Інтерв'ю Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного британському тижневику The Economist

 

Інтерв'ю з Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії України Валерієм Залужним

Автор: The Economist

Це відредаґовані основні моменти нашого інтерв'ю з генералом Валерієм Залужним від 3 грудня 2022 року. Розпочав він зі свого особистого погляду на війну.

Валерій Залужний: Для нас, для військових, війна почалася у 2014 році. Для мене особисто в липні 2014 року. І я не мав жодного уявлення про те, що таке війна в 2014 році.

Я прочитав багато книжок, я закінчив усі академії із золотою медаллю, я все розумів теоретично, але я не розумів, що таке війна насправді. Але за вісім років війни, до 2022 року, і я, і такі, як я, все це прекрасно зрозуміли.

Все, що ми робили, коли почалася широкомасштабна аґресія, - це реалізовували не тільки наші знання, які ми вже мали в 2014 році, а й ті навички і той досвід, який ми отримали з того часу. І найголовніший досвід, який у нас був і який ми сповідували майже як релігію: pоciян і будь-яких инших ворогів треба вбивати, просто вбивати, і головне - не боятися цього робити. І це те, що ми робимо.

Все, що відбулося 24 лютого - це збільшення масштабу. До цього в нас був фронт 403 км і 232 опорні пункти. А до 24 лютого цей фронт збільшився до 2 500 км. І ми були відносно невеликими силами, але ми вступили в бій. Природно, ми розуміли, що ми недостатньо сильні. Наше завдання полягало в тому, щоб розподілити наші менші сили таким чином, щоб за допомогою нетрадиційної тактики зупинити наступ.

The Economist: Що вирізняє Вас як командира?

ВЗ: Совєтська армія вітала і впроваджувала одну концепцію: командир. Але бути командиром і бути лідером - це не одне й те саме. При всій повазі до пана Суровікіна [командувача російськими військами в Україні], якщо подивитися на нього, то це звичайний петровський командир петровських часів, скажімо так, дєржиморда [жорстокий маркітант у «Ревізорі» Гоголя].

Дивишся на нього і розумієш, що або ти виконуєш завдання, або тобі п..... І ми давно зрозуміли, що це не працює. І особливо ми це зрозуміли в 2014 році, коли 21-річний лейтенант прийшов командувати чоловіками, яким було по 50-60 років. Звичайно, в нас були свої дєржиморди, які намагалися тримати порядок кулаками й біцепсами, але це не працює на 100% в українській армії... Завжди можна бути нормальним. Бути нормальним - це значить залишатися людиною в будь-якій ситуації - це найголовніше. Залишатися людиною, ставати лідером. Бути розумнішим, бути сильнішим, бути талановитішим і тоді намагатися керувати людьми. Це релігія, яку я сповідував.

ТЕ: Чи означає це, що ви прислухаєтеся до своїх офіцерів і заохочуєте їхню ініціятиву?

ВЗ: Я довіряю своїм генералам. З початку війни я звільнив десятьох з них, бо вони були не на висоті. Ще один застрелився. Я довіряю Сирському [генералові Олександрові Сирському, командувачеві Сухопутних військ Збройних сил України]. Якщо він мені каже, що йому потрібна ще одна бригада, значить, йому дійсно потрібна ще одна бригада. Я, звичайно, не думаю, що я тут найрозумніший. Я повинен слухати і слухаю тих, хто на місцях. Тому що ініціятива там.

ТЕ: Хто для Вас є прикладом для наслідування у військовій справі?

ВЗ: Поверніть голову ліворуч. Там висить портрет покійного Геннадія Петровича Воробйова [командувач Сухопутних військ України з 2009 по 2014 рік]. Це була людина, яка користувалася величезною повагою в армії. Чому він у мене тут? Коли я спокійний, коли у мене все добре, ця фотографія зазвичай лежить лицьовою стороною донизу, мені не потрібно на неї дивитися. Коли в мене виникають сумніви в чомусь, я ставлю її вертикально. Розвертаюсь і дивлюся на неї, намагаючись зрозуміти, як би в цій ситуації вчинив Геннадій Воробйов. Це людина, яка досягла успіху. Це людина, якій було нелегко, тому що він всім допомагав. Кожному. Він знав усіх у Збройних Силах, їхніх дружин, їхніх дітей, їхніх племінників і так далі. Йому було важко, але він взяв цю важку ношу і поніс її. Ось такий приклад.

ТЕ: Наразі фотографія стоїть вертикально.

ВЗ: Так, є багато сумнівів.

ТЕ: Якого роду?

ВЗ: Ми вже зрозуміли через низку операцій, що головне - не боятися цього ворога. З ним можна боротися, з ним треба боротися сьогодні, тут і зараз. І в жодному разі не відкладати це на завтра, бо будуть проблеми. Для того, щоб це зробити, потрібні ресурси. Так само, як і росіяни, коли ми щось плануємо, ми повинні мати ресурси, щоб це зробити. Тоді, якщо ваша позиція правильна і ви приймаєте правильні рішення, ви можете розраховувати на правильний результат.

Росіяни накопичували свої ресурси протягом тривалого часу. За моїми підрахунками, три з половиною-чотири роки вони інтенсивно нарощували їх: людей, техніку, боєприпаси. Я думаю, що вони мали тримісячний запас ресурсів для того, щоб досягти своїх цілей. Те, що вони вичерпали ці ресурси і змарнували свій потенціял, не досягнувши практично ніякого результату, свідчить про те, що їхня позиція була обрана неправильно. Тепер їм треба знову думати, як виходити з цієї ситуації.

