Показ дописів із міткою Helgi Sharp. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Helgi Sharp. Показати всі дописи

неділя, 9 травня 2021 р.

Блінкен задав добрячого прочухана ЗеБєні і окреслив закулісні пріоритети США

 


Найцікавіші, як на мене, відгуки на візит Держсекретаря

Очевидне й те, що залишилося за кадром.
Візит американського Держсекретаря став визначальним для українських реалій на найближчі місяці. Розглянемо докладніше.
Одразу хочу підкреслити, що Білий дім часів Байдена у контексті ставлення до України значно відрізняється від Білого дому часів Трампа. Якщо для Донні наша країна була набридливою ​​мухою в його бажанні вибудовувати партнерські стосунки з Росією, то за Байдена вона стала форпостом стратегічного стримування нашого аґресивного сусіда.
А для того, щоб форпост працював системно, якісно і на перспективу, проведено інспекцію і планове кориґування незграбної і безсистемної моделі управління, що стала візитною карткою президента Зеленського. Саме для цього приїхав не просто Держсекретар з помічником - до Києва десантувалася численна делеґація різнопланових фахівців. І поки ви дивилися по ТБ картинку про офіційні зустрічі, емісари Білого дому провели в готелі "Хаятт" ряд точкових зустрічей по напрямках, які їх цікавлять. Тепер по пунктах:
🔺 ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА.
Напрямок, цілком провалений Зе-владою. Потреба реформи корпоративного управління, корупція у вищих ешелонах влади, ручне управління судовою системою, атака на антикорупційні органи, проблеми "Мотор-Січ" і військово-промислового комплексу, процеси у державних монополіях, переслідування прозахідної опозиції - той неповний перелік проблем, вирішення яких поставлено Вашинґтоном у пряму залежність від ... Ні, не від отримання Києвом американської допомоги (вона буде в будь-якім разі), а від підтримки Сполученими Штатами персональної влади Зеленського. Пообіцявши значну допомогу (про це нижче), Вашинґтон залишив за собою право контролювати процеси, пов'язані з зазначеними питаннями.
Говорячи про значний вплив на функціонування держави олігархічної моделі управління, емісари США поставили ультиматум: Коломойський або Україна. У разі продовження підкилимної співпраці зі злочинним олігархом, логічним кроком можуть стати судові переслідування особистих активів Зе, а потім і його міжнародна делеґитімізация. Також звернуто увагу на наявність в його найближчому оточенні осіб, тим чи іншим чином пов'язаних з Кремлем. Окремий ультиматум стосувався усунення Єрмака від питань зовнішньої політики - людина на його посаді має розподіляти скріпки і стежити за дисципліною друкарок, а не опікуватися питаннями міжнародної співпраці.
Не виключаю навіть його відставки. Бо в цуґцванґ із США втягнув Зеленського саме Єрмак. На нім відповідальність за проколи з Джуліяні, історію з "ваґнерівцями", злочинні домовленості з росіянами щодо відведення військ, поставок газу та електрики etc.
🔺 ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА. З американськогобоку тут все є рівним і передбачуваним: Вашинґтон підтримує Україну в питанні деокупації та територіяльної цілісности, солідарний з нею в питанні СП-2, не виключає своєї участи у "Кримській платформі", надасть фінансову і військово-технічну допомогу. Це загальні позиції. А тепер більш детально:
➡️ Вашингтон настійно НЕ рекомендував Зеленському проводити особистої зустрічі з Путіом. Місію репрезентувати інтереси Києва Білий дім бере на себе і опрацьовує в контексті переговорів Байдена з Путіним, які готуються. Українське питання Вашинґтон хоче включити в пакетний перелік вимог, виконання (або не виконання) яких визначатиме розмір санкцій, до яких готові вдатися США. В Зеленського немає подібного інструменту тиску, а просто дивитися в очі Путінові не тільки контрпродуктивно, але і небезпечно.
➡️ Досягнуто принципової домовленості про нову угоду, що стосується військово-технічного співробітництва. Вашинґтон добре розуміє, що найближчим часом Україна членом НАТО не стане. І не тому, що США цього не хочуть, а тому, що 30 членів Альянсу не знайдуть з цього питання компромісу. Як мінімум, Італія, Німеччина і Угорщина будуть проти. Не розкриваючи деталей, скажу, що угода буде майже ідентичною статусові особливого співробітництва поза НАТО. Головний елемент, завдяки якому Росія може швидко виграти війну в разі широкомасштабного вторгнення - це авіяція. Саме протидії цьому елементові й буде приділено головну увагу в середньостроковій перспективі. І це буде не купівля озброєння, а свого роду лізинґ.
➡️ Фінансову допомогу Вашинґтона - в тому числі по лінії МВФ - поставлено ​​у пряму залежність від виконання тих внутрішньополітичних завдань, які зазначені в першому пункті огляду. Ступінь їхнього виконання українською владою продемонструє рівень американського представництва на святкуванні 30-річчя Незалежности України та участи у "Кримській платформі". Якщо, скажімо, це буде рівень посла, справи - відвертий швах. Справжню інспекцію проведе Вікторія Нуланд у вересні-жовтні. За наявности позитивних зрушень можна буде говорити про візит Байдена. За їхньої відсутности, військово-технічна допомога Україні не припиниться, але Вашинґтон потихеньку почне працювати з можливими наступниками Зе-влади. Про це у наступнім пункті.
🔺 РОБОТА НА ПЕРСПЕКТИВУ. Вашинґтон ніколи не кладе всіх яєць в одну корзину. Він прекрасно розуміє, що нинішня українська влада аморфна, неоднорідна і її хитає з боку в бік. Білий Дім не дуже довіряє тим рекомендованим соціологічними опитуваннями, які ОПУ демонстративно "викотив" перед приїздом американських гостей. В цих гостей свої заміри, й вони прекрасно розуміють, що справжній рейтинґ Зе-влади - 18-20%. Саме тому проводиться моделювання її наступників. З перевірених у Вашинґтона на сьогоднішній день тільки Порошенко - на нього як, і раніше, основна ставка. Але в Білому Домі також розуміють, що, за нашого "мудрого народу" і прямих виборів, отримати одноосібну владу в ПП не вийде. А тому підбирає команду потенційних союзників, з якими можна буде протистояти таборові Зе, якщо той хитнеться в бік ОПЗЖ.
З цією метою Вікторія Нуланд і її помічники вчора в готелі "Хаятт" провели низку зустрічей - машини претендентів на американську прихильність заїжджали через підземний гараж, а співбесіди проводилися у конфіденційній обстановці. Відверто засвітитися зважився тільки Кличко. Прізвища двох інших нехай залишаться американським сюрпризом, але це точно не Разумков, не Тимошенко, не Смешко і ніхто з "голосят".
🔺 ПРО АНТУРАЖ...
Я вчора відверто насолоджувався істерикою ОПУ у зв'язку з опублікованою фотографією Порошенка з Блінкеном. Якби "зелені" вважали П'ятого Президента "кульгавою качкою", вони би просто пройшли повз неї і не створювали би ПП зайвого піяру. Але їх просто розривало від сказу і трясло від злости. Чому? Відповідь очевидна: на сьогоднішній день він - їхній єдиний ідеологічний антаґоніст і політичний суперник. Це й так усім зрозуміло, але чи не краще б іноді тримати себе в руках?
Окрема розмова - спільний брифінг Зеленського і Блінкена. Після якого я остаточно зрозумів: Володимир Олександрович вже не стане державним діячем в повному розумінні цього слова. Плутаність думки, безглузді відмазки, відхід від суті питань, жарти рівня 95-го кварталу, недоречна жестикуляція, мукання, дратівливо-скриплива артикуляція... І все це на тлі плавної, логічної і витриманої мови Блінкена... Хотілося вимкнути телевізор, прокашлятися і вимити руки.
"Краще мені помовчати..."
І, на превеликий подив Аліси, всі хором подумали: "Краще б вона помовчала".
❗️ UPD. Не хочу на такій ноті. Все буде Україна - навіть не сумнівайтеся! 🤗
❗️ UPD-2. В коментах написали, що текст занадто оптимістичний - "як анаконда на вітрині..."
А в чім оптимізм? Ніякої ґарантії, що арґументи Бєні і Кремля не переважать арґументи Вашинґтона, й тоді все знову летить до біса разом з нашим оптимізмом. А втретє починати все заново країна може й не витримати. Так що ніякого оптимізму - тільки розклад.


