту саму добу?
Дуже хочеться отримати відповідь, адже поліція стверджує, що це одна й та сама людина. Чи це не точно?"

Джерело https://www.rbc.ua/ukr/styler/korni-menyaet-delo-naydeny-strannye-nesovpadeniya-1576246226.html

ПРО ШЕРЕМЕТА. МОЄ.

Перечитавши ще раз звинувачення Антоненка: "Досудовим слідством встановлено, что Антоненко, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, маючи намір зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості… задля дестабілізації ситуації в країні..." - я ВПЕВНЕНИЙ, що ці рядки писались в РОСІЇ!!!

В Україні усі ці "ультранаціоналістичні" і "арійська раса" вже давно не сприймаються як звинувачення в злочині, а швидше як несерйозний "прикол".

Це РАШИСТСЬКИЙ СЛОГ і РАШИСТСЬКИЙ СТИЛЬ!!!

Сперечатись не буду.

Микола САВЕЛЬЄВ, есквайр  https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1462427940575727&id=100004256042549

Дивимося. Це - машина Шеремета, підірвана, за твердженням слідства, гексогеном з використанням вражаючих елементів від протипіхотної міни МОН-40. Витяг з обвинувачення — на знимці внизу.
В МАШИНІ НЕМАЄ ЖОДНОГО ОТВОРУ ВІД ВРАЖАЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ? Так вона ж має бути, як сито!

В іграх "нанайських хлопчиків" крутий перелом. Аваков викинув на стіл козирну карту, щоправда, краплену - “розкриття” справи Шеремета. Черговий піар-вереск для солодкої парочки Зеленський-Рябошапка, яким потрібно хоч чимось загасити пожежу з незаконним фінансуванням партії Зеленського* і зі знівеченим тілом Романа Безпалого **. Закінчиться вона так само, як і "справа Гримчака", - нічим.

Для тих кому цікаво. Ми чекаємо відповідей щодо ключового експерта справи - т. зв. "експерта зі світовим ім'ям” Айвона Бірча. Запити пішли до США, Бельгії, Нідерландів. У Великій Британії в нас, на жаль, по цій темі немає джерел.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, провідна установа країни в цій галузі, про жодні експертизи у цій справі не чув. Крім того, вони м'яко пояснюють, що судова експертиза призначається за рішенням органів слідства. Ніхто до них не звертався.

Питання від юристів. Слідство веде прокуратура, а чому виступає поліція?
Відповідаємо: Аваков вирішив стати Трубою число 2. 😉
Цей цирк має тактичне завдання - прикрити сьогоднішні газові переговори. Вово, не прокотить!

Справа Шеремета. У день вбивства Шеремета підозрювана медсестра Дугарь перебувала в АТО, - депутат Зінкевич.

Обшуки в головних фіґурантів справи Шеремета дали нульові результати. Тому вирішили перейти на тих, хто наразі у справі не фіґурує - поліція обшукала будинок Євгена та Наталії Аскалевих. Шоу триває.

Чим далі, тим цікавіше. Виявляється, що в липні (23-го) слідча група на вимогу Зеленського надала йому доступ до секретної частини даних розслідування у справі Шеремета. На якій підставі? КПК не передбачає ознайомлення зі справами (а тим більше з їхньою секретною частиною) третіх осіб і не робить винятку ні для кого. Вимога Зеленського - це явне перевищення службових повноважень і тиск на слідство.

Технічний аналіз телефонних з'єднань у справі Шеремета (понад 80 млн. за даними слідства) проводився на потужностях компанії "Київстар", якою володіє російський оліґарх Міхаіл Фрідман (“Альфа Ґрупп”).

Колектив "Української правди", що його "в темну" використовували для стимуляції активности Авакова, перебуває у шоці від озвученої версії вбивства Шеремета https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/12/7234678/ .
Шановні, у цій шаховій грі з вами просто зіграли в дурня. І хто дурень — ви, мабуть, вже зрозуміли.

Адвокатська компанія Масі Найєма не захищатиме обвинувачених у справі Шеремета. Хто б сумнівався, що ця повія, отримавши хлібне місце в "Укроборонпромі", вилизуватиме як може дупу Зеленському. Просто запам'ятаємо цей факт.

Після тривалого пошуку суду, зупинилися на Печерському. Загальне правило: суд має бути за місцем основної прописки!

