Показ дописів із міткою Коломойський. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Коломойський. Показати всі дописи

середа, 12 листопада 2025 р.

Про Міндічґейт - докладно

 



ПРО МІНДІЧҐЕЙТ - ДОКЛАДНО
🔳
Коли Коломоя відпровадили на СІЗО, було очевидно: дніпропетровський мафіозний клан не розгромлено. Старого боса мафії просто замінить новий - молодий і дєрзкий.
Питання було (насправді - ніт) лише в тому, хто стане новим босом мафії.
Сьогоднішня новина, що друг президента, співвласник Квартал95, виявився куратором злочинної схеми на мільярди гривень, підтверджує:
новим босом мафії став сам Зеленський.
Тепер Зе є вершечком корупційних схем на мільярди.
Зеленський не просто корупціонер чи типовий східноевропейський чинушка, до липких ручонок якого прилипає доля в жирному держпроєкті.
Зеленський має під собою стійку злочинну організацію - професійних членів банди, аферистів, бригадирів і рядових виконавців. Більшість з них маскується: під бізнесменів, стартаперів-волонтерів, колишніх аткивістів, журналістів, депутатів і чиновників. У реалі - члени банди з розписаними ролями, які возять сумки з налічкою і всі як один, спокійно уходят в лєс, щойно хмари згущуються.
Є мафії, що спеціалізуються на наркотиках, є - на борделях, є - на викраденні людей. А дніпропетровська банда спеціалізується на фінансових злочинах в особливо великих розмірах.
У нас босів мафії називають чомусь оліґархами. Але цей термін вони самі ж і впровадили. Насправді, якщо ти маєш гроші, але злочинів не робив, ти - підприємець. Як би тебе не любив люмпен зі взбовтаними мізками ненависти до багатих. А якщо ти вчинив злочин — крадіж шапок чи викрадення держпідприємства — ти бандит. А якщо з цією метою ти побудував стійку злочинну організацію для повторення злочинів, то ти лідер ОЗУ.
От і все.
У цім контексті яскраво все показує суддя Трауер у серпневому вироку Лондонського суду у справі Приватбанку.
Так, згідно вердикту судді Трауера Коломойський під час зустрічі щодо проблем Приватбанку, погрожував главі Нацбанку Валерії Гонтаревій, що якщо НБУ націоналізує банк через процедуру банкрутства, то він еміґує до Ізраїлю, і дав зрозуміти: «дістане» керівництво НБУ звідти.
У якийсь момент, - пише суддя у вироку, - Валерія Гонтарева покинула зустріч. Ігор Коломойський подивився на заступницю глави НБУ Катерину Рожкову, поплескав себе по животі і сказав: «Тигр у клітці зголоднів, але дверцята відчинені — можна вийти». Після цього він додав, що в нього довгі руки і що він знайде Рожкову де завгодно.
Після цього тиску жінка відмовилася в подальшому зустрічатися з цим персонажем.
Як ми знаємо, саме так він потім і зробив, а Гонтаревій невідомі спалили будинок.
(всі численні посилання даю в коментарях)
Мафія має розгалужену структуру:
▪️ власні заводи, в тому числі викрадені в держави. Наприклад, прекрасна історія викрадення на початку 2000-х криворізького залізорудного комбінату - як його викрадали, самі ж злочинці розказали в іншому лондонському суді;
▪️ найбільший банк в країні - перетворили на піраміду, розкрадали вклади, а коли держава за них узялася, вивели всі вклади на підставні фірми інших членів мафії й розбіглися з країни;
▪️ обойму підкуплених політиків, чиновників, декоративних депутатів і міністрів - часто рядових членів мафії. Наприклад, одна з керівниць Приватбанку, яка фіґурує в матеріалах Лондонського суду як така, що придумала схему обману, нині числиться помічницею народного депутата від Слуги народу, обраного від дніпропетровського округу;
▪️ власні великі медія й навіть медія-групи, щоб мати вплив на свідомість широких мас суспільства;
- натовпи пропаґандистів-журналістів, проплачених активістів - професійних ідеологічних бійців для проведення ідеологічних диверсій. Потім, коли Коломойського саджають, ми бачимо деяких із цих персонажів у судах із готовністю взяти на поруки.
▪️ смішно, але навіть ручних релігійних лідерів (читайте про роль дніпропетровського рабина в оборудці щодо того ж КЗРК);
▪️ ручних гумористів. Так саме Квартал 95, співвласником якого був Міндіч, виправдовував (шляхом висміювання) злочин спалення помешкання Валерії Гонтарєвої в ролику "Горіла хата, палала";
▪️ власний кіно- і серіал-продакшн. Всі крупні мафії - від японської до італійської мафії у США - утримували у свій час продакшни для зйомок контенту. Бо кіно і серіали можуть стати дуже в нагоді, коли держава починає боротьбу з конкретним угрупуванням. Саме пропаґандистським відділом, ТВ і кіно-продакшеном у мафії завідував Володя Зелендер та його друг дєцтва Міндіч.
А маскувалася мафія одночасно під фінансову групу й під громадську національно-етнічну організацію.
Згідно з даними розслідування СБУ, вище коло мафії - Коломойський, Боголюбов, Рабінович - і члени банди ранґом нижче використовували для виведення мільярдів награбованих коштів рахунки організації "Єврейська община України". В ухвалі Шевченківського райсуду йдеться про те, що члени групи, зокрема, через рахунки «Єврейської общини України» викрали й леґалізували, серед іншого, 5.8 мільярдів гривень.
Ми такі дії катеґорично засуджуємо. Цим нєгідники поширювали печерний антисемітизм.
Але, прикидаючись "єврейською общиною", вони таким чином маскувалися - наприклад, фінансували різні проєкти єврейського спрямування. Такі як синагога Хурва в Єрусалимі. За награбоване в українців мафіозі купляли собі у світі статус порядних джентльменів і добродушних єврейських меценатів.
Сам Тимур Міндіч є головою ради Всеукраїнського союзу єврейських громадських організацій "Об'єднана єврейська община України" і входить до її правління.
Колишній бос клану - президент цієї організації.
Водночас Тимур Міндіч разом із Зеленським був одним із засновників офшору Green Family Ltd., на який, за даними журналістів, виведено частину з награбованих вкладів Приватбанку (а саме $6 млн з $41 млн).
Ось вона - класика подвійного обличчя злочинних організацій: вдень — досточтімиє граждані ("мафія спить"), але приходить ніч — і мафія прокидається.
Не дивно, що в ЕС нас із ними не беруть.
