середу, 24 квітня 2024 р.

Сенат проголосував ЗА!!!

 



"Breaking News зі США. Вівторок, 23 квітня 2024, 21:40 EDT. Конґрес США щойно остаточно схвалив законопроєкт про допомогу Україні!
Об'єднаний законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню щойно остаточно схвалено Сенатом Конґресу США (79 голосів "за", 18 - "проти"). Проти голосували 15 ультраправих республіканців, які проти допомоги Україні, та троє лівих демократів, які проти допомоги Ізраїлю. Троє республіканців не голосували.
Законопроєкт наразі прямує на підпис президентові Байденові. Президент обіцяв підписати його, щойно він потрапить на президентський робочий стіл."
Igor Aizenberg

Отже, про схвалення законопроєкту Сенатом стало відомо у Вашинґтоні 23 квітня, о 21:40 год. за місцевим часом (24 квітня, о 03:40 год. за Києвом). А вчора вранці, о 08:47 год. за Києвом, коли у Вашинґтоні ще була глупа ніч, tZE inform опублікували наступне повідомлення:
"Шестеро сенаторів США від Республіканської партії притягли в Сенат купу документів про фінансові махінації Зеленського та його оточення і вимагають введення економічних санкцій проти них.
Притім вони вимагають викликати міністра юстиції з доповіддю про судові справи, вже порушені проти Зеленського за злочини у США.
Ні сьогодні, ні завтра остаточного рішення Сенату США щодо виділення допомоги Україні не буде."
tZE inform

О 13:52 год. за Києвом tZE inform публікують update:
"Напівпуста зала Сенату США.
Розгляд закону H.R.3935, Securing Growth and Robust Leadership in American Aviation Act.
Більшість сенаторів сидять по фракціях, переконуючи один одного, що те, що Україна обрала, і сама Україна - дві великі різниці.
Після читання документів, які їм вивалили, в це вірять лише повні ... оптимісти."
tZE inform

Якщо це правда - гадаю, що так, - то, на наше щастя, переконати 15 ультраправих сенаторів-республіканців вдалося швидше, ніж передбачали tZE inform. Сумнівів у тому, що свідчення про фінансові махінації Зеленського та його оточення, вчинені за п'ять ЗЕлених років, таки існують і що це справді дуже велика купа документів, гадаю, нема ні в кого. Ясно, що намір ультраправих був зірвати голосування, а для цього є низка способів, приміром, хтось із сенаторів може влаштувати так званий філібастер. Звідки документи взялися в трампістів - цікаве питання. Могла ФСБ розстаратися. Крім того, відомо, що Вікторія Спартц збирала такі свідчення. А пригадуєте Гарячу лінію Генерального інспектора США*, яку в січні минулого року спільно відкрили в Україні Держдеп і Аґенція США з міжнародного розвитку (USAID)? Саме для збору таких свідчень цю лінію й відкрито. Надіюся, вона ще працює і Генінспекторові США вже відомо, чи скоро стане відомо про українську відповідь на допомогу США: як щойно повідомили tZE inform, Міноборони створило Офіс для управління військовою допомогою від партнерів, призначений, очевидно, для списання вкраденого (після чого контору ліквідують).
Коротше, слава Богу, що зірвати голосування Сенату не вдалося. А щодо корумпованої ЗЕвлади, сподіваймося, Генінспектор США та ФБР впритул займуться нею, коли прийде час. Наразі допомогти нам відбитися від рашки має бути абсолютним пріоритетом.
________________



вівторок, 23 квітня 2024 р.

Ігор Римарук. Дощі

 



Ігор Римарук
Д О Щ І
1
я вже ніколи не намалюю дощем
автопортрет
ну хіба що парасолею в лівиці
а неполаманою правицею
на липи криві полудневі
Бог напинає діряве небо
дощова днина
така довжелезна
ніби велика китайська стіна
на безлюдній галявині
я під крисами капелюха
старію мов гриб
і як спорохнявіла міна
здетоную лишень
від стопи Богородиці
друге пришестя злив
відбілить черепи і видіння
мов старожитну сільську стіну
напнутий на власні кістки
я гейби той барабан
що ним викликали дощ давні китайці
2
цей курячий дощ
зворушливіш од немовлятка
сцикає в галицькі міти
червона калина
червоні коліна
червона колонія
скурвлена кольонська вода
зі сполотнілої полтви
пахне порожнечею й порохом
охоронці схронів і хробаків
руїни замків і замовлянь
я ваш парох
о пастки для душ діточих
я відпускаю ваші гріхи
вас відпускаю
хилитається дармовисом
на московитській шиї
дірявий череп
лаз у підземну лазничку
свищик для байстрюків
курячий бог любови
3
рідномовний дощ
оповідає мені
як очистити ауру бузиною
нічого не розумію
бо чужинецький дощ пояснив мені
як очищають ауру базукою
а насправді я довідався від бездощів’я
що очищує ауру тільки безум
бузковий безум
о де ви мої бузки
о де ви бузьки мої
з малюсінькими вояками в дзьобах
отямся вже не весна
вже настало осіннє видіння
що в ньому
гриб заховався від бездощів’я
а привид вояка проростає з-під глиці
немовби гриб
дощ заховався в паузі лісу
в пазусі ночі
неначе грипс


