Тарас Чорновіл відповідає на запитання про те, як і чому він опинився в регіоналах

 

Передвиборчий виступ на телебаченні Вʼячеслава Чорновола - 1991 рік.

Говорив правду, люмпенові не сподобалось...

От і маємо.

(с)

До зради і вбивства Чорновола залишалося вісім років...

� - Як ви опинилися в регіоналах?

Тарас Чорновіл: - Я про це багато разів говорив. Це була в мене тупа, дурна помилка. Я заївся з Ющенком, й це було дуже особисте. У 99-му році Ющенко не тільки відмовив моєму батькові в тім, щоб висуватися самому на президентських виборах - а міг же перемогти тоді Кучму! Але він так перелякався, що пішов формально очолювати тіньовий штаб Кучми - так званий Фонд соціяльного захисту, яким насправді керував такий собі Олександр Волков, багато хто пам'ятає. А Ющенко був президентом цього Фонду.

Отака історія дивна була: Ющенко головував на засіданні, де він поставив на голосування якесь там рішення, яке силовики запускали. Кравченкові, тодішньому міністрові внутрішніх справ, було дуже важливо, щоб тема підготовки вбивства В'ячеслава Чорновола була колективною – нібито він дістав на це вказівку з політичного рівня. Кучма відмовився давати йому вказівку. Йому сказали: “Сдєлайтє так, чтоби Чорновіл нє мєшал”, - це реальна фраза.

На тому засіданні, де головував Ющенко й де сиділи представники всіх силовиків, хтось із заступників Кравченка доповів, що політичні способи впливу на Чорновола вичерпалися, “он укрєпляєтся”, посилює свої впливи, сприйняття населенням, долає розкол, і тому є пропозиція перейти до більш радикальних заходів впливу. Отака фраза була, як мені потім переповіли люди, які були на цьому засіданні.

Ющенко взагалі ані біса не зрозумів, поставив на голосування і, кажуть, сам проголосував “за”. Це було рішення про вбивство мого батька, щоб ви розуміли. Коли мені все це переповіли, Ющенко став для мене персональним ворогом.

Потім ми з ним помирилися. Я його питався раз про це засідання. Він на мене дивився великими очима й питався: “Шо??!” Він навіть не знав, про що йдеться. Він тоді навіть не розумів, що́ він ставить на голосування. Він взагалі був десь в іншому світі зі своїми глечиками, своїм Трипіллям, своїми бджолами... При всій моїй повазі до Віктора Андрійовича, він просто тупо не розумів, що він робить. Він взагалі не розумів, що він там робить у команді Кучми. Він просто рятував свою шкуру.

Із Кравченком вони були дуже великі друзі: вбивця мого батька і Ющенко були дуже великими друзями, грали в теніс, а потім у ментовській сауні разом парилися, а там, як завжди, горілка, столи накриті. І от Кравченко, не соромлячись присутности Ющенка, розпікав своїх полковників на другий день чи третій день після вбивства мого батька: “Ви даже убіть по-чєловєчєскі нє можетє! Я тєпєрь, как послєдний п..ц, должен пєрєд етімі журнашлюхамі ізґаляться!”. Це його реальні слова. Знаю від учасників цієї події, з двох різних джерел, що саме це він сказав. Ющенко теж, мабуть, не почув того.

Цю інформацію в мене тоді вливали дуже активно, й далі пішло за принципом “ворог мого ворога - мій друг”.

Далі мене дуже мило підхопили. Мене повели на ненависті до Ющенка, яка в мене виникла. Тепер вона знівелювалася, я зараз до Ющенка ставлюся з повагою як до україноцентричної людини, яка просто тоді не виконала своєї місії, а потім було вже пізно. Так і з Залужним: якщо він зараз не виконає своєї місії [не виставить своєї кандидатури на президентських виборах, поки його шанси високі], то через п'ять років у нього вже цієї місії не буде, буде запізно.

