Андрій Кокотюха:
В інтерв’ю Еммі Антонюк Оксана Забужко різко не компліментарна до Ліни Василівни Костенко. Забужко хамовита, але то таке… Серед тих, хто активно коментує це інтерв’ю, здебільшого прихильники Забужко. Які дозволяють їй мати свою думку про все на світі. І це чудово, бо будь-яка людина (крім російської, бо то нe люди!) має право на власну думку та її висловлювати.
В принципі, донька Стефана не скоїла злочину. Вона просто така. Але! Якщо я чи хтось инший дасть не компліментарну оцінку самій пані Забужко – коментарі вибухнуть, як російський танк від української Стугни. І той, хто дозволив собі висловити свою думку про Забужко, буде навіки проклятий частиною української спільноти.
Отже, Боги існують. Як і небожителі. Забужко – можна все. Про Забужко – тільки пафосний позитив.
Інтерв'ю:
ОКСАНА ЗАБУЖКО: культура істерично молодитися, "лапочка" Жадан, обід у Кремлі, Ліна Костенко в СРСР
0:37 "в мене немає часу на Забужко"
2:36 Забужко нечитабельна?
11:90 інтеграція через кров
13:30 Забужко в Кремлі
22:11 які ми?
27:38 ROZMOVA
28:31 мовна травма
35:23 Будинок Слово
37:45 непростимо мало знаємо про себе
43:08 Казка про калинову сопілку
53:38 ми всі мусимо доводити, що чогось варті
56:50 Ліна Костенко
1:05:09 продукт книжної культури
1:09:50 звички і характер
1:12:34 "лапочка" Жадан
1:14:47 істерично молодитися і лукізм
1:22:00 чим визначається вік
1:27:10 пропущені уроки для наступних поколінь
Про Ліну Костенко совєтських часів - Валерій Шевчук:
"...у відповідь на тиск більшість шістдесятників почали пристосовуватися до всіх офіційних вимог, тільки Ліна Костенко і я залишилися непорушними.
Ліна Костенко була дуже скандальна завжди, тож її боялися чіпати. ...І раптом в 1987 році, якщо не помиляюся, дають Шевченківську премію Ліні Костенко. Вона сама була зачудована. Тим паче, що вона, одна з небагатьох, не порушила свого естетичного “Я” і своєї відповідальности перед народом і літературою, а залишалася в нормальному, незалежному стані ориґінального митця.
Ну, дали. Передусім, щоб показати, що не тільки цих блюдолизів відзначають Шевченківською премією. Ну, тою Шевченківською премією таких паскуд, таких бездар, таких нікчем відзначали, що страшне. І тут раптом – Ліна Костенко.
Розумієте, вони грали в таку гру, начебто вони однаково шанують і відзначають залежних і незалежних митців. Але фокус був ще в тому, що наступного року висувають мене. І я довго думав, чи мені відмовитися чи що, ну, нащо воно мені здалося?
Це як з Нобелівською премією, коли також мене хотіли висунути на неї, то я по справжньому перелякався. Я хочу бути вільною людиною, вільним митцем, а коли на мене надягають погони і мундир, то чи не залишиться від мене погони і мундир – і більше нічого?
Було ж чимало тих, хто увійшов у цю літературу, не маючи духовного поклику, який, припустимо, в Ліні Костенко був, є ще досі."
З інтерв'ю* 2019 року, котре друкувалося, зокрема, в Українській літературній газеті. Цікаво, чи О. Забужко його читала. Як бачимо, сказане нею про Ліну Костенко, зокрема, щодо присудження їй Шевченківської премії, м'яко кажучи, неправда.
Судячи з наведеного відео, вона не лише феміністка, а ще й ейджистка. Сумно.