То де генерал Залужний?

 

Генерали Валерій Залужний і Сергій Шаптала

... � - Де Залужний?
Volodymyr Tsybulko: - За інформацією з джерел з оточення Залужного, в нього зараз — так званий “режим занурення”, це методика швидкісного вивчення мови, і він піднатягує англійську. Це безперервний мовний режим — виключно англійська й більше ніякої мови. Основу він знав, і за два місяці можна вийти на якийсь рівень.
Мені здається, якби були якісь небезпеки, то партнери би вже [про це знали]... Принаймні, якісь би публікації в західних ЗМІ випливли. Дуже дивною була публікація з рейтинґом, де Зеленський набирає 27%, якби вибори відбулись найближчої неділі, а Залужний — 24%. Як правило, працює схема, вивірена в часі: будь-який представник влади програє у 2-му турі представникові опозиції відсотків 90. Бувають винятки, але... Тобто, що б не робили Зеленський та його оточення, питання лише в тім, як вони вийдуть з влади — чи з великими термінами ув’язнення, чи на них почне діяти якийсь імунітет, будуть якісь домовленості, бо те, що вони витворяли з Порошенком, - їм же ніхто того не пробачить, вони ж самі знають, що їм доведеться пройти через те, що вони прилаштували Порошенкові.
� - Як ви можете прокоментувати заспокійливі слова Валерія Залужного 3 лютого 2022 на 1+1 з приводу скупчення московитських військ уздовж наших кордонів?
Володимир Цибулько: - Залужний і Шаптала — Шаптала теж 17-го дуже заспокоював — вони насправді розуміли, що політичне керівництво підвело країну під війну, і їм треба не видати своїх намірів. Вони вже, по суті, на той час вели передмобілізаційну роботу з частиною офіцерського корпусу, з ветеранами АТО. Ветерани АТО вже були, по суті, на низькому старті. Хочу нагадати, що в Бородянці не було військових частин - Бородянку перші боронили АТОшники. Було 14 автоматів у Бородянці. Вони в бою відбили зброю й вигнали окупантів. Потім, звісно, налетіла авіяція і набомбили там, але боронили вони Бородянку мужньо, я вже не кажу про Гостомель. 4-у бригаду контрактників вивели з Гостомеля на Донбас, частину перекинули на охорону Чорнобильської атомної, а строковики лишилися в гарнізоні, й навіть вони мужньо й досить організовано прийняли перші удари. Але вже в ніч з аеродрому ворога вибивали структури розвідки, ГУР і Альфа, тобто підготовлені бійці, діяли дуже грамотно. Потім долучилися ветерани АТО — майор Гетьман, майор Лапін воювали в Гостомелі в перші місяці.
Тому краще оцінювати не заспокійливі слова військових, а їхні професійні дії щодо організації оборони. Мені здається, що Залужний завжди був поставлений нарозкаряку між політичним керівництвом і військовою необхідністю, й це було дуже тяжко. Але, доки була змога, він балансував... Врешті-решт психи зірвалися, побачивши, що вони просто м’якнуть на тлі крицевого генерала, і вони вирішили покорчити із себе мачо. Ну, покорчили — частину території втратили, людей втратили. За це ж хтось має відповісти, правда?

неділю, 21 квітня 2024 р.