Візит Блінкена пройшов цікаво, але не для всіх... Я навіть уявити собі боюся, що відбувалося на переговорах держсекретаря з переляканою істотою з Кривого Рогу. Ми не скоро взнаємо деталі. Лише, коли Нуланд проговориться комусь з колег, а вони пустять чутку далі. Сам Блінкен менш балакучий. А його заступниця звично слів не підбирає й любить давати жорсткі й деколи вульгарні визначення, уже попала колись через це в міжнародний скандал.
Але про те, що було видно неозброєним оком.
1. Блінкен плювати хотів на протокольні викрутаси Зеленського-Єрмака, Бубочку не в повній мірі сприймають президентом і рахуватися з ним особливо не планують. Кардинальна зміна протоколу та програми візиту відбулися абсолютно проти волі зеленої парочки. Першою була зустріч з парламентськими лідерами. Це так називалося для мінімального збереження обличчя Зеленського, але то для нього дуже слаба втіха.
Уже відомі майже всі деталі. Те що Блінкен зустрінеться з Порошенком було визначено наперед. І на думку Зеленського взагалі не зважали. Але вирішили розіграти складнішу гру. Зустріч запланували перед зустріччю з Зеленським, як публічний ляпас, але вирішили перед фактором рашистської агресії не демонструвати, що США більше не визнає Зеленського президентом (майже, як Лукашенка). Тому використали напрацювання Костянтина Єлісеєва (союзник Порошенка, зам. голови його адміністрації, зовнішньо-політичний радник), який і готував реально цю зустріч з американськими колегами. Він рекомендував провести зустріч з політичним керівництвом парламенту: Разумков і лідери фракцій. Але в повністю англомовному режимі без перекладу, без попередження інших, крім Порошенка, учасників про зустріч і її формат та в формі домінуючого діалогу Порошенко-Блінкен.
З одного боку знімався прямий факт демаршу проти Зеленського. Але від цього стало ще болючіше. Зеленському з усіма його монобільшостями показали, що в США Україну визнають парламентсько-президентською республікою. І роль Зеленського сприймають не надто високо. Участь Разумкова, який хоч і мав достаньо гідну, але більше мовчазно-ритуальну роль - це для Бубочки ще більший ляпас. Слуг представляв за посадою Арахамія, якого навіть проінструктувати реально не змогли, тому він зміг лише повторити одну з пропозицій Порошенка про призначення спецпредставника. А загалом, на зустрічі реально показали, хто за цим столом дорослі. Зустріч була в руках Порошенка й діалог вівся безпосередньо з ним. До вільної розмови англійською крім Порошенка й Разумкова ніхто готовий не був, тож інші виявилися статистами. Зрештою, їх ця роль задовільнила. Депутат "Голосу", який був замість Желєзняка чи Рудик, навіть зізнавався, що очікував страшного розносу й дуже тішився, що все обійщлося майже безболісно. А Тимошенко після своїх відверто рашистських заяв про "злочинне зовнішнє американське управління Україною" точно почувалася незатишно - її родину надто багато пов'язує з Флоридою...
І на останок (пригадуєте "Театр" Моема?) Порошенко вийняв пару сторінок тексту, який, як співорганізатор зустрічі, міг спокійно заготувати, й вручив його держсекретарю. Знаємо, що там викладені тези від Європейської Солідарності щодо налагодження україно-американських відносин. Ще дещо стосовно підтримки проти агресора, ще ніби прохання про підтримку України в ряді питань від вакцин і до участі в Кримській платформі. Тепер для США це вже не проект Зеленського, а ймовірна акція, яку підтримує Порошенко... А далі починається нічний жах Зеленського. Воно вже давно обдристане й перелякане, чекає, як страшні янкі почнуть з нього шкуру на паси дерти... Я дуже сумніваюся, чи Порошенко передавав якісь компрометуючі факти про владу. Це не його рівень. І не Блінкена. Але Зеленський цього ж не знає!
Це було трохи інформації, як усе відбувалося. А ще пару слів про те, для чого. Та який протокольний і політичний зміст у це закладено. Коли американські високопосадовці їдуть до цивілізованих демократичних країн, то переважно не зустрічаються з опозицією. Якщо з кимось із опозиціонерів хочуть поспілкуватися, то краще на міжнародних площадках чи в себе вдома. Натомість, звично зустрічаються з представниками громадських чи творчих ініціатив. Проте тільки після переговорів із владою. Але в недемократичних країнах із злочинними режимами все інакше. Там звичною є демонстративна зустріч з опозиціонерами. Пригадую, як у 1988 році Рейган прилітав до Москви й провів спеціальний прийом для радянських дисидентів, недавніх в'язнів комуністичних концтаборів. Серед них був і мій батько. Під час інших візитів, як і в ході останнього, такі зустрічі були обов'язковою частиною програми візиту.
