Показ дописів із міткою Гурам Петріашвілі. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Гурам Петріашвілі. Показати всі дописи

неділя, 26 травня 2024 р.

Він! Микола Вінграновський

 

Кадр зі стрічки Гурама Петріашвілі


Микола Вінграновський,
останній лірик (с)
† 26 травня 2004

* * *
Твій берег я пройшов, моя ріка!..
В душі моїй печаль стоїть неждана.
Печаль моя щаслива і гірка —
Переді мною далеч океанна.
Я вже спішу страждати і любить —
Весна моя плодами заважніла…
Благословен, хто може не спішить,
Доки хода і воля не змужніла.
Скоріш пливи, нова ріко моя!
Я встигну долюбить, доклясти встигну я!
У кожнім дні своя пора світанна.
Я повен дум про велелюдну згоду,
Я повен дум про серця чисту вроду —
Переді мною далеч океанна…

1956


Стрічка "Він! Микола Вінграновський"
2004
Автор сценарію і режисер Гурам Петріашвілі
Оператор Лесь Зоценко
Музика Victor Morozov
У фільмі брали участь:
Анатолій Дімаров
Іван Дзюба
Іван Драч
Олександр Мороз
Леонід Талалай
Анатолій Каган
Василь Герасим'юк
Пісня у виконанні Віктора Морозова
Голос за кадром Гурама Петріашвілі




Микола Вінграновський читає свого вірша "Ні! Цей народ із крові і землі..."
Уривок зі стрічки


* * *
Ні! Цей народ із крові і землі
Я не віддам нікому і нізащо!
Він мій, він я, він — світ в моїм чолі,
Тому життя його і ймення не пропащі!
Ви чуєте? Це мій народ — як сіль,
Як хрест і плоть мого життя і віку,
І тому доля моя, щастя моє, біль
Йому належать звіку і довіку.
У битві доль, політик і систем
Мої набої — у його гарматах.
Я не слуга його, я — син його на чатах,
Я — син зорі його, що з Кобзаря росте.
Я — син його по крові, і кістках,
І по могилах, і по ідеалах.
Не вам з оскіпленими душами в забралах
Його звеличувать в фальшивих голосах.
Я — формаліст? Я наплював на зміст?
Відповідаю вам не фігурально:
— Якщо народ мій числиться формально,
Тоді я дійсно — дійсний формаліст!
Та де вже дінешся, раз мир заколосив
Пустоколоссям вашим в сиві ночі,
Жаль одного, що в леті до краси
Народу ніколи і плюнуть вам у очі.
Ні! Мій народ не дим, не горевіз,
І я не дам його по брехнях і по кривдах,
Я не пір’їна в гордих його крилах,
Я — гнівний меч його, що від Дніпра до звізд!
1960