Відділ УПА під час рейду теренами Словаччини
"Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду — не хочу!"
Олесь Гончар щодо пропозиції написати роман про УПА
Олесь Гончар щодо пропозиції написати роман про УПА
“В розмовах з населенням про наші бої не виявляти жодного страху перед большевицькою мілітарною перевагою. Говорити, що ми не боїмось мілітарної могутности Червоної армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами в майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Вказувати, з яскравою переконливістю та полум’яною вірою, що ідея загальнолюдської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти.”
Зі "Вказівок для тих, що йдуть у рейд на Словаччину"
Зі "Вказівок для тих, що йдуть у рейд на Словаччину"
6 травня 1947 року СССР, Чехо-Словаччина та Польща підписали договір про спільну боротьбу з УПА. Договір мав на меті вирішити три основні завдання:
1. Забезпечити успішне проведення операції «Вісла».
2. Зупинити рейди УПА на Чехо-Словаччину (узимку 1946 р. планувався другий рейд повстанців) і перехід окремих «сотень» на Захід.
3. Придушити повстанський рух, який не лише завдавав клопоту СССР і Польщі, але й намагався спонукати словацьку опозицію виступити проти федеративної комуністичної влади.
2. Зупинити рейди УПА на Чехо-Словаччину (узимку 1946 р. планувався другий рейд повстанців) і перехід окремих «сотень» на Захід.
3. Придушити повстанський рух, який не лише завдавав клопоту СССР і Польщі, але й намагався спонукати словацьку опозицію виступити проти федеративної комуністичної влади.
Рейди УПА на Чехо-Словаччину почалися влітку 1945. Перший, який тривав з літа до осені 1945, був більше розвідувальний. Командування УПА ставило своїми відділами 4 завдання: спростувати наклепи на український національно-визвольний рух, викрити імперську суть політики СССР; змалювати небезпеку для чеського та словацького народів з боку московського імперіалізму; закласти основи спільної антисовєцької боротьби народів Центральної i Східної Європи. При цьому необхідно зазначити, що повстанцям наказувалося: «Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися, чи відв’язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді, старатися посланцем, окликами, білою хоругвою чи іншим способом дати їм зрозуміння i вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатимуть большевики – бити силою всієї зброї i скоро відв’язуватися та зникати. Коли б наступали разом, тоді до чехів та словаків зайняти становище, як сказано вище, – роз’єднати з большевиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати i відв’язуватися – але ніколи панічно не втікати». Для пропаґанди ця держава була вибрана не випадково. По-перше, в ній діяла на той момент багатопартійна система. По-друге, в історії України ХХ ст. Чехо-Словаччина ставилася до українців найбільш ліберально (коли частина українських земель опинилася в складі цієї держави по завершенню Першої світової війни).
Перший рейд УПА був відзначений у місцевій пресі, яка, хоч і назвала повстанців бандитами, однак відзначала, що вони не чинять злочинів і не воюють з армією. Крім того, повстанці почали налагоджувати контакти з місцевими антикомуністичними організаціями, зокрема словацькими націоналістами, які домагалися створення власної суверенної держави. Обговорювалася тактика спільної боротьби словаків і УПА проти СССР (аналогічні переговори велися з польською армією "Вольносць і Незавіслосьць" (ВіН) – на Закерзонні. Обидві армії навіть спільно виступили в кількох акціях проти НКВД, але потім ВіН відмовилася від співпраці). Та про ці контакти дізналися в СССР. Почалося співробітництво між Совєцькою та Чехо-Словацькою армією, а пізніше й Військом Польським. 1 січня 1946 підписано "Договір про взаємний перехід державних кордонів прикордонними військами СССР та чехо-словацькими прикордонними військами з метою переслідування i лiквiдацiї переходячих банд i про взаємну співпрацю, пов’язану з цим". Як наслідок, у квітні 1946 командування УПА надсилає лист президентові Чехо-Словаччини Бенешу, в якому викладає сутність своєї боротьби. У відповідь проти бійців УПА (їх відправилося в рейд за різними даними від 500 до 900 чол.) кинуто 17 батальйонів Чехо-Словацької армії – 11 тис. 200 бійців з танками та авіяцією.
Збройна сутичка між УПА і Чехо-Словацькою армією відбулася 16 квітня. УПА зазнала поразки, розсіялася і окремими групами почала переходити в ліси. Акції УПА на теренах Словаччини набули розголосу і завдали удару по міжнародному іміджу СССР, потроху руйнуючи міф про непереможність Совєцького Союзу. Виявлялося, що в межах СССР існує потужний рух опору, що вже кілька років бореться з комуністичним режимом за право на незалежність для свого народу.
Перший рейд УПА був відзначений у місцевій пресі, яка, хоч і назвала повстанців бандитами, однак відзначала, що вони не чинять злочинів і не воюють з армією. Крім того, повстанці почали налагоджувати контакти з місцевими антикомуністичними організаціями, зокрема словацькими націоналістами, які домагалися створення власної суверенної держави. Обговорювалася тактика спільної боротьби словаків і УПА проти СССР (аналогічні переговори велися з польською армією "Вольносць і Незавіслосьць" (ВіН) – на Закерзонні. Обидві армії навіть спільно виступили в кількох акціях проти НКВД, але потім ВіН відмовилася від співпраці). Та про ці контакти дізналися в СССР. Почалося співробітництво між Совєцькою та Чехо-Словацькою армією, а пізніше й Військом Польським. 1 січня 1946 підписано "Договір про взаємний перехід державних кордонів прикордонними військами СССР та чехо-словацькими прикордонними військами з метою переслідування i лiквiдацiї переходячих банд i про взаємну співпрацю, пов’язану з цим". Як наслідок, у квітні 1946 командування УПА надсилає лист президентові Чехо-Словаччини Бенешу, в якому викладає сутність своєї боротьби. У відповідь проти бійців УПА (їх відправилося в рейд за різними даними від 500 до 900 чол.) кинуто 17 батальйонів Чехо-Словацької армії – 11 тис. 200 бійців з танками та авіяцією.