А зустрітися з опозицією (у нашому випадку це було трошки закомуфльовано, але не дуже) до переговорів з владою - це вже дуже серйозний сигнал. Колись давно весною 2001 року Кучма мав прилетіти до Польщі для переговорів з президентом Александром Квашнєвським. А на випередження йому приїхала наша група опозиції: троє нардепів (серед них і ваш покірний слуга) та пару журналістів. Кучму тоді в світі сприймали, як убивцю, тирана й корупціонера. А ми мали колосальну увагу преси й політикуму. А потім сталося те, на що ми не сподівалися. Під час зустрічі з Мареком Сівцем (керівник бюро національної безпеки), він на хвильку вийшов із залу, а потім увійшов та оголосив: "Panowie! Prezydent Polski Aleksander Kwaśniewski!" І ми з ним проговорили біля двох годин. А потім уся польська преса зробила саме такий акцент: "Президент Польщі прийняв і вислухав українську опозицію перед тим, як провести переговори з президентом Кучмою". Квасьнєвський не раз називав себе другом Кучми, в тому числі й відповідаючи мені особисто. Але він вирішив, що має своєму суспільству, як і Кучмі, показати, що він ставить певні пріоритети та дотримується стандартів, а Кучма цим стандартам не відповідає. А що вже говорити про американських лідерів, які неприховано гидують Зеленським...
2. Тепер коротко про деякі інші моменти, бо детальніше про дещо напишу завтра. Тривалість зустрічі. З парламентарями (читай Порошенком і частково Разумковим) розмова велася більше години. З міністром Кулебою, який з усіх сил старався доказати Блінкену, що він не з людей Єрмака, переговори йшли півтори години. Навіть чисто символічна зустріч з головою ПЦУ митрополитом Епіфанієм тривала більше, ніж пів години. А з цим чувачком пройшов доволі короткий брифінг... Саме брифінг - не плутати з наступним уже офіційним брифінгом для кількох допущених журналістів. Бо тривалість переговорів із Зеленським не перевищила 30 хвилин. І судячи з того, як Зеленський виступав останнім часом у Парижі та Варшаві, де йому не було чого особливо боятися, тут він навряд, чи міг сказати щось, крім затяжного еее аааа беее...
3. Про зовнішні вияви результату переговорів. Як виглядає, Зеленському довелося переважно слухати. І слухати речі дуже тривожні. Але й при тому, що Блінкен точно не погрожував, не підвищував голос, не кричав і не лаявся, ефект був дійсно страшний. Те, яким ми побачили бубочку, коли допустили журналістів - це був стан напівпаралічу від жаху. Там в очах, як писав один автор: "Вся вековая грусть еврейского народа". А ще реальний тваринний жах. Не уявляю, що за ці пів години йому встиг сказати держсекретар, що він впав у таку страшну прострацію. Головне, що можна здогадуватися - Зеленський зрозумів, що в США знають все. Абсолютно все. І скільки він та інші вкрали, і куди на які рахунки заховали, і хто й як працює на російські спецслужби, і як особисті корупційні інтереси домінують над державними. І головне - з Коломойським пропетляти не дадуть... Одного разу на Корсиці я бачив туриста, який зірвався зі скелі над пів кілометровим проваллям і чудом схопився за виступ та при моїй допомозі виліз на рівне. В його очах я побачив відблиск справжнього страху смерті, та ні - саму смерть, і відчуття якогось неприродного болю. У Зеленського погляд був не далекий від того.
4. Показова деталь. Станом на вечір на сторінці держсекретаря було лише повідомлення про його зустріч з Порошенком, Разумковим та ще кількомв депутатами. На сторінці посольства повідомлення про всі зустрічі, які вдбулися на той час, окрім переговорів із Зеленським. А це вже багато про що говорить. Зрештою, повідомлення про офіційну зустріч на Банковій теж повідомлять, але це запізнення має декому стати дуже важливим повідомленням. А ще зараз для такого матеріалу підбирають офіційні формулювання. Бо диявол ховається в дрібницях, а дипломатична зброя в непримітних висловах, сигналах та ярликах.
PS. Мене заблокували саме за цей матеріал на 30 днів. Класична політична цензура на замовлення ботоферми Подоляка.


