Показ дописів із міткою Безугла. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Безугла. Показати всі дописи

субота, 5 жовтня 2024 р.

Безугла і втрата Вугледара

 


БЕЗУГЛА І ВТРАТА ВУГЛЕДАРА
... � - Розпочну з дуже чутливої теми, серйозної і дуже тривожної. Відхід наших військових 72-ї бригади з Вугледара, які ми позиції втратили, чим це загрожує, по-перше.
По-друге, значна частина військових звинувачує народну депутатку Мар’яну Безуглу в тому, що вона фактично викрала інформацію, яка стала певним рушієм для подальших дій ворога. Вони посилили угруповання в районі Вугледара, і це ускладнило нашим військовим оборону цих позицій, тому вони вимушені були відійти з Вугледара. Дуже важка ситуація, дуже чутлива тема насправді. Що ви думаєте з цього приводу?
Тарас Чорновіл: - Це дуже болісно. Вугледар став символом оборони. Два роки і місяць безперервних боїв за Вугледар - і він тримався. Ба більше, було зрозуміло, що ворог, мабуть, і не зможе його ніколи взяти. Тобто, укріплення, височина, оборона дуже добре забезпечена, організована нашими військовими. Оцей крайній, південно-східний кут досі ще підконтрольної Україні Донеччини був неймовірно важливим. Тепер запускається ефект доміно на Курахове й далі до межі Запорізької області, а відтак на Урожайне, де ворог потрошки просувався, але дуже-дуже мало. А зараз фактично буде удар у спину.
Під Вугледаром скришили кілька повноцінних бригад ворога - бригад, не батальйонів. Там припинила своє існування ворожа морська піхота і взагалі військово-морські сили: їхніх солдатів зняли з кораблів Чорноморського флоту й кинули туди. Фактично, там припинив своє існування Чорноморський флот, втративши більшість своїх військових.
Там повністю припинили своє існування морська піхота і військові моряки Тихоокеанської флотилії. Того флоту, по суті, як боєздатної одиниці зараз нема. Зараз туди зовсім нових набирають.
Це була неймовірна потуга оборони цього міста. Втрати ворога там були, мабуть, 1 до 10, 1 до 20, а може й більше на кожного, на жаль, нашого загиблого й пораненого.
Рішення про здачу Вугледара явно проглядалося: це політичне рішення, не військове, це брудна політична операція. Чи не стоять за цим якісь домовленості про те, що перемир'я, якого так дуже хоче наша влада, буде після того, як ворог захопить всю Донецьку область? Про це ходить дуже багато чуток. І Вугледар стояв поперек дороги цим планам Зеленського, якому дуже хочеться вже навесні провести президентські вибори, поки він ще має якісь там надії.
Але в мене завжди була ще й додаткова версія, і я б їх, ці версії, зараз об'єднав, з огляду на ті події, які відбуваються вже зараз, буквально після здачі Вугледара. Йдеться про помсту. Помсту 72-ій, яка не дала здати Київ. ...Те, як із нею поводилися – це помста. Два роки в обороні Вугледара без ротацій - та жодна бригада такого не витримає! Абсолютне виснаження, бригада не поповнювалася й погано забезпечувалася. А особливо погана історія – те, що, коли вони вже таки відходили, вони не отримали наказу про вихід. Вже всі військові підтвердили, що наказу не було. Наказ оголосили вже після того, коли місто було повністю захоплене ворогом. Тобто, у Вугледарі їх лишили на знищення! Щось подібне відбувалося і в Авдіївці, проте її захисникам хоча б урешті-решт прийшов наказ, і туди перекинули 3-ю штурмову, яка прикрила їхній відхід. Ми мали там жахливі втрати, наші поранені військові були захоплені ворогом в полон і розстріляні...
Щойно 72-а, найбільш виснажена бригада в ЗСУ, вийшла з Вугледара, її одразу кинули на нові позиції, в новий бій. Инакше як елементарною помстою за врятований у 22-му році Київ, за врятовану Україну, вього цього пояснити не можна. І от, з огляду на це, в мене є своє пояснення ролі Безуглої.
