Рашистське вторгнення - це об'єднана спецоперація зовнішнього ворога і внутрішнього

 

Гостомель, 24 лютого 2022. Російський десант.

...Тарас Чорновіл: - Зеленський принципово 23-го числа вніс рішення про введення надзвичайного стану, а не воєнного. Хто при обговоренні цього рішення виступав від партії слуг і кричав у залі: хто не проголосує, той ворог? Я вам назву, хто: Бужанський. Відверто російський Бужанський кричав, що треба вводити надзвичайний стан - боронь, Боже, не воєнний. Я все-таки юрист, я читаю закони. Того дня, 23-го числа лютого, я брав участь в одному етері очно і, здається, в чотирьох етерах по інтернету. Коли я почав говорити про неадекватність введення надзвичайного стану замість воєнного, коли я сказав це в кількох етерах, знаєте, що я почув? Я почув дике хамство. ...Я зрозумів, що це не просто так - це означає, що пішла пряма нагонка. Їм не розказували, чому, – їм просто сказали: коли вам хтось в етерах говоритиме, що потрібен не надзвичайний, а воєнний стан, звинувачуйте його в чому завгодно. Це означає, що влада знала, яке зло вона робить, - знає собака, чиє сало з'їла. Надзвичайний стан вони вводили умисно. Чому, попри це, 24-го відбулася оборона? Та тому, що в нас є народ і в нас є армія. Виявилося, що ЗСУ не виконали, саботували зрадницькі накази Зеленського, не відвели всієї 72-ої. Вона відводилася так повільно, що половина її лишилася на місці. Можливо, Монастирський через те й загинув, що був свідком тих злочинних наказів, адже він не всю Нацгвардію відвів, щось трошки лишив. Залужний не відвів 95-ки від Харкова. А от на півдні в Зеленського відстежили, як могли, - все відвели. Залужний зумів врятувати ситуацію вже для Миколаєва та Одеси, відрядивши туди генерала Марченка. Зеленський, коли трошки опірився й відчув, що вже може собі щось дозволити, - відкликав Марченка, аби той, боронь Боже, ще тоді, весною 22-го, не визволив Херсона, не переправився через Дніпро на другий бік і не пішов на Крим. Тому насправді ми не можемо говорити просто про рашистське вторгнення - це була об'єднана спецоперація зовнішнього ворога і внутрішнього. 24 числа зранку Зеленський, побачивши Порошенка на Банковій і боячись наслідків, був, очевидно, переляканий настільки, що вже не ризикнув щось зробити. Тим більше, вже стало зрозуміло, що не спрацювало. Почався опір, почалася реальна війна, а не просто здача.

Залишки знищеного російського гелікоптера на аеродромі в Гостомелі.

Володимир Цибулько: - Київ став дибки! Переляк, власне, був у чому: Київ об'єднався на оборону, а всередині цього роз'ятреного вулика сидить Зеленський. Єдине, що кияни воювали із зовнішнім ворогом, а цього, внутрішнього, відклали, як то кажуть, до Паски.

Зараз, коли ми аналізуємо дії всіх інституцій, то бачимо, що [саркастично] Баканов спрацював, як ніхто інший.

Олександр Близнюк [сміється]: - Просто на відмінно!

Володимир Цибулько: - За два тижні до російського наступу на Гостомель, тут, на оцій всій прибілоруській території працював російський РЕБ - тут уже зв'язку не було, ледве-ледве пробивалися, щоби потелефонувати, щоб мобільний дзвінок здійснити. Там, де був провідний інтернет, оптоволокно, то там через Wi-Fi зв'язок був, але мобільного зв'язку не було.

Зараз вже точно відомо про інфільтрацію сотень диверсійних російських груп на цю територію. В Гостомелі і в Бучі за три місяці під виглядом будівельників повинаймали квартири. Потім оті “строітєлі" туди під'їхали й пачками - по п'ять, по сім диверсантів - сиділи там по квартирах, чекали відмашки.

Коли це все почалося, прибіг сусід і каже, що був удар по аеродрому Гостомель. Я сідаю в автівку і мчу туди, до частини Нацгвардії. А там - оті пацанята-строковики. Були частково й офіцери, і контрактників небагато, але в основному пацанята-строковики вибігають. Я під'їхав, підскочив до офіцера, кажу: "Чим допомагати? Кажіть”. - “Поки нічим, - каже, - ми справляємося. Скажіть усім, що там десант. Ми зараз відводимо, оточуємо периметр, бо там сидить десант, чоловік 300”.