А знаєте, чого гниль зелена сьогодні згоріла від зустрічі Пороха з Блінкеном?
Впродовж 2015-2019 років ті, хто руйнував державу, насаджували інфантильному населенню думку про те, що все дуже просто, просто треба робити реформи, треба побороти корупцію, все за помахом чарівної палички грузинської свині (чи ще кого) і все зміниться, заживьом.
Відповідно, в рамках цієї концепції Порошенко позиціонувався як людина, що заважає реформам, боротьбі з корупційов ітд. І якби не він, то ми би вже провели реформи за 70 днів і жили, як в Грузії, чи, як мінімум, як в Европі.
Відповідно, в рамках цієї концепції Порошенко мав бути покараний.
Одним з варіянтів покарання, який активно навішували інфантам, був варіянт про те, що прийде дядюшка Сем, який все про всіх знає, ФБР арештує Порошенка і його клан, посадить їх в американські тюрми і поставить керувати свого нормального парня/60-тилітню дєвочьку, яка зразу зробить реформи і заживьом.
І тут я вам нагадаю за плівки Оніщенка, які передавались ФБР, за нібито офшори Порошенка, які ФБР нібито закривало, за те, як Луценкові буцімто 5 разів скасовували візу, і за багато інших речей, які вкидалися в інформаційний простір, щоб підтвердити теорію покарання Порошенка, який гальмував розвиток держави.
І також нагадаю за те, як Йуля ловила Трампа біля туалету, як Вакарчук проходив стажування у Стенфорді, щоб стати президентом, як Наливайченко відміняв зустрічі з deаr віце-президентом США... і врешті-решт, нагадаю як Кольчуга протягувала і леґалізовувала клоуна, організовуючи йому зустрічі з послами, з Волкером... і зустріч клоуна з Макроном як вінець його леґалізації в ролі "саме того, кого хоче бачити Захід"
Тож те, що сьогодні сталося у вигляді зустрічі Порошенка з Блінкеном перед зустріччю з клоуном, - це сталася історія навпаки. Коли інфанти, які мислили теоріями "винуватий президент, а дядюшка Сем поставить свого крутого парня", - отримали крутого парня у вигляді Порошенка. Причому в ситуації, коли якимось чином заперечувати винуватість клоуна людина в здоровому глузді просто не може.
Ось від цього розриву шаблонів їх сьогодні і рве з самого ранку, розриває на шматки. Бо ж то треба визнати, що весь брехливий світ, який ти будував 7 років, щоб відмазати свою деструктивність як громадянина, був брехливим, і шкодив державі, і призвів до тої ганьби на весь світ, яку ми бачимо сьогодні.


