Показ дописів із міткою "Ваґнерґейт". Показати всі дописи
Показ дописів із міткою "Ваґнерґейт". Показати всі дописи

четвер, 25 листопада 2021 р.

Демченко і Єрмак: що відомо про дуже високопоставлених кротів в українській владі

 



Юрій Швець,
колишній аналітик резидентури КҐБ у Вашинґтоні:

ДЕМЧЕНКО ТА ЄРМАК - КРОТИ РОСІЇ В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про те, що мусила виявити, але не виявила наша контррозвідка.
Транскрипт відеозапису

"Руслан Демченко закінчив Червонопрапорний інститут КҐБ СССР наприкінці 80-х років. Планувалося, що після закінчення він працюватиме у США на службу зовнішньої розвідки СССР під прикриттям Представництва України в ООН. Першим його закордонним відрядженням був Вашинґтон, де він працював у посольстві вже незалежної України. Про те, що він є вуха і очі Москви у керівництві України, знали навіть закордонні представники. Я ще раз переглянув його біографію, як її викладено в Інтернеті, - там немає жодної згадки про Червонопрапорний інститут КҐБ СССР. Там це залеґендовано, зашифровано - «працює у МЗС України». Його люстрували, і, за законами України, він не може тепер обіймати державної посади, але документ про його люстрацію засекречено вже за нинішньої адміністрації, що є політичний злочин. Це не могло бути випадково — зверху хтось дав вказівку засекретити документи, щоб дозволити російському кротові й далі працювати в органах влади України. А зараз він не що інше як радник президента України і координує діяльність усіх українських спецслужб. Усіх! Такі провали в історії світових спецслужб бувають украй рідко.


...Є таке поняття, як контррозвідувальне забезпечення органу влади і взагалі державного життя в країні, згідно з яким провадиться перевірка людини, щоб визначити, з контррозвідувального погляду, чи є ознаки того, що вона може мати якісь дуже серйозні недоліки у своїм характері, своїй особистості, як-от, скажімо, залежність, чи її скомпрометовано якось, десь розвідкою ворожої держави, чи є вона аґентом ворожої держави. Так чинять у США. …Так от, коли ім'я Єрмака вперше з'явилося у ЗМІ, я зробив його так званий background check, який здивував мене. По-перше, я не міг зрозуміти, звідки з'явилася ця «політично й дипломатично обдарована» особа, без якої президент Зеленський не може керувати державою, звідки взявся цей "самородок", цей "талейран" в Україні?
...Це дослідження я провів, узявши за основу факти з Інтернету та поговоривши зі своїми зв'язками тут, у США, та на території колишнього СССР. З погляду контррозвідувальної перевірки кандидатури Андрія Єрмака на посаду відповідального співробітника ОПУ, якби така перевірка проводилася, його й близько не можна було туди підпускати. Відтак, його діяльність у ролі голови ОПУ з переконливістю, що мене лякала, підтверджувала мої підозри."



Юрій Швець, майор закордонної розвідки КҐБ у 1980—1990. Народився у 1952 р. у Харкові. Громадянин США

Нижче подаю транскрипт більшої частини відеозапису* на каналі Юрія Швеця, подаю його в ориґіналі, щоб уникнути потенційних різночитань.

Транскрипт від початку до 47:16 хв.:
С удивлением обнаружил в американской газете Military Times интервью начальника Главного управления разведки Кирилла Буданова, который вместе с новоиспеченным министром обороны Украины Резниковым находился в США. И вот, в этом интервью «все смешалось в доме Облонских». Еще недавно они уверяли, что никакой опасности вокруг Украины нет, Россия ничего не планирует - и тут все изменилось на 180: т. е. кошмар, согласно интервью начальника ГУР. Нападение, по его словам, ожидается в конце января, с наступлением хороших холодов, начнется оно с массированных ударов с воздуха, ударов артиллерии, высадки десанта в 3,5 тыс. человек, атака с севера, с востока, с юга на Одессу-Мариуполь, т. е. ожидается, согласно молодому генералу, такое, чего не было даже в 2014 году.

