Показ дописів із міткою Тереза Мей. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Тереза Мей. Показати всі дописи

четвер, 12 вересня 2019 р.

Борис Джонсон і кордебалет із Брекзитом



Борис Джонсон і його гіркі ліки
З приводу британського Брекзиту є маса думок і міркувань. Німецька й особливо французька преса злорадно потирають руки, спостерігаючи за дуеллю прем'єр-міністра Джонсона і парламенту з приводу того, як виходити з ЕС і чи виходити взагалі.
За останні дні ситуація загострилася до краю. Парламент не дає Джонсонові вивести Британію з ЕС без угоди, але той же парламент порубав усі угоди, що їх вносила на затвердження попередниця Джонсона — Тереза Мей. Тут мимоволі згадуються класичні твори, як-от «Собака на сіні».
Як ми пам'ятаємо, Брезит має набути чинности 31 жовтня, а тим часом Джонсон заручився підтримкою Королеви й вирішив відправити парламент на канікули на п’ять тижнів https://lesinadumka.blogspot.com/2019/09/blog-post_94.html. Парламент через суд визнав такі дії Джонсона незаконними, а відтак зобов'язав оприлюднити секретний план, який описує процедуру розриву партнерських зв'язків із Европою. [Незаконними визнав дії Джонсона Суд Шотландії, чий уряд, програвши референдум за незалежність Шотландії, активно бореться проти Брекзиту. Уряд Джонсона подав апеляцію до Верховного суду Великої Британії, котра апеляція розглядатиметься наступного тижня. Є значні шанси, що вердикт Верховного суду буде позитивним для Джонсона, бо рішення Суду Шотландії - політичне, а не юридичне. Джонсон не порушив закону, призупинивши роботу парламенту: відомі прецеденти, коли новий уряд країни вчиняв призупинення (пророґацію) парламенту, а право англійське є прецедентним. - Л.П.-С.]
Зокрема, з цього плану випливає можливість тримісячного транспортного колапсу в пунктах переходу, перебої в постачанні продовольством і, як наслідок, зростання цін на продовольство, припинення обміну даними між правоохоронними структурами і специфічні проблеми, що очікуються у Північній Ірландії.
З огляду на все це, викликають здивування два ключових моменти. По-перше, Велика Британія мала вийти з ЕС ще в березні цього року. Це не її вибір часу, а так виписано процедури. Але на той час, у Британії розгорнулися баталії навколо умов цього виходу. Прем'єрка Мей транслювала у парламент пропозиції Европи, парламент посилав за відомою адресою і прем'єрку, і Европу.
Тоді ЕС на своєму засіданні відтермінував вихід Британії до 31 жовтня 2019 року. Мей пішла у відставку і прем'єром став Джонсон, котрий якраз і казав, що, якщо не вдасться вреґулювати угоду з Европою, то вихід буде “чистим”, тобто без угоди, і станеться саме 31 жовтня. Усі це знали і, швидше за все, саме бажання припинити кордебалет із Брекзитом, що став зовсім вже безглуздим, і послужило причиною обрання Джонсона.
Але парламент знову став грати у свої ігри, внаслідок чого вже немає жодних угод, Европу вже теж нудить від цієї ситуації й вона змирилася з виходом Британії. Їй вже потрібна визначеність і вписування ситуації у нові реалії, в міру їх настання. Простіше кажучи, 31 жовтня - крайній термін виходу, що його Европа більше не продовжувала.
З іншого боку, самих британців вже давно час лікувати від них самих же. Адже це не хтось інший проголосував за Брекзит, а вони самі, на своєму референдумі. Напевно, в часі ініціяції й підготовки референдуму їм по ТБ і в пресі тлумачили, мовляв, глядіть, ваше рішення коштуватиме грошей саме вам, а далі (впевнений) були викладені пункти з «секретного» плану Джонсона і ще ряд арґументів неґативного характеру, які не ввійшли до його плану. Але тоді вони плювати хотіли на все це. Причому, у винесеному на референдум питанні взагалі не згадувалися жодні умови, угоди чи плани виходу. На хвилиночку, судячи з винесеного на референдум питання, британці голосували саме за жорсткий варіянт виходу, без жодних «угод», навколо яких парламент зараз піднімає ґвалт. Таке було пряме волевиявлення народу Британії, а парламент зараз грає брудну гру, що ніяк не випливає з референдуму.
Отже, те, що Брекзит вдарить по кишенях британців і їхньому добробутові, має стати для них жорстким уроком за бездумне голосування. За все треба платити, і причинно-наслідкові зв'язки не повинні губитися. Те ж саме стосується й парламенту. Пізно пити Боржом, коли нирки відмовили! Треба було оцю активність, суди тощо розгортати тоді, коли питання про Брекзит щойно було поставлене. Але аристократи, що зажерлися, полінувалися тоді ворушити мізками, а тепер розгорнули ганебну метушню, з якої потішаються у Берліні й Парижі. Ціну треба платити й за бездіяльність і чванство, що завадили прийняти правильне рішення набагато раніше. Тепер - пізно.
Борис Джонсон - лікар із гіркою пігулкою, який має все-таки вилікувати цього примхливого хворого. Справді, якщо хворий відмовляється ковтати ліки, треба знайти інше місце, через яке можна їх доставити в організм. Тільки так лікується чистоплюйство й ліва маячня. Іншого способу немає.
Anti-colorados
12 вересня 2019
Джерело: https://defence-line.org/2019/09/boya-dzhonson-i-ego-gorkoe-lekarstvo/