неділя, 16 лютого 2020 р.

"План з 12 пунктів" - Мюнхенська провокація



ВИ СОБІ УЯВЛЯЄТЕ спільні патрулі радянських солдат і нацистських окупантів, скажімо, вздовж Дніпра під час другої світової війни? Ну, щоб був мир і ніхто не стріляв?!! А ЗЕЛЕНСЬКИЙ - УЯВЛЯЄ!!!
А щодо Захарченка, Мотроли і Гіві, то ще не вечір - і їх можуть нагородити орденами чи Зірками Героїв ПОСМЕРТНО! Ви здивуєтесь? Я - НІ!!! ((( Патаму чьто - КАКАЯ РАЗНІЦА?!!
Микола САВЕЛЬЄВ, есквайр

Helgi Sharp
14 лютого о 09:21
Новость часа: Зеленский опять позвонил Путину...
А теперь краткая хроника одного преЗЕдента:
* Июнь 2019 года: "Я жёстко потребую от Путина вывести свои войска с территории Украины!"
* Декабрь 2019 года: "Ну, привет, тёзка! С Новым годом тебя - успехов, процветания, ракет побольше, санкций поменьше! (хи-хи...) Электорат? Нет, не поздравил ещё. Эти лошары сейчас "Сватов" под оливье смотрят, успею..."
* Февраль 2020 года: "Несмотря на все данные разведки, я увидел в глазах Путина искреннее желание закончить войну..." (шта?)
* Сегодня (звонок другу): "Володя, ты? С Валентином тебя! Как кто? Агент Моника. Слушай... кажется, спалили контору. Вот нафига я согласился переться в этот Оман на встречу с твоими? Не могли они в Буковель подъехать под видом канадских лыжников? Что делаю? Пока Мендель бросил под танки - она своим словоблудием кого угодно заморочит, 73% должны схавать. С порохоботами сложнее - те уже плотно на хвост сели. ОК, применю старую тактику: буду грозить судами и изображать потерпевшего. Но ты же знаешь, я народу столько уже всего напиЗЕдел, что мне не верит даже Ленка, а Богдан забрал детей и уехал к маме. Сам виноват? Но ты же обещал..." (далее неразборчиво).
На самом деле, это не смешно.
И гляньте в первом комменте, что мне выдал Гугл, когда я искал обещание Зе потребовать от Пу вывести войска. И это ещё более не смешно.
С днём влюблённых!



Helgi Sharp
14 лютого о 13:12
КОРОТКО ПО МЮНХЕНУ.
Там представили пророссийский план прекращения войны на Донбассе – "Двенадцать шагов к большей безопасности в Украине и евроатлантическом регионе".
Его главные бенефициары: бывший министр иностранных дел РФ Иванов, гендиректор Россовета по международным делам Кортунов, директор Российского совета по международным делам Тимофеев, бывший первый замглавы СММ ОБСЕ в Украине Хуг, бывший канцлер ФРГ Шредер. Ну, и несколько наших деятелей.
Под "миротворческим и гуманитарным" словоблудием торчат уши главной российской идеи-фикс - прямые переговоры с боевиками, интеграция ОРДЛО в Украину на кремлёвских условиях etc. Вплоть до того, что кто-то там собрался обсуждать "украинскую идентичность". При этом ни слова о выводе российских войск с оккупированных территорий. И всё это, якобы, в европейской обёртке Euro-Atlantic Security Leadership Group.
Утверждают, что предварительно этот документ попал не в МИД, а в ОПУ к Ермаку, и тот в принципе согласился с его основными положениями - правда, с оговорками.
На этом фоне в дипломатическую игру активно включился ПАП. Первое, чего он добился вместе с европейскими симпатиками Украины: руководство Мюнхенской конференции не признало план официальным документом, а его текст удалило с официального мероприятия.
Но это ещё не победа. Сегодняшний телефонный звонок Зе Путину был связан именно с этим планом - кремлёвский карлик активно давил на ЗЕ с целью его принятия в качестве компромисной альтернативы Минским соглашениям. Мол, смотри: идём на определённые взаимные уступки бла-бла-бла... А за это мы и всех заложников отпустим, и в восстановлении Донбасса поможем, и тебя лично не обидим.
Дальше. Сегодня вечером украинское МИД официально отвергло этот план, но в разговоре со мной (буквально час назад) один из его сотрудников признался, что это больше шантаж со стороны Киева для того, чтобы внести правки в 1, 3, 6, 11 и 12 "шаги" упомянутого документа.
Таким образом, консультации в Мюнхене продолжаются, и не исключаю, что в результате давления на украинскую сторону, данный план в несколько видоизменённом виде будет представлен общественности в качестве внешнеполитического "прорыва".
Одновременно надеюсь, что и Порошенко, и его проукраинские европейские друзья сделают всё возможное для того, чтобы Украина не наступила на грабли печальноизвестного "Мюнхенского сговора" и не стала главным объектом жертвоприношения в процессе умиротворения агрессора. А он, агрессор, с 30-х годов прошлого столетия не изменился ни на йоту.
Только что туда прибыл Зеленский. Наблюдаем.


"Остаточна капітуляція"?
Зеленський починає масову здачу української землі окупантам - секторальний відступ ЗСУ на Донбасі
Ну, ось, панове, й наслідки таємної зустрічі Зеленського та Патрушева в Омані.
Після того, як на вимогу росіян комік поставив російського аґента Єрмака головою ОПУ, на Мюнхенський безпековий конференції, одразу після розмови з Путіном, Зеленський заявив, що він ініціює масштабний відступ ЗСУ на Донбасі - тобто попри те, що притомні офіцери багато разів доповідали про те, що так зване "розведення" не працює, що ворог займає наші позиції, підтягує важку артилерію та посилює обстріли у районах "розведення". Попри те, що, незважаючи на "розведення", у січні 2020 загинуло втричі (!!) більше бійців, ніж у січні 2019, комік все одно вирішив виконувати вимогу Путіна. Про що й заявив у Мюнхені, одразу після того, як Петро Порошенко не допустив реалізації плану А москалів - так званого плану "12 кроків".
Ви тільки подумайте - масовий відступ ЗСУ на Донбасі, після загадкової "верифікації" від ОБСЕ. Яку таку верифікацію може зробити ОБСЕ де 41 (!!) росіянин і жодного (!!!) українця? Пруф: "Серед спостерігачів ОБСЕ на Донбасі стало більше росіян. В їх звітах помітили маніпуляції" https://informnapalm.org/ua/osce-na-donbas-41-rus/ Будь-який адекватній людині буде зрозуміло, щО там "наверифікує" така місія ОБСЕ. Але коміка це не хвилює. Його взагалі доля України не хвилює, судячи з його дій, адже в коміка, як він сам сказав просто "немає часу щоб думати стратегічно". Я би додав: просто немає бажання думати взагалі....
Крім цього, остаточна капітуляція України закріплюється коміком через сприяння окупантам у проведенні виборів: «Українська сторона згодна на спільний контроль кордону з представниками ОБСЕ та ОРДЛО для проведення місцевих виборів на Донбасі. Про це заявив президент Володимир Зеленський. «Я думаю, що у нас є можливість дотиснути, щоб там були як українці, так і представники тимчасово окупованих територій, так і ОБСЕ», - сказав він.»
Alex Noyt    https://enigma.ua/articles/zelenskiy-pochinae-masovu-zdachu-ukrainskoi-zemli-okupantam-sektoralniy-vidstup-zsu-na-donbasi