Вони хотіли взяти Київ. З військового погляду це було правильне рішення - найпростіший спосіб досягти своєї мети. Я би вчинив так само. Я добре знаю Ґєрасімова [главу збройних сил росії] (не особисто, звичайно). У нього не було іншого виходу. Він сконцентрувався на Донбасі, щоб зберегти ті ресурси, які у нього залишилися. На сьогоднішній день ситуація на Донбасі непроста. Але стратегічно це безвиграшна ситуація для російської армії.

Тому, скоріш за все, вони шукають способи зупинити [бойові дії] і отримати паузу будь-яким способом: обстрілюючи мирне населення, залишаючи наших дружин і дітей замерзати. Їм це потрібно з однією простою метою: їм потрібен час, щоб зібрати ресурси і створити новий потенціял, щоб вони могли продовжувати виконувати свої цілі.

Але паралельно вони працюють над іншим завданням, вони роблять все можливе, щоб не дати нам перегрупуватися і завдати удару самим. Саме тому ви бачите бої вздовж 1500-кілометрової лінії фронту. Десь більш інтенсивні, десь менш інтенсивні, але вони сковують наші війська, щоб не дати нам перегрупуватися. Те, що вони зараз ведуть запеклі бої - це, звичайно, дуже погано. Але це не є вирішенням стратегічної проблеми. Це просто виснажує Збройні сили України.

Тому, як і під час Другої світової війни, я в цьому не сумніваюся, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси. Вони 100% готуються.

Боєприпаси готуються, не дуже хороші, але все ж таки. Це не будуть ті ресурси, які могли б бути за два роки перемир'я. Вони будуть паршиві, і бойовий потенціял буде дуже, дуже низьким, навіть якщо вони наберуть ще мільйон людей в армію, щоб жбурляти гарматне м'ясо, як це робив Жуков [високопоставлений совєтський воєначальник під час Другої світової війни], це все одно не принесе бажаного результату.

Тому наступна проблема, яка стоїть перед нами, - це, перш за все, утримати цю лінію і не втратити більше жодної позиції. Це дуже важливо. Тому що я знаю, що звільнити її в десять-п'ятнадцять разів важче, ніж не здати. Тому наше завдання зараз - втриматися. Наше завдання - дуже чітко моніторити за допомогою наших партнерів, що там відбувається, куди вони готуються. Це наше стратегічне завдання.

Наше друге стратегічне завдання - підготуватися до цієї війни, яка може розпочатися в лютому. Щоб мати можливість вести війну зі свіжими силами і резервами. Наші війська зараз всі зав'язані в боях, вони стікають кров'ю. Вони стікають кров'ю і тримаються виключно завдяки мужності, героїзму і вмінню командирів тримати ситуацію під контролем.

Друге, дуже важливе стратегічне завдання для нас - це створення резервів і підготовка до війни, яка може відбутися в лютому, в кращому випадку в березні, а в гіршому - в кінці січня. Вона може початися не на Донбасі, а в напрямку Києва, з боку білорусі, я не виключаю і південний напрямок.

Ми зробили всі розрахунки - скільки нам потрібно танків, артилерії і так далі, і так далі. Це те, на чому зараз потрібно всім сконцентруватися. Нехай пробачать мене солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш тривалих і важких боїв, які можуть початися в наступному році. Я буду говорити про це з Міллі [найкращим американським солдатом] [пізніше сьогодні].

Я йому скажу, чого це варто, скільки це коштує. Якщо ми його не отримаємо, то, звичайно, будемо боротися до кінця. Але, як казав один кіногерой, «за наслідки не ручаюсь». Наслідки не важко передбачити. Це те, що ми маємо робити.

Є ще третє, дуже важливе для нас завдання, третє стратегічне завдання, яке, на жаль, пов'язане і з першим (утримання рубежів і позицій), і з другим (накопичення ресурсів). Це протиракетна оборона і протиповітряна оборона. На мою особисту думку, я не є експертом з енергетики, але мені здається, що ми знаходимося на межі. Ми балансуємо на тонкій грані. І якщо [енергосистема] буде зруйнована... тоді почнуть замерзати солдатські дружини і діти. І такий сценарій можливий. В якому настрої будуть бійці, можете собі уявити? Без води, світла і тепла, чи можна говорити про підготовку резервів, щоб продовжувати воювати?

ТЕ: Чи потрібно проводити чергову хвилю мобілізації?

ВЗ: Ми вже проводимо її в тому вигляді, в якому вона є. В нас достатньо людей, і я чітко бачу, що я маю. Я маю достатньо. Мені не потрібно ще сотні тисяч.

Нам потрібні танки, нам потрібні БМП, БТРи. І нам потрібні боєприпаси. Зверніть увагу, я зараз не говорю про винищувачі F-16.

ТЕ: Чи адаптувалися російські війська до «Хаймарсів» [реактивних систем залпового вогню американського виробництва]?

ВЗ: Так. Вони відійшли на відстань, до якої не можуть дотягнутися «Хаймарси» А у нас немає нічого більш далекобійного.

ТЕ: Чи можемо ми поговорити про протиповітряну оборону?

ВЗ: Зараз ми маємо співвідношення 0,76. Росіяни використовують цей коефіцієнт ефективності 0,76, коли планують свої атаки. Це означає, що замість 76 ракет вони запускають 100. І 24 з них пролітають і досягають своєї цілі. А що роблять дві ракети з електростанцією? Вона не працюватиме два роки. Тому її (систему ППО) треба нарощувати.

Фахівці НАТО знають все, абсолютно все, до дрібниць. Розрахунки зроблені, і слава Богу, що все зрушилося з місця. У нас вже є кілька «Насамсів» [норвезько-американських систем ППО]. Не достатньо, але є. «Айріс-Т» [німецький зенітно-ракетний комплекс] вже стоїть на озброєнні. Недостатньо, але є. Їх просто потрібно нарощувати. Нам потрібні десятки таких систем.