Хто не знав, автор звіту 2021 року про корупцію в Україні Юхан Партс чітко скласифікував ситуацію в Україні словами: "захоплення держави".
Ще у 2021 Юхан Партс прямо заявляв: в Україні група людей захопила державу й використовує всі її ресурси у злочинних цілях. Це ситуація ендемічна. І це консолідована думка всього ЕС.
— В Україні йдеться про ситуацію так званого захоплення держави. Це ендемік. Нічого нового. Це є загальновизнаний факт. (с)
І пояснив окремо для тупих:
— "Захоплення держави" означає, що група людей використовують своє становище і різні інструменти - ЗМІ, політику, управління, державні підприємства - у своїх особистих інтересах.
Але з 2021 року багато води втекло. І тепер ми бачимо класику еволюції злочинних організацій: молоді члени банди відсунули від управління старого боса й самі стали босами.
У клану Приват - новий бос.
Влітку він, злякавшись правоохоронців, які прослуховували МінДічь, занервував і видав себе: спробував знищити НАБУ у Верховній раді.
Новий бос - сам Зеленський.
-----
Історія цього клану розгалужена і глибока, цій темі можна присвятити ще 100 таких текстів.
Але про що уся ця печальна з погляду війни історія?
А це історія про те, що посадка боса мафії не призводить до знищення клану.
Рядові члени просто швидко реорганізовуються і знаходять собі нового Дона Корлеоне. Вчора він був молодий, приємний хлопець, а сьогодні відростив щетину, став мачо й велично дає цілувати собі руку.
Ключова задача України - вижити під управлінням цієї злочинної організації.
А потім - знищення ОЗУ.
Без цього в нас вови будуть змінювати юль по колу. Й вони викрадатимуть наше майбутнє.
🔳
Головне питання: "чи був Зеленський у долі?" - насправді вирішується елементарно просто.
Чомусь навіть противники Зе обговорюють цю тему, виходячи із константи, що Зеленський - розумово-неповноцінний дурачок з розвитком чистої 4-річної дитини. Позеленілі блоґери так і пишуть: дорослі дяді просто користувалися дитячою наївністю Зеленського - "Зеленському просто не пощастило з друзями".
Навіть прокурор каже в суді: Міндіч "використовував свій вплив на президента" (с).
Але це не так.
На оприлюднених записах прослушки спір Міндіча і Галущенка фактично крутиться навколо місця кожного із них у злочинній ієрархії. Галущенко спершу артачиться виконувати волю Міндіча, але Міндіч на записах ставить крапку: ти нижчий за мене, ти мій виконавець, а я старший, і я буду казати, що тобі робити. І, як арґумент, наводить дзвінок від президента, який тут же дзвонить Галущенкові після смс від Міндіча.
— «А ти казав, що ніхто з тобою ні про що не розмовляє, а тут на тобі…», - фіксує нову ієрархію у банді інший бандит.
І після цієї смс від Міндіча Зеленському й негайної реакції Зеленського, який викликав Галущенка, Галущенко в подальшому виконує волю Міндіча.
Якщо А керує Б, і Б діє лише після сигналу від А → А є головним.
❗ Президент — арбітр у мафіозній ієрархії.
Зеленський не просто все знав. Він рішав. Як путін в рашці рішає спори між своїми бандитами.
Тут наївний зелений лохторатівець кволо заперечить:
— Міндіч просто блефував, козиряв своєю дружбою з Зеленським, але хороший Зе ніяких злочинних вказівок не давав. Аферисти часто прикидаються кураторами від Х (підставити прізвище можновладця), а можновладець про це ні сном ні духом.
Але, зіштовхнувшись із нав'язуванням Міндічем злочинних схем щодо тендерів в Енергоатомі чи нав'язуванням Міндічем контрактів щодо гівняних бронежилетів, Галущенко, Умєров і інший чиновник просто іде до Зеленського і під час розмови з президентом ставить того до відома, що його друг нав'язує злочинні схеми. "Я 100% ваша людина, я не хочу йти у дворніки, що робити, пане президенте?".
Далі - злочинні схеми вступають в силу.
🔳
Судячи з істерик ботоферм Зеленського, які зараз всім обвалюють коментарі у стилі: "ви всьо врьоті!", ясно, що Зеленський обрав тактику робити морду кірпічом. "Володимир Олександрович не міг збагачуватися, адже він лише посивів на війні", - прям наш сивочолий гетьман.)
Але так не вийде.
Стороння особа з вулиці без жодних владних повноважень, організувала міністрів і заступників на мільярдні злочинні схеми. Вся країна сидить без світла, бо цим гандонам будувати захисні споруди - "шкода грошей, пуста трата".
Тенор: - Вони планують продовжувати будувати ці захисні споруди, цифри шалені. Ми будемо ще щось робити чи закінчуємо на тому, що є?
Рокет: - Я би почекав. Але, бл**, якщо чесно — шкода грошей, пуста трата.
Звісно, цей чорт вже втік і планує жити на лазурних берегах — йому не потрібні укриття для ваших ТЕС за гроші, які він уже намітив вкрасти собі.
Але від питання нікуди не піти: в чому джерело такої влади Міндіча?
Цілі призначені Зеленським міністри слухалися якогось лівого утирка і творили мінДічь, яка йшла врозріз з публічним патяканням головного потужника країни.
А відповідь проста: слухались саме тому, що джерело влади злодія - дружба з президентом.
Бо президент гуляє день народження в квартирі цього Міндіча.
І навіть, дуже ймовірно, напившись шампанського, користувався його золотим унітазом.
Міністри знали: "бос у курсі".
Тому і виконували.
🔳
Історія України показує, що Майдан в Україні може спалахнути будь-якої миті.
Ми не можемо зараз закликати зібрати Майдан і викинути банду клоуна з державної системи.
У перебігу це війни небезпечно.
Тому Порошенко – подобається він комусь чи ні – пропонує політично правильний варіант: парламент має проявити себе – відпровадити скомпрометований уряд у відставку, а далі політичні сили мають сформувати новий уряд національної довіри.
Цей уряд має бути аполітичним, сформованим з представників різних сил.
А Зеленський зобов'язаний це підтримати.
Зеленський має обрати тактику не шахер-махеру, в надії, що "новина живе 3 дні", а показувати, що він - не вершечок цієї корупційної піраміди.
Якщо він це показує, це дає шанс зберегти довіру суспільства до своєї держави.
Якщо ні, саме він, як колись Янукович, провокує початок спротиву всередині своєї держави.
🔳
Щодо знимки:
Приміщення, куди чинушки Зеленського сумками носили мільйони, належало родині зрадника, аґента гру Деркача, - НАБУ.
Це вже "жму руку"? Чи ще ні?