Я вас хочу сразу успокоить, если это возможно после такого интервью: я думаю, что такого нападения не будет. Но я делаю свои оценки на основании наиболее вероятного варианта развития событий. Есть худшие, лучшие и наиболее вероятные. Я могу себе это позволить, потому что я не в Украине, я не военачальник, не политический лидер — я могу себе позволить пофилософствовать о наиболее вероятном развитии событий. Что касается руководителей, в том числе военных, страны, которая находится в состоянии войны с противником, который намного превосходит, во многих отношениях, Украину, то здесь надо планировать по худшему варианту. Поэтому, в этом отношении — нормально, я бы даже сказал — молодец! В таких случаях лучше переоценить ситуацию, чем ее недооценить. Готовьтесь, ребята. Вы наконец-то осознали, после общения с представителями американской «военщины», как ее называли в СССР, и теперь знаете, что нужно делать, в добрый путь! Но генерал Буданов не остановился на этом, он сказал, что фактически Кремль ведет войну против Украины на двух фронтах — внешнем и внутреннем, что правильно. К внутреннему он отнес недавнее прекращение поставок угля в Украину, … а также сказал — внимание! - что одной из форм подготовки этой атаки, подготовки к вторжению является развернувшаяся в Украине кампания по «вагнеровцам», т. е. вот эти все разоблачения, которые мы видим, слышим и читаем в последнее время, о том, что произошел т. н. слив, а на самом деле госизмена — передача совершенно секретной информации о планируемой операции противнику, - что это все является операцией Кремля и российских спецслужб, и осуществляет эти все операции в Украине агентура российских спецслужб. Целью является дестабилизация ситуации в Украине для того, чтобы облегчить агрессору вторжение в Украину в январе следующего года.

Когда я прочитал это заявление, я все сразу и понял. Я знаю, что такое активные мероприятия российских спецслужб, - иногда они только рот открывают или произносят первую фразу, а я уже знаю, о чем идет речь. Действительно, ситуация очень сложная в Украине, и внутриполитическое положение, и по периметру страны происходят очень серьезные события. Но я должен сказать, что в значительной степени в развитии той внутриполитической обстановки, в которой оказалась Украина, виноват сам ОПУ, и последней «жирной кляксой» в деятельности этого Офиса является дело «вагнеровцев». ...Я вам расскажу то, на что не было обращено внимание в последнее время, в том числе в связи с провалом или развалом операции по захвату «вагнеровцев».

Я абсолютно уверен, что операция была, я был в этом уверен в самом начале, еще тогда, когда представители ОП вообще отрицали ее существование. Я уверен, что украинские спецслужбы проводили эту операцию в тесном контакте со спецслужбами США. Провал этой операции произошел, с моей точки зрения — это не предательство, это госизмена, внутри украинской влады, на высочайших должностях, в том числе и в ОП, работает тот, кто называется «крот», и работает очень давно. Я называл обе эти фамилии, которых я считаю кротами, назову еще раз.

Первый — это Руслан Демченко. Тот Руслан Демченко, который закончил Краснознаменный институт КГБ СССР в конце 80-х годов. Он планировался по окончании для работы в США на службу внешней разведки СССР под прикрытием Представительства Украины в ООН. Однако, произошел распад СССР, и до 2004 года украинская СВР была филиалом или составной частью российской СВР. Операции у них происходили в тесном контакте, а скорей всего даже не в тесном контакте, а под руководством Москвы. Первой его загранкомандировкой был Вашингтон, где он работал в посольстве уже независимой Украины. Все знали, что такое агент, доверительная связь, а о том, что он является ушами и глазами Москвы в руководстве Украины, знали даже зарубежные представители, например, президент Белоруссии. Лукашенко в контактах с украинскими представителями говорил: «Если бы будем обсуждать чисто украинско-белорусские отношения, мы будем говорить вдвоем, но если зайдет речь о России, то надо приглашать Демченко». Я еще раз посмотрел его биографию, насколько она изложена в Интернете, - там нет никакого упоминания о Краснознаменном институте КГБ СССР. Там это залегендировано, зашифровано - «работает в МИД Украины». Он был люстрирован, он не может занимать теперь по законам Украины государственную должность, но документ о его люстрации засекретили уже при нынешней администрации, что является политическим преступлением. Это не могло быть случайно — сверху кто-то дал указание засекретить документы с тем, чтобы позволить российскому «кроту» продолжать работать в органах власти Украины. А сейчас он - ни больше ни меньше - советник президента Украины и координирует деятельность всех украинских спецслужб. Всех! Такие провалы в истории мировых спецслужб бывают крайне и крайне редко. Фактически это означает, что вся, почти вся — на главных направлениях — деятельность украинских спецслужб после 2014 года продолжает находиться под контролем Москвы. А до 2014 года, пока Янукович был президентом, она тоже полностью находилась под контролем Москвы, вплоть до того, что была комнатка в известном здании на Владимирской, куда не разрешали заходить даже офицерам СБУ. Там работали офицеры ФСБ РФ, там был компьютерный центр, там они подключались к компьютерной базе СБУ, которая содержала информацию об агентах, о кадровом составе не только СБУ, но и ГУР, СВР Украины, и все это ушло в Москву, и все это было использовано, в том числе для арестов кадровых сотрудников украинских спецслужб российской контрразведкой.