Karl Volokh:

На «спільний контроль за кордоном» із ЛДНРівцями він уже погодився. Практично це означає, що на момент анонсованих восени виборів ані адміністративні, ані силові структури незаконних самопроголошених «республік» ліквідовані не будуть навіть формально, ніякий конституційний лад відновлений не буде навіть про людське око.
Країні кінець. Причому, набагато швидше, ніж будь-хто з нас міг уявити.
Коментар: Ну що, треба в містах і селах загони самооборони організовувати. Щоб боронитися від орд «апалченцев», які хлинуть сюди, якщо буде демонтовано лінію фронту... Старанням зебілів фронт переміщується ближче до наших домівок .

Думаю, що метод «міжнародної дискусії», який запропоновано застосувати для визначення української ідентичності, варто було б спочатку випробувати на темі приналежності далекосхідних і сибірських земель.
Для вірності варто навіть провести спільне російсько-китайське голосування по темі.

Я знаю, ви знову скажете, що я приписую людині якості, яких вона не має і шукаю в її словах сенсу, який вона туди не вкладала.
І все ж, не можу не поділитися з вами враженням, що ми погано зрозуміли сентенцію Зеленського про «нестратегічність» його мислення. Цілком можливо, що він щиро намагався поділитися з нами своїм глибоким переживанням і невпевненістю в тому, куди веде країну. Дослівно на людську мову це може перекладатися так: «я дуже намагаюся досягнути поставленої мети, але впевненості, чи є ця мета реалістичною (ба навіть вірною), не маю».
Ви запитаєте, яка нам різниця, штовхає він країну в прірву через відсутність елементарного розуміння історичних і суспільних процесів, чи через укорінений совковий (а значить, ворожий до українського суверенітету) менталітет. Скажу відверто: поки не знаю. Але дуже намагаюся зрозуміти причини того, що коїться навколо.




Володимир Мартинюк:
Головний ініціатор антиукраїнського документа в Мюнхені "Дванадцять кроків по зміцненню безпеки в Україні" - нардеп від Батьківщини Тарута.
Тарута давно фінансово співпрацює з головним упорядником документа і главою МЦПД Філіпчуком. Саме тому з української сторони документ підписали ще двоє людей Тарути: Чалий і Семеній. Чалий був віце-президентом ІСД, де власник Тарута. Також він входить до наглядової ради МЦПД.
Семеній, який значився радником глави РНБО Данилова, представляє Інститут глобальних трансформацій, главою наглядової ради якого є Тарута.
Про це сьогодні 17.02.20, повідомив канал realpolitiC_2.0
На фото: Тарута і Семеній:

«Мюнхенський план» щодо Донбасу. Журналіст НВ Іван Верстюк проаналізував скандальні «12 кроків до миру»
https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/myunhenskiy-plan-shchodo-donbasu-analiz-nv-komentar-ivana-verstyuka-novini-ukrajini-50070768.html


Єрмак знав про антиукраїнську провокацію на сайті Мюнхенської конференції, але не попередив Зеленського перед розмовою з Путіном.
Зеленський просив Путіна звільнити "хоч десяток татар, нехай вони заспокояться..."
Серед підписантів провокації з українського боку, крім дипломатів Олександра Чалого і Василя Філіпчука*, - нинішній радник секретаря РНБО Данилова, Олексій Семеній, учора означений як "щось таке в РНБО".
tZEinform

*Василь Філіпчук в себе на ФБ-сторінці дуже довго й дуже нудно виправдовується в тім, чому виправдання нема й бути не може.







Володимир Огризко Міністр закордонних справ України (2007 - 2009 рр.)

ЗАЯВА ЩОДО ТАК ЗВАНИХ 12 КРОКІВ "МИРНОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ" ДЛЯ УКРАЇНИ

17 лютого 2020, 11:38
Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки окрім іншого, на жаль, запам'ятається скандальною заявою "12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону", яку буцімто спільно підготували кілька аналітичних центрів з Європи у співпраці з Російською радою міжнародних справ.

Промовистим свідченням того, що оприлюднення такої заяви на поважній міжнародній конференції було помилковим рішенням, стало те, що організатори були змушені видаляти цей текст з офіційного сайту Мюнхенської конференції з безпеки. Водночас ця подія не може залишитися поза увагою міжнародної спільноти.