Я поїхав у бік центру Гостомеля, а там уже корок, тягучка. Я вертаюсь, коли біжать хлопці від свого розташування. Кажу: "Сідайте, куди їхати?" Вони сідають, усілося їх - скільки там, відділення залізло в мою автівку. Їдемо, й один хлопчина на нервах не розрядив автомата й посмалив у мене за вухом. Я стоїчно це витримав, привіз їх, кажу: "Я вас проведу зараз”. – “Ні, - кажуть, - у нас є наказ узяти під контроль селищну раду". Кажу: "Вам допомога треба?" - “Ні, ми справимося”. – “Добре”.

Ну, я собі вже тоді поїхав.

Від'їхав, скотчем заклеїв прострелене вікно та й поїхав на Бородянку. Оце якраз у той момент, повертаючись, я побачив підбитий К-52 - це не ударний гелікоптер, а командний, і кілька цивільних людей коло нього. Потім друзі розповіли:

"Під'їхали СБУ, а там священник УПЦ МП, себто РПЦ, біля вертольота, а пілота вже нема. Відспівує, так би мовити, прикриває груддю! Майно російське на баланс церкви поставив, хрестика вже намалював!"

Гостомель, Ірпінь, Буча - це дуже непрості місця, тут було багато ветеранів АТО і ветеранів спецслужб. І вони всі, це братство ветеранське, чітко змобілізувалися. Запитайте в Ігора Лапіна – він не дасть збрехати. Лапін центр Гостомеля тримав кілька днів. Скільки вони там перебили цієї шантрапи - ви собі не уявляєте. Десь за пару днів після того, як відбили рашистів, я підрихтував машину й поїхав туди подивитися. Я чув, які там ішли бої, але коли побачив, скільки там техніки навернуто - о-го-го! Лапін казав, що їх там було десь бійців 30. Я вам скажу, що з такою ефективністю... Скільки вони там намолотили - це просто неймовірно. Це неймовірно!

Підбита під час боїв за Гостомель бойова машина десанту 31-ї ОДШБр армії росії зі вбитими російськими військовими.

До речі, про підрив мостів. Це ж на свою відповідальність командир бригади, точніше хтось із воєнкомів узяв і підірвав два мости. Вже вдень 24-го бій був в Іванкові, і якби Житомирська бригада з артилерією не підтягнулася, то рашисти б узагалі маршем проскакали й зайшли би прямо в Київ, а так їх затримали на добу. Найголовніше, що десь на 8 годину вечора підтягнулися наші сили до аеродрому Гостомель, і рашистів звідти вибили. Я сидів до другої ночі на вулиці і слухав той бій, бо це дуже коротка дистанція й чути все добре. Потім подзвонили друзі-офіцери і сказали: "Йдіть, хлопці, спати, ми їх уже вибили”.

Але важливе інше. Коли ми згадуємо цей напрямок і як московські попи бігали з хлібом-сіллю, нагадаю, що в Бородянці з 27 числа сидів дехто Царьов - сидів і готувався. Був там теж такий собі шльоцик з Одеси — забув, як звуть, типу політолог. Він був, по-моєму, депутатом міськради, в москві по телеканалах усяких лазив. Словом, їх туди вже шопку зібрали. Там попик російський у Бородянці, то вони там фактично штаб мали в церкві.

Тарас Чорновіл: - Там прямо на парафії відбувалося катування людей.

Володимир Цибулько: - Там оте кодло Царьовське “вишивало” кілька днів. Тобто вони розраховували, що вони вже тут правлєниє Київської області створюють - паралельне, окупаційне. Але що важливо, враховуючи такий загальнонаціональний формат і оті всі прийомчики, що ми їх бачили, бакановська СБУ була сліпа.

Джерело:

Близнюк НАЖИВО

https://www.youtube.com/watch?v=NE2oSV1YwCk

 

"Поклали російський десант у Гостомелі – і вижили. Як обороняли Північ у лютому 2022-го."

Фото, крім першого, - звідси.

https://www.radiosvoboda.org/a/oborona-pivnoch-gostomel-sumy-zsu/32285985.html

Справа генералів: Офіс президента бере заручників

 

Лондон, 7 грудня 2024

ОПа бере заручників

Ігор Лапін: - Вони сьогодні взяли, умовно кажучи, першу групу полковників і генералів у заручники, аби ті дали покази у справі Залужного. Як я вже розповідав у себе на етері і Юрій Луценко розповідав, справу проти генерала Залужного порушено 11 квітня 2022-го року, тобто щойно Київ відбили, вони вже порушили справу проти Залужного за здачу Півдня! Юрій Луценко в мене в етері називав номер кримінального провадження й дату порушення цієї справи. Мало того, він повідомив, що в цій справі допитано близько 500 людей.

Приїзд Залужного до Києва разом із прем'єр-міністром Великої Британії Стармером увінчався черговою бесідою в Єрмака, де Залужному знову робилася пропозиція йти під номером один від партії зелених. Також була розмова Залужного і Умєрова, якраз таки в цьому ключі, що Валєра, соглашайся, іначє будут сажать пацанов. Валєра не погодився – і одразу з'явилася справа генералів. Це заручники на сьогоднішній день, я в цьому не сумніваюся. Хто не бачив цей етер, він називається “Ігор Лапін «СМСка Залужному»”.

