- І запам'ятай, Арміне. В Путіна - ось такий... інтелект.
РАПТОВИЙ ВІЗИТ МЕРКЕЛЬ — ЩО ЦЕ?
Панові Зеленському, котрий є надто
високої думки про себе:
Якщо ви наївно думаєте, що ви зможете
приховати зміст погоджених із Путіном
вимог, що їх привезе вам Меркель, то ви
глибоко помиляєтесь. 
22 серпня канцлерка ФРН Анґела Меркель, що йде з посади, прибуде до Києва, щоб вести переговори на якісь вузько спеціяльні теми. Воно й зрозуміло, адже 26 вересня в Німеччині пройдуть вибори до Бундестаґу, після чого буде сформовано нову коаліцію і буде призначений новий канцлер, а Меркель піде в історію. Як піде? Побачимо, але судячи з результатів останнього опитування, проведеного 30 липня, Меркель і зараз набирає найвищий бал популярности серед чинних політиків.
Проте, візит глядиться дуже дивно з багатьох поглядів. Перше, що кидається в очі, - це її візит до Москви на переговори з Путіном 20 серпня, а вже через день вона летить до Києва. Звідси можна дійти висновку, що вона намагатиметься зіграти роль посередника в російсько-українській війні. Тільки от будь-який посередник повинен мати не тільки авторитет, але і змогу брати на себе й виконувати якісь зобов'язання і давати ґарантії, що їх він зможе забезпечити всіма своїми можливостями. Але, як відомо з німецьких політичних розкладів, вона навіть зараз не може нічого ґарантувати, а надто - брати на себе зобов'язання, адже вона їх фізично не зможе виконати.
Попри свою популярність у Німеччині, на зовнішньополітичному фронті вона не має такого авторитету; ба більше, вона не може записати до свого активу жодної міжнародної вікторії. Якщо подивитися на зовнішньополітичні ініціятиви Меркель, де вона намагалася виконувати сольну партію, то, в кращому випадку, це закінчувалося нічим, але найчастіше - явним провалом. Тому як посередник Меркель - найгірший варіянт з тих, які можна придумати. І потім, чого це раптом їй стало так свербіти посередництво?
Наступний важливий момент. Про майбутні візити стало відомо приблизно за два тижні, і взагалі, коли офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт повідомив про це, то для багатьох така заява виявилася несподіванкою, оскільки не помічено жодних нових подій чи чогось, що могло потребувати навіть не одного, а одразу двох візитів.
Звідси можна дійти висновку, що не зовнішня ситуація змушує Меркель зробити такий рейд, а навпаки - вона сама хоче стимулювати зовнішньополітичні події, бо це потрібно їй самій. Адже, за всіма канонами, за місяць до дембеля вона мала би потихеньку збирати свої манатки, підчищати справи й готувати канцелярію до передачі її новому власникові.
Отже, виникає питання, що це за інтереси, яка їхня природа і що вона розраховує з цього мати. Зрозуміло, що з України це виглядає не дуже добре, надто, що тут у тіні маячить похмурий символізм, оскільки 22 серпня вона планує прибути до Києва, а 23 серпня — чергові роковини підписання сумнозвісного пакту «Молотов-Ріббентроп», який зробив неминучою Другу Світову війну, що почалася рівно через 9 днів після того, як цей ганебний документ підписали міністри закордонних справ СССР та Райху, а за спинами в них стояв Сталін і пританцьовував від утіхи.
Проте, нині - дещо інші реалії, а тому на поверхні лежать два варіянти розвитку подій, які залежать від того, чи дбає Меркель про свої особисті інтереси, чи намагається відпрацювати на користь своєї політичної сили. Те, що їй глибоко плювати на інтереси України, навіть не підлягає сумніву, бо вона про це не раз і фактично прямо заявляла на публіку.
Зрозуміло, що після того як, прикинувшись пастором Шлаґом, на дембель відбув її попередник ґерр Шредер, який на лижах дістався до Швайцарії з повним рюкзаком військових секретів, де його з ікрою і шнапсом зустріли люди Путіна (Боширов і Пєтров), вірогідність того ж самого у виконанні фрау Штазі досить висока. Якщо вона зараз вибиває в Путіна персональну пенсію, причім таку, яка у відомчих документах має позначку «султан на пенсії», то в такому разі вона 20 серпня їде до Москви, щоб законспектувати цінні вказівки від друга Владіміра, а 22-го приїде до Києва, щоб оповістити про це скоморохів і блазнів.
У такому разі вона банально піклується про те, щоб її кишенька не виявилася надто порожньою, а це в її виконанні йменується дотриманням бундес інтересів. А як відомо, Путін платить не за кінцевий результат, а за виконання його волі. Адже він чудово розуміє, що цими ляльками грається не тільки він, а вимагати від ляльки того, на що вона не здатна у принципі, - нерозумно. А тому своїм друзям в Італії, Австрії, Чехії, Угорщині, ну і, звісно, в Німеччині він платить за те, що ті чітко виконують дані ним інструкції, що аж ніяк не ґарантує досягнення поставлених цілей. А коли так, то треба очікувати, що фрау Штазі приїде до Києва з тим, щоби змусити янелоха дотримуватися «формули Шлемазла». Але в цьому немає нічого нового, вона про це говорила не раз і тепер - зробить це востаннє.