Безугла є злочинниця. Це не перша історія, коли вона мала би бути арештована. Пригадуєте, минулого літа, коли готувався наступ Залужного, що його Зеленський чотири місяці затягував і не давав ГК дозволу його почати - чекав, доки ворожі укріплення не будуть повністю зроблені, доки не буде все заміновано. Але коли таки дійшло до наступу, “ставка” почала вимагати дуже детального звіту про те, де будуть наступати. А отже, очевидно, що ворога в режимі реального часу інформували про плани наступу, які надавалися “ставці”, і ці плани моментально зливалися. Проте, гадаю, в Зеленського з Єрмаком не було впевнености, що Залужний їх нє обмане, як було на Харківщині, не поведе наступу в якомусь иншому місці. Їм треба було це перевірити, й туди посилали когось із ГУР і також Безуглу, котра мала, користуючись своїм мандатом, скрізь лізти, а їй спеціяльно давали вказівку й дозвіл скрізь лізти. І вона лазила, перевіряла й мельдувала, що тут стоять машини для розмінування. Якщо підведено машини для розмінування, це означає в цім місці готується наступ. І вона підтверджувала Банковій: так, наступ буде там, де обіцяли, для ворога несподіванок не буде, Щоб не було так, що ворог раптом образиться: ой, а нам казали, що на Херсон буде наступ, а раптом чомусь пішли на Харків, як же ж так сталося, щоб з Москви не дзвонили ображеними голосами. Я говорю речі, які здаються просто неможливими, але ж ми реально їх бачимо кожен день.
Чому я вважаю, що роль Безуглої в даному випадку була не зливати інформацію, бо зливати на Банковій є кому: якось, здається, в районі Старомайорська, наші захопили один зі штабів ворога, знайшли там документи і зі здивуванням побачили, що ворог на місяць раніше за них самих знав, що їхні підрозділи прийдуть на цю ділянку фронту. У ворога було розписано, де які наші підрозділи будуть розташовані, за один-два місяці до того, як про це повідомили самих наших військових. Тобто, інформація могла зливатися тільки з одного місця і навряд чи з Генштабу - там із цим було дуже жорстко. А отже, тільки зі ставки верховного головнокомандувача. Тільки звідти.
Про те, що готувалася ротація 72-ї, ворог, безумовно, мав першочергову інформацію і без Безуглої. Навіщо тоді була її заява? Я думаю, що її заява мала стати детонатором для иншої події - для зриву ротації. В нас були провальні ротації, невміло проведені, дуже погано організовані, скажімо, в Торецьку, в Очеретиному - пригадуєте дві ротації, після яких ворог прорвав нашу оборону? Натомість 72-а знає як воювати, і тому я думаю, що у Вугледарі ротація була би грамотна, ворог би не зміг нею скористатися, тим паче там вузький кут, 72-а могла би втримати оборону під час своєї ротації. Але, мабуть, для ворога було важливо, аби боєздатність цієї бригади, яка й без того була низька, стала ще нижчою, адже боєвим духом нестачі бійців не заміниш. Відсутність ротації деморалізує бійців, і це сигнал для ворога, що можна рвонути тепер, після заяви Безуглої.
Безугла не один раз щось здавала - розміщення тощо, а проте ротації проводилися без жодних проблем. А тут - ой, Безугла сказала, все! ми тепер ротацію проводити не можемо! З якого це часу в нас така історія? Таких речей не відбувалося. Тому я думаю, що її заява була використана умисне на те, щоби зірвати ротацію, і на момент, коли ворог піде в основний наступ, щоб там лишалася 72-а, дуже поріділа, щоб її остаточно добити і знищити там - саме у вигляді помсти.
Я тільки так це сприймаю. А остаточний удар по 72-й - це коли ворог уже зібрав весь ударний кулак і почав наступ на Вугледар, - забрати звідти комбрига, обезголовити бригаду. А як по-иншому це розуміти? Відкликання комбрига на піку наступу, непроведення ротації тощо - окрім як умисними діями з наміром здати місто і вгробити бригаду, я цього просто не можу пояснити. Инших варіантів я не бачу.
Безуглою не зайнялися після її заяви. Всі військові кричать, що вона вчинила державну зраду, за всіма ознаками. Там навіть нічого не треба доводити - тільки супровідну документацію написати і здати в суд, і вже можна судити.
Але ефекту нуль: в Безуглої все гаразд, тільки перевели з одного комітету в инший - тепер вона буде міжнародну політику України руйнувати й дискредитувати. Там не менша шкода буде від неї, повірте мені, в тому комітеті – міжнародна шкода.