...Що стосується Галушкина й оцієї справи генералів. Окрім того, що тут є політичне підґрунтя, тут є чітке порушення законодавства України. Йдеться про бойовий імунітет, який забороняє під час дії воєнного стану робити те, що робить сьогодні зелена команда зі справами генералів і полковників, яких зараз позакривали. Це перший момент.

Другий момент. Наше ДБР із СЗЧшниками не може розібратися! А ви хочете, щоб вони правильно оцінили планування оперативно-тактичного чи стратегічного рівня? Ви собі уявляєте: слідчий ДБР, який втік з “Мукачевського котла”, приїхав у Київ, і він даватиме оцінку! Та вони сьогодні не змогли навіть перенести матеріяли справи щодо полковника Лапіна зі суду першої інстанції в апеляцію - зорганізувати й доправити його справу в суд апеляційної інстанції, і справу перенесено на місяць. На місяць! Це за апеляційною скаргою адвокатів. Тут чиста політика, тут немає нічого спільного з юриспруденцією.

� - А що вони виграють політично?

Ігор Лапін: - Зламати, принизити. Армія, мовляв, не така в нас бєлая і пушистая. Ну і, звісно, дайте покази на Залужного. В них тут багато профітів. Що вони виграють? Вони не розуміють, що вони програ́ють у кінцевому варіанті. Вони ж думають, що вони будуть вічно. А вічно вони не будуть.

Але повертаємося до справи генералів. Як слідчий ДБР може сьогодні оцінити, чи спроможна була бригада з 800 військовослужбовців замість належних 6 тисяч тримати 45 кілометрів замість належних 15? І головне, з усього-на-всього двома танками, трьома САУ і двома системами ГРАД! Це що, нормально? Це не нормально. І коли сьогодні команда Зеленського розповідає, що генерали "не оцінили обстановки і не вжили достатніх заходів", то я хочу нагадати, що за забезпечення відповідає не генерал - за забезпечення відповідає Міністерство оборони. А щодо “вжиття заходів” і оборонних споруд, то за місяць до вторгнення в Харківську область президент Зеленський персонально разом із Содолем та головою ВЦА області інспектував укріплення і назвав їх “потужними”. В медія повідомлень про це ви побачите багато: вторгнення було 10 травня, а вони 9 квітня, здається, робили цю інспекцію по харківських рубежах і сказали, що все нормально, все ОК з оборонними спорудами. А сьогодні говорять, що генерали чи полковники “неправильно оцінили обстановку”. Я розумію, якби їх обвинувачували в корупційних злочинах - типу вкрав, продав, це зрозуміло було би. Але судді, які виходять до нарадчої кімнати й повертаються з ухвалою про заставу за бойового офіцера в розмірі 90 мільйонів, - це в які ворота лізе?! Йдеться про справу 155-ї бригади. Вдумайтесь. За законом України, за тяжкий злочин застава 900 тисяч. А якщо суддя виходить за ці межі, ну, там 900 з копійками, то він має це мотивувати. Що треба вказати в мотивації? Що ця сума є реальною для того, кому ти її присуджуєш. А ти з чого виходило, опудало болотне, коли ти присудило бойовому генералові 90 мільйонів? З того, що в тебе керівником при написанні диссертації був Татаров? З чого ти виходиш, коли ти Галушкину присуджуєш 5 мільйонів, а потім взагалі арештовуєш? Коли ти їх береш під варту, чим ти рахуєш гроші? Тим, чим Зеленський на роялі грає?

От тому це є чисто політична справа. Армія в нас, мовляв, не бєлая, армія в нас не пушистая. І взагалі вони не так помирали, як казали Арестович і Безугла. Ну, не так наші солдати красиво померли на камеру, як міг би померти Арестович. Оці всі помиральники за Крим 2014-го, яких прославляє Зеленський - якби він тоді був президентом, пам'ятаєш, “ми б усі померли за Крим”. Так ось, справа генералів присвячується помиральникам за Крим Зеленського. Бо це якраз і є чиста політика, з юриспруденцією це немає абсолютно нічого спільного.

Ну, й на завершення хочу сказати слідчим ДБР: хлопчики, документуйте вказівки Офісу президента. Документуйте, що саме вони вам дають ці вказівки. Чому? Бо це буде ваше алібі й угода зі слідством. Бо за законом України, свідоме притягнення до відповідальности невинної особи, а бойовий імунітет якраз і забороняє це робити, є злочин.

Джерело:

ЛАПІН: 500 людей вже допитали - з генералів вибивають покази ПРОТИ Залужного! ОП мстить за відмову

https://www.youtube.com/watch?v=91uY8jNCw4o&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D0%B9

100% не отримав Єрмак від Залужного, чого хотів!