ТЕ: Ваші союзники якось стримують вас від наступу на Крим?

ВЗ: Я не можу відповісти на питання, стримують вони чи ні. Просто констатую факти. Для того, щоб вийти до кордонів Криму, на сьогоднішній день нам потрібно подолати відстань 84 км до Мелітополя. До речі, нам цього достатньо, тому що Мелітополь дасть нам повний вогневий контроль сухопутного коридору, тому що з Мелітополя ми вже можемо вести вогонь по Кримському перешийку, з тих же самих «Хаймарсів» і так далі. Чому я вам про це говорю? Тому що це повертається до моєї попередньої тези про ресурси. Я можу порахувати, виходячи з поставленого завдання, який ресурс потрібен для нарощування боєздатности.

Ми говоримо про масштаби Першої світової війни... Це те, що мені сказав Ентоні Радакін [найкращий британський солдат]. Коли я сказав йому, що британська армія випустила мільйон снарядів у Першій світовій війні, мені відповіли: «Ми втратимо Европу. Нам не буде на що жити, якщо ви випустите стільки снарядів». Коли кажуть: «Ви отримаєте 50 000 снарядів», люди, які рахують гроші, втрачають свідомість. Найбільша проблема в тому, що їх насправді немає.

З такими ресурсами я не можу проводити нові великі операції, хоча ми зараз працюємо над однією з них. Вона вже на підході, але ви її ще не бачите. Ми використовуємо набагато менше снарядів.

Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, я думаю, абсолютно реально вийти на рубежі 23 лютого. Але я не можу цього зробити з двома бригадами. Я отримую те, що отримую, але це менше, ніж потрібно. Ще не час звертатися до українських солдатів так, як Маннергейм звертався до фінських солдатів. Ми можемо і повинні звільнити набагато більшу територію.

ТЕ: Як Ви оцінюєте мобілізацію в росії?

ВЗ: Російська мобілізація спрацювала. Це неправда, що їхні проблеми настільки жахливі, що ці люди не будуть воювати. Вони будуть. Цар каже їм іти воювати, і вони йдуть воювати. Я вивчав історію двох чеченських воєн - все було так само. Можливо, вони не так добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, в них є резерв 1,2-1,5 млн. чоловік... Росіяни готують близько 200 тис. нових солдатів. Я не маю жодних сумнівів, що вони знову підуть на Київ.

Джерела

Ориґінал:

An interview with General Valery Zaluzhny, head of Ukraine’s armed forces

https://www.economist.com/zaluzhny-transcript

Переклад https://www.patreon.com/posts/75950721

Юрій Швець — Єрмакові: На кого ви працюєте?!

 

Юрій Швець — Єрмакові: НА КОГО ВИ ПРАЦЮЄТЕ?!*

...Ставитиму запитання особисто Єрмакові.

Запитання перше: про 95 бриґаду. Мені надіслали вчора відео бійця, який не приховує свого обличчя, який є бійцем 95 десантно-штурмової бриґади, який заявляє про те, що з 24 лютого зарплата бійцям бриґади не виплачується. «Ми не можемо власним коштом, – каже боєць, – підтримувати нашу боєздатність». Йдеться про те, що бійці вже не мають власних грошей на картці, 7 гривень залишилося на картці! Виявляється вони весь цей час своїм коштом ремонтували автомобілі, аби підтримати боєздатність. «Це – підрив боєздатности, – каже боєць, – після війни ми цих фінансових щурів дістанемо! Кому війна, а кому мати рідна! СБУ, перевірте рахунки 95 бриґади, коли були перераховані кошти для зарплати. Перевірте, чи не «розкручуються» ці гроші. Повірте, такі випадки були. Пане президенте, зробіть повний авдит!»

Ось відео, про яке йдеться вище.

У зв'язку з цим в мене є запитання до Єрмака. Кілька днів тому улюблена телекомпанія Трампа і республіканців Fox News оголосила, з посиланням на міністра фінансів США, що в одному з пакетів допомоги Україні закладено півмільярда доларів для зарплат в Україні — чиновникам, але, гадаю, зокрема й бійцям України, а може, й насамперед бійцям України. І ось тепер виявляється, що грошей йок! Повторюю: це допомога, оплачена американськими платниками податків, у тім числі мною, і я маю право поставити це питання Єрмакові: ґдє дєньґі, Зін? Я хочу дізнатися, чи ці гроші отримано відомством України і яким саме відомством. Єрмак не міг пройти повз цю суму — півмільярда доларів США, виділених на зарплати. Чи отримано ці гроші? Якщо так, де вони перебувають, на яких рахунках? І чому досі не виплачується зарплата бійцям, які перебувають на передовій? Чому не виділяються гроші на ремонт техніки тощо? Це питання №1: ґдє дєньґі, Зін?

А іншим бійцям ЗСУ я хочу сказати: ви герої! Вас довели до ручки. Ви даремно просите через інтернет допомоги в того, від кого ви її не отримаєте. Пишіть сюди! Із цим питанням, якщо йдеться про гроші американських платників податків, якщо треба, я до президента Байдена дійду. В мене, як у будь-якого американського платника податків, є досить широкі можливості.

Перейдімо до другого питання.

Я вже розповідав про співпрацю спецслужб США та України, згідно з якою американці з грудня місяця повідомляли відомство Єрмака, а в січні для цього приїхала ціла команда на чолі з директором ЦРУ, котра графічно, тобто з картинками, аби було зрозуміло навіть Єрмакові, і з мапами детально пояснила, що планує аґресор. У зв'язку з цим запитання: мені надіслали свідчення [полоненого] орка, який розповідає, що 24 лютого його з іншими орками посадили на машини у Криму, й він заснув. Прокинувся він під Каховкою, і ніщо не потривожило його сну. Питання: як так сталося, що після того, як американці ознайомили вас з усіма планами аґресора, детально, про напад на Україну, - як так сталося, що мінні поля між Кримом та рештою території України, на північ від Криму, були розміновані? Мені кажуть, що розмінування було закінчене в лютому, вже після того, як американці розповіли про напад, який готувався. Як це вийшло?