Отже, мене понесло за принципом “ворог мого ворога - мій друг”. Я для себе не прорахував як слід Януковича. Янукович у той час поводився дуже непогано: по-перше, вивчив українську мову; по-друге, він був дуже ефективним прем'єр-міністром, і це реально. У той період, до речі, при Кучмі, все це непогано справувалося, і Янукович поводився адекватно. І він мені дуже багато розказував про зустріч з моїм батьком, зокрема. Коли Ющенко, як я знав, був причетний до вбивства, Янукович у цей самий період мені розказує, як він приймав мого батька в 98-му році під час парламентських виборів, як він йому забезпечив там усі зустрічі й таке інше, й це співпало з тим, що мені мій батько розказував тоді про якогось губернатора, голову Донецької ОДА...

Тому насправді я тупо повівся. А потім мені знадобилося кілька років для того, щоб звідти вирватися. Вириватися я почав… я ввійшов у ту партію в 2005-му році, а вийшов у 2006-му. Я увійшов у скандали, відмовившись балотуватися. Мені демонстративно порвали мою заяву про відмову балотуватися й таки примусили, підвищили у ранзі, я отримав високе місце – четверте. Потім, на наступних виборах - взагалі третє місце, притім, що я відмовлявся балотуватися. Врешті-решт, я таки зумів вирватися. Це мені коштувало двох замахів на життя – один був точно, другий непевно. Це щоб ви розуміли. Потім ми якось домовилися, що мене не будуть рухати.

Вийти звідти дуже важко. Зайти туди легко, дурницю зробити. То була дурість. Пригадую, як я в етері “Еспресо” сказав тому ж самому Фірсову Єгорові, який на Порошенка кидався ще за його президентства: "Єгоре, - сказав я, - от подивися на мене. В мене була шикарна політична кар'єра в Ющенка, я був у п'ятірці найпопулярніших представників тієї партії Ющенка. Що я із себе зробив? Я почав ставитися до Віктора Андрійовича так, як ти зараз - до Порошенка. Подивись на мене й подумай, куди ти сам скотишся". Й він таки задумався, він якось примовк у тому етері. Потім була війна, Єгор пішов воювати, й ніби всі питання знялися. Мені здається, війна його врятувала від скочування. Він би був великим активістом Зеленського або навіть чимось іще гіршим.

Ось така в мене була історія.

Джерело:

Чорновіл ВІДВЕРТО

https://www.youtube.com/watch?v=Xqqx2xEsMz0

Уривок з 1:11:15 хв.

Вбитий, але не переможений. Тарас Чорновіл про загибель свого батька

 

ВБИТІ, АЛЕ НЕ ПЕРЕМОЖЕНІ

Тарас Чорновіл - на ток-шоу "Говорить Великий Львів"

.

Ведучий: - Тема складна, і для вас вона стосується, в першу чергу, вбивства вашого батька. Але, тим не менше, держава вже десятиліттями живе в очікуванні, коли справу цю розв’яжуть і назвуть тих, хто винен у цьому. Як ви гадаєте, оця заява в ефірі пана Голомші, яка вибухнула в інформаційному просторі, чи стане вона каталізатором того, що теперішня влада закінчить розслідування, особливо враховуючи те, що підозрюються спецслужби РФ? Здавалось би, а чого тут замовчувати? Україна зараз воює з Росією.

.