Юрій Луценко: - Чому справа генералів відбулася саме зараз? Річ у тім, що за декілька днів до цих трагічних для ЗСУ подій, відбулася інша подія, нібито позитивна для України: в Україну приїхав прем'єр-міністр Великої Британії для зустрічі з президентом та іншими особами. А супроводжував його, згідно з протоколом, посол України генерал Залужний. Після завершення візиту Залужний як людина підпорядкована МЗС і президентові залишився в Києві. І, за моєю інформацією, в нього відбулася двогодинна зустріч з Єрмаком, де йому ще раз наполегло пропонували те саме, що й під час поїздки Єрмака до Лондона, коли Єрмак отримав одкоша. Але зараз Залужному знов настійливо говорили: “Ти маєш повернутися до зеленої команди, щоб очолити її список у Верховну Раду, і потім ми тебе призначимо прем'єр-міністром". Щоправда, в мене як людини з непоганим почуттям гумору одразу питання: а на холеру очолювати чужу партію, щоб стати прем'єр-міністром? Ти можеш свою очолювати і стати прем'єр-міністром! Якщо ти так зробиш, то ти будеш прем'єр-міністром, а якщо ти...

Ігор Лапін: - То будеш Шмигалем.

Юрій Луценко: - Тобто ти ним будеш недовго. На холеру рятувати тих, хто повністю...

Ігор Лапін: - Деґрадували, я так вважаю.

Юрій Луценко: - ...якщо можна рятувати країну й робити те, у що ти віриш. Коротше, розмови не вийшло й цього разу. Я не був там, з оточенням Валерія Федоровича не спілкувався, але знаю тільки одне - що Єрмак не отримав того, чого хотів.

Ігор Лапін: - Так. Я зараз доповнення скажу. Друзі, 100% не отримав Єрмак того, чого хотів. 100%. Не буду навіть казати, звідки знаю. Єрмакові відмовили. Не 99%, а 100%. Зараз у пресі, у всіх дотичних телеграм-каналах, інформаційних аґенціях, марафонах, блоґах, що мають стосунок до влади, вони розганяють історію, буцімто вони домовились, і народ реально починає переживати. Друзі, кажу ще раз: ніфіга в них не вийшло! Просто заспокойтеся.

Юрій Луценко: - Якраз з кінця минулого тижня я зліг в лікарню із серйозним вірусом і холерою, яка тут гуляє по всій Україні, й тому було не до інтернетів. Але точно знаю, що Єрмак отримав відмову.

Далі на вихідних, у посла Залужного було декілька зустрічей із чинним міністром оборони, який виступав як… переговорник. Так, переговорник, назвімо це так. Суть зводилася до одного. Тут якраз я вже знаю, бо ініціятивно зателефонували з того боку: "Валєра, ти должен ім сказать «да», іначє начнут сажать пацанов."

Ігор Лапін: - Тобто ми беремо в заручники військових, якщо ти не скажеш «да»?

Юрій Луценко: - Поки ти не станеш заручником «зеленої команди» для того, щоб врятувати їх на виборах.

Далі на понеділок, якщо не помиляюся, чи на вівторок була запланована зустріч Залужного із Зеленським. Він прочекав декілька годин в Офісі, але потім повідомили, що зустріч скасовано. І на цьому посол благополучно полетів виконувати свої обов'язки в Лондоні. Буквально через декілька днів прилетіла анонсована “відповідь”, про яку його попереджували: почали брутально, цинічно, демонстративно, беззаконно арештовувати і організовувати шоу та інформаційний дискредитаційний супровід щодо трьох генералів. Для початку. Чому я кажу "для початку"? Тому, що давно вже не секрет, і ми з тобою про це декілька разів говорили, що на фініші все зрозуміло. Уже давним-давно, майже три роки, в Україні існує кримінальне провадження за Південь. Я коли побачив номер справи й дату... Мене важко сильно здивувати, але я був дуже сильно здивований: 11 квітня 2022 року заведено кримінальну справу з прицілом на Залужного.

Хочу нагадати, що 11 квітня 2022 року були очищені вже не тільки Київщина і Чернігівщина, але це був вихід ЗСУ на кордони Сумської області. Ворог був повністю вигнаний з півночі нашої країни. І от саме в цей день керівні щури СБУ, якою тоді ще лейтенант керував, і керівні щури ДБР, незмінні до сьогодні, повернулися зі Західної України, де вони сиділи в "Мукачевських котлах", приїхали в уже безпечний Київ, пішли на нараду на Банкову й отримали вказівку порушити справу, яка в перспективі розгорнеться проти Залужного.

