ПРИВІД МЮНХЕНУ
Robert Zubrin*
У всьому світі ліберальна демократія відступає. Захід розколотий, а цезаризм процвітає. Чому?Росія не повинна отримати українського фортечного поясуПоступки, яких Путін вимагає від України, — тільки заради припинення вогню, а не заради миру, означатимуть не лише віддачу Кремлеві території, якої він не може взяти на полі бою, а й позбавлять Україну можливости захищатися, коли Москва вирішить показати, що вона все ще хоче захопити Київ. Президент Дональд Трамп, разом із фріками з його адміністрації, готовий встати на бік кровожерливого тирана.
Після зустрічі Трампа з російським диктатором Владіміром Путіном на Алясці, коментатори були в шоці від несправедливости запропонованого «мирного» плану, очевидно, узгодженого двома могутніми державами, - плану, який передбачає, що Україна здасть кілька своїх міст із сотнями тисяч мешканців під вбивчу російську окупацію в обмін на ніщо.
Заперечення цих коментаторів обґрунтовані, але вони не розуміють суті. На території, яку вимагає Путін, розташовані українські фортеці. Якщо їх буде здано, вся Україна стане відкритою для вторгнення кремлівських сил.
Таким чином, угода Путіна-Трампа точно імітує самогубний Мюнхенський пакт жовтня 1938 року, нав'язаний Чехословаччині нацистським фюрером Адольфом Гітлером у змові з прем'єр-міністром Великої Британії Невіллом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє та італійським фашистським диктатором Беніто Муссоліні. Згідно з цією угодою, Чехословаччині було обіцяно мир і безпеку за умови, що вона передасть свої сильно укріплені прикордонні провінції нацистам.
Однак, щойно це сталося, Чехословаччина стала безпомічною, і протягом шести місяців вся країна була захоплена й окупована і перестала існувати як незалежна держава.
Така ж «угода» зараз пропонується Україні. Як зазначають авторитетні військові аналітики Інституту вивчення війни (ISW), пролом в обороні України, спричинений залишенням лінією міст-фортець, буде непоправним, оскільки місцевість за цією лінією несприятлива для оборони.
Цитую:
На думку ISW, потенційне виведення українських військ з Донецької області послабить обороноздатність України та її оборонно-промислову базу (ОПРБ), при цьому ще сотні тисяч українських цивільних потраплять під російську окупацію.
ISW вважає, що здача Росії наразі неокупованих районів Донецької області забезпечить російським військам надзвичайно вигідні умови для відновлення аґресії проти України; Росія уникне тривалої та кровопролитної боротьби за цю територію й матиме змогу наростити запаси живої сили та зброї.
ISW раніше зазначав, що дозвіл Росії окупувати решту Донецької області означатиме передачу російським військам українського фортечного поясу, котрий має значну інфраструктуру ОПРБ. Примітно, що російські війська не можуть просунутися до фортечного поясу чи обійти його з фланґів з осені 2022 року. Якщо українські війська залишать свої позиції в Донецькій області, російське військове командування майже напевне працюватиме над швидким встановленням міцних позицій по всьому фортечному поясу й використовуватиме його оборонно-промислову зону для військового виробництва.
ISW також раніше зазначав, що прикордонний район Донецької області погано підходить для виконання функцій надійної оборонної лінії через невелику кількість населених пунктів, відкриті поля та природні перешкоди, такі як річки Оскіл та Сіверський Донець.
Ось чому Росія готова була протягом останніх трьох років покласти на полі бою сотні тисяч своїх військових у спробах прорвати цей фортечний пояс; і, зазнавши невдачі в цім, тепер докладає всіх зусиль, аби зробити Україну відкритою для завоювання обманним шляхом.
Подібність між угодами Гітлера-Чемберлена «Мюнхен 1.0» та «Мюнхен 2.0» Путіна-Трампа виходить далеко за ці рамки. «Мюнхен 1.0» був самогубним не лише для Чехословаччини. Він був самогубним і для західних союзників.