🔳
Юрій Швець: Аґент ФСБ - генерал-майор ФСБ Деркач - на чолі корупції в Україні. ФБР розслідує

* * * * * * * * * *



У клоуна навіть своя справа про "неякісні бронежилети" є.
Тільки на цей раз не фейкова.


У 2019 році генерал Дмитро Марченко — той самий, завдяки якому Миколаїв у 2022-му вистояв і не впав, — понад місяць сидів у СІЗО (!) за нібито закупівлю неякісних бронежилетів.
Які, як виявилось, були якісними. І головне — Марченко взагалі не відповідав за закупівлі, лише за контроль якості. Правда наслідки цієї політичної справи були трагічні: московське вторгнення 2022 року українські військові зустріли без броні...
Хтось притягнутий до відповідальності за це? ні.
А тепер про справжні «бронежилети», які прострілювались і розлазились по швах.
Схема Міндіча.
За словами заступниці голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяни Ніколаєнко, саме Міндіч тиснув на міністра оборони Умєрова, аби просунути закупівлю «ізраїльських» бронежилетів, у які він сам вклав 300 мільйонів.
Насправді вони виявилися китайським непотребом.
📌 Взимку ДОТ оголосив тендер на 1,6 млрд грн — на 75 тисяч бронежилетів.
Його виграла невідома фірма «Фортеця захисту», але без ліцензії. Торги скасували.
Через місяць оголосили новий тендер — уже на 200 млн грн.
Його виграла «Мілікон» — компанія, створена за два дні до торгів.
І саме вона завалила поставки: в Україну приїхали не бронежилети, а мотлох.
На кожній нараді Громадська рада питала: «Коли ж розірвете цей контракт?»
Але ДОТ тримався за нього до останнього. Тепер зрозуміло чому — тиснув Міндіч.
Контракт розірвали лише в останній день, коли прийомка вже відмовлялась приймати товар.
Керівницю департаменту, що підписала угоду, перевели до Агенції оборонних закупівель.
Міністр став секретарем РНБО.
А Міндіч — утік.
Єдине добре — держава не заплатила за ці бронежилети жодної копійки.
Бо Громадська рада при Міноборони і військові стали на заваді схемі.
Але головне питання, хто за це все буде покараний?






вівторок, 31 травня 2022 р.

Зелена влада саботувала оборону та підготовку до війни

 




"Вєлікій кормчій натякає, звідки буде вторгнення."
"Я коли читаю виправдання нашої влади щодо саботажу і провалу підготовки до оборони, згадую одну моторошну історію. Мама убивці, дійсно нещасна жінка, виправдовувала свого сина. Знаєте як? "Він же сам не душив, він тільки за ноги держав."
Звісно, Зеленський не убивав українців в Ірпені та Бучі, це зробили росіяни. Але хто при цьому Україну за ноги тримав?"
Тамара Горіха Зерня