Єрмак має дати відповідь. Адже внаслідок цього ворог захопив майже весь південь України: це й Маріуполь, і Херсон, ворог перебуває біля воріт Миколаєва і неподалік Одеси. Як це сталося? ..Чи це було продумане рішення, яке має певну спрямованість? Навіщо це зроблено?

Поставлю загальне питання: Єрмак, ви на кого працюєте?**

Хочу почути відповідь особисто. Не від тролів ваших, що морально опустилися [натяк на Арєстовіча***], а особисто від вас. Я ставлю це питання як американський платник податків, котрий платить гроші, що на них утримується, зокрема, ЦРУ, котре ділиться результатами своєї роботи з вами. І на ці ж гроші оплачується допомога, оплачуються зарплати, зокрема й ваша - ви в мене на утриманні зараз перебуваєте!

Два запитання. Чекаю на відповідь.

_____________________

* Транскрипт і переклад уривку з відео від Юрія Швеця (з 25:50 хв.):

«Операція "Чисті руки": на кого працює Андрій Єрмак?»

https://www.youtube.com/watch?v=WxOIVhp64V8

** Власне, на запитання, на кого працює Єрмак, Ю. Швець вже сам відповів півроку тому:

"Демченко і Єрмак: що відомо про дуже високопоставлених кротів в українській владі"

https://lesinadumka.blogspot.com/2021/11/blog-post_25.html

*** Про Арестовича - тут:

Юрій Швець - Єрмакові etc.: "Камеру у в'язниці, де сидів Павло Лазаренко, зарезервовано"

https://lesinadumka.blogspot.com/2022/05/etc.html

Юрій Швець - Єрмакові etc.: "Камеру у в'язниці, де сидів Павло Лазаренко, зарезервовано"

 

Юрій Швець - Єрмакові etc.: "Камеру у в'язниці, де сидів Павло Лазаренко, зарезервовано"

"Щодо приїзду Блінкена та Остіна. Була реальна спроба* Зермаків зірвати приїзд двох ревізорів. Саме так! Озвучені скромні результати зустрічі означають одне: Zеленському поставлено ультиматум щодо саботажу Єрмаком доставки зброї у війська. Єрмак має бути відсунутий від питань західної військової допомоги. Це суть.

Богдан @boikobogdan1

Apr 25

У своїй вчорашній, дуже цікавій, розмові з Романом Цимбалюком проф. Андрій Піонтковський, зокрема, розповів про реакцію американської преси на повідомлення Юрія Швеця, цитую А. Піонтковського: "справжнього друга України, котрий весь час підтримує позицію України", - отже, на його повідомлення про проблеми з потраплянням американської військової допомоги на поле бою. На відео** - з 35:00 хв.

Юрій Швець,

з крайнього відео***, з 35:30 хв.

(щоб уникнути різночитань, тут і нижче подаю транкскрипти в ориґіналі, без перекладу на українську)

...Некоторые совершенно безголовые негодяи в высоких кабинетах совершили невероятно глупое действо: они залезли своими грязными липкими ручонками в святое — я имею в виду американскую помощь, которая идет по государственным каналам. Они могут трындеть через идиотов по телевизионным каналам... кстати, я их посмотрел, мне их прислали. Самое интересное там - читать комментарии моих зрителей: ай-кью украинского народа явно выше, чем ай-кью представителей офиса президента Украины, к сожалению, это видно в комментариях под этим же видео.

Так вот, что бы они ни говорили, деньги американских налогоплательщиков и все те проекты, которые финансируются за этот счет, - это святое. Приведу пример: был такой деятель Норьега, президент Панамы, это был агент ЦРУ, который верой и правдой работал на США, ему все прощали, его сделали президентом страны, и он решил, что - всё, он схватил Бога за бороду, ЦРУ, мол, его поддерживает. Он превратил страну в крупнейший перевалочный пункт наркотиков, и всё ему сходило с рук, пока он запустил руку в те проекты, где присутствовали деньги американского налогоплательщика. После этого высадился полк американской пехоты, взял Панаму, вытащил его оттуда, и он угодил в американскую тюрьму.

Более близкий пример: был в Украине такой премьер-министр Лазаренко, и тоже: бог и царь был в стране, многие, наверно, еще помнят. Но, как только он запустил руку туда, где были деньги американского налогоплательщика, он загремел за решетку в США, в общей сложности, на 13 лет. Я хорошо знаю это дело, даже навещал его пару раз в этом месте. Там находится американская военная база, где сидят "самые заслуженные". Ухоженный дворик, правда, они туда не выходят на этот ухоженный дворик.. И там вот он сидел. Сейчас его уже выпустили, он, по-моему, дома под арестом. Но камеры там зарезервированы для очередных коррупционеров.

Поэтому эти отчаянные люди в администрации президента Украины, к сожалению… Я слышу, какие голоса оттуда раздаются, мол, большие проблемы в мире решаются, и Украина на передовой, а тут вот фигня какая-то. Будут нам все помогать, будут нам всё поставлять… Поставлять-то будут, но вот так же, как в Панаме, в районе Банковой может высадиться десант морских пехотинцев, и этих товарищей выволокут и посадят в ту камеру, где сидел когда-то г-н Лазаренко, потому что разбазаривание, разворовывание проекта, где присутствуют деньги американских налогоплательщиков, - это святое. От этого не спасут никакие договоренности, никакие отношения ни с Тони Блинкеном, ни с министром обороны Остином, ни даже с президентом США.