Тарас Чорновіл: - Я, на превеликий жаль, тут маю менше оптимізму в усьому цьому, але все-таки вернімося до кількох нюансів. Перше: не відбулося ніякої сенсації, не озвучено ні одного нового слова. Пан Голомша ті самі тези, ті самі слова говорить уже 15 років. 15 років, коли вперше була проведена оця експертиза, в якій узяв участь інший експерт. Експерт чесний, не маю сумніву, експерт з-поза системи, але він не зробив жодних висновків. Він зробив вказівки, що отут ви брехали, отут неправда, тут є ушкодження, тут є події, тут є речі, по яких ваша експертиза не дає відповіді. І пан Голомша на основі цього висунув свою версію, що це було вбивство не внаслідок аварії, а в наслідок ударів кастетами. Я наполягав і наполягаю ті самі 15 років... Тобто зараз нічого нового не сказано. Я всі 15 років говорив, що — вбивство, політичне вбивство мого батька, пов’язане з майбутніми президентськими виборами 99-го року, в яких Кучма хотів вийти у другий тур разом із Симоненком, але раптом опитування показало, що з’явився шанс і велика можливість зростання рейтинґів двох інших політиків — Чорновола і Мороза, і в другий тур станом на початок березня реально почали виходити Чорновіл і Мороз за тими опитуваннями, які тоді провела служба Левенця. Ви знаєте, це був для Банкової основний їхній політтехнолог. І у зв’язку з тим було ухвалене рішення вбити мого батька.

Там було кілька думок про замахи, і ось ця історія з перекриттям траси машиною — вона і стала цим підсумковим моментом. Для мене з усіх матеріялів, які я знаю, - я хочу нагадати, це не просто кілька фраз, кілька слів, які говоряться у студії, - це 120 томів по 400-500 сторінок. Ця справа — це 120 томів, я їх усі прочитав. Я був учасником десятків засідань суду, в якому розглядалася ця справа. Ми тоді реально допитали велетенську кількість людей, встановили багато фактів, які замовчувало слідство. В мене немає сумніву, що мій батько загинув внаслідок умисно, дуже вміло підлаштованої аварії, але загинув він саме в аварії. Я не бачу ні можливостей, ні підстав для того, щоб підтвердити ту версію, яку 15 років оголошує пан Голомша, який має право на свою думку, але я переконаний, що саме оця підлаштована аварія й була причиною загибелі.

Там є й інший момент. Те, що експерт встановив оці додаткові факти, неперевірені, які не можна було іншим способом пояснити, вони мали бути перевірені слідством, але вони були зіґноровані, це теж злочин. У справі є кілька злочинів, ви абсолютно праві. Відкрите було провадження, але воно кудись зникло. У справі Чорновола не закривалися провадження — вони зникали! Відкриті були провадження про фальсифікації експертиз — вони зникли, ні один експерт не був покараний. Був вбитий, реально вбитий один свідок у цій справі саме через те, що він почав щось говорити. За нашими підозрами, припущеннями, ця людина - [Іван] Шолом, який сидів у кабіні КАМАЗа, - був координатором на місці акції по вбивству мого батька. Він був вбитий. Справа про його вбивство не відкрита взагалі. Далі було багато інших моментів по справі. Було встановлено, проведено наступні експертизи, які спростували ту брехню, яку і учасник ДТП Куделя, який нібито сидів за кермом КАМАЗа, - насправді не він сидів, сидів представник спецслужби, значно уміліший, Куделя появився тільки через 5 чи 6 хвилин після аварії. Але і в цих справах появилася медекспертиза, яка показала, що брехня, нібито батькова машина їхала на швидкості 180 км/год., вона нічим не підтверджена. Відразу почали міняти свідчення всі свідки — вона їхала 100 км/год. Там було дуже багато злочинних дій з боку влади по фальсифікації цієї справи. Але в цій справі ми можемо сперечатися з Голомшею, це наша стара суперечка, вона триває 15 років, чи були ті кастети — він вірить, що були, я не вірю. Бо це неможливо — туди неможливо було дістатися, не було часу. Наступна машина за 30 секунд під’їхала буквально, інші речі...