Емблема героїчної 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців


 
...Пригадуєте взагалі скандальну історію, коли Безугла увірвалася, під прикриттям якихось дивних “хлопчиків” з полковницькими чи підполковницькими погонами, до штабу, з якого забезпечувалася оборона Сіверськодонецька і Лисичанська. Вона почала там рулити, а ці “хлопчики” під її прикриттям відсторонили офіцерів, перехопили системи зв'язку і завели у Сіверськодонецьк Інтернаціональний леґіон. Пригадуєте, він потрапив в оточення, і довелося знімати війська із Золотого, щоб його врятувати, инакше в нас було б кілька сотень полонених іноземців.
У підсумку, Сіверськодонецьк і Лисичанськ були втрачені...
А Безугла там “працювала” під прикриттям ГУР - її туди завели, щоб вона нагло зривала діяльність військових. Ба більше, там, де заборонено вмикати смартфони, вона собі на смартфоні гралася, наводячи ворога.

Джерело:
Вугледар здали без наказу?
Близнюк НАЖИВО

вівторок, 16 серпня 2022 р.

Володимир Цибулько. Про атаку на Залужного

 



На жаль, мушу обмежитися транскриптом лише коротких уривків з розмови* пана Володимира з ведучим каналу Dmytro News - переважно тих, що стосуються правдоподібних намірів Банкової виставити, не приведи Господи, усунення Головнокомандувача Залужного на торг із рашкою.
Раджу передивитися весь запис цієї вельми інформативної розмови.


