"Очі, зняті із ікони..." Тарас Федюк

 

Тарас Федюк

* * *

Очі, зняті із ікони,

Губ тонких

тонкий поріз.

Із яких таких полонів

Хто такий

тебе привіз?

Хто дав одяг еклектичний,

Хто дав дощ,

щоб одяг змок,

Хто натиснув електричний

Ненатиснутий дзвінок?

Вії віють ледь солоним,

Підвіконню вечір ліг.

Очі, зняті із ікони,

Одяг, знятий,

на столі.

Псом згорнулася дорога

В придорожньому ярку...

І вінком лавровим

ноги

На терновому

вінку.

Запальнички синя ватра,

Склянка п`яної води...

Ти залишишся до завтра,

Я залишусь назавжди.