судячи з учорашньої [28 травня ] явки з повинною нашого презедента, єдине, чого змогли добитися, рік тому, західні союзники від Банкової – це зміна абсолютно одіозних міністра оборони та начальника Генштабу на інших людей (припускаю, і їхні конкретні прізвища були вказані тими ж сильними світу цього)
я вже три роки перебуваю в шоці* від вибору мого народу у квітні 19-го
я вже три місяці перебуваю в надзвичайному шоці* від того, що відбувається в моїй країні, внаслідок того самого вибору
але, б...., я навіть боюся уявити собі, що відбувалось би з моєю країною зараз, якби минулого року захід не змусив це каломойське шобло змінити перших осіб, які відповідають за безпеку держави (і ці перші особи не почали, в авральному порядку, виправляти хоча би щось із того, що наробили їхні попередники. як бачимо, встигли зовсім небагато за такий короткий час, так. тому маємо те, що маємо)
але якби не ця минулорічна ротація кадрів, цілком очевидно – сьогодні Україна вже була б новоявленою Малоросією. без варіантів. вона була б окупована мордором за горезвісні "72 години"
(як легко і красиво був злитий південь - так само була б злита і вся Україна. і тисячі й тисячі загиблих воїнів ЗСУ та ТРО нічого не змогли би змінити, на жаль. країна була би приречена)
але щось пішло негаразд. Захід таки змусив цю зграю малоросів хоч щось робити напередодні "Великої війни". і почав, усупереч завиванням Банкової про "нагнітання істерії та розлякування інвесторів!", вже з осени, постачати в Україну першочергове та необхідне озброєння
до лютого цей потік вже перетворився на вал. тому нашій армії було чим зустрічати окупантів на наших північних кордонах. тому запланований кремлем приємний бліц-криґ виявився для нього кривавою м'ясорубкою. тому і вдалося, ціною колосальних втрат, відбити в окупанта вже майже чотири області
судячи з усього, розгойдування членів НАТО - держав-русофілів - закінчується, і незабаром в Україну зайде потрібна кількість важких озброєнь, достатня для масштабного контрнаступу наших військ, що планується на літо.
української крови, звісно, будуть пролиті ще річки та річки. швидко ця війна тисячоліття не закінчиться, це зрозуміло. надто вже нерівні сили. але перемоги мордору не видно, це факт. Україна вистоить - мордор впаде
але все це не завдяки українській "владі" - а абсолютно всупереч їй. наперекір усім планам пана каломойського (про продаж України росії за $100 млрд), озвученим ним восени 19-го, у несподівано відвертому інтерв'ю шановній New York Times
(замість цього, думаю, він може потихеньку готуватися до переселення, після війни, в якусь комфортну американську в'язницю. і було б дуже добре, якби в сусідніх із ним камерах розташувався весь його помийний "95-й квартал", у повному складі. заслужили пдрси.
слава ЗСУ ❤️
* Вжито сильнішого слова.

Нинішня хвиля підтримки України викликана не лише співчуттям. Зрештою, народ Сирії постраждав від Асада-Путіна набагато більше. Думаю, в першу чергу цивілізований світ вразила масова готовність українців до самопожертви заради суверенітету нації та права жити в демократичній державі. І ця жертовність і стійкість, повірте мені, далеко не є чимось само собою зрозумілим і характерним для західного громадянина.
Наша проблема полягає в тому, що певна закомплексована персона абсолютно не заслужено віднесла все це на свій рахунок. Цілком випадкова на посаді людина, не наділена й у середній мірі тими рисами, про які ми щойно згадували, котра все життя демонструвала хіба що байдужість (як не ворожість) до того, що ми називаємо патріотизмом, та ще й спричинилася до неймовірних додаткових втрат і страждань через відмову готуватися до війни, раптом відчула себе месією, героєм і рятівником народу. У нього зараз взагалі ейфорія:
- його військо б’є одну із найсильніших армій світу (хоча його особисті заслуги оцінюються тут хіба що знаком мінус);
- він на обкладинках провідних видань як один із найвпливовіших лідерів планети;
- спілкується на рівних із більшістю важковаговиків світу;
- виступає перед парламентами провідних країн (під оплески й вислови поваги та захоплення).
А всередині країни:
- оманливо високі рейтинги;
- повністю (майже) узурпований підконтрольний медіапростір без слова критики;
- олігархи готові подавати каву в постіль;
- опозиція, зціпивши зуби, терпить будь-які безчинства і стримує критику навіть за відверті знущання й ущемлення своїх прав.
І йому, схоже, здається, що це триватиме вічно, тим паче, що переможців не судять. Але марно.
Війна так чи інакше закінчиться за столом переговорів. І там у будь-якому варіанті будуть компроміси. І суспільство з його завищеними очікуваннями (завдяки тим же владним пропагандонам) прийняти ці компроміси готове не буде. І тоді з нього спитають за все. За три роки поспіль провалене Держоборонзамовлення, закупівлю бронемашин замість ракет, за обмеження армії в зоні ООС, за зупинені реформи, за переслідування з політичних мотивів бойових генералів, за вагнерівців і погром у військовій розвідці, за російських агентів у найближчому колі, за розмінування Чонгару й незаміновані мости через Прип‘ять, за демонстративну неодноразову відмову виділити кошти на підготовку до війни на вимогу опозиції й звинувачення партнерів у «панікерстві» та завданні шкоди економіці (через попередження про путінський напад).
І питати буде не болото, котре його обрало й досі примудряється підтримувати всупереч усім очевидним факапам. А саме та частина суспільства, завдяки якій світ сприймає українців як націю героїв. І яка сьогодні зайнята війною з головним ворогом - тим, що в Кремлі. Але обов‘язково повернеться й до тих, хто зумисне чи мимоволі (через недолугість і непатріотичність) цьому ворогові сприяв.


понеділок, 18 жовтня 2021 р.

Офшор 95 імені Зеленського. Скринька Пандори тільки почала відкриватися

 