Читаю, про що вона. Це пише сама прокуратура у відповідь народному депутатові: “Кримінальне провадження має перевірити факти можливої недбалості… Знайоме, так? ...військових, службових осіб... Щось нагадує, правда? ...під час оборони Півдня, яка полягала у невжитті достатніх та ефективних заходів для відбиття можливого наступу противника.” Фактично один в один те, в чому звинувачується трійка генералів харківського напрямку! Наступна позиція, щодо “невжиття заходів”: оці службові особи, виявляється, це робили “шляхом незабезпечення належної оборони та унеможливлення швидкого просування російських окупаційних військ вглиб материкової території України.” Три роки слідство ДБР намагається придумати, як же зробити так, щоби зробити крайніми за непідготовку до війни військових, а не їхнє політичне керівництво!

Продовження розмови І. Лапіна та Ю. Луценка - див. відео:

ЛУЦЕНКО: Єрмак дві години вмовляв Залужного про послугу! Арешти генералів почалися зараз неспроста

https://www.youtube.com/watch?v=Q3Xcu0_8pj0&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%9F%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%B8%D0%B9

Про деякі подробиці біографії Ірини Фаріон

 

В однім зі своїх відео Фаріон, без тіні ніяковости, розповіла, що вона мусила за розподілом їхати до Макіївки викладати українську мову, але навідріз відмовилась: "Я написала заяву 'прошу відрахувати мене з числа студентів', бо я не збиралася цього робити, бо я львів'янка і я знаю роботу там, де я знаю".

Фаріон ніколи в цім не покаялася та й, певне, забула про своє давнє признання, коли збиткувалася з маріупольців і особливо з воїнів ЗСУ. Їй, очевидно, не спадало на думку, що серед них могли бути ті, кого вона могла б навчити української, але не схотіла.

PS. Цікаво, чому керівництво ЛНУ "проковтнуло" її катеґоричну відмову їхати до Макіївки, адже за совєтів, зманкірувати розподілом була річ нечувана й пахла вовчим білетом. Хоча ні, не цікаво) - згідно з Вікіпедією, 1987 року, коли Фаріон закінчувала університет, вона вже була в кпсс. Очевидно, комуністці закон був не писаний.

* * * * * * * * *

Дмитро Снєгирьов: - Щодо “московського сліду” у вбивстві Фаріон. З'явилася заява Лещенка, відомого персонажа - речника голови ОПи: це москва кривава хоче таким чином розколоти українське суспільство, каже він. Ну, як на мій хлопський розум, те, що в сенсі розколу суспільства робила пані Ірина, - ну, вибачте, тут ще питання, хто краще з цим впорався.

Для чого москві її валити? І тут можемо торкнутися, власне, деталей її біографії. Мене не пече, що вона була в КПРС. Тим більше, що пані Ірина сама писала: "А хто не був у КПРС? Навіть Левко Лук'яненко був", і це, мовляв, не завадило йому бути Героєм України. Миколу Руденка теж згадала. Але є один момент: Левко Лук'яненко у сталінських таборах не пропагував російської мови серед засуджених, на відміну від товаришки Ірини Фаріон.

Поясню, може, ніхто не знає: йдеться про деталі її біографії, які мають стати відомі широкому загалові, і слідство має їх врахувати. Вона свого часу була активісткою “интернационального кружка молодёжи”, де, відповідно, виховували… Йдеться про те, що покійна професорка пропагувала російську мову, а не українську, серед іноземних студентів. Аби ти у совєтські часи міг бути допущений до іноземних студентів, ти мав пройти спецперевірку відповідних структур, а саме КДБ Радянського Союзу, бути на спецобліку.

Ігор Лапін: - А яке це може мати відношення до сьогоднішнього вбивства?

Снєгирьов: - За інформацією джерел, наближених до керівництва Служби безпеки… Мені по великому секрету покійний... багато імен не будемо зараз називати, але згодом назвемо. Так от, він говорив свого часу, що екс-голова Служби безпеки Радченко* хвалився, що в нього в сейфі лежала особиста справа аґента Ірини Фаріон, яка, до речі, за його оцінкою, була аґентом-ініціятивником. Що таке аґент-ініціятивник? Поясню: це людина, яка дала добровільну згоду на співпрацю з органами Держбезпеки. Йдеться про радянські часи. Я офіційно звертався до пана Малюка: будь ласка, надайте дані щодо можливої причетности загиблої до співпраці з російськими, тобто радянськими спецслужбами. Я звертався з відповідною заявою до Служби безпеки щодо перевірки деталей її біографії. А оце й має безпосередньо відношення до тих подій.

Лапін: - Я так само чув ці заяви...

Снєгирьов: - Попри заяву Сірожі Лещенка про “криваву москву”, москва не має відношення до цього вбивства. Нема москві сенсу стріляти в людину через її контраверсійні заяви. Як мінімум, нелогічно. ...Наголошую: я зроблю офіційний запит, я це робив і до цього часу - Служба безпеки має все ж таки перевірити й дати чітку відповідь щодо деталей її біографії. Це для того, щоб комусь не заманулося Площу Ринок перейменувати на площу Фаріон.