...- Пане Володимире, ви зачепили дуже цікаву і болючу тему, за якою дуже слідкують наші партнери і не тільки у США, а й у Польщі. Ми бачимо, що атаки на генерала Марченка, якого також чіпанула Безугла, відтак заява дуже провладної Ганни Маляр, котра працює за тими самими методичками, писаними на Банковій, і котра сказала, що “є в нас військовий”, який щось там здав. І потім цей пазл закрив Резніков, сказавши “не цивільні розмінували Чонгар”, натякаючи, що, мовляв, якийсь не такий в нас Главком Залужний. Як тільки почалася атака на Марченка, якого взяв з иншої команди Залужний, так само як він узяв у свій Генштаб Муженка і багатьох генералів, - отже, щойно почалася ця атака, як наввипередки із Залужним поспілкувалися і голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі, і Верховний головнокомандувач Обʼєднаних збройних сил НАТО генерал Каволі, і ця новина розійшлася по всіх каналах по всьому світу. Польська “Виборча” написала, що Залужний — це перший отаман...
- В. Цибулько: - Поляки дуже люблять оцю козацьку стихію. Це частина польської свідомости, бо ми колись жили в одній державі, яка звалася Річ Посполита. Цей український код є й частиною польського коду, адже романтична польська література починалася з поеми Северина Гощинського "Zamek kaniowski". Канівський замок належив Конєцпольським, потім Понятовським, і король Станіслав у Каневі — адже це було королівське обійстя, Замок Канівський, - зустрічався з Катериною ІІ, але вона на берег не зійшла.
- (Сміється) Міг би й придушити!
В. Цибулько: - То й не було би потім Коліївщини і Третього поділу Польщі.
- Але все-таки - атаки на Залужного. Шмигаля хочуть прибрати, поставити Кубракова. Я ж думаю, що у генштабі хочуть також змінити головного нашого гравця — залізного нашого генерала.
В. Цибулько: - Є кілька комбінацій. Залужний так дістав їх зі своєю самостійністю... Що бісить Банкову: західні партнери ведуть абсолютно пряму комунікацію військовий з військовим без політичного керівництва. Чим менше там політичного рила, так би мовити, в цій системі комунікацій, тим ефективніше діють українські війська.
Гадаю, це також сиґнал [путіна] п’ятій колоні зносити Залужного. Інакше, мовляв, за переговори не сідає. Адже путін — великий маніпулятор. Але для того, щоби знести Залужного, треба зробити ще якусь комбінацію: наприклад, знести весь Кабмін разом із міністром оборони, а потім перезавантажити весь Кабмін, а потім новий міністр подасть кандидатури начальника Генштабу і головнокомандувача. Це така дивна гра, і вона вже триває не перший місяць. У квітні чи на початку травня певні амбіції пролунали з боку Шурми — це заступник голови адміністрації і перевірений союзництвом із Єрмаком кадр. Ідея знесення уряду і делеґування Шурми в уряд мусується досить давно. Наскільки я розумію, в оточенні Шмигаля на це реаґують досить нервово.
...Путін може поставити за умову, що він відступить кудись, аби продовжити переговори, а ви знесіть уряд, знесіть головнокомандувача; ми трішки поступимося, а потім перейдемо до формули торгів.
Враження таке, що п’ята колона зараз кинулася у свій останній бій в Україні. Вони були шоковані цією аґресією, вони думали, що українці перевішають їх за ногу на ліхтарних стовпах, але виявилося, що українці пішли воювати і на цю падлючу поведінку “еліти” не дуже реаґують, що є до чести українців. В українців є хороший механізм для початкового формування стабільности — це місцеве самоврядування, де вони вміють повністю розпорядитися всіма можливостями. Влада одночасно атакує опозицію у парламенті і місцеве самоврядування. Атака на Корбана — це атака на Дніпропетровську групу, дуже скептичну до Зеленського. Філатов і Корбан — дуже критичні до Зеленського, але вони все зробили, щоб знести Порошенка, от що дивно!
... - Чого боїться Мар’яна Безугла? Справа в тім, що один раз можна взяти конвертик від Єрмака чи хто там їх носив — Коля Тищенко, так? - а потім ти вже на гачку. На жаль, “свої” голосують за бабло в конвертах, ми це знаємо. За це, до речі, як припускають, вони вбили Антона Полякова.
В. Цибулько: - НАБУ дуже швидко наближається до розслідування справи 20-30-50 про роздачу конвертів у “Слугах”.
- Після кримських подій варто очікувати гоніння на військових, тобто за якісь ниточки кремль смикає і пробуватиме прибрати тих, хто ефективно воює. Впроваджується те, про що заявляв Залужний, — маневрова оборона, тактика високотехнологічної війни і тактика збереження солдат і офіцерів: він сказав — і це впроваджується, і росіянам дуже хочеться це зруйнувати.