СКРИНЬКА ІМЕНІ ПАНДОРИ
У Мережі з'явилася чергова порція матеріялів Пандори, і скандальчики хвилею пішли від Чилі до Києва. Звісно, в Чилі заміс серйозніший, оскільки ця країна не сподобилася на монобільшість. Тому там почалися перевірки бурхливої ​​діяльности вищого політичного керівництва країни, і йому настійно рекомендують піти у відставку і вже у статусі простих громадян відповідати на запитання слідчих і суду. Нам це наразі не загрожує не тільки тому, що всі контролюючі органи закріплено за зеленими, але і з іншої, куди більш актуальної причини.
Річ у тім, що Пандора тільки трішки відкрила скриньку - і звідти вивалилися вуха Зеленського чи чим він там на клавіші тисне, вуха його друга – Шухера, чи то пак Шефіра і, звісно, бородатої бабусі, але другою порцією* полетів такий щільний потік даних, що серед них опинилися прізвища джентльменів, які зараз очолюють саме ті відомства, які й повинні перевіряти й ухвалювати відповідні рішення, зокрема і процесуального характеру. Тобто, якщо щодо «ваґнерґейту» вони виявили повну бездіяльність, аби прикрити братву, то в цьому разі будь-яке розслідування вийде безпосередньо на них самих, а на це вони піти не можуть.
Виявилося, що поки всі вважали цю братву веселими клоунами, вона косила бабло зовсім в іншому місці і причім - бабло серйозне. Як для себе коханих, так і для клієнтів, котрі самі не могли цього зробити, вони виводили сотні мільйонів доларів з-під арешту в однім банку, відтак, напередодні ґрандіозного шухеру - величезні суми з іншого банку і через офшорне плече забирали все це в тінь. І ось тут вже стало не до сміху, оскільки саме так будувалася та сама «імперія», про яку багато хто так любить потеревенити.
І, щоб картина була цілком зрозумілою, все це з успіхом практикувалося років десять, але найбільшого розмаху цей фінансово-офшорний фестиваль набув після Майдану, коли гаманці Януковича отримали блокування частини своїх рахунків. Коротше, поки ми купували кровозупинні препарати, кевларові каски, бронежилети, електричні кабелі, генератори та інше потрібне фронтові добро, часто вивертаючи кишені до дна й не знаючи напевне, як там воно все буде завтра і чи вдасться заробити просто на життя, ця братва викачувала з України останні соки, зубоскалячи і бавлячись у вільний від основної діяльности час. Ні, вони не купували броників, нічників і прицілів - вони купували квартири в Лондоні, особняки в Італії та інші ништяки, ні в чому собі при цім не відмовляючи.
Схеми виведення бабла були покриті мороком такої таємниці, що вони навіть не враховували можливости того, що одного дня все це може спливти. Саме з цієї причини вони так напирали на боротьбі з корупцією, з крадіжкою бюджету і з усім тим, що лохові так сильно заходить навіть без змащення. І от виявляється, що на той момент, коли вся ця зелень чепірила пальці й малювала з себе борцунів за все добре проти всього поганого, в цей самий час за ними вже було стільки подвигів, що по-доброму вони повинні були підписувати аркуш за аркушем з таким текстом: «З моїх слів записано вірно, зауважень і доповнень не маю».
Зараз вони зробили собі контору, яка оголошує санкції громадянам України, по суті, підміняючи собою суди. Взагалі, санкції оголошуються щодо осіб, які перебувають поза юрисдикцією конкретної держави. Саме тоді вони мають хоч якийсь сенс, а тут це навіть не абсурд, а ідіотське ідіотство і правовий нігілізм. Але річ навіть не в цьому, а в тім, що, коли вже вони запровадили такі дикі речі, то мали би починати з себе, оскільки там проби ставити ніде. Але, як сказано вище, ініціювати подібні речі мають структури, керівники яких теж почали спливати зі скриньки Пандори. А іронія долі тут у тім, що все це тільки почало виливатися, і які на нас чекають сюрпризи буквально завтра, ніхто не знає, крім самих цих діячів.
Джерело:
______________
* Поза чергою. Як Зеленський і Шефір сприяли спробам вивести активи з банку Курченка


У цьому будинку в Лондоні міститься кубельце Зеленського, формально перереєстроване на Шухера, чи то пак Шефіра.


неділя, 9 травня 2021 р.

Блінкен задав добрячого прочухана ЗеБєні і окреслив закулісні пріоритети США

 