Це - скорочений транскрипт наведеного вище уривка з відео "Ймовірні сліди вбивства Фаріон. Лапін - Снєгирьов"

Lapin FROM UKRAINE

https://www.youtube.com/live/B3Rj2IF0Gjo

Ігор Лапін - майор ЗСУ у відставці, правник, депутат Верховної Ради VIII скликання.

Дмитро Снєгирьов - правник, співголова Громадської Ініціятиви "Права справа".

* * * * * * * * *

Mason Lemberg:

У моїй стрічці поряд дві новини:

Новина з фотками з похорону трьох дівчат і їхньої матері у Львові.

І новина про те, що петиція про присвоєння Героя України Фаріон нарешті назбирала 25 тисяч підписів.

Пам'ятаю, як рагулі безголові розривали фейсбуки цитатами Фаріон "війна там, де розмовляють російською" та її ганебними висловлюваннями на адресу жителів Маріуполя про те, що вони заслужили свою долю.

Все це робилося свідомо, вже після Бучі й зовсім не російськомовних сіл Київщини, змішуючи акценти з вини ворога на внутрішній срач.

Ось така от війна "тільки там, де розмовляють російською".

Ось такі от "герої".

Українськ, Донеччина, або те, що від нього залишилося після варварських російських бомбардувань та обстрілів...

- У мене є питання до адептів Фаріон. Зрозуміло, що згідно з Фаріон, Українськ, мешканці якого розмовляють переважно російською, - не справжнє українське місто і його треба віддати росії. Там зараз бої. Отже, питання: Зеленський – справжній патріот України, якщо він віддає несправжнє, на думку Фаріон, українське місто Українськ?

(з коментарів)

______________

* Володимир Іванович Радченко (1948 — 2023) — український державний діяч, генерал армії України (з 2001). Міністр внутрішніх справ України (1994—1995). Голова Служби безпеки України (1995—1998, 2001—2003). Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2003—2005). Віцепрем'єр-міністр України (12.01.—25.05.2007).

Суть плану Єрмака-Зеленського - повзуча капітуляція, або навіщо "слуги" пробивають дно

 

Ігор Лапін:

...Як відомо, у Раді розмірковують над запровадженням "економічної мобілізації", або "економічного бронювання, внесено відповідні законопроєкти. Щодо цього Ярина Чорногуз, наша посестра, котра воювала й досі є у ЗСУ, пройшла горнило війни, є морпіхом, написала пост*, і я для вас витягну з нього деякі її думки й додам своє ставлення до них.

"...У законопроєктах пропонуються різні варіанти «економічного бронювання», [пам’ятаємо, так? — згідно з опитуванням, 40% не проти ухилянтства] серед них - щоб очільник підприємства міг забронювати якусь кількість працівників, та щомісяця платити за них 20 тисяч гривень відкупних. «Відкупні» - мабуть, так варто назвати це нове законотворче явище, створене політиками з цінностями, де все продається і купується. Не менш, якщо не більш, обурливою є ідея від законотворців кабінету міністрів - зробити можливою для бронювання категорію із зарплатою 36 тисяч грн. і більше.

Тепер треба якось прокоментувати цей @....@. З чого би почати?

Почнемо з банального. Така ідея підриває саме поняття чину «обовʼязок». Обовʼязок не купується і не продається за гроші. Від нього неможливо відкупитися. Інакше - це не обовʼязок, це щось інше. А наша Конституція стверджує, що захист Вітчизни є обовʼязком кожного. Відомо, що в Другу Світову, наприклад у тій же Великій Британії - воювали всі, незалежно від класу. Еліта, представники королівської родини, самі йшли на військові посади, аби показати своїм прикладом, що обовʼязок - для всіх, незалежно від грошей і статусу.

Друге. Якщо можна викупитися ухилянтам, які заробляють більше 36 тисяч грн на своєму підприємстві, то постає логічне питання: чому військовим, які воюють третій рік (а дехто, на старих контрактах, - пʼятий рік) у повномасштабній війні, не можуть придбати собі демобілізації? Чому тим, хто пішов з обовʼязку, - вічна війна на передовій, а тим, хто засц..в іти в армію за ці три роки, - можливість викупити себе за ср..ні 20 чи 36 тисяч гривень?

Спільнота, яка прийме такий закон у цей час, не варта своїх військових, їхньої жертви та честі.

Не вистачає грошей до бюджету? Посадіть тих, хто давно відмиває гроші на корупції [Боголюбов в нас недавно виїхав], адже в нас же жоден не сидить. Робіть, що завгодно, але не підривайте поняття обовʼязку.