Збройна сутичка між УПА і Чехо-Словацькою армією відбулася 16 квітня. УПА зазнала поразки, розсіялася і окремими групами почала переходити в ліси. Акції УПА на теренах Словаччини набули розголосу і завдали удару по міжнародному іміджу СССР, потроху руйнуючи міф про непереможність Совєцького Союзу. Виявлялося, що в межах СССР існує потужний рух опору, що вже кілька років бореться з комуністичним режимом за право на незалежність для свого народу.
Другий рейд УПА на Чехо-Словаччину розпочався 25 травня 1947. Одночасно рушили шість «сотень», які буквально одразу потрапили в оточення польських військ. Повстанці зазнали значних втрат (їхня чисельність зменшилася на половину), проте їм вдалося перейти на територію Чехо-Словаччини, здебільшого завдяки тому, що «союзники» узгодили директиви спільної боротьби з УПА лише в кінці червня 1947.
На чехо-словацькій території до 277 бійців УПА долучилися групи цивільної сітки ОУН та рештки розбитих на Закерзоннi «сотень», чисельність яких не визначена. Проти них виставили 6 000 солдатів, 5 600 бійців служби безпеки та понад 3,5 тис. колишніх партизан. Майже всі бійці УПА були знищені, лише близько 100 перебралися на Захід.
На чехо-словацькій території до 277 бійців УПА долучилися групи цивільної сітки ОУН та рештки розбитих на Закерзоннi «сотень», чисельність яких не визначена. Проти них виставили 6 000 солдатів, 5 600 бійців служби безпеки та понад 3,5 тис. колишніх партизан. Майже всі бійці УПА були знищені, лише близько 100 перебралися на Захід.
Уривки зі статті Василя Коломійця "Як світ дізнався про УПА" http://sichovyk.com.ua/istorichna-slava/600-yak-svit-diznavsya-pro-upa
Боївка СБ ОУН «горислава» (надрайон «Бескид») в часі рейду теренами Чехо-Словаччини. 1947 р.
КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ТИХ,
ЩО ЙДУТЬ В РЕЙД НА СЛОВАЧЧИНУ
Відділи вирядити (убрання, взуття, зброя) по можності якнайбільш репрезентативно. Подати вичерпні пояснення воякам і командирам відносно політично-пропагандивної і боєвої тактики під час рейду.
Ціль рейду: задемонструвати нашу збройну боротьбу проти большевицького гнобительського імперіялізму, розпропаґувати нашу політичну постановку, ідею, кличі, факти гноблення большевиками усіх народів, зміст, факти і розміри боротьби українського і других народів і т.д.
Поведінка стрільців і командирів: супроти себе самих – товариська, але військово-дисциплінарна. Супроти тамошнього населення – інтеліґентна, ввічлива, бадьора, весела – як пристало на синів культурного і лицарського 45-ти міліонового українського народу та воїнів вкритої славою революційної УПА. Харчі в більшості купувати. В конечності – звертатися до тамошніх голів громад, щоб ці зібрали харчі для відділу, або дозволили самим зібрати. При цьому (при збірці) належить вияснити цілі нашої боротьби. Коли стрільці збиратимуть самі, то не сміють жебрати, ані силою реквірувати. Вияснити населенню усе так, щоб воно само охочо жертвувало. При тій нагоді вести в кожній хаті нашу пропаганду. За жертву чемно дякувати. Не вільно брати алкоголевих напитків, а пити тим більше. Коли б навіть угощували горівкою, заявити, що українські повстанці алькоголю не вживають.
Боєва тактика: коли ми увійдемо на територію чужої держави, то її власті, не знаючи, в чому річ, будуть старатися нас поборювати і усунути. Щоб спараліжувати і зневтралізувати виступ проти нас зі сторони тамошніх властей, належить з місця розгорнути масову роз‘яснювальну акцію (листівки, кореспонденція, мітинґи, індивідуальні розмови і т.д.) під кличем: приходимо до Вас не як ворог, а як гості і приятелі в таких і таких цілях.
Не вільно під ніякою умовою нападати на міліції, військо, магазини і т.д. не тільки там, де є чехи і словаки, але й большевики. Не вільно ліквідувати ніяких “типів”, бо це зраджує демократичних волелюбних чехів та словаків. Навіть большевицьких емісарів не ліквідувати, бо також можемо зробити несправедливий вимір кари і ці люди можуть тішитися симпатією місцевого населення і не всі, як знаємо, щиро служать Сталінові.
По переході кордону розчленуватися на малі рухливі відділи, щоб одночасно обняти діяльністю більший терен. Це подиктоване потребою: бути всюди, говорити, роз’яснювати і милити ворога щодо численности рейдуючого відділу. Примінити тактику рухливости: виринати і зникати. Не задержуватись довше на постоях в одній місцевості, щоб не об’їдати населення. Більше зробити в інших місцевостях і здезорієнтувати ворога.
Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися чи відв’язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді, насамперед (якщо це можливе і не грозить відділові), старатися післанцем, окликами, білою хоругвою чи іншим способом дати їм зрозуміння і вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатимуть большевики – бити силою всієї зброї і скоро відв’язуватися та зникати. Коли б наступали разом, тоді до чехів та словаків зайняти становище, як сказано вище, – роз’єднати з большевиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати і відв’язуватися – але ніколи панічно не втікати.
