“- Виявляється, що головна сила в Европейському Союзі — це не Еврокомісія, не Европарламент, ні! Виявляється, що головна політична, стратеґічна сила в Европі нині — це німецько-російський альянс, який здатен продавити будь-яке рішення в Европі. Проти Північного Потоку була вся Східна і Центральна Европа і США — основний союзник і спонсор безпеки тої ж Німеччини і безпеки Европи в цілому. Але достатньо було цієї зв’язки Німеччина-Росія, щоби продавити цей газогін. Ця зв'язка здатна продавити будь-яке стратеґічне рішення, яке в кінцевому рахунку дестабілізує Европу.”
“- Іммануель Валлерстайн колись сказав: оці трубопроводи, що їх будують по морю, є наочне втілення евро-азійської дуги. Це шампур: всю Европу і Азію нанизують на шампур, як шашлик. А европейці — частина це добре розуміє, а інша дивиться на це й каже: ой, як хорошо, як прекрасно, буде російський дешевий газ з німецької труби. А хтось колись бачив дешеві німецькі товари? Їх не буває. Тільки сир німецький.
- У мишоловці.
- Абсолютно правильно.
- Я називаю це не шампур, а “криголам” енерґетичної безпеки Европи. Думаю, що европейські політики, що беруть участь у цім проєкті, - дуже праґматичні і в першу чергу турбуються про свій особистий пенсійний фонд, а все інше їм — по барабану.”
Програма CIVILIZATION від 4 березня ц.р.: Енерґетична (не)безпека. Все що треба знати про «Північний потік-2». А також про енерґетичну безпеку в Европі та роль в ній України. Гість — Володимир Омельченко, директор енерґетичних програм Центру Разумкова.
Програму ведуть
Євген Жеребецький, фахівець з питань міжнародної безпеки, і Данило Яневський.
Роздруківка другої половини програми:
...В.О. Немає ніякого економічного сенсу в цьому газопроводі: по-перше, Росія, щоб довести труби до Балтики, витратила близько 30 млрд. долярів. Просто нізащо, просто щоб обійти Україну. Дня німців теж нема ніякого зиску: ми рахували, що до ключового пункту — Вайтхауз, це пункт розподілу газу в Европі — через НордСтрім2 ціна поставки газу 36 долярів, а через наш маршрут — 32 доляри. Отже, наш маршрут дешевший.
Другий момент: НордСтрім2 не має сховищ. Це значить, що цей газопровід не може гнучко реаґувати на зміну попиту в Европі. І якщо ми подивимося на графіки транспортування газу, побачимо, що графік НордСтрім1 — рівний, тобто цей трубопровід не реаґує на зміни. А відповідний графік українського маршруту показує постійні коливання, тобто він здатен реаґувати на зміну попиту, і коли зупинився на ремонт НордСтрім1, український маршрут негайно відреаґував і зміг забезпечити збільшений попит.
... Третій момент ще треба враховувати. Може, ви не чули — Ормузький фактор. Ормузький пролив. Це коли вся фактично світова енерґетика залежить від цього вузенького коридору. Нині Німеччина з Росією створюють цей прецедент: вони ліквідують український маршрут...
Д.Я. Широкий коридор.
В.О. ...і 70% всього російського газу пускають через проміжок близько кілометра.
Д.Я. А прикол в чому?
В.О. Дуже просто: корупційні зв’язки. За все це платитимуть німецькі споживачі, европейські споживачі, українські споживачі. А еліти — російські, німецькі — це не цікавить, вони заробляють собі непогані гроші, створюють т. зв. пенсійні фонди для себе особисто, а европейська безпека, якісь там споживачі...
Д.Я. До дупи.
В.О. ...їх абсолютно це не цікавлять. Ще один дуже цікавий момент. Виявляється, що головна сила в Европейському Союзі — це не Еврокомісія, не Европарламент, ні! Виявляється, що головна політична, стратеґічна сила в Европі нині — це німецько-російський альянс, який здатен продавити будь-яке рішення в Европі. Ми бачимо, що проти Північного Потоку була вся Східна і Центральна Европа і США — основний союзник і спонсор безпеки тої ж Німеччини і безпеки Европи в цілому. Але достатньо було цієї зв’язки Німеччина-Росія, щоби продавити цей газогін. Ця зв'язка здатна продавити будь-яке стратеґічне рішення, яке в кінцевому рахунку дестабілізує Европу.