Насамперед, хочемо висловити вдячність відомим закордонним експертам, дипломатам і політикам, які блискавично відреагували на появу цих "12 кроків" та обґрунтовано розкритикували їх, як такі, що спотворюють реальність та вводять в оману міжнародне співтовариство.

Обговорювати виписані в документі положення немає жодного сенсу. Цей документ відтворює кремлівський підхід до оцінки "подій в Україні і навколо України". Росія не визнає збройної агресії проти України та окупації частини її території, натомість кремлівська пропаганда поширює міф про громадянську війну в Україні. Автори "12 кроків" також неприховано запропонували втілити в життя давні забаганки Москви, спрямовані на "перегляд національної ідентичності" України з втручанням в цей процес сусідніх держав; впровадження особливого режиму економічних відносин між Донбасом та Росією; послаблення міжнародних санкцій щодо Росії, незважаючи на продовження збройної агресії та окупації українських територій.

Попри наполегливі намагання російської пропаганди сформувати в суспільній уяві вигадану паралельну реальність, неспростовним фактом залишається те, що починаючи з 20 лютого 2014 року, Росія веде агресивну війну проти України, окупувала Крим й частину Донецької та Луганської областей. Таким самим фактом є й те, що Росія розпочала та продовжує приховану війну проти держав НАТО і ЄС, прагнучи поширити хаос та дестабілізувати світовий безпековий порядок, з метою нав'язати ослабленим демократичним державам власну політичну волю. Вважаємо, що й сама заява про "12 кроків" є черговим прикладом такого руйнівного впливу Кремля на Заході, коли встановлюючи непублічну співпрацю із західними політиками, медіа й аналітичними центрами, зловживаючи свободою слова, Москва насаджує вигідний для себе порядок денний.

Необхідно наголосити, що розв'язання проблем у відносинах Росії з Україною не потребує складних і вигадливих сценаріїв. Просто Росія, відповідно до норм міжнародного права, має припинити збройну агресію, відновити порушений міжнародний правопорядок, беззастережно вивести всі свої збройні формування з Криму, Донеччини та Луганщини, а також сприяти встановленню українського контролю вздовж всієї лінії державного кордону. Такий покроковий план зокрема міститься в Українській доктрині безпеки та миру, ухваленій Стратегічною Радою Руху опору капітуляції 31 жовтня 2019 року.

Росія повинна визнати політичну і матеріальну відповідальність за агресію, окупацію української території та наслідки, спричинені цими злочинами. До того моменту, поки Росія утримує під своїм загальним контролем частину території України, вона зобов'язана підтримувати життєдіяльність на окупованих нею територіях і забезпечувати там повагу до основоположних прав та свобод людини. Для того, щоб змусити агресора швидше відновити міжнародний правопорядок, світове співтовариство має посилювати санкції, а не прагнути відновити співпрацю з державою, яка зухвало і грубо порушує міжнародне право.

Тільки такий підхід до розв'язання цієї проблеми забезпечить справедливий і сталий мир.

Київ, 17 лютого 2020 року

1. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

2. Йосиф Зісельс, віце-президент Конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", дисидент і політв'язень часів радянського режиму

3. В'ячеслав Брюховецький, професор і почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

4. Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр)

5. Роман Безсмертний, політик, Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську

6. Данило Лубківський, дипломат, заступник міністра закордонних справ України (2014 р.).

7. Сергій Квіт, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)

8. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", провідний експерт в сфері енергетики

9. Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук, член президії Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні

10. Андрій Левус, керівник "Української стратегічної ініціативи", народний депутат України 8 скликання

11. Сергій Висоцький, журналіст, народний депутат України 8 скликання

12. Ігор Лапін, народний депутат України 8 скликання, ветеран російсько-української війни

13. Андрій Юсов, директор ГО "Школа відповідальної політики"

14. Мирослав Гай, офіцер резерву ЗСУ, ветеран російсько-української війни

15. Мустафа Джемілєв, провідник кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в'язень, 1-й голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України

16. Олексій Панич, філософ, перекладач, ведучий науковий співробітник НПО "Дух і Літера"

17. Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА

18. Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи "Першого грудня" та "Несторівської групи", дисидент і політв'язень часів радянського режиму

19. Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу

20. Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, публіцист, перекладач

21. Євген Захаров, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", керівник Харківської правозахисної групи

22. Олександра Гнатюк, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

23. Ганна Гопко, голова комітету у закордонних справах Верховної Ради України 8 скликання

24. Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна", старший викладач НаУКМА, член Ініціативної групи "Першого грудня"

25. Микола Княжицький, народний депутат України

26. Ахтем Чийгоз, член Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України

27. Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", в'язень сумління

28. Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ

29. Ярослав Яцків, академік НАН України, Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, член Ініціативної групи "Першого грудня"

30. Катерина Смаглій, випускниця програми "Лідери наступного покоління" Інституту Маккейна

31. Борис Захаров, Голова управи Гуманітарної студії "Хвиля"

32. Олександр Скіпальський, генерал-лейтенант, Почесний голова Волинського Братства

33. Андрій Юраш, релігієзнавець, директор Департаменту у справах релігій та національностей МКМС

34. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний посол України

35. Остап Єднак, кандидат наук з соціальних комунікацій

36. Оксана Юринець, голова делегації Верховної Ради України в ПА НАТО 8 скликання

37. Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва "Дух і Літера"

38. Іван Васюник, голова Наглядової ради розвитку проекту Меморіалу пам'яті жертв Голодомору, віце-прем'єр міністр з гуманітарних питань (2007-2020рр.)