Поэтому, я обращаюсь к своим зрителям: это обстоятельство открывает гигантские перспективы для борьбы на втором фронте со страшнейшим врагом Украины — с коррупцией, потому что этот вопрос теперь — с оказанием массированной американской помощи, она будет и после войны, когда надо будет восстанавливать Украину. Так вот, этот вопрос теперь находится в юрисдикции США и их правоохранительных органов, это теперь экстерриториальный вопрос. Я понимаю, можно коррумпировать прокуратуру, СБУ и т.д. в Украине, но коррумпировать ФБР — боюсь, пупок развяжется. Это невозможно. У украинского народа, ненавидящего коррупцию, появляется сильнейший союзник — правительство США в лице его правоохранительных органов, и мы научим их, вот этих чиновников, которые назначили себя со стороны Украины для приёмки этой помощи, - американцы говорят: мы их научим аудиту, т.е. учёту и контролю. Американцы приструнят этих барыг и ворюг.

А потом начнется восстановление Украины. Правда, некоторые горячие головы в ОПУ считают, что, мол, закончится война, начнется "план Маршалла", к нам польются десятки миллиардов долларов, и мы будем их «пилить». Нет, ребята, вы не будете их «пилить», эти деньги пройдут мимо вас. Приедут американские, британские, турецкие — любые компании, и будет учреждена специальная организация, где будут представители всех этих стран, которые буду заниматься освоением всех этих денег. Вы там участвовать не будете, и это единственный шанс на то, что Украина будет восстановлена и станет процветающей страной.

Таким образом, перед народом Украины открываются длительные и невиданные доныне возможности, как говорится, не было бы счастья, до несчастье помогло. По этому надо оказать помощь со стороны Украины усилиям американцев, оказать им помощь в научении коррумпированных чиновников Украины делать своё дело должным образом и не обворовывать свой народ. Повторяю: вопрос военной помощи — экстерриториальный и находится в юрисдикции американских правоохранительных органов.

Отвечая на мое первое видео [транскрипт нижче], представитель — неофициальный — ОПУ предложил вам писать ему, посылать сигналы на все проявления коррупции. Правда, он тут же предупредил, что это «системный вопрос», а «системные вопросы», как следует из ответа ОПУ, решаются вечно. Поэтому я предлагаю тем из вас, кто знает достоверно о коррупции в том, что касается американской помощи, - я не имею в виду кражу каски или пакета, а действительно реальный вопрос, - ПИШИТЕ СЮДА, Я ПЕРЕДАМ ЭТО ПО НАЗНАЧЕНИЮ. Напоминаю еще раз: камера, которую занимал Лазаренко, зарезервирована.

Юрій Швець

(транскрипт, майже повний, першого з його відео**** про відчайдушні спроби полковника американського спецназу розібратися, чому американська військова допомога - зброя, амуніція, шпиталі тощо, від котрої допомоги залежить самЕ виживання України, - не доходить за призначенням, до передової, і про скандальну реакцію Банкової - суміш невігластва, зарозумілости й перекручень, котра не вбачила в цім відео нічого іншого, як "наїзди на офіс президента". Принагідно Ю. Швець згадує тут про вчинок Єрмака, котрий вчинок, як і дуууже багато іншого, я певна, кваліфікуватиметься майбутнім судом над ним як державна зрада. Детально цю історію виклав Тарас Чорновіл (див. відео "Чому п*тін втік з-під Києва / Тарас ЧОРНОВІЛ в гостях у @Тарас Березовец" https://www.youtube.com/watch?v=eiNeXWy14fo)

КЛАСИЧНИЙ МАНІФЕСТ БАРИГ, КОТРІ ПРОКРАЛИСЯ

...Что происходит с американской военной помощью после того, как она попала на территорию Украины, у ёё западных границ. Помощь эта предназначена для передачи в места назначения: если речь идет о боеприпасах и оружии, то это, грубо говоря, окопы и траншеи, в которых находятся украинские бойцы; если это госпитали, то речь идет о местах, дислокации вблизи поля боя; если речь идет о гуманитарной помощи, то это тоже где-то там, поблизости, по крайней мере, это поблизости или в осажденных городах, где есть жертвы, раненые среди мирного населения. И вот я поднял этот вопрос о том, что происходит дальше, на основании интервью, данного 19 апреля в одной из передач CNN американский полковник в отставке. Он — полковник спецназа, был одним из командиров подразделения сил специального назначения США. Прибыл он в Украину, как я понимаю, в качестве добровольца вместе с группой таких же, как он, опытных американских спецназовцев, и занимается он тренировкой украинских бойцов, обучением их тем системам вооружений — американских, НАТОвских, которые сейчас начали поступать Вооружённым Силам Украины. Т.е. человек проводит очень нужную для Украины в этот тяжёлый час работу. Человек, судя по всему, фанат своего дела, и как профессионал он заметил недостатки, серьезные недостатки. Речь шла о том, что значительная часть помощи не доходит до назначения. Это включает и вооружение с боеприпасами, и госпиталя, которые находятся, складированы где-то там, в пункте А, куда они попали через границу, и никак не доходят до пункта Б. Видимо, полковник пытался решить эту проблему в Украине, он по-прежнему там находится. Меня просят назвать его фамилию, я ёё уже назвал тем людям в Украине, которым нужно это знать, а так просто без разрешения полковника тиражировать его имя в эфире я бы не хотел, он еще находится в Украине. Меня, по правде говоря, беспокоит его безопасность.