Найцікавіші, як на мене, відгуки на візит Держсекретаря

Очевидне й те, що залишилося за кадром.
Візит американського Держсекретаря став визначальним для українських реалій на найближчі місяці. Розглянемо докладніше.
Одразу хочу підкреслити, що Білий дім часів Байдена у контексті ставлення до України значно відрізняється від Білого дому часів Трампа. Якщо для Донні наша країна була набридливою ​​мухою в його бажанні вибудовувати партнерські стосунки з Росією, то за Байдена вона стала форпостом стратегічного стримування нашого аґресивного сусіда.
А для того, щоб форпост працював системно, якісно і на перспективу, проведено інспекцію і планове кориґування незграбної і безсистемної моделі управління, що стала візитною карткою президента Зеленського. Саме для цього приїхав не просто Держсекретар з помічником - до Києва десантувалася численна делеґація різнопланових фахівців. І поки ви дивилися по ТБ картинку про офіційні зустрічі, емісари Білого дому провели в готелі "Хаятт" ряд точкових зустрічей по напрямках, які їх цікавлять. Тепер по пунктах:
🔺 ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА.
Напрямок, цілком провалений Зе-владою. Потреба реформи корпоративного управління, корупція у вищих ешелонах влади, ручне управління судовою системою, атака на антикорупційні органи, проблеми "Мотор-Січ" і військово-промислового комплексу, процеси у державних монополіях, переслідування прозахідної опозиції - той неповний перелік проблем, вирішення яких поставлено Вашинґтоном у пряму залежність від ... Ні, не від отримання Києвом американської допомоги (вона буде в будь-якім разі), а від підтримки Сполученими Штатами персональної влади Зеленського. Пообіцявши значну допомогу (про це нижче), Вашинґтон залишив за собою право контролювати процеси, пов'язані з зазначеними питаннями.
Говорячи про значний вплив на функціонування держави олігархічної моделі управління, емісари США поставили ультиматум: Коломойський або Україна. У разі продовження підкилимної співпраці зі злочинним олігархом, логічним кроком можуть стати судові переслідування особистих активів Зе, а потім і його міжнародна делеґитімізация. Також звернуто увагу на наявність в його найближчому оточенні осіб, тим чи іншим чином пов'язаних з Кремлем. Окремий ультиматум стосувався усунення Єрмака від питань зовнішньої політики - людина на його посаді має розподіляти скріпки і стежити за дисципліною друкарок, а не опікуватися питаннями міжнародної співпраці.
Не виключаю навіть його відставки. Бо в цуґцванґ із США втягнув Зеленського саме Єрмак. На нім відповідальність за проколи з Джуліяні, історію з "ваґнерівцями", злочинні домовленості з росіянами щодо відведення військ, поставок газу та електрики etc.
🔺 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА. З американськогобоку тут все є рівним і передбачуваним: Вашинґтон підтримує Україну в питанні деокупації та територіяльної цілісности, солідарний з нею в питанні СП-2, не виключає своєї участи у "Кримській платформі", надасть фінансову і військово-технічну допомогу. Це загальні позиції. А тепер більш детально:
➡️ Вашингтон настійно НЕ рекомендував Зеленському проводити особистої зустрічі з Путіом. Місію репрезентувати інтереси Києва Білий дім бере на себе і опрацьовує в контексті переговорів Байдена з Путіним, які готуються. Українське питання Вашинґтон хоче включити в пакетний перелік вимог, виконання (або не виконання) яких визначатиме розмір санкцій, до яких готові вдатися США. В Зеленського немає подібного інструменту тиску, а просто дивитися в очі Путінові не тільки контрпродуктивно, але і небезпечно.
➡️ Досягнуто принципової домовленості про нову угоду, що стосується військово-технічного співробітництва. Вашинґтон добре розуміє, що найближчим часом Україна членом НАТО не стане. І не тому, що США цього не хочуть, а тому, що 30 членів Альянсу не знайдуть з цього питання компромісу. Як мінімум, Італія, Німеччина і Угорщина будуть проти. Не розкриваючи деталей, скажу, що угода буде майже ідентичною статусові особливого співробітництва поза НАТО. Головний елемент, завдяки якому Росія може швидко виграти війну в разі широкомасштабного вторгнення - це авіяція. Саме протидії цьому елементові й буде приділено головну увагу в середньостроковій перспективі. І це буде не купівля озброєння, а свого роду лізинґ.
➡️ Фінансову допомогу Вашинґтона - в тому числі по лінії МВФ - поставлено ​​у пряму залежність від виконання тих внутрішньополітичних завдань, які зазначені в першому пункті огляду. Ступінь їхнього виконання українською владою продемонструє рівень американського представництва на святкуванні 30-річчя Незалежности України та участи у "Кримській платформі". Якщо, скажімо, це буде рівень посла, справи - відвертий швах. Справжню інспекцію проведе Вікторія Нуланд у вересні-жовтні. За наявности позитивних зрушень можна буде говорити про візит Байдена. За їхньої відсутности, військово-технічна допомога Україні не припиниться, але Вашинґтон потихеньку почне працювати з можливими наступниками Зе-влади. Про це у наступнім пункті.
🔺 РОБОТА НА ПЕРСПЕКТИВУ. Вашинґтон ніколи не кладе всіх яєць в одну корзину. Він прекрасно розуміє, що нинішня українська влада аморфна, неоднорідна і її хитає з боку в бік. Білий Дім не дуже довіряє тим рекомендованим соціологічними опитуваннями, які ОПУ демонстративно "викотив" перед приїздом американських гостей. В цих гостей свої заміри, й вони прекрасно розуміють, що справжній рейтинґ Зе-влади - 18-20%. Саме тому проводиться моделювання її наступників. З перевірених у Вашинґтона на сьогоднішній день тільки Порошенко - на нього як, і раніше, основна ставка. Але в Білому Домі також розуміють, що, за нашого "мудрого народу" і прямих виборів, отримати одноосібну владу в ПП не вийде. А тому підбирає команду потенційних союзників, з якими можна буде протистояти таборові Зе, якщо той хитнеться в бік ОПЗЖ.
З цією метою Вікторія Нуланд і її помічники вчора в готелі "Хаятт" провели низку зустрічей - машини претендентів на американську прихильність заїжджали через підземний гараж, а співбесіди проводилися у конфіденційній обстановці. Відверто засвітитися зважився тільки Кличко. Прізвища двох інших нехай залишаться американським сюрпризом, але це точно не Разумков, не Тимошенко, не Смешко і ніхто з "голосят".
🔺 ПРО АНТУРАЖ...
Я вчора відверто насолоджувався істерикою ОПУ у зв'язку з опублікованою фотографією Порошенка з Блінкеном. Якби "зелені" вважали П'ятого Президента "кульгавою качкою", вони би просто пройшли повз неї і не створювали би ПП зайвого піяру. Але їх просто розривало від сказу і трясло від злости. Чому? Відповідь очевидна: на сьогоднішній день він - їхній єдиний ідеологічний антаґоніст і політичний суперник. Це й так усім зрозуміло, але чи не краще б іноді тримати себе в руках?
Окрема розмова - спільний брифінг Зеленського і Блінкена. Після якого я остаточно зрозумів: Володимир Олександрович вже не стане державним діячем в повному розумінні цього слова. Плутаність думки, безглузді відмазки, відхід від суті питань, жарти рівня 95-го кварталу, недоречна жестикуляція, мукання, дратівливо-скриплива артикуляція... І все це на тлі плавної, логічної і витриманої мови Блінкена... Хотілося вимкнути телевізор, прокашлятися і вимити руки.
"Краще мені помовчати..."
І, на превеликий подив Аліси, всі хором подумали: "Краще б вона помовчала".
❗️ UPD. Не хочу на такій ноті. Все буде Україна - навіть не сумнівайтеся! 🤗
❗️ UPD-2. В коментах написали, що текст занадто оптимістичний - "як анаконда на вітрині..."
А в чім оптимізм? Ніякої ґарантії, що арґументи Бєні і Кремля не переважать арґументи Вашинґтона, й тоді все знову летить до біса разом з нашим оптимізмом. А втретє починати все заново країна може й не витримати. Так що ніякого оптимізму - тільки розклад.


