Показ дописів із міткою Галина Пагутяк. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Галина Пагутяк. Показати всі дописи

середа, 13 березня 2019 р.

Кляп для «совків»

Сучасний англійський детектив. Молодий коп питає старого корумпованого: «А як же добро і зло?» Той відповідає: «Ти – відсталий.То анахронізм 60-х». І застрелюється у нього на очах.
Мені часом хочеться, щоб отак застрелилися всі, хто вважає анахронізмом і совком фундаментальні моральні категорії,забувши слова із іншого фільму, часів перебудови – «Дорога, яка не веде до храму, нікуди не веде.» І тут, звісно, не про язичницькі капища Московського патріархату, які привели війну нам в Україну. А про моральні принципи.
У ХХ столітті дуже багато митців і філософів, яких оцінили лише після смерті. Дуже багато самогубств серед них. Моцарту чи Бетховену не спадало на думку накласти на себе руки, і їх належно оцінили за життя. Якби вони були нашими сучасниками, то ми б про них нічого не знали. Тому що в наші часи, такі вільні, такі демократичні і такі ліберальні, існують способи нейтралізації незалежної творчої чи іншої еліти: підкуп або замовчування, іноді – вбивство. Такий собі символічний кляп у вигляді табу на певні теми: національне відродження, інтелектуальний опір, честь, гідність,добро і зло, справедливість, сумління. В Україні це культивується з початку 90-х, штампи совка ліплять на все, що тільки виходить за межі егоїзму і відвертого блазнювання. Тут, звісно, не йдеться про лицемірний і показний патріотизм влади – від політики наші інтелектуали тримаються подалі, хоча й не проти залізти в кишені олігархів. Виросло ціле покоління, яке вважає себе левами, а насправді є миршавими безпритульними кошенятами. Влада приручених ЗМІ підносить посередність та маргіналів, бо лише ті охоче відкривають перед ними своє приватне життя, таке ж нікчемне, як у зомбованих тєліком мас.
Як тут думати про появу нової еліти, яка змінить ганебний світовий устрій, чи хоча б очистить Україну? Еліта, яка не бреше, не краде і не боїться. Попит на неї величезний, як на Месію. Потреба у пафосі і харизмі в часи війни за незалежність доконечна. Але що з того? Кляп, виготовлений у Кремлі, готові з вдячністю прийняти не лише зрадники і колаборанти. КДБ не вербувало світлих людей з моральними принципами, а егоїстичних і марнославних, чи просто кишенькових злодюжок. ФСБ робить це зараз у всьому світі, як і тоді. Простір Інтелектуальної свободи не розшириш, поїхавши до Відня чи Амстердаму, вона в тобі, як була у Шевченка, якого 10 років не друкували й не виставляли. Як була у Василя Стуса і Алли Горської, Валерія Марченка і Олекси Гірника. Якою залишається у Валерія Шевчука і Ліни Костенко... Їм не потрібні ні посмертні, ні прижиттєві дифірамби. Просто вийміть їм кляп з рота. Або хоча побачте, кому затикають рота.