Ані в сутичках, ані в розмовах з населенням не виявляти жодного страху перед большевиками. В сутичках, коли не вдасться уникнути маневруванням, битися героїчно і завзято. Пам’ятати, що тут, в боях на чужій землі, репрезентуємо всю УПА, усі криваві змагання українського народу. Тут на нас дивиться і нас оцінює широкий світ. Тут своєю боєвою поставою маємо нагоду скапіталізувати для нашої визвольної боротьби усі дотеперішні жертви. Отже: дійде до бою – мусимо вийти з нього з честю і славою, хоч би це коштувало нам найбільших жертв.
Політична пропаґанда: Масово кольпортувати наші листівки і літературу взагалі, розгорнути масову кореспонденцію до впливових інтеліґентів, поліційних станиць, адміністрації і ін. Листи висилати поштою (навіть до Праги, Братіслави, інших більших міст). Залучувати наші листівки і видання з коротенькою допискою, в яких цілях ми сюди прибули і хто висилає це письмо – значить Українські Повстанці. Також висилати листи післанцями в поблизькому середовищі. Від словацького населення взяти (попросити і пояснити, в яких цілях) адреси впливових урядових і приватних осіб, щоб вислати до них поштою наші посилки. Одночасно подавати листи “через чемність” (через одних словаків до других, їхніх знакомих, – туди, куди пошта не сприяє).
В селах, через які переходимо, малювати тиром і фарбою (або на папері) на парканах, вітринах і т.д. наші кличі. Для малювання кличів посилати ніччю спеціяльні ланки стрільців з місцевими провідниками (уважати на провокацію).
Кромі цього робити мітинґи, гутірки, товариські розмови, співати наші революційні пісні по всіх оселях і хатах, де тільки перебуватимемо. Кожний стрілець зобов’язаний вести пропаґанду, а якщо не може, з огляду на слабе вироблення, вести розмов на політичні теми, тоді повинен розповідати про свої боєві пригоди і про життя УПА (очевидно, що треба висвітлювати все в позитивному дусі). Заходити до інтеліґентів і роз’яснювати: чому ми проти большевизму, а за що боремося, нашу програму, відношення до других народів і держав (прихильне), що ми за правдивою демократією, гуманністю та всіма іншими шляхетними людськими ідеалами, а проти шовінізму, деспотизму, тиранії і т.п. Переповідати факти боротьби українського народу, наслідки большевицької неволі, її форму та зміст і форму большевицького гноблення народів взагалі. Бити головно по сталінізмі і його антинародній і антидемократичні системі, але не виступати і не утотожнювати цього всього з російським народом (бо чехи і словаки росіян люблять). Підчеркнути, що, власне, хочемо співпрацювати і мирно жити з російським народом, тільки треба усунути большевизм і т.д. Не порушувати справ Закарпаття. Коли самі про це запитають – відповісти: ми боремося за здобуття Української Самостійної Соборної Держави, а спірні територіяльні питання наш уряд поладнає зі сусідами полюбовною дорогою; якщо б навіть певна частина українців перебувала в кордонах ЧСР, то це нічого неприємного, бо мали б вони рівні права і свободу всестороннього розвитку і т.д. (подавати факти взаїмного приятельського відношення між нашими народами). Не виїжджати зі соборництвом. Пам’ятати, що чехи і словаки ненавидять мадярів, але до цих протимадярських розмов не мішатися – сказати, що мадярів вже доля покарала за їх гріхи, і що вони також повинні змагати до визволення з-під большевицького ярма, але різко підчеркати, що ми проти мадярського загарбництва і проти їх ролі германського сателіта. Не проповідувати пімсти. Висказувати, що ми наскрізь позитивно ставимося до польського народу, тільки з польської сторони є така а така поведінка… (вичислити факти польського терору проти нашого населення), але відносини наладнюються. Невільно проповідувати шовінізму, націоналізму, а бути носіями якнайбільш гуманних демократичних ідей! Не говорити, що ми премося на чоло визвольного протибольшевицького фронту – ми йдемо поруч з іншими народами. Доказувати, що єдиною тривалою основою і реальною ґарантією безпеки, незалежности і свободи чехів та словаків і інших слов’янських народів перед загрозою німецького чи будь якого іншого імперіалізму є не невільничий, вдержуваний терором СССР, але союз вільних, самостійних держав усіх слов’янських і східноевропейських народів та кавказько-азійських. Такий союз самостійних держав, опертий на добровільності, приязні і дружбі, на політичній, мілітарній і господарській співпраці, а не невільничих оковах як СССР – буде найкращою підставою реальної оборонної системи слов’янських та всіх інших волелюбних народів Східної Європи перед загарбництвом імперіялістичних хижаків. СССР побудований на насиллі і поневолені, не дає нашим народам оборони перед германським імперіялізмом, але сам несе жорстку імперіялістичну неволю і гніт. Остання війна проти гітлерівської Німеччини була з одної сторони оборонною боротьбою всіх слов’ян і других народів перед смертельною загрозою людожерного німецького імперіялізму, а з другої сторони була конкуренційною боротьбою між імперіялістами Берліна і Москви за те, хто з них має панувати над нашими народами.
Пам’ятати, що чехи і словаки бачать в Росії єдину охорону і оборону перед германським наступом. Тому треба цього фальшивого “оборонця” розвінчати та заступити іншим (союз самостійних слов’янських держав).
Наша пропаґанда мусить бути побудована на правді, відповідати нашій генеральній політичній лінії (не націоналістичній ідеології) і дихнути на тих запліснілих комунізмом і русофільством людей здоровим революційним, але демократичним духом. Якщо були б заграничні кореспонденти (треба розвідати), то обов’язково вислати до них наші видання (так, щоб напевно одержали), або, як можливо, стрінутися особисто і передати наше живе та друковане слово. При всіх розмовах зазначувати і документувати наше протигітлерівське і протифашистівське становище (подати факти протинімецької боротьби нашого народу і УПА і т.д.). Роз’яснити, який вклад дала Україна в розгром гітлеризму та які понесла з цього приводу жертви.