понеділок, 17 червня 2019 р.

Борис Джонсон - лідер консерваторів і прем'єр-міністр Великої Британії


14 червня 2019. Вельми нестандартний ймовірний прем'єр-міністр Сполученого Королівства
Колишній міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон з великим відривом виграв перший равнд виборів лідера Консервативної партії. 12 червня 2019, 313 депутатів Палати громад узяли участь у голосуванні, й 114 з них вибрали Джонсона. Найближчі до нього конкуренти - нинішній голова МЗС Джеремі Гант і міністр навколишнього середовища Майкл Ґоув - отримали відповідно 43 і 37 голосів.
Усього фракція консерваторів розглядала 10 кандидатур. Джонсон, Гант, Ґоув і ще чотири кандидати вийшли у другий равнд. Решта три кандидати - ті, хто не подолав прохідного бар'єру 17 голосів, - вибули з боротьби.
Вибори з поступовим вибуванням кандидатів продовжаться наступного тижня. Щонайпізніше 20 червня кандидатів має залишитися тільки двоє, й тоді з тих двох лідера вибиратимуть усі майже 160 тисяч членів Консервативної партії. Переможець виборів замінить Терезу Мей на посаді прем'єр-міністра.
Борис Джонсон — цікавий політичний персонаж. Його повне ім’я - Alexander Boris de Pfeffel Johnson. 19 червня йому сповниться 55 років. Джонсон — випускник Ітона й Оксфорда, журналіст і історіограф, колишній міністр закордонних справ Великої Британії, один з лідерів кампанії за вихід країни з ЕС, за часів прем'єрства лейбориста Тоні Блера - міністр тіньового кабінету, а також колишній мер Лондона, на котру посаду він обирався двічі.
Борис Джонсон народився в родині британських підданих у Мангеттені, Нью-Йорк. Його народження було зареєстроване як у відповідних американських установах, так і в британському консуляті, тож він має одночасно американське громадянство і британське підданство. Його батько Стенлі Джонсон у той час вивчав економіку в Колумбійському університеті. Прадіда Бориса по батьківській лінії звали Алі Кемаль, він був турецький журналіст, черкес за походженням, виходець з Північного Кавказу. По материнській лінії батько Бориса має мішане англійське і французьке коріння і є нащадком англійського короля Джорджа II (1683-1760). Мама Бориса — вроджена Шарлотт Фосетт, художниця, походить з родини ліберальних інтелектуалів. Її покійний дід - Елайас Ейвер Лов, палеограф російсько-єврейського походження. Вона одружилася зі Стенлі Джонсоном 1963 року, перед їхнім переїздом до США; Борис є старший з їхніх чотирьох дітей. З огляду на своє розмаїте коріння, Борис Джонсон називає себе "плавильним котлом", в якому змішалися мусульмани, євреї і християни. Середнє ім’я "Борис" батьки дали йому на честь російського еміґранта, з яким вони колись були знайомі.
Протягом усього свого політичного життя Борис Джонсон, вільно чи невільно, створював голосні новинні заголовки. Наприклад, минулого року, коли уряд Данії ввів заборону на носіння паранджі й хіджабу, Джонсон у часописі The Daily Telegraph написав, що мусульманки, які їх носять, схожі на “грабіжників банків” і “поштові скриньки”. Щодо останніх, англ. "letter boxes", слід пояснити, що англійці, які у значній своїй більшості є домовласниками, не мають поштових скриньок у звичному розумінні. У вхідних дверях типового англійського приватного будинку прорізано, на висоті десь менше метра від землі, горизонтальну щілину, прикриту відкидною заслонкою, в котру щілину листоноша вкидає пошту, й ця пошта просто падає на підлогу передпокою. Нагнувшись і зазирнувши в таку щілину, можна, у принципі, побачити трішки того передпокою — так само як у прорізі хіджабу можна бачити хіба що очі його носійки).
Порівняння мусульманок із "letter boxes" викликало в англійських ліберальних колах, читай - серед мультикультуралістів, значний скандал, вихідці з Пакістану та інших мусульманських країн на нього образилися, проте переважній частині англійців-християн воно сподобалося. В парламенті Джонсон був звинувачений у порушенні міністерського кодексу, і його справу розглядала дисциплінарна комісія, яка врешті дійшла висновку, що він не вчинив провини, й підтвердила його право на сатиричні висловлювання для обґрунтування своєї позиції. До слова, паранджа й хіджаб у Великій Британії не заборонені.
А 2016-го року була така історія. Турецький президент Ердоган запровадив тоді нові драконівські закони про богохульство, щоб захистити себе від критики. У Німеччині, у вечірній комедійній програмі молодий комедійний актор Ян Бйомерманн прочитав віршовану пародію, в якій грубо висміяв Ердогана. Сенс пародії, між іншим, полягав у тому, щоби підкреслити неприпустимість дій Туреччини, яка раніше намагалася була цензурувати сатиру і в самій Німеччині, де, як відомо, є велика турецька діяспора. Дальші події розвивалися у швидкому темпі: турки поскаржилися своїм німецьким колеґам; повтори програми Бйомерманна заборонили, а згодом програму й зовсім закрили; сам Бйомерманн, який отримував погрози, був змушений просити поліцію про захист; а найгіршим було те, що канцлерка Меркель дала згоду на карне переслідування Бйомерманна в Німеччині. Й тоді, на знак протесту проти нагінки на свободу слова, британський часопис Тhe Spectator оголосив конкурс на найгрубіший лімерик (п’ятирядкову епіграму, в якій римуються перший, другий і п’ятий рядки) про турецького президента. Приз конкурсу “President Erdoğan offensive poetry competition” — 1000 фунтів стерлінґів, несподівано для себе, виграв Борис Джонсон, у минулому редактор часопису. The Spectator опублікував його лімерик, де, зокрема, сказано, що турецький президент займається сексом з ...козою. Лімерик цей народився експромтом, коли Джонсон давав інтерв’ю швайцарському тижневикові Die Weltwoche. Джонсон сказав інтерв’юєрові: "Якщо хтось захоче скласти жарт про любов, що квітне між турецьким президентом і козою, треба, щоб він мав змогу це зробити в будь-якій европейській країні, в тому числі у Туреччині." Інтерв’юєр спитав Джонсона, чому ж він тоді не бере участи у згаданому конкурсі, й той у відповідь зімпровізував наступну пародію:
“There was a young fellow from Ankara,
Who was a terrific w*nkerer.
Till he sowed his wild oats,
With the help of a goat,
But he didn’t even stop to thankera.” ))
Джонсон був здивований, коли її офіційно подали на конкурс...
Отака нестандартна людина, правдоподібно, замінить Терезу Мей на посту лідера партії і прем’єр-міністра. Його нелюбов до путінської росії добре відома, й вона тішить.