Візит Блінкена пройшов цікаво, але не для всіх... Я навіть уявити собі боюся, що відбувалося на переговорах держсекретаря з переляканою істотою з Кривого Рогу. Ми не скоро взнаємо деталі. Лише, коли Нуланд проговориться комусь з колег, а вони пустять чутку далі. Сам Блінкен менш балакучий. А його заступниця звично слів не підбирає й любить давати жорсткі й деколи вульгарні визначення, уже попала колись через це в міжнародний скандал.
Але про те, що було видно неозброєним оком.
1. Блінкен плювати хотів на протокольні викрутаси Зеленського-Єрмака, Бубочку не в повній мірі сприймають президентом і рахуватися з ним особливо не планують. Кардинальна зміна протоколу та програми візиту відбулися абсолютно проти волі зеленої парочки. Першою була зустріч з парламентськими лідерами. Це так називалося для мінімального збереження обличчя Зеленського, але то для нього дуже слаба втіха.
Уже відомі майже всі деталі. Те що Блінкен зустрінеться з Порошенком було визначено наперед. І на думку Зеленського взагалі не зважали. Але вирішили розіграти складнішу гру. Зустріч запланували перед зустріччю з Зеленським, як публічний ляпас, але вирішили перед фактором рашистської агресії не демонструвати, що США більше не визнає Зеленського президентом (майже, як Лукашенка). Тому використали напрацювання Костянтина Єлісеєва (союзник Порошенка, зам. голови його адміністрації, зовнішньо-політичний радник), який і готував реально цю зустріч з американськими колегами. Він рекомендував провести зустріч з політичним керівництвом парламенту: Разумков і лідери фракцій. Але в повністю англомовному режимі без перекладу, без попередження інших, крім Порошенка, учасників про зустріч і її формат та в формі домінуючого діалогу Порошенко-Блінкен.
З одного боку знімався прямий факт демаршу проти Зеленського. Але від цього стало ще болючіше. Зеленському з усіма його монобільшостями показали, що в США Україну визнають парламентсько-президентською республікою. І роль Зеленського сприймають не надто високо. Участь Разумкова, який хоч і мав достаньо гідну, але більше мовчазно-ритуальну роль - це для Бубочки ще більший ляпас. Слуг представляв за посадою Арахамія, якого навіть проінструктувати реально не змогли, тому він зміг лише повторити одну з пропозицій Порошенка про призначення спецпредставника. А загалом, на зустрічі реально показали, хто за цим столом дорослі. Зустріч була в руках Порошенка й діалог вівся безпосередньо з ним. До вільної розмови англійською крім Порошенка й Разумкова ніхто готовий не був, тож інші виявилися статистами. Зрештою, їх ця роль задовільнила. Депутат "Голосу", який був замість Желєзняка чи Рудик, навіть зізнавався, що очікував страшного розносу й дуже тішився, що все обійщлося майже безболісно. А Тимошенко після своїх відверто рашистських заяв про "злочинне зовнішнє американське управління Україною" точно почувалася незатишно - її родину надто багато пов'язує з Флоридою...
І на останок (пригадуєте "Театр" Моема?) Порошенко вийняв пару сторінок тексту, який, як співорганізатор зустрічі, міг спокійно заготувати, й вручив його держсекретарю. Знаємо, що там викладені тези від Європейської Солідарності щодо налагодження україно-американських відносин. Ще дещо стосовно підтримки проти агресора, ще ніби прохання про підтримку України в ряді питань від вакцин і до участі в Кримській платформі. Тепер для США це вже не проект Зеленського, а ймовірна акція, яку підтримує Порошенко... А далі починається нічний жах Зеленського. Воно вже давно обдристане й перелякане, чекає, як страшні янкі почнуть з нього шкуру на паси дерти... Я дуже сумніваюся, чи Порошенко передавав якісь компрометуючі факти про владу. Це не його рівень. І не Блінкена. Але Зеленський цього ж не знає!
Це було трохи інформації, як усе відбувалося. А ще пару слів про те, для чого. Та який протокольний і політичний зміст у це закладено. Коли американські високопосадовці їдуть до цивілізованих демократичних країн, то переважно не зустрічаються з опозицією. Якщо з кимось із опозиціонерів хочуть поспілкуватися, то краще на міжнародних площадках чи в себе вдома. Натомість, звично зустрічаються з представниками громадських чи творчих ініціатив. Проте тільки після переговорів із владою. Але в недемократичних країнах із злочинними режимами все інакше. Там звичною є демонстративна зустріч з опозиціонерами. Пригадую, як у 1988 році Рейган прилітав до Москви й провів спеціальний прийом для радянських дисидентів, недавніх в'язнів комуністичних концтаборів. Серед них був і мій батько. Під час інших візитів, як і в ході останнього, такі зустрічі були обов'язковою частиною програми візиту.
А зустрітися з опозицією (у нашому випадку це було трошки закомуфльовано, але не дуже) до переговорів з владою - це вже дуже серйозний сигнал. Колись давно весною 2001 року Кучма мав прилетіти до Польщі для переговорів з президентом Александром Квашнєвським. А на випередження йому приїхала наша група опозиції: троє нардепів (серед них і ваш покірний слуга) та пару журналістів. Кучму тоді в світі сприймали, як убивцю, тирана й корупціонера. А ми мали колосальну увагу преси й політикуму. А потім сталося те, на що ми не сподівалися. Під час зустрічі з Мареком Сівцем (керівник бюро національної безпеки), він на хвильку вийшов із залу, а потім увійшов та оголосив: "Panowie! Prezydent Polski Aleksander Kwaśniewski!" І ми з ним проговорили біля двох годин. А потім уся польська преса зробила саме такий акцент: "Президент Польщі прийняв і вислухав українську опозицію перед тим, як провести переговори з президентом Кучмою". Квасьнєвський не раз називав себе другом Кучми, в тому числі й відповідаючи мені особисто. Але він вирішив, що має своєму суспільству, як і Кучмі, показати, що він ставить певні пріоритети та дотримується стандартів, а Кучма цим стандартам не відповідає. А що вже говорити про американських лідерів, які неприховано гидують Зеленським...
2. Тепер коротко про деякі інші моменти, бо детальніше про дещо напишу завтра. Тривалість зустрічі. З парламентарями (читай Порошенком і частково Разумковим) розмова велася більше години. З міністром Кулебою, який з усіх сил старався доказати Блінкену, що він не з людей Єрмака, переговори йшли півтори години. Навіть чисто символічна зустріч з головою ПЦУ митрополитом Епіфанієм тривала більше, ніж пів години. А з цим чувачком пройшов доволі короткий брифінг... Саме брифінг - не плутати з наступним уже офіційним брифінгом для кількох допущених журналістів. Бо тривалість переговорів із Зеленським не перевищила 30 хвилин. І судячи з того, як Зеленський виступав останнім часом у Парижі та Варшаві, де йому не було чого особливо боятися, тут він навряд, чи міг сказати щось, крім затяжного еее аааа беее...
3. Про зовнішні вияви результату переговорів. Як виглядає, Зеленському довелося переважно слухати. І слухати речі дуже тривожні. Але й при тому, що Блінкен точно не погрожував, не підвищував голос, не кричав і не лаявся, ефект був дійсно страшний. Те, яким ми побачили бубочку, коли допустили журналістів - це був стан напівпаралічу від жаху. Там в очах, як писав один автор: "Вся вековая грусть еврейского народа". А ще реальний тваринний жах. Не уявляю, що за ці пів години йому встиг сказати держсекретар, що він впав у таку страшну прострацію. Головне, що можна здогадуватися - Зеленський зрозумів, що в США знають все. Абсолютно все. І скільки він та інші вкрали, і куди на які рахунки заховали, і хто й як працює на російські спецслужби, і як особисті корупційні інтереси домінують над державними. І головне - з Коломойським пропетляти не дадуть... Одного разу на Корсиці я бачив туриста, який зірвався зі скелі над пів кілометровим проваллям і чудом схопився за виступ та при моїй допомозі виліз на рівне. В його очах я побачив відблиск справжнього страху смерті, та ні - саму смерть, і відчуття якогось неприродного болю. У Зеленського погляд був не далекий від того.
4. Показова деталь. Станом на вечір на сторінці держсекретаря було лише повідомлення про його зустріч з Порошенком, Разумковим та ще кількомв депутатами. На сторінці посольства повідомлення про всі зустрічі, які вдбулися на той час, окрім переговорів із Зеленським. А це вже багато про що говорить. Зрештою, повідомлення про офіційну зустріч на Банковій теж повідомлять, але це запізнення має декому стати дуже важливим повідомленням. А ще зараз для такого матеріалу підбирають офіційні формулювання. Бо диявол ховається в дрібницях, а дипломатична зброя в непримітних висловах, сигналах та ярликах.
PS. Мене заблокували саме за цей матеріал на 30 днів. Класична політична цензура на замовлення ботоферми Подоляка.


