5-го березня 1950 року загинув генерал Роман Шухевич - Тарас Чупринка. Вічна світла пам'ять.

“Роман Шухевич-Чупринка - найбільший воїн сучасної української історії, що всі свої сили, все своє знання, все своє життя віддав на службу своєму народові, що цілого себе віддав українській визвольній спpaві. І загинув як головний командир першої лінії всеукраїнського бойового фронту.” *
Президія Світового Українського Визвольного Фронту
5 березня 1975

ЗВЕРНЕННЯ
Головного Командира УПА Романа Шухевича
до Українських Повстанців з нагоди капітуляції гітлерівської Німеччини

БІЙЦІ І КОМАНДИРИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ

Гітлерівська Німеччина остаточно розгромлена і розбита.
Не боятися більше українському народові ні винищування у газових камерах, ні масових розстрілів цілих десятків сіл озвірілими ґестапівцями. Не буде вже німець бити по лиці свободолюбного українського селянина, ні відбирати його землі, щоб повернути його в раба німецького пана. Не гнатиме тисяч і десятків тисяч робітників і селян у новітній "ясир" - в Німеччину.

Не ждатиме український інтеліґент на свою чергу, коли його фізично знищать, бо він міг би в прийдешньому бути постійною загрозою для окупанта. Західний варвар не буде вже панувати на українській землі.

Великий вклад у перемогу над Німеччиною внесли й Ви, Українські Повстанці. Ви не допускали, щоб німець свобідно господарив на українській землі і вповні її використовував для своїх загарбницьких цілей. Ви не дозволяли йому грабити українського села, не допускали до вивозу в Німеччину. Ваша караюча рука гідно відплачувала за розстріли й палення сіл... У боротьбі з Німеччиною наша Українська Повстанська Армія зорганізувалася і пройшла першу бойову школу.

Та з розвалом Німеччини вернувся і розгосподарився на Україні ще гірший окупант — Росія. Від віків поневолюючи Україну, вона не зрезиґнує з неї ніколи, незалежно, чи в неї царський режим, чи “найдемократичніша в світі республіка”. І саме оця “соціялістична республіка” вирішила остаточно покласти край українським самостійницьким змаганням. Скувавши весь народ у нову соціяльну систему державного капіталізму, пануюча кліка створила жахливі економічні умовини, щоб перемінити свободолюбну людину у вічно голодну тварину, що ні про що інше не вміє думати, як про їжу. Ввівши культуру “по формі національну, а по змісту соціялістичну”, соввлада руками українських заляканих рабів тичин, бажанів, вишень, возняків насильно прищіплює Україні російську культуру. Для більшого обдурення українських мас створює в Україні ще й комісаріяти оборони й закордонних справ, які не мають ніяких прав, хіба тільки вихвалювати Сталіна. Невиданий в історії людства терор, провокації мають остаточно перетопити в російській горнилі український народ, що має назавжди забути, що він був самостійним, і погодитися бути вічним наймитом “старшого брата” - новітньої великої Росії. Для свободолюбних має ця “найдемократичніша республіка” сибірську тайгу, Соловецькі острови, масові розстріли, палення сіл, штучні голоди та інші “новітні” “виховні” засоби.

Та український народ і тепер не скапітулював перед наступаючим ворогом. В 1943 р. Вам, Українські Повстанці, передав він зброю в руки з наказом до останнього боронити ідею української самостійности. З неперевершеною стійкістю і героїзмом, з небаченою до цього часу вірою і запалом виконуєте Ви вже більше як два роки цей наказ нації. Ні голод, ні інші недостачі, ні терор відносно Ваших родин не захитали Вашого завзяття, Вашої віри в перемогу. Ще завзятіша, ще успішніша боротьба є Вашою відповіддю на всі підступні “звернення уряду УРСР”. Ви добре пам’ятаєте, що так само старалася розкладати Росія воїнів Мазепи, так само “даровувала” провини українським повстанським загонам у 1920 — 23 рр. Всіх, що далися обманути, “нагороджено” каторжними роботами чи розстрілами, як тільки вони перестали бути потрібними Росії. Коли Ви раз вступили на шлях боротьби зі сталінським режимом, то не на те, щоб перед ним капітулювати, бо з ворогом, що загрожує існуванню нації, треба боротися на життя або смерть. Я впевнений, що зброї, яку одержали Ви з рук нації, не посоромите і прийдешнім поколінням передасте своє ім’я вкрите безсмертною славою.

Українські Повстанці! В світі ще не заіснував мир. Революційні рухи поневолених народів та протиріччя між західними державами і СССР зростають. Росте в усьому світі свідомість, що несе зі собою ідея “диктатури пролетаріяту”, голошена з Кремля. В боротьбі проти нього Ви сьогодні не самі! Завзяті серби, хорвати ведуть бої проти московського ставленика Тіта, болгари також піднімаються проти кривавого терору, принесеного “союзним” СССР. Гори Семигорода залюднилися тими румунами, що не піддалися Росії. навіть мала Словаччина веде партизанку проти наїзника. Польські патріоти саботажами і збройною боротьбою відповідають на намагання Сталіна їх поневолити. Ряди борців проти східного сатрапа ростуть. Все це створює сприятливі умовини для нашої дальшої боротьби і наближає момент розвалу СССР.

Дотримати зброю в руках до тієї хвилини і станути на чолі воюючих проти Сталіна мас — Ваше священне завдання. Вірю, що Ви виконаєте його з честю і фанатизмом, як виконували всі дотеперішні завдання. Новими методами боротьби, пристосованими до нової обстановки, дайте відповідь ворогові на його наступ.

З незламною вірою вперед, до перемоги!
Хай живе Українська Самостійна Соборна держава!
Вічна хвала тим, що полягли в боротьбі з наїзником!
Слава Україні!

ТАРАС ЧУПРИНКА
Гол. Ком. УПА
В травні 1945 р.

Журнал "ПОВСТАНЕЦЬ". – ч. 5-6 – квітень - травень 1945.
Видає Українська Повстанча Армія

________________

* З "Присвяти ген. Р. Шухевичеві-Чупринці". "Свобода", 6 березня 1975.