Так вот, судя по всему, он пытался решить этот вопрос Украине, столкнулся с нерешаемостью этой проблемы, почему она нерешаема, мы дальше поймем — у меня такое впечатление, что она нерешаема на самом высоком уровне, на достаточно высоком уровне. Полковник дал несколько интервью в течение нескольких дней, сначала это были толерантные интервью, потом по мере того как он понимал нерешаемость этой проблемы — доставления американской помощи из пункта А вблизи украинской границы в пункт Б, где ей надлежит быть, он все больше расстраивался, скажем так, и последнее интервью — это был уже крик души.

Это очень популярная передача в США. Уверяю вас, этот ее уже послушали здесь все, кому положено, в Округе Колумбия. Ее ведущий сам только вернулся из Украины - он там был с командой CNN, которая освещала ход боевых действий, агрессию... Все они душой с Украиной, колоссальную лоббистсткую работу эта команда провела, выполняя свой профессиональный долг, это была фактически лоббистская деятельность в поддержку Украины со стороны американского телезрителя и политических си л. Так вот, ведущий, хоть и профессионал, он был в шоке от того, что он услышал. И даже этот полковник — не единственный источник информации по наболевшим вопросам поставок в Украину. Уже появилась не одна статья в газетах, близких к Демократической партии, где писалось, что, после того как американцы поставляют помощь к границам Украины, она попадает в черную дыру, и что там с нею происходит, им не ведомо.

Так вот, полковник, оббив, судя по всему, целый ряд порогов, делает предложение, как решить вопрос. Он не говорит — давайте прекратим помогать Украине. Он говорит: надо поручить это американским военным. Но, если Байден говорит, что американские военнослужащие не должны этим заниматься, то давайте наймём ЧВК или добровольцев, но это должны быть американцы.

Вот здесь меня реально заело. Мы все говорим, что за последние 57 дней украинские войска показали себя как лучшие в Европе, а может, и во всем мире, т. е. это цвет нации. И в то же время есть какие-то неведомые украинцы, которые не могут доставить помощь вот этим военным из пункта А в пункт Б. … Проблему эту надо задушить в самом зародыше, пока она не стала реально нерешаемой. А для этого американский полковник не нашел другого выхода, как рассказать о ней на весь мир по CNN. Американские газеты сделали то же самое. Ну, и я сделал то же самое.

Так вот, сегодня мой сын привлек мое внимание к видео одного известного украинского журналиста. В этом видео журналист говорит, что он позвонил в Офис презмдента Украины и сказал: «ребята, вы должны с этим делом разобраться, вы же представляете, что будет, если окажется, что это действительно так? Это же будет величайший скандал!» Ну, и мне пишут мои зрители: вам ответили. Т.е. этот журналист побуждал администрацию ответить.

Смотрю, кто ответил: Арестович. Спрашиваю у своих контактов в Киеве, кто это. Оказывается, это советник на общественных началах шефа Оффиса президента Ермака. Советник на общественных началах, т. е. человек, который дает советы бесплатно. В Америке есть такой мэм «бесплатный совет» - это тот совет, который, когда ты его услышал, тут же можно о нем забыть, не стОит ни копейки.

Я бы, наверно, на это не ответил, но там были ссылки… Ну, во-первых, меня привлекла в его должности фамилия Ермак. Мне сказали, что, видимо, Ермак и есть тот человек, который занимается военной помощью, - по-видимому, он является верховным руководителем всего этого. Кроме того, в ответе говорилось, цитирую, «как мы работаем, как мы пашем в Офисе президента». Поэтому я счел это ответом Банковой, и этот ответ меня очень расстроил.

Повторюсь: смыслом того, что сказал полковник вот этот, американский спецназовец, было не затеять скандал, смысл был в том, как решить вопрос. И в своем видео я не призывал к крови, я даже не призывал к расследованию, я не призывал искать, кто виноват. Я предложил решение вопроса: указом назначить ответственное лицо. Все должны знать, кто будет отвечать за осуществление простой операции: за передачу американской военной, гуманитарной и медицинской помощи на территории Украины из пункта А в пункт Б, где она нужна. И это, повторюсь, не просто проблема безопасности - это проблема выживания Украины. Американцы могут поставить на $13,6 миллиарда, потом удвоить сумму, потом утроить ёё… Но, если всё это застрянет на складах у границ Западной Украины и не дойдет по назначению, то никаких шансов у Украины нет. Это тыл воюющих, сражающихся войск, и должен быть человек, который за это отвечает. Вот и всё, что я предложил.

Так вот, мне ответили. Ответ этот, я вам скажу, - это манифест, я бы даже сказал классический манифест проворовавшихся барыг, которые пытаются замутить проблему, замылить, замусолить ёё различными словесами и сделать ёё нерешаемой. Из этого ответа, как я усвоил, следует, что в настоящее время проблема транспортировки из А в Б, по существу, не решаема. Не верите? Чтобы вы поняли, я вам сейчас расскажу, как они это объясняют. Страна должна знать своих «героев».

Ответ Арестовича начинается так, заголовок: «История от Юрия Швеца про проблемы с гуманитарной помощью из США и Британии на Западе Украины. Классическая манипуляция реальными фактами». Объясняю, почему «манипуляция». Автор пишет: «Берется часть правды, потом вводятся черно-белые, герои-барыги, ля-ля-ля, чистая игра на трактовках, старая добрая классика». Точка. всё, развенчали, развенчали «манипуляцию» Швеца.

Дальше идет подзаголовок: «Теперь реальность». Наверно, автор тут пишет о главном — о реальности. Читаем первое предложение: «Ситуация еще хуже, чем в описании Швеца». Вы всё поняли? Этого не надо повторять? Ситуация еще хуже, чем то, что я сказал, чем то, что сказал полковник, говорит бесплатный советник главы ОПУ. Ну, и хорошо бы: сейчас мы разберемся, как мы будем ее решать. Но дальше оказывается, что эта проблема не решаема в принципе! Почему?! Потому, что «существует системная проблема с тем, что касается помощи военного — даже военного! - характера».