В розмовах з населенням про наші бої не виявляти жодного страху перед большевицькою мілітарною перевагою. Говорити, що ми не боїмось мілітарної могутности Червоної армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами в майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Вказувати, з яскравою переконливістю та полум’яною вірою, що ідея загальнолюдської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти.
В рейд взяти відповідну кількість добрих пропаґандистів, головно таких, що знають чеську, словацьку і інші чужі мови.
[1945]
Ціль рейду: задемонструвати нашу збройну боротьбу проти большевицького гнобительського імперіялізму, розпропаґувати нашу політичну постановку, ідею, кличі, факти гноблення большевиками усіх народів, зміст, факти і розміри боротьби українського і других народів і т.д.
Поведінка стрільців і командирів: супроти себе самих – товариська, але військово-дисциплінарна. Супроти тамошнього населення – інтеліґентна, ввічлива, бадьора, весела – як пристало на синів культурного і лицарського 45-ти міліонового українського народу та воїнів вкритої славою революційної УПА. Харчі в більшості купувати. В конечності – звертатися до тамошніх голів громад, щоб ці зібрали харчі для відділу, або дозволили самим зібрати. При цьому (при збірці) належить вияснити цілі нашої боротьби. Коли стрільці збиратимуть самі, то не сміють жебрати, ані силою реквірувати. Вияснити населенню усе так, щоб воно само охочо жертвувало. При тій нагоді вести в кожній хаті нашу пропаганду. За жертву чемно дякувати. Не вільно брати алкоголевих напитків, а пити тим більше. Коли б навіть угощували горівкою, заявити, що українські повстанці алькоголю не вживають.
Боєва тактика: коли ми увійдемо на територію чужої держави, то її власті, не знаючи, в чому річ, будуть старатися нас поборювати і усунути. Щоб спараліжувати і зневтралізувати виступ проти нас зі сторони тамошніх властей, належить з місця розгорнути масову роз‘яснювальну акцію (листівки, кореспонденція, мітинґи, індивідуальні розмови і т.д.) під кличем: приходимо до Вас не як ворог, а як гості і приятелі в таких і таких цілях.
Не вільно під ніякою умовою нападати на міліції, військо, магазини і т.д. не тільки там, де є чехи і словаки, але й большевики. Не вільно ліквідувати ніяких “типів”, бо це зраджує демократичних волелюбних чехів та словаків. Навіть большевицьких емісарів не ліквідувати, бо також можемо зробити несправедливий вимір кари і ці люди можуть тішитися симпатією місцевого населення і не всі, як знаємо, щиро служать Сталінові.
По переході кордону розчленуватися на малі рухливі відділи, щоб одночасно обняти діяльністю більший терен. Це подиктоване потребою: бути всюди, говорити, роз’яснювати і милити ворога щодо численности рейдуючого відділу. Примінити тактику рухливости: виринати і зникати. Не задержуватись довше на постоях в одній місцевості, щоб не об’їдати населення. Більше зробити в інших місцевостях і здезорієнтувати ворога.
Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися чи відв’язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді, насамперед (якщо це можливе і не грозить відділові), старатися післанцем, окликами, білою хоругвою чи іншим способом дати їм зрозуміння і вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатимуть большевики – бити силою всієї зброї і скоро відв’язуватися та зникати. Коли б наступали разом, тоді до чехів та словаків зайняти становище, як сказано вище, – роз’єднати з большевиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати і відв’язуватися – але ніколи панічно не втікати.
Ані в сутичках, ані в розмовах з населенням не виявляти жодного страху перед большевиками. В сутичках, коли не вдасться уникнути маневруванням, битися героїчно і завзято. Пам’ятати, що тут, в боях на чужій землі, репрезентуємо всю УПА, усі криваві змагання українського народу. Тут на нас дивиться і нас оцінює широкий світ. Тут своєю боєвою поставою маємо нагоду скапіталізувати для нашої визвольної боротьби усі дотеперішні жертви. Отже: дійде до бою – мусимо вийти з нього з честю і славою, хоч би це коштувало нам найбільших жертв.
Політична пропаґанда: Масово кольпортувати наші листівки і літературу взагалі, розгорнути масову кореспонденцію до впливових інтеліґентів, поліційних станиць, адміністрації і ін. Листи висилати поштою (навіть до Праги, Братіслави, інших більших міст). Залучувати наші листівки і видання з коротенькою допискою, в яких цілях ми сюди прибули і хто висилає це письмо – значить Українські Повстанці. Також висилати листи післанцями в поблизькому середовищі. Від словацького населення взяти (попросити і пояснити, в яких цілях) адреси впливових урядових і приватних осіб, щоб вислати до них поштою наші посилки. Одночасно подавати листи “через чемність” (через одних словаків до других, їхніх знакомих, – туди, куди пошта не сприяє).
В селах, через які переходимо, малювати тиром і фарбою (або на папері) на парканах, вітринах і т.д. наші кличі. Для малювання кличів посилати ніччю спеціяльні ланки стрільців з місцевими провідниками (уважати на провокацію).