Зрадивши Чехословаччину, Чемберлен і Даладьє виключили 35 добре оснащених чеських дивізій з бойового складу військ Заходу, додали чудову чеську збройову промисловість до оборонно-промислової бази нацистів і розширили кордон, вздовж якого Німеччина могла атакувати Польщу, тим самим зробивши цю країну незахищеною.
Відповідно, коли нацистська Німеччина, значно зміцнившись завдяки цим поступкам, через кілька місяців вторглася в Польщу, західні союзники ніяк цьому не протидіяли й дозволили ліквідувати Польщу. Це скоротило війська Заходу ще на 50 дивізій, довівши загальні втрати союзників до 85 дивізій ще до того, як почалася катастрофічна битва за Францію (яку захищали, загалом беручи, 94 французькі та британські дивізії).
Стратегічне безумство зради України є зараз іще гіршим. Якщо ми дозволимо принесення України в жертву, що станеться?
По-перше, мільйонна українська армія буде викреслена з бойового складу військ Заходу, промислові й технічні ресурси України буде додано до російських, а російські сили географічно просунуться на позиції, з яких вони зможуть легко вторгнутися в решту Европи. Так і буде.
Помилково стверджувати, що Росія не може становити загрози для решти Заходу, тому що вона ледве може впоратися з Україною. Україна зупинила російський наступ, кинувши в бій проти ворога сотні тисяч своїх військових і зазнавши величезних - десятки тисяч – втрат, заплативши кров’ю ціну, багато вищу, ніж Сполучені Штати чи будь-який з наших західноевропейських союзників, імовірно, готові заплатити. Тільки завдяки існуванню, мужності та витривалості українських військових лінії фронту стали статичними, а війну зведено до змагання в технологічній віртуозності, що його Захід легко міг би виграти.
При збереженні українських збройних сил і втриманні їхніх позицій, західні держави можуть багато зробити для перемоги України практично без жодних втрат для себе, просто надавши Україні широкий доступ до свого супутникового зв’язку, в тому числі Starlink, до інших систем або й те й інше. Україна має безпілотники, здатні залітати далеко вглиб Росії. Їй бракує комунікаційних можливостей для керування ними там. Якби вона була забезпечена супутниковим зв'язком, а бажано також західними далекобійними ударними боєприпасами, вона змогла б використовувати свої безпілотники, аби перешкоджати російським внутрішнім транспортним перевезеннням, що зробило би неможливим постачання російських військ на передовій і паралізувало би всю її економіку.
Це не 1916 рік. Збройним силам України не треба штурмувати російські окопи, аби відбити вторгнення. Все, що їм потрібно, це отримати можливість чітко дати зрозуміти Росії, що вона може мати кілька шматків української території, або вона може мати економіку, але вона не може мати і те, й інше. За таких обставин Росія не матиме іншого вибору, окрім як відступити.
Проте, якщо виключити українських військових з рівняння, все зміниться. Зі зникненням українських військових, НАТО не матиме жодних контрходів, якщо Росія вирішить вторгнутися до країн Балтії.
Але ситуація набагато серйозніша. Погляньте на карту. Є лише дві країни, які перегороджують шлях Росії до Европи: Польща й Україна. Польща має невелику, але потужну армію і, без сумніву, захистить себе, якщо Росія нападе на неї. Проте, якщо забрати Україну, то не буде серйозних збройних сил, які блокуватимуть просування російських військових на південь Польщі, до Будапешта, Відня та Белграда, а також захоплення Молдови, Румунії та Болгарії. Чи ми готові відрядити півмільйона американських солдатів до Европи, аби зупинити такий наступ? Звісно, ні.
Отже, все зводиться до наступного. НАТО потрібна армія. Україна її має. З нею Европу можна захистити з мінімальними витратами. Без неї Европа зіткнеться з катастрофою.
Тому українці та европейці повинні бути абсолютними реалістами й не дозволяти дурним надіям на те, що Путін якимось чином дотримається своїх обіцянок, затьмарювати стратегічну реальність. Якщо Україна чи Европа погодяться на будь-які умови, за яких Путін зможе вимагати більшого, він вимагатиме більшого, й кожна виконана вимога робитиме його ще потужнішим. Якщо вони втратять здатність себе захищати, він їх знищить.
