Учора, 24 лютого, Петро Порошенко написав* у Твіттері:
"Які вимоги висунув Путін?
Демілітаризація, відмова від інтеграції в ЄС та НАТО, ліквідувати ПЦУ і відновити статус РПЦ, конституційно забезпечити гарантування прав російської мови в Україні, визнати російську окупацію Криму і Донбасу.
Все, очевидно, що ми з вами захищаємо. "
Отже, ботоксний карлик вимагає, не мало не багато, щоб українці відмовилися від своєї ідентичности - від трьох відстоюваних Порохом національних цінностей - від Армії, Мови й Віри. Нагадаю, як їх визначив Петро Олексійович: «Армія, мова і віра – це не гасло. Це формула сучасної української ідентичности. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу».
Вимоги ботоксного упиря означають, як на мене, що він не забув і ніколи не забуде тієї зустрічі Нормандської четвірки в Мінску 2015 року, за участи Анґели Меркель і Франсуа Олланда, де зроблено цю знимку, не забув і не забуде свого публічного приниження, яке стало відомим усьому світові після публікації мемуарів Олланда. Порошенко дивиться на ботоксного як на вошу, а перед тим він послав його, єдиною зрозумілою йому мовою, далеко-далеко - і всі присутні це чули.
Відтоді упир страшенно боїться й люто ненавидить Пороха. І напад на Україну, - це, крім усього іншого, його помста особисто Порохові за те давнє приниження, його війна проти наших - і Порошенкових - Армії, Мови й Віри. Був би нині Порох президентом, упир, я певна, ні за що б не зважився напасти - босяк з пітерського підворіття боїться правдивої сили.
І зараз країна розплачується за вибір, зроблений ЗЕлекторатом майже три роки тому, - невже й тепер до них не дійшло, ЩО вони тоді вчинили?!