Що таке НордСтрім2? Це — криголам европейської безпеки. ...Знаєте, як в свій час Сталін створював - Суворов написав про це книжку “Лєдокол” - створював певні політичні сили, комуністичний рух в Европі, щоб вони розламали політичну єдність в Европі. “Криголам” він таки зробив і запустив туди. Фінансував і Гітлера, і ліві партії, і соціял-демократів, і в результаті прийшов Гітлер...
Д.Я. Та хто його не фінансував — і Генрі Форд фінансував.
Є.Ж. Доповнюю. Такий план з газом, з газовими трубами — це абсолютно диявольський план, він вже давно спланований.
В.О. Я вам скажу, коли: він був спланований ще в СССР, був такий предсєдатель Ґосплана Байбаков.
Є.Ж. Маєте на увазі газопровід український?
В.О. Так, Помари — Ужгород, уся ця система доставки.
Є.Ж. Американці були катеґорично проти цього, воювали як могли.
В.О. І Байбаков сказав: “Це — економіка, це — велика політика! Цей стратеґічний газопровід ми будуємо до Німеччини, щоб організувати залежність найбільшої країни Европи від СССР, щоб розколоти блок НАТО.” Старики, які брали участь у цім засіданні, це пам’ятають і розповідають про це, зокрема Іван Дяк...
Д.Я. З цього випливає висновок, що ця політика дестабілізації всього европейського простору як почалася за часів Лєніна-Троцкого, так досі і триває.
В.О. З деякою модернізацією. Під час розпаду СССР було деяке затримання. А коли прийшов Владімір Владіміровіч, він відновив усі зв’язки - у Штазі, в КҐБ, ФСБ...
Д.Я. У 2014 році, в перші тижні окупації Криму, коли ми ще не розуміли, що це реальна окупація, в мене був один активіст з Майдану, який сказав: “Ви всі тут глибоко помиляєтесь. Це війна не проти України — це війна проти всього Західного Світу.” Тобто це війна “русскоґо міра” різними методами: і за допомогою газу, і кібератаки, і розгортання розвідувальних структур, і терористичні акти, як-от у Солсбері, і війна на сході України...
Є.Ж. І десять лордів в англійському парламенті [на підкормі в Росії].
В.О. І жовті жилети у Франції. ...Не можуть цього усвідомити европейські політики, бо їм дуже страшно.
Є.Ж. Вони просто в долі.
В.О. Частина в долі, а частині — страшно.
Д.Я. У 2017 чи 2018 році влітку в Астоні, у США була конференція всіх керівників розвідувальних і контррозвідувальних служб Сполучених Штатів, діючих і екс. Всіх їх там було чоловік 100. Висновок був простий: нам, себто Сполученим Штатам, оголошено війну, - цитую дослівно, маючи на увазі Росію. Ми приймаємо цей виклик, ми переможемо. Отже, хтось розуміє, не треба казати, що повне нерозуміння.
В.О. У Штатах розуміють більше. Оточення Трампа — Манафорт і всі решта — можливо, були корумповані, але більша частина американського істеблішменту — не під впливом Росії.
Є.Ж. Повернімось до нашої теми: про газ. Путін — як середньвічний ніндзя: він використовує в якости зброї все, що є під руками: заколку з волосся, віяло, черевик, ніж і т.д. За що він не береться, він усе старається перетворити на зброю. Газопроводи — це просто ідеальна зброя. Це задумали комуністи. Але дивіться, як вони диявольськи підвели під створення морських трубопроводів. Перше, вони [Европа] закривають до 2030-35 року свої атомні електростанції — не буде електроенергії. 21 листопада минулого року вони прикрили дві останні вугільні шахти. Вугілля купують в Росії.
В.О. Антрацит. Буре вугілля залишилося. Німеччина ще залежить від вугілля — теплова енерґетика виробляє понад 20% електроенергії.
Є.Ж. Ви ж фахівець, ви ж розумієте, що інакше не може бути через перепади попиту. Атомна електростанція мусить постійно працювати... І вони зменшують зараз кількість теплових, в них 40% відновлюваних — сонце, вітер. Насправді газу вони споживають менше. І лукавлять, що, мовляв, нам треба більше газу. Газ іде на продаж! Для того, що тримати всю Европу через хаби. Через чехів буде збудований додатковий сухопутній газопровід, далі Австрія, Італія. Тобто вся труба буде контролюватися росіянами й німцями, і що вони скажуть — те й буде. Там ще є інший цікавий момент, [до В.О.] якщо ви можете нам розказати, - де знаходиться керівний центр одного і другого НордСтріму.
