Буксири намагаються звільнити судно. Неділя, 28 березня
СУЕЦЬКИЙ ІНЦИДЕНТ — ЩО ТО БУЛО?
Або
Шукаємо російський слід
Буквально кілька годин тому [стаття вийшла ввечері 29 березня] закінчилася епопея з перекриттям Суецького каналу величезним ліхтером Ever Given, і прийшов час поговорити про те, що ж то було. За сукупністю інформації, яка прийшла на цю тему, коротко оцінити її можна словами доктора Ватсона: «Заплутана історія». І чим більше її коментують безпосередні учасники, тим заплутанішою вона здається.
Справді, про цей інцидент відомо наступне. Судно Ever Given, що належить японській компанії і йде під панамським прапором, 23 березня увійшло в Суецький канал з боку Червоного моря й рушило в напрямку Середземного моря і через якийсь час сіло на мілину прямо посередині каналу. Проте термін «сіло на мілину» неточний, бо він створює враження, ніби судно йшло своїм курсом і на цьому курсі виявилася мілководна ділянка. Насправді, все виглядає інакше. Судно врізалося в піщаний берег, і мілина ця виявилася саме прибережною ділянкою каналу. Тобто, йдеться про те, що судно ухилилося від курсу і, позаяк ширина каналу невелика, воно вперлося в берег.
І тут виникає питання про те, як таке взагалі могло статися. Справа в тім, що судно це — новітньої конструкції, його спущено на воду в 2018 році. Суден такого класу у світі - 11, це найдорожчі й найбільш оснащені цивільні судна. Маючи довжину 400 метрів, судно Ever Given майже на 70 метрів довше за авіаносець класу Nimitz, а своєю водотоннажністю - 200 тис. тонн - удвічі перевершує той же авіаносець. Очевидно, що при екіпажі з 25 осіб воно являє собою вкрай автоматизовану систему, разом з усім потрібним для забезпечення його руху.
А проте, найкраще споряджене цивільне судно витворяє незрозумілий маневр і натурально перекриває канал, бо, коли його ніс уперся у ґрунт на одному березі, його корма пішла вперед і, розвернувши корпус, вперлася у протилежний берег, адже ширина каналу в цім місці виявилася меншою за довжину судна. Коротше, якби хтось вирішив перекрити канал, він би не зміг зробити того краще, ніж зроблено. Хіба що можна було потопити судно задля більшого ефекту. Але саме контейнеровоз класу Ever Given потопити треба вміти, надто в таких умовах.
Весь цей інцидент дивує і є підозрілим сам собою, а після пояснень представника судновласника - ще більше. Отже, він сказав, що причиною аварії стала піщана буря, яка знялася в той час і в тім місці. З одного боку, вона знизила видимість, а з другого, сильний боковий вітер збив судно з курсу. Це - дивовижне пояснення, бо в такім разі вночі взагалі не можна рухатися, адже видимість може виявитися ще гіршою, ну, а якщо в морі трапляється вітер, то це й зовсім - катастрофа.
Насправді, навіть менш оснащені судна мають навіґаційні системи, які взагалі можуть працювати в режимі автопілота й відпрацьовувати всі зовнішні фактори, що впливають на його курс. Простіше кажучи, бортові обчислювальні системи здатні враховувати швидкість вітру й течій і будь-які інші чинники, відповідним чином кореґуючи роботу рулів і силової установки. А крім того, ті самі умови - обмежена видимість і сильний боковий вітер - не становили особливих проблем для інших, менш оснащених суден у той же час і в тому ж місці. А це означає, що саме з Ever Given сталося ще щось, що і стало причиною інциденту. Але щоб зрозуміти це, треба подивитися ширше в географічному і часовому аспектах.