Кромі цього робити мітинґи, гутірки, товариські розмови, співати наші революційні пісні по всіх оселях і хатах, де тільки перебуватимемо. Кожний стрілець зобов’язаний вести пропаґанду, а якщо не може, з огляду на слабе вироблення, вести розмов на політичні теми, тоді повинен розповідати про свої боєві пригоди і про життя УПА (очевидно, що треба висвітлювати все в позитивному дусі). Заходити до інтеліґентів і роз’яснювати: чому ми проти большевизму, а за що боремося, нашу програму, відношення до других народів і держав (прихильне), що ми за правдивою демократією, гуманністю та всіма іншими шляхетними людськими ідеалами, а проти шовінізму, деспотизму, тиранії і т.п. Переповідати факти боротьби українського народу, наслідки большевицької неволі, її форму та зміст і форму большевицького гноблення народів взагалі. Бити головно по сталінізмі і його антинародній і антидемократичні системі, але не виступати і не утотожнювати цього всього з російським народом (бо чехи і словаки росіян люблять). Підчеркнути, що, власне, хочемо співпрацювати і мирно жити з російським народом, тільки треба усунути большевизм і т.д. Не порушувати справ Закарпаття. Коли самі про це запитають – відповісти: ми боремося за здобуття Української Самостійної Соборної Держави, а спірні територіяльні питання наш уряд поладнає зі сусідами полюбовною дорогою; якщо б навіть певна частина українців перебувала в кордонах ЧСР, то це нічого неприємного, бо мали б вони рівні права і свободу всестороннього розвитку і т.д. (подавати факти взаїмного приятельського відношення між нашими народами). Не виїжджати зі соборництвом. Пам’ятати, що чехи і словаки ненавидять мадярів, але до цих протимадярських розмов не мішатися – сказати, що мадярів вже доля покарала за їх гріхи, і що вони також повинні змагати до визволення з-під большевицького ярма, але різко підчеркати, що ми проти мадярського загарбництва і проти їх ролі германського сателіта. Не проповідувати пімсти. Висказувати, що ми наскрізь позитивно ставимося до польського народу, тільки з польської сторони є така а така поведінка… (вичислити факти польського терору проти нашого населення), але відносини наладнюються. Невільно проповідувати шовінізму, націоналізму, а бути носіями якнайбільш гуманних демократичних ідей! Не говорити, що ми премося на чоло визвольного протибольшевицького фронту – ми йдемо поруч з іншими народами. Доказувати, що єдиною тривалою основою і реальною ґарантією безпеки, незалежности і свободи чехів та словаків і інших слов’янських народів перед загрозою німецького чи будь якого іншого імперіалізму є не невільничий, вдержуваний терором СССР, але союз вільних, самостійних держав усіх слов’янських і східноевропейських народів та кавказько-азійських. Такий союз самостійних держав, опертий на добровільності, приязні і дружбі, на політичній, мілітарній і господарській співпраці, а не невільничих оковах як СССР – буде найкращою підставою реальної оборонної системи слов’янських та всіх інших волелюбних народів Східної Європи перед загарбництвом імперіялістичних хижаків. СССР побудований на насиллі і поневолені, не дає нашим народам оборони перед германським імперіялізмом, але сам несе жорстку імперіялістичну неволю і гніт. Остання війна проти гітлерівської Німеччини була з одної сторони оборонною боротьбою всіх слов’ян і других народів перед смертельною загрозою людожерного німецького імперіялізму, а з другої сторони була конкуренційною боротьбою між імперіялістами Берліна і Москви за те, хто з них має панувати над нашими народами.
Пам’ятати, що чехи і словаки бачать в Росії єдину охорону і оборону перед германським наступом. Тому треба цього фальшивого “оборонця” розвінчати та заступити іншим (союз самостійних слов’янських держав).
Наша пропаґанда мусить бути побудована на правді, відповідати нашій генеральній політичній лінії (не націоналістичній ідеології) і дихнути на тих запліснілих комунізмом і русофільством людей здоровим революційним, але демократичним духом. Якщо були б заграничні кореспонденти (треба розвідати), то обов’язково вислати до них наші видання (так, щоб напевно одержали), або, як можливо, стрінутися особисто і передати наше живе та друковане слово. При всіх розмовах зазначувати і документувати наше протигітлерівське і протифашистівське становище (подати факти протинімецької боротьби нашого народу і УПА і т.д.). Роз’яснити, який вклад дала Україна в розгром гітлеризму та які понесла з цього приводу жертви.
В розмовах з населенням про наші бої не виявляти жодного страху перед большевицькою мілітарною перевагою. Говорити, що ми не боїмось мілітарної могутности Червоної армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами в майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Вказувати, з яскравою переконливістю та полум’яною вірою, що ідея загальнолюдської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти.
В рейд взяти відповідну кількість добрих пропаґандистів, головно таких, що знають чеську, словацьку і інші чужі мови.
[1945]
Повстанці УПА під час рейду теренами Словаччини, фото 1947 року з архівів СБУ
КЛИЧІ ДО УСТНОГО ПОШИРЕННЯ
Й ДО НАПИСІВ НА ВИДНИХ МІСЦЯХ
Большевицькі імперіялісти готуються на підбій цілого культурного світу!
Европі грозить большевицька деспотична неволя і терор НКВД!
Большевизм – це система диктатури, терору і тиранії!
Італійський фашизм, німецький гітлеризм і московський большевизм – це подібні тоталітарні диктаторські системи!
Гітлеризм – це німецький большевизм, а большевизм – це московський гітлеризм!
Большевицькі імперіялісти потоптали усі права народів і людини!
Большевицька демократія – це брехня і обман!
Большевицька демократія – це новітня тиранія і деспотія!
Большевицькі вибори – це найбільший фальш і глум над правдою і правом людини!
Чехи! Словаки! Чи знаєте, що в большевицькому режимі немає свободи думки, слова, віри, преси, зборів, мистецтва і штуки, ані парламентарного права людини!
Большевики усунули всі здобутки великої французької революції про права людини!
В большевицьких виборах немає жодних виборів – бо нема свободи, нема опозиції, не можна нічого вибирати – є тільки одні примусові лісти. Кандидатів не обирають, але назначує партійна верхівка. Народ гонять до голосування на урядові лісти. Де нема свободи – там нема виборів і демократії!
Сталінська конституція – це фальш і узаконення монопартійного тоталітарного безправства!