В.О. Він знаходиться там, де й знаходився, — у Швайцарії, Цуг там є такий.
Є.Ж. Колосальні гроші вбухані в цю трубу, там діють свої правила, дуже цікаві. Наприклад, інвестори, чи бенефіціяри, засекречені, і ніхто туди не лізе, і ніхто тепер знати навіть не може...
Д.Я. І що — ніхто не знає, хто є власниками?
Є.Ж. Знає правління.
В.О. Всі знають, хто є власниками Північних Потоків 1 і 2. Власник — єдина компанія, Ґазпром.
Д.Я. А персонально?
В.О. Власник Ґазпрому — президент Росії.
Д.Я. Путін і... Міллер?
В.О. В Росії не може бути двох власників - тільки один.
Д.Я. А Міллер — це попка, дурачок.
В.О. Не може бути двох сонць — тільки одне. Єдине.
Є.Ж. Цей план був давно складений: вугілля нема, атомних електростанцій нема - тільки російський газ нас врятує.
В.О. Аґентура працює. І тут треба віддати їм належне — працюють професійно, дай Бог щоб наші так працювали.
Є.Ж. Наші теж працюють. Мені доводилося працювати в Пирожкова, дай йому Бог здоров’я, - там були прекрасні фахівці. Інша річ, що за Кучми ще слухали ці речі, читали їх, а вже за Віктора Андрійовича почався тотальний розвал державної машини. Зараз цього [думки фахівців] просто ніхто не слухає, тому що завдання інше — бізнес і т.д. Ніхто про майбутнє не дбає.
В.О. Ми живемо не в епоху Facebook чи Apple. Ми живемо в епоху blow-up (підрив). “Вlow-up” – це фільм Антоніоні, в якому той спроґнозував майбутнє. У фільмі говориться, що важко розрізнити, де брехня, а де правда, де добро, а де зло, коли всі ці рамки розмиті. І саме на цьому Росія грає, впроваджує цю технологію blow-up. І це стосується не тільки України і Европи — це стосується всього світу. Бо люди втратили орієнтири.
Д.Я. Не всі.
В.О. Так, не всі, але я знаю багатьох людей - тих, які приймають політичні рішення, від кого залежать ґлобальні проблеми.
Д.Я. Я читав біографію Байбакова — це фантастичні речі! Був у ЦК Каґановіча і Сталіна. У похилому віці, перед смертю сказав: “Я був і залишаюся комуністом”. А що є головна мета ленінсько-сталінського комунізму? Знищення Заходу. Ось де вусатий чорт виліз із табакерки - через Байбакова, через НордСтрім.
В.О. Заклав у мізки. ...
Є.Ж. Колись я писав статтю: 125 тисяч німецьких робітників та інженерів піднімали російську економіку. Всі оці “поєзда” — це німці були.
В.О. Компанія “Кан” - 90% заводів, Дніпрогес, Уралзавод, танкові заводи — все це спроєктувала компанія “Кан”.
Д.Я. Про що ми говоримо! СССР навіть олівців не випускав! Але ми відволіклися. Все це вписується в систему війни...
В.О. Гібридної — blow-up.
Д.Я. Але в нас вона цілком не гібридна — в нас кожен день людей вбивають!
В.О. А це один з елементів, який свідчить про те, що Росія дала певну слабину. На мій погляд, це була їхня величезна стратеґічна помилка, що вони почали війну гарячу. Якби вони діяли таємними способами, це для них було б значно ефективнішим.
Є.Ж. Вони закачали сюди такі скажені гроші перед війною — купували всіх: Службу безпеки, міліцію і т.д. А хoxли, як завжди, — взяли гроші й надули. Росіяни свято надіялися, що візьмуть принаймні Харків, Дніпропетровськ, приморську частину, яку їм треба було відрізати від Чорного моря...
Д.Я. Навіщо? І так все було їхнє!
Є.Ж. Нічого їхнього не було. Їм потрібно було все. Їм треба було, щоб тут не було української мови.
Д.Я. Президент був, уряд був, СБУ була, армія була, економіка в кого — в оліґархів чи в нас із тобою?
Є.Ж. У 2000 році це ще було зрозуміле. Був такий Караґанов, який очолював СВОП - Совєт по внєшнєй і оборонной політікє; він казав: найбільшим дефіцитом у 2005 році буде людська робоча сила. В них людей бракує! Як стимулювати міґрацію в Росію? Можна дати заробітню платню, створити умови нормальні і т.д., але це дуже важко зробити на території 17 млн кв. км, де 70% території — вічна мерзлота. А можна по-іншому стимулювати міґрацію: якщо створити диявольські умови в [сусідній] країні, люди самі поїдуть до Росії. Що вони й роблять по периметру. Послі розпаду СССР мільйон російськомовних — там і українці були — верталися до Росії.