"Пізня година. Потріскують миті, як дрова..." Ігор Римарук

 


Ігор Римарук
* * *
Галині
Пізня година. Потріскують миті, як дрова.
Ось догорять — і століття спаде на плече.
В долі чужій
запеклася печаль мармурова.
Не накликай на свою —
бо впізна
й потече.
Ти говори,
та не згадуй,
що «позамивались...
і не дощем»
запеклися дощі! —
й «не слова»*.
Що тобі княжі гризоти? Своїх тобі мало?
Що тобі дотик поета? Змахни з рукава.
Так говори:
від життя в цій печалі
не більше,
ніж од мистецтва,—
прадавня це гра,
затяжна...
Не накликай! —
бо не вистиг
від дотику
біль ще.
Півні не піли ще —
тут, за плечима, Княжна.
_____________
* Цитується вірш Т. Г. Шевченка. (Прим. авт.)
Ось цей вірш:


* * *
Ми вкупочці колись росли,
Маленькими собі любились.
А матері на нас дивились
Та говорили, що колись
Одружимо їх. Не вгадали.
Старі зараннє повмирали,
А ми малими розійшлись
Та вже й не сходились ніколи.
Мене по волі і неволі
Носило всюди. Принесло
На старість ледве і додому.
Веселеє колись село
Чомусь тепер мені, старому,
Здавалось темним і німим,
Таким, як я тепер, старим.
І бачиться, в селі убогім,
Мені так бачиться, нічого
Не виросло і не згнило,
Таке собі, як і було.
І яр, і поле, і тополі,
І над криницею верба.
Нагнулася, як та журба
Далеко в самотній неволі.
Ставок, гребелька, і вітряк
З-за гаю крилами махає.
І дуб зелений, мов козак
Із гаю вийшов та й гуляє
Попід горою. По горі
Садочок темний, а в садочку
Лежать собі у холодочку,
Мов у Раю, мої старі.
Хрести дубові посхилялись,
Слова дощем позамивались...
І не дощем, і не слова
Гладесенько Сатурн стирає...
Нехай з святими спочивають
Мої старії... — Чи жива
Ота Оксаночка? — питаю
У брата тихо я. — Яка?
— Ота маленька, кучерява,
Що з нами гралася колись.
Чого ж ти, брате, зажуривсь?
— Я не журюсь. Помандрувала
Ота Оксаночка в поход
За мo cкaлями та й пропала.
Вернулась, правда, через год,
Та що з того. З байстрям вернулась,
Острижена. Було, вночі
Сидить під тином, мов зозуля,
Та кукає, або кричить,
Або тихесенько співає
Та ніби коси розплітає.
А потім знов кудись пішла,
Ніхто не знає, де поділась,
Занапастилась, одуріла.
А що за дівчина була,
Так так що краля! І невбога,
Та талану Господь не дав... —
А може, й дав, та хтось украв,
І одурив святого Бога.
1849






неділю, 14 квітня 2024 р.

Призначення Залужного послом не буде?

 


Карл Волох: "ЗАЛУЖНИЙ НЕ ОЧІКУЄ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОСЛОМ"

Олександр Близнюк: - ...Одним посада посла — це нагорода, а для инших — заслання. Я натякаю на Залужного. Хоча де Залужний? Де?!
Карл Волох: - З того, що я можу сьогодні сказати, він вже НЕ очікує призначення. Крапка.
Олександр Близнюк: - Ви зараз відкрили Америку насправді!
Карл Волох: - Я кажу не те, що думаю, а те, що знаю. Він НЕ очікує призначення послом. З чиєї волі — власної чи президентської, з якої причини, сказати не можу, але оцю фразу я вам сказати можу.
Олександр Близнюк: - Це цікаво! Тобто робиться заява, звільняється людина, кадровий бойовий генерал з я не знаю яким — зі світовим досвідом! І ще 20 бойових генералів з абсолютно бойовим досвідом, про який будуть писати в підручниках історії і якого навчатимуть в закордонних університетах — як треба воювати... І це все?! А далі що? Ми розкидаємось ось такими кадрами?!
Карл Волох: - І всі ці люди зараз — у резерві Міністерства оборони. Ні посад, нічого... Комусь із них іще морочать голову, що ми тобі щось знайдемо й так далі... Але вони без посад. Тобто вони є генерали, але ніяких посад не мають і ніким, крім себе, не командують. На жаль...
Олександр Близнюк: - Тут виникає логічне запитання: а альтернатива? Ви досягли своїх результатів, коли ви змістили команду бойових генералів, керівників, командувачів - ви досягли того, чого хотіли?!
Карл Волох: - Безумовно, досягли. Чого хотів Зеленський? Він хотів прибрати з очей і з фокусу суспільної уваги найпопулярнішу в країні людину. Він цього добився. Иншої мети в нього, безумовно, не було, тому инші немає резону обговорювати. Прибрав він із суспільного життя Залужного? Так. Все. Він своє зробив. Наскільки це згубно для країни? Ну, коли його це хвилювало? Я, принаймні, не пам’ятаю, щоб його такі питання хвилювали.


