У моїй стрічці поряд дві новини:
Новина з фотками з похорону трьох дівчат і їхньої матері у Львові.
І новина про те, що петиція про присвоєння Героя України Фаріон нарешті назбирала 25 тисяч підписів.
Пам'ятаю, як рагулі безголові розривали фейсбуки цитатами Фаріон "війна там, де розмовляють російською" та її ганебними висловлюваннями на адресу жителів Маріуполя про те, що вони заслужили свою долю.
Все це робилося свідомо, вже після Бучі й зовсім не російськомовних сіл Київщини, змішуючи акценти з вини ворога на внутрішній срач.
Ось така от війна "тільки там, де розмовляють російською".
Ось такі от "герої".
Українськ, Донеччина, або те, що від нього залишилося після варварських російських бомбардувань та обстрілів...
- У мене є питання до адептів Фаріон. Зрозуміло, що згідно з Фаріон, Українськ, мешканці якого розмовляють переважно російською, - не справжнє українське місто і його треба віддати росії. Там зараз бої. Отже, питання: Зеленський – справжній патріот України, якщо він віддає несправжнє, на думку Фаріон, українське місто Українськ?
(з коментарів)
В одному зі своїх відео Фаріон, без тіні ніяковости, розповіла, що вона мусила за розподілом їхати до Макіївки викладати українську мову, але навідріз відмовилась: "Я написала заяву 'прошу відрахувати мене з числа студентів', бо я не збиралася цього робити, бо я львів'янка і я знаю роботу там, де я знаю".
Фаріон ніколи в цьому не покаялася та й, певне, забула про своє давнє признання, коли збиткувалася з маріупольців і особливо з воїнів ЗСУ. Їй, очевидно, не спадало на думку, що серед них могли бути ті, кого вона могла навчити української, але не схотіла.
PS. Цікаво, чому керівництво ЛНУ "проковтнуло" її катеґоричну відмову їхати до Макіївки, адже за совєтів, зманкірувати розподілом була річ нечувана й пахла вовчим білетом. Хоча ні, не цікаво) - згідно з Вікіпедією, 1987 року, коли Фаріон закінчувала університет, вона вже була в кпсс. Очевидно, комуністці закон був не писаний.
* * * * * * * * *
Дмитро Снєгирьов: - Щодо “московського сліду” у вбивстві Фаріон. З'явилася заява Лещенка, відомого персонажа - речника голови ОПи: це москва кривава хоче таким чином розколоти українське суспільство, каже він. Ну, як на мій хлопський розум, те, що в сенсі розколу суспільства робила пані Ірина, - ну, вибачте, тут ще питання, хто краще з цим впорався.
Для чого москві її валити? І тут можемо торкнутися, власне, деталей її біографії. Мене не пече, що вона була в КПРС. Тим більше, що пані Ірина сама писала: - А хто не був в КПРС? Навіть Левко Лук'яненко був, і це, мовляв, не завадило йому бути Героєм України. Миколу Руденка теж згадала. Але є один момент: Левко Лук'яненко у сталінських таборах не пропагував російської мови серед засуджених, на відміну від товаришки Ірини Фаріон.
Поясню, може, ніхто не знає: йдеться про деталі її біографії, які мають стати відомі широкому загалові, і слідство має їх врахувати. Вона свого часу була активісткою “интернационального кружка молодёжи”, де, відповідно, виховували… Йдеться про те, що покійна професорка пропагувала російську мову, а не українську, серед іноземних студентів. Аби ти у совєтські часи міг бути допущений до іноземних студентів, ти мав пройти спецперевірку відповідних структур, а саме КДБ Радянського Союзу, бути на спецобліку.
Ігор Лапін: - А яке це може мати відношення до сьогоднішнього вбивства?
Снєгирьов: - За інформацією джерел, наближених до керівництва Служби безпеки… Мені по великому секрету покійний... багато імен не будемо зараз називати, але згодом назвемо. Так от, він говорив свого часу, що екс-голова Служби безпеки Радченко* хвалився, що в нього в сейфі лежала особиста справа аґента Ірини Фаріон, яка, до речі, за його оцінкою, була аґентом-ініціятивником. Що таке аґент-ініціятивник? Поясню: це людина, яка дала добровільну згоду на співпрацю з органами Держбезпеки. Йдеться про радянські часи. Я офіційно звертався до пана Малюка: будь ласка, надайте дані щодо можливої причетности загиблої до співпраці з російськими, тобто радянськими спецслужбами. Я звертався з відповідною заявою до Служби безпеки щодо перевірки деталей її біографії. А оце й має безпосередньо відношення до тих подій.
Лапін: - Я так само чув ці заяви...
Снєгирьов: - Попри заяву Сірожі Лещенка про “криваву москву”, москва не має відношення до цього вбивства. Нема москві сенсу стріляти в людину через її контраверсійні заяви. Як мінімум, нелогічно.
...Наголошую: я зроблю офіційний запит, я це робив і до цього часу - Служба безпеки має все ж таки перевірити й дати чітку відповідь щодо деталей її біографії. Це для того, щоб комусь не заманулося Площу Ринок перейменувати на площу Фаріон.
Це - скорочений транскрипт наведеного вище уривка з відео "Ймовірні сліди вбивства Фаріон. Лапін - Снєгирьов"
Lapin FROM UKRAINE
Ігор Лапін - майор ЗСУ у відставці, правник, депутат Верховної Ради VIII скликання.
Дмитро Снєгирьов - правник, співголова Громадської Ініціятиви "Права справа".
______________
* Володимир Іванович Радченко (1948 — 2023) — український державний діяч, генерал армії України (з 2001). Міністр внутрішніх справ України (1994—1995). Голова Служби безпеки України (1995—1998, 2001—2003). Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2003—2005). Віцепрем'єр-міністр України (12.01.—25.05.2007)