Наскільки ця версія близька до правди, покаже її візит - вона може закріпити, а може і змити своє тавро «Фрау Штазі». Проте, є й другий варіянт, який проглядається у графіку цих заходів. Просто подивімося на нього уважно. Обидва візити заявлені як «одноденні», а в «човниковій дипломатії» прийнято кувати залізо, не відходячи від каси. Тобто, графік мав би бути дещо иншим, наприклад: до Москви їде 20-го, а до Києва - 21-го або до Москви - 21-го, а до Києва - 22-го. Але в її графіку є розрив на добу: 21-го серпня вона буде в Німеччині і не просто так.
Тут треба пояснити, що до останнього моменту Меркель індиферентно ставилася до передвиборчої кампанії, яка входить у свою фінальну фазу. Як політик, що йде, вона тримала нейтралітет і показувала, що веде країну прокладеним курсом аж до останнього дня своєї каденції, не відволікаючись ні на що, зокрема й на вересневі парламентські вибори. Але ось усе змінилося.
Стало відомо, наприклад що вона візьме участь у передвиборчих заходах коаліції ХДС/ХСС у Берліні саме 21-го серпня. Це стало відомо з повідомлення берлінської газети Tagesspiegel у четвер, 10 серпня. Але з графіку її візитів стає зрозуміло, що її участь в передвиборчих заходах заплановано щонайменше два тижні тому, і тому 21 число випало з графіка її міжнародних поїздок. Звідси випливає, що ця подія набагато важливіша за поїздки до Москви і Києва, а можливо, ці поїздки якраз і мають на меті якось вплинути на рейтинґи її політичної сили і, головне, - на рейтинґ її номінального наступника і, на даний момент, найімовірнішого кандидата на пост канцлера - Арміна Лашета (Armin Laschet).
І тут варто розібратися, чому ж Меркель так заметушилася, адже її особисті рейтинґи досить високі й ніхто, у принципі, не здатен їх похитнути, але справа в тім, що рейтинґ Лашета стрімко й дуже небезпечно впав після того, як журналісти зафільмували, як він сміявся і жартував, перебуваючи в реґіоні, затопленому катастрофічною повенню, що забрала десятки життів. На тлі інших політичних діячів, котрі так чи інакше демонстрували співчуття постраждалим, цей лобуряка примудрився влаштувати щось типу «розсміши коміка».
Німеччина - не Україна, і наші коміки, які танцюють хороводи на тлі численних жертв війни, можуть не переживати за рейтинґ. Вони розкажуть про ебонітові палиці або про пересунути кордон, і електорат іржатиме, як скажені коні, аж до блювоти. Ну, а якщо вони ще зіграють на роялі, то 73% будуть в екстазі. Наша публіка має дуже дивні реакції на багато речей, які просто неприйнятні у здоровім суспільстві. А от у Німеччині ці номери не проходять, і сміх Лашета коштував рейтинґу не тільки йому самому, але і його політичній силі.
Згідно з опитуваннями, за місяць із невеликим гаком до виборів, рейтинґ ХДС/ХСС дуже істотно просів, і ця політична сила втратила своє безумовне лідерство. Тепер він практично зрівнявся з рейтинґом «Зелених» (не плутати з позеленілими) і СДПН. І, що є найнеприємнішим, після витівки Лашета загальний рейтинґ партії й досі перебуває у фазі падіння, і незрозуміло, коли з неї вийде й чи вийде взагалі. Дехто з яскравих політичних діячів уже говорить про те, що, поки не пізно, Лашета треба міняти, поки він не втопив рейтинґу партії.
Приміром, Манфред Ґюльнер, який очолює аґенцію соціологічних досліджень Forsa, чиє недавнє опитування показало, що рейтинґ Лашета провально знижується, заявив, що тільки термінова заміна титульного кандидата, наприклад, на прем'єр-міністра Баварії Маркуса Зьодера може дозволити ХДС/ХСС подолати планку 30%. І, між іншим, на тлі тих потрясінь, які недавно спіткали Німеччину, Зьодер виглядав дуже непогано, а у виборчій кампанії він демонструє куди більшу зрілість, ніж протеже Меркель. Хоча, в цій кротовій норі важко сказати, хто є хто.
Оскільки можна зрозуміти, Меркель розраховувала передати владу саме в руки Лашета, а спадкоємність у такій справі - важлива річ. Адже якщо в канцлери вийде не той кандидат, то хто його знає, як він поставиться до численних дивацтв бабусі й чи не дасть зелене світло слідчим, аби ті уважні придивилися до її любові до друга Владіміра, його дивних проєктів і багатьох инших украй цікавих речей.
Ось тому Меркель і відклала свій «нейтралітет» щодо наступних виборів, і, ставлячи на кін свій авторитет, намагається витягнути ситуацію з тієї ями, в яку вона зісковзує вже відтоді, як вона оголосила про завершення своєї політичної кар'єри. Швидше за все, така неґативна електоральна динаміка і змусила Меркель повернутися у Гру, аби підтримати свою політичну силу і призначеного нею наступника.
Втім, залишився лише тиждень, і скоро все встане на місце. Швидше за все, порядок денний цих двох візитів, нарешті, покаже, наскільки Меркель духовно близька до попередника - Ґерхарда Шредера, а матеріяльно - до друга Владіміра. Після цього навряд чи залишаться хоч якісь різночитання в оцінках цієї, безумовно, знакової постаті сучасности.
Джерело: “Лінія оборони” https://defence-line.org/2021/08/skoropostizhnyj-vizit-merkel-chto-eto-chast-3/