Геть большевицьку монопартійну диктатуру, тоталітаризм і терор! Хай живе свобода людської думки, віри, сумління, слова, преси, літератури, мистецтва і штуки – знищена в тоталітарній системі большевизму! Хай живе свобода зборів, критики, політичних і суспільних організацій, парламентарних виборів, свобідне парламентарне представництво і парламентарна демократична влада, усунена і знищена в большевицькому режимі!
Геть терор НКВД-НКҐБ, геть масові розстріли, збірну відповідальність, масові депортації населення на Сибір і на Ледовий океан, концентраційні лагери, побої і знущання. Хай живе право людини до свобідного життя, хай живе незалежне судівництво і справедливість!
НКВД-НКҐБ – це большевицькі гестапо і СД!
Між большевицькою і гітлерівською терористичними системами нема жодної суттєвої різниці!
В большевиків є концентраційні лагери, збірна відповідальність, масові смертні екзекуції, національна нерівність і гніт, соціяльна несправедливість, усе так само, як у гітлерівців, тільки масковане пропаґандою!
Большевицька диктатура пролетаріяту – це диктатура над пролетаріятом!
Робітники і селяни терплять в большевицькому режимі знущання і голод!
Большевицький режим запровадить колгоспну і фабричну панщину-кріпацтво!
Большевики відібрали селянам і землю, і волю, робітникам відібрали свободу праці і справедливий заробіток. Усіх громадян большевики обернули в безправних, тероризованих рабів держави, в якій рядить партійна кліка нових червоних буржуїв!
Большевики знищили усі ідеали соціялізму і гуманізму та запровадили державно-партійний капіталізм, визиск, нужду і голод. Народ тепер говорить: серп і молот – нужда і голод!
Большевицька партійна кліка – це класа новітніх червоних буржуїв, капіталістів, поліцаїв, [слово не читається] і глитаїв –експлуататорів, зненавиджена усім трудовим працюючим народом!
Большевицька стахановщина і соцзмагання, норми і “добровільні” збільшення праці – це нечуваний визиск робочих сил, висмоктування поту і крові робітників, смертне виснаження працюючих! Праця і продукція в СССР іде не на користь і добро працюючих, але на наживу нової партійної буржуазії, на кремлівські бенкети і паради, на аґентурну підривну роботу в цілому світі, потрібну для їхніх імперіялістичних цілей та найбільше для приготування нових загарбницьких воєн!
Нарoди і люди, які прагнете свободи, миру, справедливості і добробуту. Пам’ятайте, що большевики перевели тільки штучну, поверхову демобілізацію! Пам’ятайте, що большевики держать міліонові армії і вишколюють нові! Пам’ятайте, що большевики приготовляють на Уралі і в Сибірі нові танки, гармати і бомби! Пам’ятайте, що большевики готують гарячково нову війну – нову різню народів, бо хочуть загарбати і поневолити увесь світ!
Усі поневолені і загрожені народи, єднайтесь проти зрадників соціялізму і гробокопателів великих ідеалів людської свободи, соціяльної справедливости, щастя і добробуту! Україна, поневолена московсько-большевицьким імперіялізмом, позбавлена всіх прав – не кориться, але бореться за свою волю і державну незалежність. Совєтські республіки не мають жодних самостійних прав. Це тільки обман для зовнішнього світу. В большевицькій системі нема на практиці жодних республіканських прав – є тільки одна імперія з одним централістичним, деспотичним режимом!
Українська Повстанча Армія (УПА) повстала і зорганізувалася в боротьбі проти німецької окупації та здобула в тій боротьбі великі успіхи і славу. Тепер УПА бореться проти большевицької окупації тому, що большевизм такий самий ворог України і ворог усіх волелюбних народів, як і гітлеризм!
Разом з УПА боряться повстанські збройні відділи інших поневолених народів СССР! Хай живе спільний протибольшевицький фронт усіх народів, поневолених і загрожених московсько-большевицьким імперіялізмом!
Боротьбою УПА керує всеукраїнський демократичний уряд – Українська Головна Визвольна Рада (УГВР)! Як довго буде панувати в світі несправедливість, неволя, імперіялізм, ненависть і терор, нужда і голод – так довго не буде на землі і спокою! Тільки по знищенні всякого імперіялізму, всякого гніту і визиску, всякого людоїдського фашизму, все одно, чи він родився і хрестився в Італії, Німеччині, чи Москві, чи він чорний, брунатний, чи червоний – тільки по знищенні усіх імперіялістичних тоталітарних систем настане золота доба людської свободи, миру, щастя і добробуту!
Большевизм – це червоний фашизм!
Большевизм – це варварство і темна реакція!
Боротьба проти большевизму – це боротьба за поступ, за найвищі прогресивні ідеали людства!
Смерть тиранам і тиранії! Хай живе правдива демократія! Хай живе воля!
Хай живуть самостійні держави усіх народів у взаїмному [нечітке слово] братерстві і приязні!
Хай живе вільне, щасливе людство!
Постій 20.1.1946.
Й ДО НАПИСІВ НА ВИДНИХ МІСЦЯХ
Большевицькі імперіялісти готуються на підбій цілого культурного світу!
Европі грозить большевицька деспотична неволя і терор НКВД!
Большевизм – це система диктатури, терору і тиранії!
Італійський фашизм, німецький гітлеризм і московський большевизм – це подібні тоталітарні диктаторські системи!
Гітлеризм – це німецький большевизм, а большевизм – це московський гітлеризм!
Большевицькі імперіялісти потоптали усі права народів і людини!
Большевицька демократія – це брехня і обман!
Большевицька демократія – це новітня тиранія і деспотія!
Большевицькі вибори – це найбільший фальш і глум над правдою і правом людини!
Чехи! Словаки! Чи знаєте, що в большевицькому режимі немає свободи думки, слова, віри, преси, зборів, мистецтва і штуки, ані парламентарного права людини!
Большевики усунули всі здобутки великої французької революції про права людини!