Мюнхен 1.0 не був мирною угодою. То була угода про зґвалтування. Мюнхен 2.0 - про те ж саме.
Єдиний спосіб змусити Путіна піти - це змусити його піти.
20 серпня 2025
Джерело:
The Cosmopolitan Globalist
claireberlinski@substack.com
_______________
* Роберт Забрін @robert_zubrin — американець, фахівець в аерокосмічній галузі та автор 12 книжок, зокрема нещодавно опублікованої «Новий світ на Марсі: що ми можемо створити на Червоній планеті».
Попередня версія цієї статті була опублікована в Kyiv Post.
Ориґінал:
Robert Zubrin
Around the world, liberal democracy is in retreat. The West is divided, and Caesarism is flourishing. Why?
Russia must not have Ukraine's Fortress Line
Putin doesn’t want just Czechoslovakia, he wants the Maginot Line, the Low Counties, and Vichy France, with the aid of his American Chamberlain.
The concessions Putin demands from Ukraine—to bring about only a ceasefire, not a peace plan—wouldn’t just give the Kremlin territory it cannot take on the battlefield, it would surrender Ukraine’s ability to defend itself when Moscow decides to show it still wants Kyiv. President Donald Trump, along with those in his rogue regime, is on track to side with the murderous tyrant.
In the wake of Trump’s Alaska meeting with Russian dictator Vladimir Putin, commentators have expressed their shock with the unfairness of the putative “peace” plan apparently agreed to by the two potentates, as it involves Ukraine handing over several of its cities with hundreds of thousands of inhabitants to murderous Russian occupation in exchange for nothing at all.
These objections are valid, but they miss the point. The territory that Putin is demanding contains Ukraine’s fortress line. If it is surrendered, all of Ukraine will be rendered wide open to invasion by the Kremlin’s forces.
The Putin-Trump deal thus precisely mimics the suicidal October 1938 Munich Pact forced upon Czechoslovakia by Nazi Fuhrer Adolf Hitler in collusion with British Prime Minister Neville Chamberlain, French Prime Minister Edouard Daladier, and Italian Fascist dictator Benito Mussolini. In that deal, Czechoslovakia was promised peace and security, provided it handed its heavily fortified border provinces to the Nazis.
Once that was done, however, Czechoslovakia was rendered helpless, and within six months, the entire country was overrun and occupied and ceased to exist as an independent state.
The same “deal” is now being offered to Ukraine. As the widely-respected military analysts at the Institute for the Study of War have pointed out, the breach in Ukraine’s defenses entailed by the abandonment of its line of fortress cities would be irreparable, as the terrain behind that line is unfavorable for defense. To quote ISW:
ISW continues to assess that a potential Ukrainian withdrawal from Donetsk Oblast would degrade Ukraine’s defensive capabilities and defense industrial base (DIB) and put hundreds of thousands more Ukrainian civilians under Russian occupation.
ISW continues to assess that surrendering currently unoccupied areas of Donetsk Oblast to Russia would position Russian forces extremely well to renew their aggression against Ukraine on much more favorable terms, having avoided a long and bloody struggle for this territory and given Russia the opportunity to build up manpower and weapons stocks.
ISW previously noted that allowing Russia to occupy the remainder of Donetsk Oblast would concede Ukraine’s fortress belt to Russian forces, and this fortress belt also includes significant DIB infrastructure. Russian forces have notably been unable to advance to or envelop the fortress belt since Fall 2022. The Russian military command would almost certainly work to rapidly establish lasting positions throughout the fortress belt and utilize the fortress belt’s DIB for military production if Ukrainian forces withdraw from their positions in the Donetsk Oblast.
ISW also previously noted that the Donetsk Oblast border area is naturally poorly suited to act as a robust defensive line due to its few settlements, open fields, and natural obstacles such as the Oskil and Siverskyi Donets rivers.
This is why Russia has been willing to suffer hundreds of thousands of casualties over the past three years to try to break through this fortress belt; and, having failed at that, is now pulling out all the stops to try to crack Ukraine open to conquest by deceit.