Інакше між військовими та цивільними виросте така прірва, такий розкол, якого ви не перекриєте нічим. Його перекриє замість вас російська пропаганда - своїми наративами.

Якщо ви знівелюєте поняття обовʼязку тим, що від нього можна відкупитися такими дрібними грошима, меншими за тисячу доларів - як ви поясните чинним військовим, що це їхній обовʼязок - стояти на посту, а не йти в самовільне залишення частини, бо їх третій рік не демобілізовують, але можуть посадити за невиконання дрібного з погляду тактики-стратегії наказу? А ніяк.

Чула, що дехто пояснює необхідність «економічного бронювання» тим, що в бюджеті бракує грошей для зарплат, а це стимулюватиме платити податки. Що ви курите, вважаючи, що ви таким чином змусите бізнес вийти з тіні? Той, що був у тіні, там і залишиться. Цей аргумент звучить як окозамилювання від ухилянтів, які хочуть за будь-яку ціну себе легалізувати.

Обіцяєте наповнити чимось бюджет кожен раз - а в ньому постійно виростає ще більша діра. Чому? Ми всі розуміємо. Ви й не думали жертувати своїм корупційним стилем життя.

Я не хочу жити в суспільстві, де від обовʼязку захищати державу можна відкупитися. Бо після пройденого на бойових ненавидітиму навколо усе і всіх, хто відкупився. А любов - це за неї гинуть. Ніхто не гине за гроші (за гроші - лише тікають) на такій війні, тільки за любов до свого, за обовʼязок захищати те, що любиш. Ви її знищите.

Прошу військових і всіх, хто поділяє цю позицію, висловити свої думки.”

Ярина Чорногуз

Ігор Лапін продовжує:

Я свою думку з цього приводу висловлював давно. Додам лише, що це чергове пробиття дна саме для того, щоб дезорієнтувати суспільство.

В чому була суть плану і стратегії Єрмака-Зеленського, коли вони продукували всяку дічь на кшталт “война — двє-трі нєдєлі”, “кофє в Криму”, “конфєрєнція в Ялтє”, “осталось столько-то ракєт”? Її продукували і Зеленський, і Єрмак, і Арєстовіч, і Буданов, і, звісно, Подоляк. Оце завищене очікування формувалося, аби втокмачити в голови тезу “ми всі тут єдині, об’єднуємось і пробачайте нам будь-які помилки”, в тому числі й формування авторитарного режиму, яким у нас зараз управляють 5-6 менеджерів на чолі із Зеленським. Саме таке формування сліпої віри в те, що завтра ми “всєх порвьом” і наші пацани шапками всіх закидають, і недооцінювання супротивника призвели до леґалізації суспільством узурпації влади Єрмаком і Зеленським. Спершу суспільство повірило їхнім “молодим ліцам”. Як я вже казав, за “молодимі ліцами” завжди ховається відсутність позиції і будь-якого досвіду, зокрема політичного. Провал Саміту НАТО і неотримання дозволу бити по росії — це головне з того, що я сьогодні ставлю у вину нашим дипломатам у кедах. Як би вони не силилися подати це як велику перемогу, це є дуже серйозна наша поразка на зовнішньо-політичній арені.

...Коли завищені очікування сформовано і вони не справдилися, до людей приходить розпач, а людьми, які в розпачі, легше маніпулювати. А далі використовується будь-яка тема: будь-яке загострення на фронті, будь-яка суспільна ситуація в містах, відсутність електрики тощо — і маятник рухається в инший бік.

Отже, вони спочатку хитнули маятник вгору на завищені очікування, а потім, коли люди вже в розпачі, хитають цей маятник вниз, до дна, щоб сформувати остаточно той розпач, що “всьо пропало”: "вундервафлі" нема, фронт тріщить, бо оборонних споруд нема, корупціонери гроші розкрадають, а ми нічого не робимо, бо ми нічого не вміємо, бо ми нічого не можемо - я зараз говорю про татарова, про силові структури; НАБУ ловить, цілує й відпускає, Вищий антикорупційний суд зменшує в десятки разів застави для різних негідників, котрі грабують бюджет; халімони та инші резнікови і хмельницькі виходять з-під застави, резнікови йдуть у нікуди, трухіни — тіхонєчко в лєс, і все це робиться для того, аби розпач був ще більший. А далі йде пробиття дна тим, що “світла не буде”. Дехто сьогодні гарно пожартував: “Нам кажуть, що світла взимку не буде по 12 годин, а люди кажуть: так в нас його нема по 15 годин - значить, буде краще?”

