Сергій Набока (* 26 квітня 1955, Тула — † 18 січня 2003, Вінниця)
Ігор Холфман
Десь на початку 1981 року до загону, де ми з Набокою відбували покарання, 78-ї колонії у Райківцях, прибув етапом Дмитро-аварійник. Так ми його прозвали між собою. Унікальність цього персонажа полягала в тім, що в нього був практично максимальний на той час термін - 15 років табору та 5 висилки, тобто фактично 20 років. І від цієї цифри ми, зрозуміло, торопіли - Набока з його трьома роками і я з моїми чотирма, адже термін Дмитра-аварійника мав закінчитися у наступному столітті, і нам тоді здавалося, що до 2000 року, як - до Альфа-Центаври. Справжній всесвітній жах.
Дмитро-аварійник працював водієм у якомусь районному центрі Хмельницької области. Одного разу він їхав своєю вантажівкою з причепом, вантаженим буряками, дорога йшла з гори, він розігнався і перед в'їздом у своє селище зрозумів, що гальма відмовили. На перехресті стояв міліціонер із мотоциклом, Дмитро різко вивернув, щоб його не знести, вантажівка перекинулася й задавила двох людей на автобусній зупинці і ще кількох покалічила. Ми його питали, мовляв, чого ж ти між міліціонером та людьми на зупинці зробив такий вибір, і він нам пояснив, що в нього з тим міліціонером була давня ворожість, вони навіть кілька разів били один одному морду, все селище про це знало, і Дмитро вирішив, що, якби він його збив, його звинуватили б у навмисному вбивстві...
Усе відносне на цім "блакитнім карликові". Вже йде третє десятиліття нового століття, 2000 залишився десь далеко позаду, 19 років як пішов у кращий світ Сергій Набока, в нас виросли діти, сподіваюся дочекатися онуків. Про подальшу долю Дмитра-аварійника я нічого не знаю."
Січень 2022
Игорь Холфман. "Серёжа", повесть http://ua.judaicacenter.kiev.ua/wp-content/uploads/2012/06/Golfman.pdf