В. Цибулько: - Атака на Залужного може бути частиною торгу. Суспільство потрясло ритуальне вбивство азовців. До того владі вдалося заялозити тему здачі “Азову” і Маріуполя і взагалі того “мішка”, в якому опинилися азовці: чому вони там опинилися, чому їх переконували стояти до останнього. Це вбивство відновило в суспільстві питання відповідальности за долю азовців з боку влади. І, можливо, вони сподіваються зам’яти цю тему, усунувши Залужного. Можливо, це навіть на тіньові торги виставляється: мовляв, заберіть Залужного, а ми віддамо вам невбитих азовців. Не виключаю й такого сценарію, як це не сумно. Ми ж бачимо, як у нас висвітлювалися стамбульська зустріч і зернова угода. Чому влада мовчить про те, що реально там отримав путін?
По-перше, він отримав дозвіл на постачання комплектуючих, запасних деталей для цивільної авіації;
по-друге, він отримав можливість продавати своє зерно;
по-третє, він отримав можливість закуповувати біотехнічні матеріяли, йдеться про те, що росія не має власної зоотехнічної фармацевтики для лікування і щеплення тварин, і все російське тваринництво залежить від імпорту сім’яного матеріялу і фармацевтики;
по-четверте, путін отримав можливість торгувати мінеральними добривами, тобто росія тепер продаватиме, в тому числі, білоруський калій, якому заблоковано вихід; тобто путін дістав кілька компенсаторів для утримування режиму лукашенка, бо той йому насправді дорого обходиться.
Про це ж ніхто не говорить! А якщо там були обіцянки, не дай Боже, поступок територіяльних... Усе так затаїлося, заретушувалося, що треба дуже пильно слідкувати за руками. От чому, скажімо, Шрьодер заговорив про розширення зернової угоди на припинення бойових дій і переведення у переговорний процес, тобто закликав зупинити бойові дії на фактичній лінії розмежування і почати переговори. Увійти у переговорний процес і отримати замість Мінська Стамбул-2 чи Стамбул-3? Така здача національних інтересів — просто на поверхні. У 2015 році, коли Порошенко підписував Мінськ, Україна не мала союзників, ледве-ледве поляки, чехи, словаки і країни Балтії нам щось підкидали — це була копійчана допомога, і Україна не мала тоді ні ресурсу, ні армії. Після Мінська ми отримали час на переозброєння, переформатування армії і розробку всіх цих зразків — Грім-2, Стугни, не кажучи вже про Нептун... Це ж усе відбувалося за час, що його виторгував Порошенко для відновлення боєздатности війська, яке виявилося феноменом 21 століття! Український військовий феномен буде у провідних військових вишах вивчатися років 100.
- З Мінськом дуже цікаво вийшло: у 2015 році путін був впевнений, що Мінськ — це українська капітуляція. Тільки у 2019 році [ЗЕлені] почали тлумачити Мінську угоду не як зашморг для путіна, яким вона на справді була, не як угоду, якої можна не виконувати, а почали розглядати її за російськими наративами, прийнявши її російське тлумачення. І саме за це Вікторія Спартц прицільно атакувала Єрмака: “Невдалий менеджмент перемовин”, написала вона. А вони всі (передражнює): “Невдалий меееенежмент! Що вона кааааже! Що це означаааає! Що, це Єрмак у чомусь винний, а не росія?” А вона каже: “Ні, він просто почав читати мінську угоду так, як її читала росія.”
В. Цибулько: - Росіяни купилися на перелік заходів як на почерговість їх втілення. Але в угоді, в її кінці, завдяки дипломатичному хистові Порошенка є чітка приписка, яка нівелювала розгляд послідовности дій як почерговість: дії приймаються тільки у комплексі. Українська сторона зробила зустрічні кроки, але не отримала жодного російського зустрічного кроку, бо росіяни вирішили, що Україна підписала капітуляцію. Але там нема капітуляції! Там є значно хитріша, гнучкіша комбінація, розрахована на те, що путін розуміє будь-яку нейтральну угоду, як можливість когось нагнути через коліно, він розраховував на те, що він надавить на Порошенка. А Порошенко в носі мав цей тиск! Давили, та не видавили!
Але врешті видавили Зеленським...
...



* Відеозапис розмови:
Володимир Цибулько 🔴 Агенти Внутрішньої Дестабілізації


Володимир Мартинюк:
Слуги народу у квітні протягнули якусь поправку до законів, яка дозволила Зеленському одним розчерком пера звільняти держпосадовців без Верховної Ради. Зеленський на основі цього звільнив Венедиктову і Баканова, призначив заступника Залужному й почав таксувати бойових генералів.
Наприклад, призначив нового командувача теробороною, який до того прославився лише крадіжкою покрівлі у навчальному комплексі "Десна". А після призначення випустив відео про встановлення прикордонного стовпа на Харківщині цей стовп був присвячений особисто Зеленському. Відтак росіяни знову зайняли цю ділянку кордону.
Бачив фото де Залужний веде відеорозмову із Міллі, а навпроти Залужного в цей час сидить ... Єрмак.