Джерела:


17 червня 2019. Борис Джонсон впевнено виграв другий равнд виборів лідера Консервативної партії, отримавши 126 голосів парламентарів своєї фракції. Він покращив свою позицію порівняно з першим туром, де отримав 114 голосів. Його найближчий суперник, як і в першому турі, - міністр закордонних справ Джеремі Гант із 46 голосами.
Прохідного бар'єру - 33 голоси - не подолав один із решти чотирьох кандидатів, що брали участь. Джонсона підтримали, "передавши" йому голоси своїх прихильників, двоє кандидатів, котрі вибули з "гонки" після першого туру. Отже, продовжать її п'ятеро кандидатів, і прохідний бар'єр у наступному турі буде ще вищий. Проте, вихід у фінал, де мають залишитися тільки двоє учасників, Борисові Джонсонові практично ґарантований. Відтак, якщо партія Торі в цілому його підтримає, він як її лідер обійме посаду прем'єр-міністра Великої Британії і стане, мабуть, найосвіченішим і найінтеліґентнішим серед чинних лідерів Західнього світу. Най йому щастить!
На біду, 73% українців захотіли бачити своїм лідером плебея і піґмея.

24 липня 2019. Королева Єлизавета II і Борис Джонсон у Букінґемському палаці. Королева запросила його стати прем'єр-міністром і сформувати уряд.
"Колишній міністр закордонних справ і лондонський мер, чия підтримка Brexit'у поляризувала британське суспільство, сказав: "Настав час поміняти пластинку"."

Зі статті у New York Times:
Boris Johnson Becomes U.K. Prime Minister, Replacing Theresa May
Борис Джонсон стає прем'єр-міністром Великої Британії, замінивши на цій посаді Терезу Мей
https://www.nytimes.com/2019/07/24/world/europe/britain-johnson-may-prime-minister.html