Знаете, когда вы слушаете чиновника, который говорит, что это - «системная проблема», вы должны понимать, что эта проблема не решаема в принципе, потому что она создается десятилетиями, и решать ее надо тоже десятилетиями. Какая тут война? Плевать на то, что враг уже у ворот, да какое там «у ворот» - недавно под стенами столицы был, сейчас ведет наступление на Донбассе! Перед представителем Офиса президента «СИСТЕМНАЯ ПРОБЛЕМА» - вдумайтесь в сложность этого вопроса. Повторяю: речь идет о транспортировке военной помощи от А до Б. Американцам нужно 48 часов, чтобы доставить эту помощь через океан после подписи президента, а в Украине для представителя Офиса это «системная проблема», которая требует долгих лет работы.

Дальше: чем вызвана эта «проблема»? Цитирую: «несовершенством нашего законодательства, дублированием функций государственных структур», т. е. плохие депутаты, которые приняли плохие законы. Теперь для решения этой «проблемы» - транспортировки от А до Б — нужно созывать парламент, нужно менять старые законы, создавать новые законы…

Цитирую дальше: проблема вызвана, среди прочего, «коррумпированностью чиновничества среднего уровня». Это классика! Т.е. чиновничество высшего уровня — оно белое и пушистое, оно незапятнанное, оно золотое, но вот эти гады, чиновники среднего звена, они воду мутят. У меня вопрос: как сюда попали, в транспортировку от А до Б, коррумпированные чиновники среднего звена? Когда полковник высказывал свое непонимание, он говорил, что эта помощь стекается в то, что он назвал «неправительственными организациями», т. е. это негосударственные структуры. На самом деле, помощь просит Зеленский у Байдена, у Макрона и пр., и эта помощь предоставляется не какому то чиновнику среднего звена, не какому-то барыге во Львовской обл. или представителю местной администрации, - американцы отдают помощь тому, кому им сказали отдать представители центральной власти, Киева! Т.е., если помощь оказывается у чиновников среднего звена, то вину за это сразу же несут чиновники высшего звена на Банковой, которые допускают этих чиновников к этой помощи.

Тут вопрос: а зачем они это делают? Я даже боюсь на него отвечать. Неужели они в доле? Зачем нужны эти чиновники среднего звена при транспортировке груза от А до Б?

И, наконец, «дублирование функций и полномочий государственных структур»… Ребята! Вы же не первую неделю у власти! Ну, решите вопрос простой… Вон полк «Азов» сколько времени творит чудеса, оказывает сопротивление, у них сложнее задача — они ее решают. Войска, которые отбили врага от стен столицы. - они тоже свои вопросы решают… Вы не можете решить вопрос с «дублированием структур»? Зачем их дублировать?! Создайте одну и решайте!

Такие вот проблемы. Т.е. «системный характер», законы плохие, чиновники коррумпированные… Всё! Проблема загнана в угол и она нерешаема! И дальше, цитирую: «Меньше чем системной переделкой державы в этой области проблемы не решить». Вот это надо выбить большими буквами в граните — и прямо на вход в офис г-на Ермака, который, видимо, собирается заниматься «системной переделкой державы» десятилетиями. Два года уже, или сколько он там сидит, он занимается этим, надо еще пару десятилетий. А путин подождет!!! А помощь американская будет складироваться. Причем, что интересно об этой помощи: когда речь идет о крупной, тяжелой технике, то она идет, она доставляется шикарно. Почему? Потому что ее нельзя украсть и продать, образно говоря, на базаре или из-под прилавка? А вот оружие меньшего калибра или там гуманитарку, оборудование для госпиталей — их упереть проще. Вот она, проблема, вот где она начинается и чем она обусловлена.

Офис президента мне на это отвечает: «Назначить специального человека — это советы для кухонь». Для кухонь, вы слышали?! Нет, господа! Это совет для представителей шоу бизнеса, которые, судя по тому, что происходит, разбираются в управлении государством на уровне кухни. Поэтому, извините, приходится вам всё это объяснять.

… Дальше. С доставкой помощи гуманитарного характера тоже есть проблема, их даже две: «попытки региональных элит на Западе Украины создать запасы и желание части этих элит поторговать этими запасами.» Но, ребята, полковник американского спецназа, а я вслед за ним, мы говорили о помощи, которая идет по линии государства. Это не помощь мера какого-нибудь города из штата Огайо — это помощь центрального правительства США центральному правительству Украины. И если часть этой помощи попадает каким-то безликим, неизвестным региональным элитам, то это проблема Офиса президента, конкретно того чиновника в этом офисе, который за это отвечает, который контактирует с американцами, потому что, повторяю, американцы отдают тому, кому скажет Офис президента.

И они не решают проблему — они сейчас объясняют, почему они ёё не решили и решать не собираются. В уголовном праве ссср была статья «Ненадлежащее исполнение обязанностей, приведшее к тяжким последствиям». И вот этот чиновник в Киеве, который до сих пор этим делом заведовал, который допустил вот это всё, о чем мне пишет Арестович, - такую статью следует применить к нему! Такая статья обязана быть в Украине, как есть она в любом государстве, где есть чиновный люд.

Ну, и оказывается, то, что есть такие элиты нехорошие и что они очень любят поторговать этими, в кавычках, «запасами», - обе эти проблемы не секрет ни для кого, от волонтеров до спецслужб. Так в чем же дело, господа? Война идет!