PS. Судді Вовкові "зістрибнути" не дали. Зграя товаришів-суддів виштовхала його на процес зі словами "Йди, у тебе класно виходить". Це після того як він назвав прокурорів бовдурами. 😉

PPS. Ми помилилися. Київський державний інститут судових експертиз брав участь в експертному забезпеченні справи Шеремета у питанні "ідентифікації особи за відеоматеріялів". Оскільки учасники цієї експертної дії дали письмові зобов'язання про нерозголошення, наше джерело визнало за можливе ввести нас в оману. Ось так відступ від правила "тільки після двох підтверджень" призводить до помилок. Вибачаємось перед нашими читачами.

_________________

* "Українська правда" відкрила сезон полювання за скальпом Авакова. Звісно, за всім цим явно видно обриси товариша Баканова, але справа тут не тільки в ньому. Суть атаки - підірвати паритет влади Зеленського зсередини. Головне, що є в Авакова на Зеленського, - це колосальний обсяг інформації про незаконне фінансування виборчої кампанії, величезні суми готівки, які концентрувалися в руках Михайла Федорова, ну, і т.д. Те, що "УП" вже згадує про "компромат", - це просто натяк. Організатори цього хочуть змусити Авакова, захищаючись, викинути все це назовні.

Судячи з повідомлень, режим Зеленського всерйоз стурбований інформацією, яка просочилася, про зв'язки одного з головних фіґурантів справи Гандзюк, Мангера, з основним донором партії "Слуга народу" Олегом Семеновом, який перерахував до фонду партії десятки мільйонів гривень. Притім, більшість його фірм носить явно фіктивний характер. Для контролю за цією справою Корнієнко отримав вказівку терміново створити у ВР слідчу комісію для розслідування справи Гандзюк. Місцезнаходження самого Семенова наразі невідоме.

** МОВЧАННЯ ВБИВАЄ!
Режим Зеленського якось дивно мовчить щодо питання повернення майбутніми "представниками територіяльних громад" тіла українського воїна Романа Безпалого, зі слідами жахливих тортур та вирізаними внутрішніми органами.
Не приховуємо - ми намагалися отримати отримати акт судово-медичної експертизи, проведеної в Києві і частково у Дніпрі. На жаль, нам це не вдалося. Виявилося, що матеріяли цієї експертизи закрито грифом "Секретно". Але навіть з того, що нам відомо, випливає одне - більшість тілесних пошкоджень, наприклад, видавлене праве око й відірвана нижня губа нанесено прижиттєво. Вилучення органів проводилося спеціялізованим методом і, швидше за все, фахівцями.
Чому ж українська прокуратура, очолювана випускником філії Соломонова університету (документи якого безслідно зникли), громадянином Франції (не вірите? зробіть державний запит до Франції, вас повідомлять), який виявляє небачену спритність у питаннях "ув’язнити бойового генерала і тримати, поки можна", раптом мовчить в ганчірочку?
Чому пан Рябошапка як генеральний прокурор України не порушив кримінальної справи за фактом вбивства українського громадянина за обтяжуючих обставин? Чи це не вписується у концепцію "хороші люди, які потрапили в погані обставини"?
Президенте Зеленський, запам'ятайте: верховний головнокомандувач, який забув про спотвореного і вбитого солдата, не є верховний головнокомандувач. Він - ніхто, тварина тремтяча.
Ви з ними хочете миру, пан президенте? У вас вже вбивають за українську мову! Чи ви чекаєте, коли почнуть вирізати органи?

Джерела:

https://timeze2019.blogspot.com/p/bp.html
https://twitter.com/tzeinform?lang=en
https://timeze2019.blogspot.com/2019/12/blog-post_39.html

Юлія Кузьменко.
Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО до 8 лютого 2020 року.
A наступного тижня в Юлії Кузьменко призначено дев'ять операцій діткам. Пацієнти віком: 2 місяці, 1 рік, 4 роки, 6 років, 7 років і 10 років.
Вона - єдиний лікар в Україні, що володіє рядом методик з надання ендоваскулярної допомоги дітям з вадами серця.
З 2002 року здійснила понад 3000 операцій.
Сім патентів на методики, що їх першою впровадила в дитячу кардіохірургію.
70 друкованих праць.
Кандидатка медичних наук.
Десятки подяк, нагород, грамот.
Медик Майдану. Волонтерка. Мама.
УБИВЦЯ ПАВЛА ШЕРЕМЕТА?!
(с) Alina Bodnar

Чим займається українська омбудсвуман з прав людини, під час судилища у своїй країні?
Правильно - вона в Таїланді витягує двох громадян України, наркокур'єрів...
Звісно, порятунок наркотрафіку важливіший. 🤬

Це - найкраще по темі.
Ліворуч - учасник замаху на Скрипалів у Солсбері ҐРУшник Боширов. Праворуч - підозрюваний у вбивстві Шеремета.
Прошу долучити до матеріялів справи!
(с) Oleksii Stepura