Загалом, самий факт посадки судна на мілину - не новина. Таке було, є і буде, але найчастіше це трапляється у випадках, коли судноводій з якоїсь причини не здогадується, що попереду по курсу — мілководдя. Але в даному випадку ліворуч і праворуч — берег, де, цілком зрозуміло, води нема взагалі, а безпосередньо біля берега - мілко. Тобто, вибравши будь-який курс, крім паралельного до берегів, ти ґарантовано вискочиш на мілину, й не розуміти цього може тільки особливим чином підготовлений у спеціяльній клініці пацієнт.
У даному ж випадку, управління судном було великою мірою автоматизоване, а можливо, людина й зовсім не брала в ньому участи. В усякому разі, саме для цього судна проходження Суецького каналу було не в дивовижу й мало відбутися без найменших проблем. Як же могло статися, що дороге навіґаційне обладнання та системи управління рухом дали такий серйозний збій, і чи можливе це у принципі?
Насправді, такі речі є не просто можливими, але навіть траплялися фактично. Ба більше, сталося це з норвезьким фреґатом Helge Ingstad, який зіткнувся з танкером і затонув прямо біля входу до своєї гавані. Причім, норвезький ВМФ вважається одним з найсучасніших і найкраще оснащених у світі, й тому можна припустити, що затонулий фреґат мав не менш сучасне навіґаційне обладнання, ніж Ever Given. Розслідування показало, що в момент зіткнення фреґат перебував у режимі автопілота і саме автоматика дала збій, що призвів до зіткнення.
Затонулий норвезький фреґат Helge Ingstad
Трохи згодом, на підставі аналізу даних з бортових систем фреґата, виявлено, що причиною збою стало втручання в роботу системи геопозиціонування, і бортовий комп'ютер виходив з помилкових даних про своє місцеположення. Розслідування показало, що причиною збою став вплив систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) РФ, які працювали в цьому напрямку в цей самий час. І тут треба відзначити цікавий момент. Преса нічого не писала про те, що такі ж проблеми виникли в навіґаційній системі танкера, з яким зіткнувся фреґат. А це означає, що противник міг впливати вибірково й направлено.
У такому разі варто взяти до уваги саме цей фактор як можливу причину аварії. А тепер згадаймо, що схожий інцидент стався за кілька днів до того в районі бази королівських ВПС Великої Британії Акротирі, що на острові Крит. Військові не заходили в подробиці, але повідомили, що навіґаційні системи військово-транспортного літака А400 зазнали зовнішнього впливу з боку сил РЕБ противника, що могло призвести до аварії.
Окремо британські військові відзначили, що такий вплив міг чинитися тільки з кораблів російського ВМФ, безліч яких перебуває у східній частині Середземного моря, де розташований острів Крит. Це флотське угруповання діє в інтересах російського континґенту, що оперує в Сирії та Лівії. Відзначено, що застосування таких засобів може призвести до аварій повітряних і морських суден у цім районі. Але саме тут розташований і Суецький канал, де і стався інцидент.
Щоб пов'язати ці події в один вузол, треба зазначити, що РФ мала технічну можливість збити з курсу контейнеровоз. Причім, як показав інцидент із норвезьким фреґатом, ця можливість має вибірковий характер і може «покласти» навіґаційний обчислювальний комплекс не в усього, що рухається в окрузі, але в окремих учасників морського або повітряного руху.
Коротше, щодо можливости - приблизно зрозуміло, але виникає питання про мотиви, а саме - навіщо це могло знадобитися Москві? Й тут треба враховувати той факт, що РФ давно перебуває поза межами нормального, цивілізованого світу, чи, радше, вона ніколи в цих межах і не була. Тому деякі мотиви, що є цілком прийнятними для РФ, для нормальних країн будуть неочевидні й незрозумілі. Наприклад, якщо РФ має змогу вчинити якусь підлість чи гидоту, вона її вчинить - просто аби не втратити шансу.
