все закінчилося: друзі були
потім годинника перевели
стрілки куди захотіли куди
ми все життя не могли
що ж не заплачемо. жити почнем
хай і нерівно як ходять конем
поміж вінків часнику і фонем
й різних фм
будем робити зимовий запас:
сніг авторучка октавіо пас
сало чернетки захоплення мас
ш. г. тарас
справа до грудня і січня іде
всі в телевізорі де валіде
труїть щосили чуже і руде –
діло у них молоде
так би і жити – уздовж а не вглиб
навіть дожити до чогось могли б
чи до втонулих в цвітінні садиб
чи навіть риб
але вікно… в нім така пустота
наче у скриньці без дна і листа