Але це було політичне вбивство. І мене що трошки засмучує: ми зараз починаємо гратися в якісь ігри, криміналістичні ігри - були чи не було кастетів, замість того, щоб відповідати на основне питання. В 99 році, багато років тому, був убитий один з лідерів українського політикуму, людина, яка в 99 році могла повністю розвернути історію України в інший бік. Він був вбитий, ніхто за це не покараний, ніхто не покараний за фальсифікацію матеріялів, і влада не хоче бачити, не хотіла й не хоче бачити висновків і розкриття цих справ. Оце є те основне питання — факт вбивства не підтверджений у суді, суду не було. Ну, суд був, але його спробували закрити незаконно. Висновків, вироку суду нема взагалі по цій справі. Вона в підвішеному стані, вона не закрита, вона не закінчилась вироком — вона просто зупинена. І в оцій ситуації основне питання — докінчити цю кримінальну справу. Я почув хороші побажання депутатів, присутніх у цій студії, що вони хочуть піти до генпрокурорки й добитися поновлення цієї справи. Я тільки “за”. Я ходив до багатьох генпрокурорів, до Венедиктової я, очевидно не піду, тому що я не вірю, тому що цю справу довірять розслідувати таким людям, які сьогодні сидять у ДБР, ми знаємо — це є російська аґентура, і ви її попросите розслідувати цю справу? Я в це абсолютно не вірю, але будь-які старання мені здаються важливими.

Єдине, за що я точно вдячний панові Голомші, - він, мабуть, невміло, трошки некоректним висловлюванням, де він своє персональне припущення озвучив як доконаний факт, він привернув увагу до цієї справи, і ви її зараз обговорюєте. Я зараз буду на іншому каналі в Києві, так само будемо її обговорювати. Сьогодні її обговорювали на Прямому каналі, ще на кількох — це ознака того, що ми, принаймні, домовилися до питання, що були вбиті за Україну люди, як, я бачу, у вас на банері висить у студії. Ніхто за їхнє вбивство не покараний, їхня смерть навіть не розкрита, не відкриті, не завершені провадження і все інше.

Єдине що: чисто по деяких формальних ознаках, давайте, щоб не пуститися все-таки на хибний шлях. Що стосується російської версії. З Росії могли надихати на таку справу, але насправді одна була російська версія — у справі ... [Катьолася? (нерозбірливо)], вона виявилася доволі авантюрною і дуже сумнівною. Вона теж не завершена. Над нею треба попрацювати, але насправді, як виглядає, це було одне з тих вбивств, які тоді здійснювалися під прямим керівництвом керівника служби Міністерства внутрішніх справ генерала Фере, який був тоді першим заступником міністра Кравченка і який напряму контактував з адміністрацією Кучми і займався дуже часто брудними “мокрими” справами, вбивствами тощо. Я все-таки бачу, можливо, з Росії були якісь підштовхування, побажання, але це — справа все-таки наша внутрішня, українська. Мого батька вбивали через те, що його не вдалося марґіналізувати або звести на манівці так, як це відбулося з Олександром Морозом, пригадуєте? Його добили тоді “канівською четвіркою” та іншими речима. А мого батька пробували знищити політично внаслідок розколу Руху. Пам’ятаєте, що було? А він раптом почав перемагати в тому розколі. І тоді було ухвалене рішення його вбити фізично. Я просто дуже багато знаю про обставини: як ухвалювалося рішення його вбити, коли було голосування поставлене, щоб дати політичну волю для силовиків про вбивство, знаю в принципі, які підрозділи поліції цим займалися. Просто слідство зробило все, щоби знівелювати ці версії, щоб вони не були розкриті. Але мені здається, що це є той випадок, коли діяла наша українська мафія за російськими лекалами і рекомендаціями, але вбивали для того, щоби повернути українську історію в зовсім інший бік.

.

Ток-шоу “Говорить Великий Львів”, 16 вересня 2021

https://www.youtube.com/watch?v=0m0TlwIM72w

Слово пана Тараса — з 42:25 хв.

Транскрипт мій.

Джерело знимок: https://www.5.ua/polityka/zhurnalisty-5-kanalu-ziasuvaly-novi-fakty-pro-smert-chornovola-iaki-vkazuiut-shcho-tse-taky-bulo-vbyvstvo-255538.html