Про причини такого стереотипу поведінки можна міркувати довго, але, загалом, РФ є носієм хаосу назовні. Робить вона це тому, що давно усвідомила свою нездатність вийти на світовий рівень по багатьох і в першу чергу - соціяльних позиціях, а якщо ти не можеш наздогнати, то можеш спробувати вповільнити противника або відкинути його назад будь-якими доступними способами. Тому хаос - примітивний і елементарний засіб гальмування решти світу. Тож інцидент на Суеці міг бути влаштований просто, щоби внести елемент хаосу в систему світових поставок.
Але це - загальний мотив, пояснюючи який треба занурюватися в теорію, а можна зануритися у пресу і особливо - російську, щоб легко знайти одразу кілька таких мотивів. Приміром, три останні місяці поступово зростала ціна нафти, а днів 10 тому почався її спад. Причому, ціна падала в такому ж темпі, як і зростала перед тим. Тобто, не було зрозуміло, як низько вона може впасти.
І от спостерігачі почали видавати жарти у стилі «пристебніться, щось має статися», - і справді, сталася чергова атака на об'єкти нафтової інфраструктури Саудівської Аравії. Падіння ціни призупинилося, але оскільки наліт не призвів до серйозних наслідків, падіння продовжилося. І от - поперек Суецького каналу встав контейнеровоз.
А між іншим, через канал проходить понад 12% світового потоку товарів і левова частка поставок нафти з Перської затоки до Европи. І це в той час, коли російська нафта взагалі не йде цим маршрутом. На цьому тлі російська преса пише наступне:
«Объем загрузки Северного морского пути имеет большой потенциал расширения после блокировки Суэцкого канала, через который проходит до 12% мирового грузопотока. Северный морской путь, сроки навигации на котором продолжают расширяться и в 2020 году достигли 9-10 месяцев, имеет высокий потенциал расширения объемов транспортировки грузов, позволяя значительно сократить время транспортировки товаров из Азии в Европу».
Читаючи такі повідомлення російських ЗМІ, хочеться спитати, як Москва втрималася і ще не бомбила суден, що йдуть по каналу, або не влаштувала великої диверсії, щоб не просто розвернути контейнеровоз, а втопити щось велике прямо посеред каналу. Чи це планувалося, та наразі не вдалося? І тоді виникає питання про те, як довго триватиме це «наразі»? Адже підірвали вони свій літак над Сінаєм, то чому б їм не підірвати й велике судно, що його витягали б зі дна місяцями?
Затор. Велике Гірке озеро (Єгипет) у четвер 25 березня.
Адже тільки нецілий тиждень простою каналу викликав затор, в якому опинилися 369 суден, у тому числі 25 нафтоналивних танкерів. Зауважмо, частина суден не встали в чергу, а пішли навколо Африки, що неминуче відіб'ється на вартості вантажів, котрі доставляються таким чином в Европу. Якби навколо Африки пішли й танкери, то вартість нафти неминуче зросла б тільки через зростання вартости її доставки..
Коротше, якщо абстраґуватися від усього й зосередитися лише на пошуку того, кому може бути вигідний цей інцидент, то нікого, крім РФ не залишається. Треба також розуміти, що то була лише спробна куля, і варто очікувати чогось подібного, щойно в Москви почнуться серйозні проблеми. Відтак стає зрозуміло, чому Туреччина планує будівництво каналу, що дублюватиме Чорноморські протоки. До слова, якщо він буде побудований, то він не підпадатиме під конвенцію Монтре і ним зможуть проходити військові кораблі вже без обмежень. Ізраїль, між іншим, теж планує будівництво каналу від Ейлата до Середземного моря. Тож на кожну хитру морду завжди знайдеться хитромудра дубина.
Звільнений ліхтер Ever Given в оточенні буксирів йде по каналу. Понеділок, 29 березня
Більше знимок з Суецького інциденту - тут: "In pictures: Container ship freed in Suez Canal" https://edition.cnn.com/2021/03/26/world/gallery/suez-canal-stuck-ship/index.html