В большевицьких виборах немає жодних виборів – бо нема свободи, нема опозиції, не можна нічого вибирати – є тільки одні примусові лісти. Кандидатів не обирають, але назначує партійна верхівка. Народ гонять до голосування на урядові лісти. Де нема свободи – там нема виборів і демократії!
Сталінська конституція – це фальш і узаконення монопартійного тоталітарного безправства!
Геть большевицьку монопартійну диктатуру, тоталітаризм і терор! Хай живе свобода людської думки, віри, сумління, слова, преси, літератури, мистецтва і штуки – знищена в тоталітарній системі большевизму! Хай живе свобода зборів, критики, політичних і суспільних організацій, парламентарних виборів, свобідне парламентарне представництво і парламентарна демократична влада, усунена і знищена в большевицькому режимі!
Геть терор НКВД-НКҐБ, геть масові розстріли, збірну відповідальність, масові депортації населення на Сибір і на Ледовий океан, концентраційні лагери, побої і знущання. Хай живе право людини до свобідного життя, хай живе незалежне судівництво і справедливість!
НКВД-НКҐБ – це большевицькі гестапо і СД!
Між большевицькою і гітлерівською терористичними системами нема жодної суттєвої різниці!
В большевиків є концентраційні лагери, збірна відповідальність, масові смертні екзекуції, національна нерівність і гніт, соціяльна несправедливість, усе так само, як у гітлерівців, тільки масковане пропаґандою!
Большевицька диктатура пролетаріяту – це диктатура над пролетаріятом!
Робітники і селяни терплять в большевицькому режимі знущання і голод!
Большевицький режим запровадить колгоспну і фабричну панщину-кріпацтво!
Большевики відібрали селянам і землю, і волю, робітникам відібрали свободу праці і справедливий заробіток. Усіх громадян большевики обернули в безправних, тероризованих рабів держави, в якій рядить партійна кліка нових червоних буржуїв!
Большевики знищили усі ідеали соціялізму і гуманізму та запровадили державно-партійний капіталізм, визиск, нужду і голод. Народ тепер говорить: серп і молот – нужда і голод!
Большевицька партійна кліка – це класа новітніх червоних буржуїв, капіталістів, поліцаїв, [слово не читається] і глитаїв –експлуататорів, зненавиджена усім трудовим працюючим народом!
Большевицька стахановщина і соцзмагання, норми і “добровільні” збільшення праці – це нечуваний визиск робочих сил, висмоктування поту і крові робітників, смертне виснаження працюючих! Праця і продукція в СССР іде не на користь і добро працюючих, але на наживу нової партійної буржуазії, на кремлівські бенкети і паради, на аґентурну підривну роботу в цілому світі, потрібну для їхніх імперіялістичних цілей та найбільше для приготування нових загарбницьких воєн!
Нарoди і люди, які прагнете свободи, миру, справедливості і добробуту. Пам’ятайте, що большевики перевели тільки штучну, поверхову демобілізацію! Пам’ятайте, що большевики держать міліонові армії і вишколюють нові! Пам’ятайте, що большевики приготовляють на Уралі і в Сибірі нові танки, гармати і бомби! Пам’ятайте, що большевики готують гарячково нову війну – нову різню народів, бо хочуть загарбати і поневолити увесь світ!
Усі поневолені і загрожені народи, єднайтесь проти зрадників соціялізму і гробокопателів великих ідеалів людської свободи, соціяльної справедливости, щастя і добробуту! Україна, поневолена московсько-большевицьким імперіялізмом, позбавлена всіх прав – не кориться, але бореться за свою волю і державну незалежність. Совєтські республіки не мають жодних самостійних прав. Це тільки обман для зовнішнього світу. В большевицькій системі нема на практиці жодних республіканських прав – є тільки одна імперія з одним централістичним, деспотичним режимом!
Українська Повстанча Армія (УПА) повстала і зорганізувалася в боротьбі проти німецької окупації та здобула в тій боротьбі великі успіхи і славу. Тепер УПА бореться проти большевицької окупації тому, що большевизм такий самий ворог України і ворог усіх волелюбних народів, як і гітлеризм!
Разом з УПА боряться повстанські збройні відділи інших поневолених народів СССР! Хай живе спільний протибольшевицький фронт усіх народів, поневолених і загрожених московсько-большевицьким імперіялізмом!
Боротьбою УПА керує всеукраїнський демократичний уряд – Українська Головна Визвольна Рада (УГВР)! Як довго буде панувати в світі несправедливість, неволя, імперіялізм, ненависть і терор, нужда і голод – так довго не буде на землі і спокою! Тільки по знищенні всякого імперіялізму, всякого гніту і визиску, всякого людоїдського фашизму, все одно, чи він родився і хрестився в Італії, Німеччині, чи Москві, чи він чорний, брунатний, чи червоний – тільки по знищенні усіх імперіялістичних тоталітарних систем настане золота доба людської свободи, миру, щастя і добробуту!
Большевизм – це червоний фашизм!
Большевизм – це варварство і темна реакція!
Боротьба проти большевизму – це боротьба за поступ, за найвищі прогресивні ідеали людства!
Смерть тиранам і тиранії! Хай живе правдива демократія! Хай живе воля!
Хай живуть самостійні держави усіх народів у взаїмному [нечітке слово] братерстві і приязні!
Хай живе вільне, щасливе людство!
Постій 20.1.1946.
Знимка з книги Петра Потічного "Пропаґандивний рейд УПА в Західну Европу". Торонто, 2013
Воля народам! Воля людині! Смерть тиранії!
До чеських і словацьких жовнірів
ЧЕХИ! СЛОВАКИ! ВОЯКИ!
Недалеко вас діються страшні речі. Кілька дивізій польського і большевицького війська та поліції виганяє українське населення з його сіл, грабує усе майно, б’є безборонних людей, знущається, мордує десятками і цілими сотнями, палить хати, кидає дітей в вогонь. Пограбованих, насильно вигнаних, бідних, нещасних селян везуть взимі, серед страшних морозів, гірше, чим худобу, на вигнання.