І тут я підтримую цих людей, тому що цей розпач формується з єдиною метою: сісти за стіл переговорів - адже ми вже бачимо неоднозначні заяви щодо цього — і досягнути миру “любой ценой”. “Любая цена” для нас — це буде рабство, бо росіяни ні на що, крім капітуляції, не підуть. А проте, нам розповідають, що зеленський не буде дивитися в очі путінові, а дивитиметься в очі Ердоґанові, котрий, можливо, подивиться в очі путінові й передасть, що сказав Зеленський. А путін має розтанути, і "всєх простіть, і понять, і уйті". Такого не буде, й ми це розуміємо. Тверезі люди це розуміють — ті тверезі люди, які у 2021 році зорганізували “Рух опору капітуляції”, й виходили на мітинґи, і казали: "Що́ би влада не попідписувала, ми будемо чинити опір!" Тож я хочу сказати панові Зеленському:

- Що́ би ви там зрадницього собі не надумали, якщо у вас такі думки є, то ви їх повідкидайте! Ви можете зайти в історію, пане президенте, залишивши в ній слід, або так наслідити й осоромитися, що потім про вас будуть писати зовсім инші книжки.

Так от, для чого весь цей план? Коли вони починають пробивати дно, тягнучи нас до пекла, на арену виходять різні пропаґандони, блоґери і позітівниє ідіоти із заявами “Пора уже доґоваріваться”, “Пусть політікі рєшают”, “Люді гібнут, а вот політікі должни рєшить і вот ето вот всьо заканчівать” і т.д. Знаєте, для мене як для військового найгірше питання, яке я чую на вулицях, — коли це все закінчиться. Я кажу: "Як тільки ви підете в ЗСУ і підкріпите моїх побратимів" - це коли питають чоловіки, а коли питають жінки, я кажу: "Це закінчиться, коли ми будемо в НАТО, але цього не видно на горизонті, або коли розвалиться росія — цього теж не видно. Отже, це не закінчиться!"

...Ця війна вже йде 10 років. В "уставших от войни" починають формувати суспільну думку, що "пора доґоваріваться". Оці позітівниє блоґєри, яких СБУ запрошує до себе на бесіду, а потім відпускає, і вони, діко ізвіняясь, їдуть у дорогих автомобілях, вони продукують саме оце пробивання дна й хитання маятника суспільної думки в инший бік: мовляв, буде дупа, все — капець, "всьо пропало, пора ето заканчівать".

Так от, для чого вони хочуть пробити це дно й дотягнути до пекла? Для того, щоби потім підняти нас на рівень плінтуса. Зараз вони нас під плінтус заганяють, а потім, коли повернуть нас на рівень плінтуса, піднесуть нам це, як КОЛОСАЛЬНИЙ УСПІХ І ПЕРЕМОГУ! Вважаю, що політтехнологічний план якраз у цім і полягав: спочатку закинути планку недосяжности про вихід на кордони 91 року. Як нас запевняли на єдиному марафоні, "там какіє-то чмобікі, шапкамі закідаєм"... А виявилось, що ні, не чмобікі — що це й далі є друга армія світу, як би там не було.

Як ми зараз бачимо, цих очікувань ми не можемо здійснити такими темпами й з такими ресурсами, які в нас є, не винайшовши якоїсь своєї "вундервафлі"... Так от, для того, щоб не винаходити "вундервафлі", а відкинути Україну на декілька десятків років назад, у часи тоталітаризму, влада в людей формує дезорієнтацію, потім розпач, а далі пробиває дно - за допомогою блоґерів та різної шобли, яка кричить “нужно доґоваріваться любой ценой”, за допомогою тих самих законопроєктів "Як врятувати ухилянта за гроші" - я їх так називаю, і т.д.

Усе це робиться для того, щоб загнати людей "під плінтус", а відтак "вихід на поверхню” людям піднесуть як колосальну перемогу і дуже-дуже високу гору Еверест, хоча насправді це буде нульова відмітка.

Такий є план, і мої побратими погоджуються, що цей трешняк не має права на життя. Чи буде важко? Так, буде важко. Якщо сьогодні нам говорять, що взимку нам зі світлом буде глина, я хочу, щоби паралельно з тим ми бачили, як ідуть під арешт ті люди, які розікрали гроші з бюджету, за які мали будувати захисні споруди. Инакше воно не літає! Якщо ми не вимагатимемо цього через соцмережі й далі показуватимемо Зеленському, що в нього рейтинґ 73%, то він повірить у свою безкарність і далі продукуватиме цей треш разом зі своїми 5-6 менеджерами. Нам треба дати йому зрозуміти, що його рейтинґ — нуль, назвати причину цього нуля, й тоді він зреаґує, повірте мені! Бо шо-шо, а оплески Бубочка любить.

Отакі мої думки.

Джерело:

https://www.youtube.com/live/V7ZOgt8S98w

___________

* https://www.facebook.com/yaryna.chornohuz/posts/pfbid034si5CMWR2DywDd45oLWCE9fx3T5L5ym2b2oMLFH1jzcp2dY65HKsyDnfexMDtiMcl