Щодо Польщі — ми туди поїхали самі, нам відкрили кордони й ми туди поїхали, бо в них та сама проблема. В німців маси народу бракує — в німців! Шрьодер і Ширак, коли ми не отримали ПДЧ, тяжко працювали, щоб ми не отримали безвізового режиму, бо Путін їм пояснював: щоб качати “нєфть, надо хaxлов”!
...Я не дивуюся росіянам: вони дбають про своє, і існування Росії залежить від того, чи буде Україна. Тобто ми — екзистенційні противники, або ми, або вони. До Криму ж вони два з половиною мільйони людей завезли. ... І вони стараються досягти своїх цілей, зокрема пускаючи трубу повз нас. Там постійно якісь забави навколо консорціуму газотранспортної системи, польського і українського. Скажіть мені, чи нам вдасться цю систему врятувати, щоб вона працювала, пропускала газ? Чи ми можемо змусити росіян, щоб вони пускали в свою трубу, наприклад, центрально-азіятський газ, з Туркменії і Казахстану?
В.О. В України сильна позиція. Ті, хто приймають рішення в цій країні, цього не усвідомлюють. Без української ГТС Північний Потік працювати, виконувати контракти не здатен.
Д.Я. Перший чи другий?
В.О. Другий. В першого теж проблеми будуть. В нас закінчується контракт 31 грудня 2019 року. НордСтрім2 треба ще добудувати. Не тільки добудувати, але й на території Німеччини під’єднати його до Европейського Евґалу [European Gas Pipeline Link (EUGAL)***]. Ще треба півтора-два роки. Якщо не підписується новий контракт, без української ГТС усі европейські контракти Ґазпрому будуть зірвані й будуть величезні штрафи. Україна може з цього скористатися дуже просто: заявити, що ми оголошуємо конкурс, тендер на бронювання наших газотранспортних потужностей для европейців. Мовляв, дорогі европейці, не хочете мерзнути, хочете надійности — ми оголошуємо конкурс. Наприклад, при мінімальному загальному обсязі — тариф 60 мільярдів.
Д.Я. За право транспортування?
В.О. Так. Отакий от мінімальний тариф... На 20 років. Діватися Росії нема куди, бо без української ГТС не зможуть вони виконати контрактів, споживачі залишаться без газу, і політикам це — труба. Вони вимушені будуть підписувати довгостроковий контракт з Україною на 60 млрд. Україна може навіть підвищити тариф, бо обсяг буде трохи менший, а тариф можна збільшити. Це дасть можливість Україні зберегти ГТС, Европі — залишити український кордон, і якщо Північний Потік таки буде [пущено], то всі інтереси можна буде збалансувати. Щось ітиме й по Північному Потоку... Але для цього треба зробити unbundling. Чомусь він не робиться. Це англійське слово означає “розділення” - треба розділити добуваючу компанію і транзитну, замінити транзитного оператора, і новий транзитний оператор має укласти контракт, оголосити тендер. І тоді Україна має серйозні козирі, серйозні впливи. Але ми не маємо своєї стратегії — хто може реалізовувати це. Ми все дивимося на европейців, на американців, тобто в нас на рівні верховної влади немає поваги до своєї країни і свого потенціялу, [не мають уявлення] як його реалізувати.
Є.Ж. Іммануель Валлерстайн колись сказав: оці трубопроводи, що їх будують по морю, є наочне втілення евро-азійської дуги. Це шампур: всю Европу і Азію нанизують на шампур, як шашлик. А европейці — частина розуміє це добре, а інша дивиться на це й каже: ой, як хорошо, як прекрасно, буде російський дешевий газ з німецької труби. А хтось колись бачив дешеві німецькі товари? Їх не буває. Тільки сир німецький.
Д.Я. У мишоловці.
Є.Ж. Абсолютно правильно.
В.О. Я називаю це не шампур, а “криголам” енерґетичної безпеки Европи. Думаю, що европейські політики, що беруть участь у цім проєкті, - дуже праґматичні і в першу чергу турбуються про свій особистий пенсійний фонд, а все інше їм — по барабану.
Д.Я. Як на цім зіграє "великий український стратег" на прізвище Коломойський? [Сміється.] Але це — тема іншої програми.
