Вірші для 24 %
Любов Бурак
#ВІЙНА_І_МИ
Вони повертаються. Не втомлені анітрішки.
Каремат, однострій, наплічник і ще собака та киця.
Хтось просто дрімає, хтось ще гризе горішки,
Хтось хоче палити, але бурчить провідниця.
А люди підтримують, звісно: це ж мити потім за ними,
А, раптом, ще вкусить, тоді ж - від сказу уколи.
Та й нащо їх звідти везти? Хлопці кажуть, що - побратими,
А вони своїх напризволяще не залишають ніколи.
Хтось кепкує і каже, що хлопці здуріли просто,
То все війна, та нічого – нова влада її зупинить.
Бійці повертаються на той голос, так, наче лунає постріл,
Такий, що його не чекаєш, бо він лунає у спину.
А там же – запілля, цивілка, там мирний тил,
Там кохана, у когось – родина й діти, у когось - мама.
- Скажи мені, друже Рексе…
Та Рекс вже відчув тротил
Закладений в людські душі і готовий дістати його зубами.
- Вгомоніть свого пса, солдати! А то будете пішки йти! –
Провідниця зневагу чеканить у кожному слові.
І бійці розуміють: війна і мир – просто два світи
На березі однієї річки, яка із солдатської крові.
Добре, що П`ятихатки, добре – стоятимуть півгодини,
Можна вийти подихати, запалити, постояти на пероні.
А тут жіночка із підносом:
- На тобі пиріжечка, сину!
І осьдо ще візьми собачці! Ви ж, напевно, голодні?
- А чи маєте попироси? – всміхається інша. – У мене свіжі!
І не треба мені про гроші! Не звалюйте тітку нервами!
Повертаються до вагону із повним пакетом їжі:
- Друзі! Ми тут із Рексом трохи наволонтерили.
І поїзд рушає далі . Люди під стукіт його коліс:
- Миру! Вибори! Газ! Тарифи!
- От нащо там та Європа?
Боєць говорить:
- Ти чуєш, Рексе? Наголосують!Та в ребра б усім їм біс!..
От перебудем вибори – і знову підем в окопи.
Рекс дивиться в очі, крутить хвостом і лиже солдатські руки,
А хтось почув:
- Ти дивись який! Собака, а все понімає!
Боєць кивнув:
- Безперечно! Бо ж Рекс, він, таки – не сука.
Шкода, тільки права голосу в нього немає.
(с) Дзвінка Торохтушко
2019