Світлина з Твіттера, не датована і не коментована...
Пане Генерале, дайте якось знати про себе!


Де Залужний?!

 


ДЕ ЗАЛУЖНИЙ?!
Олена Че:
...А нам багато й не треба, тільки один єдиний плюсик "+", як з "нуля", від Залужного, але і його немає...
Ані від кого...
(З Телеграму)
⚡️
Тарас Чорновіл:
Питання “Де Залужний?” я ставив не один раз. Я його закидую деяким людям, котрі раніше любили із Залужним селфитися, і бачу якісь ухильні відповіді. Мені це дуже не подобається. Даю 97-98 відсотків, що Залужний у примусовій ізоляції. Це не арешт, тому що для арешту потрібні провадження. Це не карне провадження, бо воно формально не відкрите, хоча я думаю, що його цим шантажують, або його шантажують родиною або можливістю якихось фальсифікованих карних справ. Або просто фізично його обмежують, тому що Залужний — достатньо медійна людина. Він генерал західного типу, натівський. Вони відкриті люди в суспільному житті. Так, вони не будуть розказувати якихось військових таємниць, але супільно вони відкриті. ...Дана Ярова Dana Yarovaya на Fаcebook виставляє прапори з підписом Залужного на авкціон на користь військових. Мої глядачі пишуть мені, що написали Дані прохання сказати, чи ці прапори Залужний підписав вже зараз, після звільнення, чи це він підписував раніше й вона має запас. Відповіді нема. Через деякий час та сама людина відкриває коментарі в Дани Ярової, а її запитання зникло — стерте. Викидають запитання. Люди, які фотографувалися із Залужним, зараз його ім’я навіть згадати бояться. Дехто з колеґ припускає, що Залужний до чогось готується, і тому треба мовчати. Але це мовчання грає проти влади: всі ж розуміють, що проблема може бути в ній. Владу звинувачують — не всі, а такі, як ми. Влада мала би демонстративно показати: ось дивіться, ваш Залужний сидить собі, відпочиває, якісь фотки виставити, з ним усе гаразд. Але влада тупо мовчить, повний іґнор взагалі. А головне — всі його “друзі” - ті, що себе називали друзями, бояться згадати його ім’я. В мене таке враження, що із Залужним усе не зовсім гаразд. Не дуже добра ця ситуація. Просто уявіть собі: найпопулярніша людина в країні безслідно зникає, жодної інформації про цю людину в країні немає ніде, і всі це вважають чимось нормальним! От ми з Володимиром Volodymyr Tsybulko і ще кілька людей ставимо це питання, а всім іншим наплювати! Найпопулярніша людина в країні може зникнути! Можливо, він сам хоче відпочити; можливо, його тримають в ув’язненні; можливо, його вже тихенько перевезли якимось дорогами і здали в москві, і він вже в Лефортовській тюрмі сидить... Ми взагалі не знаємо, що відбувається, і це в порядку речей?! Та що ми за країна така?




Володимир Цибулько:
Тривога за нашого народного Головнокомандувача просто виносить мізки людям. Залужний був унікальною постаттю тим, що його присутність у медіяпросторі була терапевтичною — люди бачили, що це надійна людина, надійний військовий керівник, і коли він є, людям спокійніше. Це так, знаєте, як автомат в домі тепер під час війни — ти, може, й не добре стріляєш, але коли в домі є автомат, тобі спокійніше спиться. В мене таке враження, що зараз хвиля “Де Залужний?!” буде наростати. Влада може догратися із приховуванням Залужного!



"І як тобі зараз?" - Anatoliy Anatoliy

 


Anatoliy Anatoliy

* * *
— І як тобі зараз?
— Та ніби нічого:
затишшя і спокій, краса навкруги,
здіймається біла дорога до Бога
і чорна ріка миє два береги.
— Куди ж ти ітимеш?
— Я сам ще не знаю:
угору чи вниз, до боліт чи озер,
до пекла або до покірного раю,
якщо вони є, – хто ж то скаже тепер.
— А вдома буваєш?
— Та майже щоранку.
Коли зайчик сонця лоскоче стіну,
вона наливає собі філіжанку,
пʼє каву і плаче – чого, не збагну.
А я їй розказую: тут, над рікою,
лебідки розписують квітами храм
і кличу її погуляти зі мною…
— Не клич, побратиме, гуляй поки сам.