Кожний чоловік, в якого є людське серце, мусить до краю обуритися тим нечуваним масовим людоїдським терором!
Ми, Українські Повстанці, виступили до збройної боротьби в обороні свойого народу, в обороні людського права і життя! Ми не дозволяємо щоби польсько-большевицькі банди і військо грабували і мордували безкарно наших людей та щоби виганяли насильно з рідної землі. Будемо боронитися всіма силами проти польсько-большевицьких червоних людоїдів, які наслідують і продовжують ганебну винищувальну роботу Гітлера. А там, де вимордують і виженуть наших батьків зі своїх хат – спалимо до решти свої села, щоби лютий ворог- людоїд не користав з цих страшних злочинів, які доконують на нашому народові червоні московські тирани і їх польські наймити.
ЧЕХИ і СЛОВАКИ! Коли станете на свойому кордоні в Карпатах, гляньте з гір, як щоночі сотнями кільометрів горять хати і цілі села на просторі 800 км від Хребтів Карпат по долішній Буг! Гляньте, як виганяють там на мороз і сніг та мордують людей, як втікають там лісами і ярами, на снігу і на морозі старці, жінки і діти, гірше, як за татарських часів!
Такі самі жорстокі знущання, масові морди мирного населення, арештування, розстріли, вивози на Сибір і на ледовий підбігуновий океан, зсилки до безконечних концентраційних лаґерів, грабунки і терор діяться сьогодні в цілій Україні!
Хай це буде пересторогою для всіх народів, які ще не знають зблизька большевицької практики! Пам’ятайте, що така сама страшна доля чекає в майбутньому і Ваші народи, коли затісниться над Вами большевицьке ярмо! Бо московсько-большевицькі імперіялісти приготовляють таку долю для цілої Европи. Тому сьогодні перший обов’язок усіх волелюбних демократичних народів – станути спільно до оборони й боротьби проти цієї небезпеки, проти загрози нової, червоної, фашистівської тотальної тиранії, яку несе усьому світові московський імперіялізм.
Український народ перший впав жертвою московського червоного фашизму і перший вступив до боротьби проти нього. Сьогодні ціла Україна, і з нею всі другі краї величезної тюрми народів СССР, горять в огні революційної повстанської боротьби небувалих розмірів. В огні цієї боротьби повстає і твориться спільний визвольний фронт усіх народів поневолених, і загрожених большевицькою тиранією.
Україна кличе Вас, наші Браття-сусіди, до цього великого діла.
До чеських і словацьких жовнірів
ЧЕХИ! СЛОВАКИ! ВОЯКИ!
Недалеко вас діються страшні речі. Кілька дивізій польського і большевицького війська та поліції виганяє українське населення з його сіл, грабує усе майно, б’є безборонних людей, знущається, мордує десятками і цілими сотнями, палить хати, кидає дітей в вогонь. Пограбованих, насильно вигнаних, бідних, нещасних селян везуть взимі, серед страшних морозів, гірше, чим худобу, на вигнання.
Кожний чоловік, в якого є людське серце, мусить до краю обуритися тим нечуваним масовим людоїдським терором!
Ми, Українські Повстанці, виступили до збройної боротьби в обороні свойого народу, в обороні людського права і життя! Ми не дозволяємо щоби польсько-большевицькі банди і військо грабували і мордували безкарно наших людей та щоби виганяли насильно з рідної землі. Будемо боронитися всіма силами проти польсько-большевицьких червоних людоїдів, які наслідують і продовжують ганебну винищувальну роботу Гітлера. А там, де вимордують і виженуть наших батьків зі своїх хат – спалимо до решти свої села, щоби лютий ворог- людоїд не користав з цих страшних злочинів, які доконують на нашому народові червоні московські тирани і їх польські наймити.
ЧЕХИ і СЛОВАКИ! Коли станете на свойому кордоні в Карпатах, гляньте з гір, як щоночі сотнями кільометрів горять хати і цілі села на просторі 800 км від Хребтів Карпат по долішній Буг! Гляньте, як виганяють там на мороз і сніг та мордують людей, як втікають там лісами і ярами, на снігу і на морозі старці, жінки і діти, гірше, як за татарських часів!
Такі самі жорстокі знущання, масові морди мирного населення, арештування, розстріли, вивози на Сибір і на ледовий підбігуновий океан, зсилки до безконечних концентраційних лаґерів, грабунки і терор діяться сьогодні в цілій Україні!
Хай це буде пересторогою для всіх народів, які ще не знають зблизька большевицької практики! Пам’ятайте, що така сама страшна доля чекає в майбутньому і Ваші народи, коли затісниться над Вами большевицьке ярмо! Бо московсько-большевицькі імперіялісти приготовляють таку долю для цілої Европи. Тому сьогодні перший обов’язок усіх волелюбних демократичних народів – станути спільно до оборони й боротьби проти цієї небезпеки, проти загрози нової, червоної, фашистівської тотальної тиранії, яку несе усьому світові московський імперіялізм.
Український народ перший впав жертвою московського червоного фашизму і перший вступив до боротьби проти нього. Сьогодні ціла Україна, і з нею всі другі краї величезної тюрми народів СССР, горять в огні революційної повстанської боротьби небувалих розмірів. В огні цієї боротьби повстає і твориться спільний визвольний фронт усіх народів поневолених, і загрожених большевицькою тиранією.
Україна кличе Вас, наші Браття-сусіди, до цього великого діла.
З книги Володимира В’ятровича “Рейди УПА теренами Чехо-Словаччини” http://diasporiana.org.ua/istoriya/13067-v-yatrovich-v-reydi-upa-terenami-chehoslovachchini/
