У Стамбулі були не тільки переговори про зерно: під їх прикриттям там були инші переговори, там був инший канал зв'язку, і головною дійовою особою там був Роман Абрамович, «гаманець» путіна, який потрапив під санкції. Обґрунтування санкцій писали MI6 і ЦРУ - «за особливу близькість, привілейований доступ до путіна».
Ніхто ніколи не чув, щоб Абрамович виступав із будь-якими публічними заявами, він не має жодного бекґравнду ні в політиці, ні в дипломатії. І от почалася війна, повномасштабне вторгнення росії в Україну, і раптом Абрамович спливає у Стамбулі як один із учасників переговорів, типу «мирних», між Україною та рф. На кількох відео можна бачити, як він сидить десь у кутку, мовчазний, «незримий», просто присутній. Останнім часом ці переговори вилилися в переговори щодо зерна.
Геть незрозуміло, що то за люди, які їх ведуть від імені України. Країна воює з аґресором, переговори ведуться з аґресором, а ведуть їх якісь дивні люди, котрих ніхто офіційно на них не вповноважував. Там немає офіційних представників Міністерства закордонних справ, першу скрипку там грає Арахамія. З російського боку, згідно з деякими джерелами інформації, там присутні люди, які мають прямий зв'язок зі злочинними елементами в Росії; там присутній високопоставлений офіцер із 5-ї служби фсб, з того департаменту, який “курирує” Україну, і в нього в руках - уся інформація на представників України, які сидять через стіл від нього. І от ці переговірники досягли цієї угоди щодо зерна. І було б усе тихо, якби не британська газета The Times, яка має в своєму розпорядженні свідчення про те, що Роман Абрамович використовує свою присутність там, аби вирішити питання про путінську власність, якою він як путінський “гаманець” керує і на яку накладено санкції. За допомогою представників України він намагається зняти ці санкції формально з себе, а фактично з путіна. На кону від 6 до 12 млрд доларів. Щоб зняти санкції, адвокатам Абрамовича потрібен т. зв. star witness - “зірковий свідок”, який міг би переконати суд і “переламати” свідчення MI6 та ЦРУ. І Абрамович знайшов такого свідка — це Арахамія, головна особа від України на переговорах у Стамбулі, зважаючи на те, як учасники розташувалися за столом.
Вдумайтесь у ситуацію: країна-жертва аґресії веде переговори з аґресором, і на боці аґресора виступає голова української делеґації на цих переговорах. А тим часом Абрамович є на цих переговорах таємним каналом зв'язку з путіном.
Згідно із The Times, яка тримала в руках ці документи, Арахамія написав те, що зветься афідевіт — заяву на підтримку Абрамовича та його вимоги про зняття санкцій нібито з нього, а насправді з путіна. Неймовірна комбінація, яка в голові в нормальної людини не вкладається. Як пише The Times, “Давид Арахамія у своєму афідевіті зазначає, що, за сприяння пана Абрамовича, досягнуто угод, які допомогли створити гуманітарні коридори, через які евакуйовано понад 400 цивільних осіб, а також його зусилля призвели до кількох обмінів військовополоненими”.
Маємо справу з одним із найпоширеніших методів спецслужб, коли вони, інфільтрувавши аґента, хочуть відтак підняти його статус. Пригадаймо, як кремль і російські спецслужби просували Медведчука: путін свого часу заявив, що переговори про обмін військовополонених вестимуться лише через Медведчука. Дітися було нема куди, запустили на переговори Медведчука — і тут бах! ура! успіх! Для орків випустити кілька сотень військовополонених заради того, щоб просунути свого аґента і зробити йому реноме – не проблема. Отак був впроваджений Медведчук і так він став представником на Мінських переговорах. Єрмак починав так само — теж узяв участь у переговорах щодо військовополонених, теж був «успіх», і тепер він керує державою. І тепер так само просувають Абрамовича.
Далі Арахамія пише в афідевіті, що «п. Абрамович продовжує брати активну участь у переговорному процесі» - отже, не тільки щодо зерна! Його вже просунуто сюди путіном, кремлем; він, свідчить Арахамія, «став невід'ємною частиною переговорного процесу, підтримує гуманітарні зусилля». На підставі афідевіту Абрамовича його адвокати пишуть, що «санкції обмежили його можливості брати участь у мирних переговорах», а він, мовляв, хоче брати в них участь, і Арахамія хоче! Тобто, троянського коня вже впроваджено, він уже тут, він уже надовго оселився, до закінчення війни. Ось тільки як вона закінчиться з таким троянським конем...
Якщо Абрамовичу вдасться вивести з-під санкцій, скажімо, 6 млрд доларів, то гонорар Арахамії за надання афідевіту, згідно з практикою таких послуг, може становити 25%, або 1.5 млрд.
Цей його афідевіт на користь путіна вже надіслано до Европейського Союзу і, можливо, вже й до Великої Британії. Як це глядиться на тлі санкційної політики? Невже Арахамія думав, що його афідевіт не стане відомим ЦРУ, ФБР, МІ6?
Ось-ось настане рецесія, вже важко, вже суперечки йдуть у лавах европейців, европейці готуються затягувати пояси, в Америці ціни на бензин злетіли. Американці та европейці йдуть на це, бо розуміють, що це праве діло. І в цей час представник правлячої в Україні команди завдає по цих санкціях удару, причім на найвищому рівні: він фактично допомагає зняти санкції з путіна, віддавши йому один із його «гаманців».
Якби це сталося на Заході, Арахамію могло би врятувати лише одне: надання довідки від медичного закладу про те, що він - клінічний ідіот. Інакше його би зняли з посади і посадили.
Арахамію треба гнати у шию!
(с) Юрій Швець. Абрамович і таємні переговори у Стамбулі щодо зняття санкцій з путіна
Свій погляд на перемовини у Стамбулі і на нібито укладену там нібито угоду щодо вивозу українського зерна висловив Олег Жданов, військовий експерт, полковник ЗСУ в запасі. Теми присутности у Стамбулі Р. Абрамовича він не торкається.
22 липня радник з національної безпеки США Джейк Салліван, виступаючи на безпековому форумі в Аспені, шт. Колорадо, повідомив, що Джо Байден утримується від надання Україні ракет для Гаймарсів з радіусом дії 300 км, хоча їх в Україні вже чекали. Чи це, часом, не реакція на стамбульські "витівки" Арахамії, а отже й офісу презедента? Чи це простий збіг обставин?