The similarities between Hitler-Chamberlain’s Munich 1.0 and the Putin-Trump Munich 2.0 deals go well beyond that. Munich 1.0 was not just suicidal for Czechoslovakia. It was suicidal for the Western allies as well.
By betraying Czechoslovakia, Chamberlain and Daladier deleted 35 well-equipped Czech divisions from the West’s order of battle, added the excellent Czech arms industry to the Nazi’s defense industrial base, and extended the border along which Germany could attack Poland, thereby rendering that country indefensible.
Accordingly, when Nazi Germany, having been greatly strengthened by these concessions, proceeded to invade Poland a few months later, the Western allies did nothing and allowed Poland to be eliminated. This cut a further 50 divisions from the West’s forces, bringing the total allied losses to 85 divisions before the catastrophic battle for France (defended by a total of 94 French and British divisions) was even joined.
The strategic insanity of betraying Ukraine now is even worse. If we allow Ukraine to be sacrificed, what would happen?
For starters, the million-person Ukrainian military would be deleted from the West’s order of battle, Ukraine’s industrial and technical resources would be added to Russia’s, and Russia’s forces would be advanced geographically to positions from which it could readily invade the rest of Europe. So it would.
It is a fallacy to say that Russia can be no threat to the rest of the West because it can barely handle Ukraine. Ukraine has stopped the Russian advance by deploying hundreds of thousands of troops into combat and taking tens of thousands of casualties, paying a price in blood that is far higher than the United States or any of our western European allies are likely to be willing to bear. It is only because of the existence, courage, and endurance of the Ukrainian military that the front lines have been made static, and the war reduced to a contest of technological virtuosity that the West could readily win.
With Ukraine’s military intact and holding the line, the Western powers could do a lot to help Ukraine win at virtually no cost to themselves, simply by providing Ukraine with broad access to their satellite communications, including Starlink, other systems, or both. Ukraine has drones capable of flying deep into Russia. What it lacks is the communication capability to control them there. If provided with satcom, and preferably, Western long-range strike munitions as well, Ukraine would be able to use its drones to interdict Russian internal transport, making Russia’s frontline forces impossible to supply and paralyzing its entire economy.
This is not 1916. Ukraine’s armed forces don’t need to storm Russia’s trenches to defeat the invasion. All they need is to acquire the capacity to make it clear to Russia that it can have a few chunks of Ukrainian territory, or it can have an economy, but it can’t have both. Under those circumstances, Russia would have no choice but to withdraw.
Take the Ukrainian military out of the equation, however, and everything changes. With the Ukrainian military gone, NATO would have no countermove if Russia should decide to invade the Baltic States.
But the situation is far more grave than that. Take a look at the map. There are just two countries barring Russia’s path into Europe: Poland and Ukraine. Poland has a small but fierce military and would undoubtedly defend itself if attacked by Russia. If you take away Ukraine, however, there are no serious armed forces blocking the Russian military moving southward of Poland, to Budapest, Vienna, and Belgrade, and taking Moldova, Romania, and Bulgaria as well. Would we be willing to send half a million American soldiers to Europe to stop such an advance? Certainly not.
So it boils down to this. NATO needs an army. Ukraine has one. With it, Europe can be defended at minimal cost. Without it, Europe faces catastrophe.
Ukrainians and Europeans must therefore be completely realistic and not let a foolish hope that somehow Putin might keep a promise blind them to strategic reality. If Ukraine or Europe agree to any terms that increase Putin’s power to demand more, he will demand more, and each demand met will make him still more powerful. If they make themselves helpless, he will slaughter them.
Munich 1.0 was not a peace agreement. It was a rape agreement. So is Munich 2.0.
The only way to get Putin to quit is to make him quit.
Aug 20
The Cosmopolitan Globalist
Robert Zubrin @robert_zubrin is an American aerospace engineer and author of 12 books, including most recently The New World on Mars: What We Can Create on the Red Planet. An earlier version of this essay was published in the Kyiv Post.