Вспомните, как было во 2-ю Мировую войну: когда жареный петух клюнул усатого в кремле, тот своих бывших врагов, которых он таковыми считал, кто жив остался, из застенков НКВД выпустил, Рокоссовского, допустим, а те, которые в художественной самодеятельности, в шоу бизнесе у него выступали - ну, там с усами который, с красивыми, Буденный, хорошо вприсядку танцевал перед Сталиным, на гармошке играл, Хрущев, правда, Хрушев в меньшей степени, Ворошилов — их отодвинули, потому что время было такое, когда профессионалы должны этим делом заниматься, а не предствители шоу бизнеса.

Ну, вот так вот, ни для кого не секрет, что реально весь этот бардак приобрел массовые размеры! До такой степени, что полковник спецназа США кричит, пытается докричаться до президента США через CNN.

Если сейчас отправить в CNN этот ответ Арестовича, то все увидят, что, оказывается, Украина состоит из двух народов - народа-героя и каких-то идиотов, которые не могут решать элементарные задачи. Спрашивается, они действительно идиоты или они косят под идиотов, чтобы скрыть за этим ЧТО? Нам написали: поторговать этими запасами. Неужели? О, Господи…

Что касается вопроса, который автор задает себе сам - «почему же вы не покараете этих региональных барыг, вы же власть», и сам себе отвечает, что «для этого надо доказать, что совершено преступление»... Ребята, не об этом речь! Расследовать и наказывать потом будете! Сейчас страну нужно спасти! Спасти тех бойцов, раненных гражданских лиц, которые истекают кровью до смерти и умирают, потому что медицинская помощь находится на складах в пункте А - там она лежит.

Выхода два, по мнению автора. Первый: «назначаем ВЧК и проводим массовые расстрелы в защиту Родины» с большой буквы, и второй - «системно преобразовываем державу». Ну, кто же призывает к ВЧК, к массовым расстрелам, это же идиотизм. Остановимся на «системном преобразовании державы», на что нужны десятилетия, программа лет на 50, и вот эти ребята должны всё это время находиться на Банковой и руководить. «Многим, - пишет Арестович, - хочется первого — макнуть пальцы в кровь проклятых барыг. Для меня это опасная дорога в сталинизм».

Ну, да [сміється]. Знаете, когда я работал во внешней разведке и мы писали аналитические материалы высшему руководству страны, Брежнев был уже старый, и всё руководство страны было такое же, там было правило: чем выше идет информационное сообщение от тебя, тем надо писать проще, а когда сообщение идет на самый верх, надо писать так, чтобы оно было понятно даже идиоту. Так вот, попробую объяснить так, чтобы было понятно даже идиоту. Для этого я сделаю вот что: я сокращу проблему, сокращу ее с «системной», т. е. не решаемой в принципе, до логистической: транспортировка товаров от пункта А до пункта Б. Для этого, повторяю, транспортировкой должен заниматься человек, мозги которого не забиты всякой дрянью, набором слов, смысла которых он даже не понимает, - профессионал, как те спецназовцы, которые доставляют тяжелое вооружение из пункта А в пункт Б. В Украине есть умнейшие, образованнейшие профессионалы, но они сейчас на вторых ролях, всем заправляет шоу бизнес. Так привлеките их! Это же жизненно важно для страны!

Есть и другой вариант: поскольку, как мы установили, транспортировка тяжелых вооружений успешно осуществляется и делает это спецназ, т. е. военные, так давайте им и отдадим транспортировку всего: и госпиталей, и медицинского оборудования, что крайне необходимо — боевые действия без госпиталей не ведутся! И истекающим кровью мирным жителям, эта помощь нужна сейчас!

...Самое главное: нужно убрать этот вопрос из ведения тех людей или того человека, который сейчас им занимается в Офисе президента, потому что, как следует из ответа, он это решать не собирается, ибо для него эта проблема, извините, «системная», т. е. нерешаемая.

В ответе Арестовича есть еще несколько ремарок. Поскольку я ссылался на американского полковника и почти не выходил за рамки того, что он сказал, в этом Арестович усмотрел, цитирую, «наезды на офис президента, да еще в такой примитивной форме» [sic! ]. Мол, Офис президента “так пашет в этой войне, но он не может котролировать в государстве всё». Да не надо «всё»! Ему, по большому счету, вообще ничего не надо в государстве контролировать! Пишите речи президенту — и хватит!

Самое последнее, что нужно делать офису президента, - это приезжать, допустим, в офис главнокомандующего Вооруженными Силами Украины и давать указания, где атаковать и где не атаковать, и врага, который где-то там застрял в болотах в количестве сотен единиц бронетехники, отпустить, допустим, потому что договоренность такая была. Договоренность с кем?! Понимаете, какие речи ведутся…

Так вот, не надо Офису президента Украины «контролировать всё». Более того, я настойчиво призываю: кроме того, что им не надо заниматься военными делами, им не надо заниматься и тылом, потому что и на это они не способны! Не лезьте в то, чего вы не понимаете! Еще раз: не надо «контролировать всё»! «Всё» отдайте профессионалам!

Апдейт:

У скандал із керованим Єрмаком (не)транспортуванням американської військової військової допомоги втрутився -хто б ви думали? - Лещенко

https://www.youtube.com/watch?v=UClQ8phJnlc&t=25s

_____________________

* "Зеленський анонсував візит держсекретаря США та очільника Пентаґону до Києва"... https://www.facebook.com/lesya.porutska.sakovych/posts/1860433527488308

** Цимбалюк и Пионтковский – Блинкен и Остин посетили Киев / Путин ещё верит, что россия непобедима

https://www.youtube.com/watch?v=FhKShOOCF5A

*** Транскрипт уривку відео Юрія Швеця:

Стратегия Холодной Войны 2.0/ Как победить коррупцию с помощью США/ № 205

https://www.youtube.com/watch?v=gIK-47Y0g7Y

**** Юрій Швець. О помощи США Украине/ № 202

https://www.youtube.com/watch?v=KPnF9kmXPHM