39. Карл Волох, бізнесмен, блогер

40. Анатолій Рачок, генеральний директор Центру Разумкова

41. Юрій Якименко, заступник генерального директора – Директор політико-правових програм Центру Разумкова

42. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова

43. Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова

44. Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова

45. Петро Стецюк, науковий консультант Центру Разумкова з правових питань, суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Замятін, Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова

46. Віктор Замятін, провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова

47. Олексій Розумний, експерт політико-правових програм Центру Разумкова

48. Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова

49. Світлана Чекунова, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова

50. Тарас Стецьків, народний депутат України багатьох скликань, співініціатор "Зарваницької ініціативи"

51. Андрій Кокотюха, сценарист, журналіст, письменник

52. Олег Медуниця, народний депутат України трьох скликань

53. Андрій Денисенко, народний депутат України 8 скликання

54. Олеся Яхно, політолог, кандидат політичних наук

55. Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу "Український тиждень"

56. Дмитро Лиховій, журналіст головний редактор Інтернет-видання "Новинарня"

57. Євген Магда, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики

58. Віктор Таран, політичний експерт

59. Сергій Герасимчук, заступник Голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма"

60. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва

61. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

62. Марія Золкіна, політичний аналітик

63. Олена Снігир, кандидат політичних наук

64. Олег Березюк, голова "Українського юридичного товариства"

65. Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика

66. Нестор Воля, суспільно-політичний блогер

67. Рух опору капітуляції

68. Мережа захисту національних інтересів "АНТС"

69. Громадянська Платформа Нова Країна
https://blogs.pravda.com.ua/authors/ogrysko/5e4a5f1d72666/view_print/



четвер, 28 листопада 2019 р.

"Державне бюро переслідувань" - проти Марусі Звіробій



Миршавий злісний ЗЕлений ґномику, «там взагалі люди контужені на війні» (© Маруся Звіробій) і «там ненароком може розірватися граната, а знаєш, там обстріли бувають абсолютно випадково» (© Софія Федина/ Sofiya Fedyna)!
Роман Кулик: Сьогодні вранці ДБР вже проводить обшуки в помешканні Звіробій. Вилучають і ґаджети - мабуть у надії знайти докази, чи не обговорювала вона з Фединою у месенджері хитрий план по ліквідації президента. Треба ж хоч би за щось зачепитись, на одному стрімі в суді не виїдеш. На обшук прийшли співробітники "Альфи" 😂. Цирк на дроті. Підозра Федині днями направлена до ГПУ. Вибірково оперативні хлопці, не знаходите? *сарказм.
Якесь "ДБР по виклику", що займається то справами за заявами Портнова, то інцидентами, від яких горить у депутатів "Слуги народу", то просто політичними справами по прямій наводці Богдана і його помічників. Труба просто чемпіон по швидкості маргіналізації на посаді.

"Державне бюро переслідувань". Офіс ДБР у Львові сьогодні

Helgi Sharp
Підло. Низько.
Але вони не самодури.
Кожне їх рух має мету.
Сьогоднішні цілі:
* Перевірка на вошивість активної меншини перед Нормандські форматом.
* Демонстративне залякування активістів цієї меншини.
Закриють Марусю?
Не думаю. Вони наглючі, але сцикливі.
Закривати потрібно по суду. Не складно прорахувати, у що такий суд може вилитися.
Вони страшенно бояться падіння рейтинґів - Моніка влаштовує істерики, коли щось іде не так.
А воно йде не так: КМІС дав мінус 12% підтримки президента тільки за листопад.
Якщо зважаться - вийду. Впуклим грудям Голобородька пора вже на швидкості налетіти на кермо свого велосипеда.

Лариса Вакульницька: наскільки я зрозуміла з плівок Труби - це замовлення на дівчат від самого Зеленського. ну, що зробити - боягуз.
ну, а ці холуї і раді старатись.
на суд після справи Марченка сподіватись годі.
країну залякують геть чисто за російським алгоритмом, коли невинним людям навішують неадекватне покарання.
можливо це залякування ще робиться перед підписанням капітуляції в Нормандії.

Taras Berezovets
Ну что, поздравляю. Турбодиктатура в действии. В доме в Калиновке у Маруси Звиробий ДБР проводит обыск. На следственных действиях присутствуют сотрудники подразделения Альфа СБУ. Следователи угрожали выломать дверь. Маруся вела трансляцию, которая прервалась. Сейчас связи с ней нет. Судя по всему, обыск проводится в рамках дела об «угрозе убийства» Зеленского. Я писал на днях, что Sofiya Fedyna и Marusya Zvirobiy будут выдвигать подозрение в организации преступной группы. И вот это происходит. Такая подготовка к нормандской встрече. У меня вопрос. Это уже политические репрессии, когда приходят к воинам ВСУ, а не сепаратистам, или ещё нет?!

Дмитро Ярош: Воювати із жінками – ницо. Такі дії можуть проводити тільки мерзотники, пі****си та вороги України.