А знаєте, чого гниль зелена сьогодні згоріла від зустрічі Пороха з Блінкеном?
Впродовж 2015-2019 років ті, хто руйнував державу, насаджували інфантильному населенню думку про те, що все дуже просто, просто треба робити реформи, треба побороти корупцію, все за помахом чарівної палички грузинської свині (чи ще кого) і все зміниться, заживьом.
Відповідно, в рамках цієї концепції Порошенко позиціонувався як людина, що заважає реформам, боротьбі з корупційов ітд. І якби не він, то ми би вже провели реформи за 70 днів і жили, як в Грузії, чи, як мінімум, як в Европі.
Відповідно, в рамках цієї концепції Порошенко мав бути покараний.
Одним з варіянтів покарання, який активно навішували інфантам, був варіянт про те, що прийде дядюшка Сем, який все про всіх знає, ФБР арештує Порошенка і його клан, посадить їх в американські тюрми і поставить керувати свого нормального парня/60-тилітню дєвочьку, яка зразу зробить реформи і заживьом.
І тут я вам нагадаю за плівки Оніщенка, які передавались ФБР, за нібито офшори Порошенка, які ФБР нібито закривало, за те, як Луценкові буцімто 5 разів скасовували візу, і за багато інших речей, які вкидалися в інформаційний простір, щоб підтвердити теорію покарання Порошенка, який гальмував розвиток держави.
І також нагадаю за те, як Йуля ловила Трампа біля туалету, як Вакарчук проходив стажування у Стенфорді, щоб стати президентом, як Наливайченко відміняв зустрічі з deаr віце-президентом США... і врешті-решт, нагадаю як Кольчуга протягувала і леґалізовувала клоуна, організовуючи йому зустрічі з послами, з Волкером... і зустріч клоуна з Макроном як вінець його леґалізації в ролі "саме того, кого хоче бачити Захід"
Тож те, що сьогодні сталося у вигляді зустрічі Порошенка з Блінкеном перед зустріччю з клоуном, - це сталася історія навпаки. Коли інфанти, які мислили теоріями "винуватий президент, а дядюшка Сем поставить свого крутого парня", - отримали крутого парня у вигляді Порошенка. Причому в ситуації, коли якимось чином заперечувати винуватість клоуна людина в здоровому глузді просто не може.
Ось від цього розриву шаблонів їх сьогодні і рве з самого ранку, розриває на шматки. Бо ж то треба визнати, що весь брехливий світ, який ти будував 7 років, щоб відмазати свою деструктивність як громадянина, був брехливим, і шкодив державі, і призвів до тої ганьби на весь світ, яку ми бачимо сьогодні.