Второй человек. Второй крот — Андрей Ермак, который фактически выполняет функции чуть ли не президента Украины. Когда его имя только появилось, я сделал то, что должны делать органы контрразведки, когда приходит новая администрация, когда приходят новые сотрудники на те должности, где требуется доступ к секретной информации. Делается т. н. due diligence – проверка бекграунда на предмет определения, может этот человек иметь доступ к государственным секретам или нет. Причем, некоторые так ставят вопрос: где ваши доказательства, покажите их! Объясняю: мы сейчас не в суде, посадить за шпионаж или госизмену — это одно дело. В США, Великобритании за шпионаж можно посадить только при наличии неопровержимых прямых улик. ...Но есть еще такое понятие, как контрразведывательное обеспечение органа власти и вообще государственной жизни в стране, согласно которому проводится проверка человека на предмет определения с контрразведывательной точки зрения, есть ли признаки того, что он может иметь какие-либо очень серьезные недостатки в своем характере, в личности, как зависимость, допустим, или он скомпрометирован как-то был где-то разведкой враждебного государства, или же он является агентом враждебного государства. Т. е. здесь определяются контрразведывательные признаки. Так делается в США. …Так вот, когда впервые имя Ермака появилось в СМИ, я сделал его т. н. background check, который привел меня в изумление. Во-первых, я не мог понять, откуда появилось это «политическое и дипломатическое дарование», без которого президент Зеленский не может управлять государством, откуда взялся этот "самородок", этот "талейран" в Украине? И эта загадка меня беспокоит по сей день. Читаю: он закончил факультет международных отношений КГУ им. Шевченко. Хороший факультет! Но весь вопрос, как он учился и как его закончил, потому что многие знают этот факультет как место, куда можно было поступить за деньги. Чего скрывать, были такие случаи, знают многие лиц, которые так туда поступили. Записи в ходе импичмента Трампа, в ходе расследования, опубликованы переговоры Ермака с американцами, где его английский — ну, так, средняя троечка в какой-нибудь захолустной школе где-нибудь в селе в Украине. Ну, ладно, это образование, допустим, он сам где-то занимался, но — опыт? Опыт? Три срока, три каденции Верховной Рады он был советником на общественных вроде бы началах у депутата ВР от партии регионов (!) Эльбруса Тадеева. Напомню: это осетинский спортсмен, борец, который был приглашен в Украину за свои спортивные достижения. И он боролся. Его тренером был господин по фамилии Савлохов. И ветераны УБОП Украины, которые работали в 90-е годы, хорошо знают эту фамилию как главаря одной из крупнейших в то время преступных группировок, и там депутат и борец Тадеев фигурировал в качестве активного члена этой группировки. И вот Андрей Ермак в течение трех сроков пребывания борца Тадеева в ВРУ был его советником. Но даже если оставить в стороне историю о его якобы принадлежности к организованной преступности, наверное, никто в Украине не слышал о политической деятельности Эльбруса Тадеева. Потому что ее не было. Так что же советовал Андрей Ермак, в чем он помогал депутату Тадееву и где он шлифовал свое «политическое и дипломатическое мастерство»? Видимо, не было этого, т. е. три срока впустую. После этого он занимался шоу-бизнесом, и вдруг — бах! - и он появляется. Появляется он в очень интересное место. В 2014 году, когда начались уже переговоры между Украиной и Россией, что делать с этим конфликтом, Путин лично настоял, чтобы Украину представлял Медведчук. Виктор Медведчук — это агент КГБ со студенческих времен под псевдонимом «Соколовский», который потом стал агентом ФСБ, который ценился в Москве, считался одним из лучших, наиболее эффективных, и для того чтобы его приподнять, расширить его разведывательные возможности, пошли на незаурядную операцию — его продвинули на позиции кума Путина. Т. е. это тот человек, который много лет работал на спецслужбы России, на Кремль и пользовался полным доверием. Но с приходом к власти Зеленского для Медведчука придумали новое задание - его решили пустить чисто в политику: каналы, активное влияние на электорат, политическая партия. Т. е. речь уже шла о борьбе за власть, об имплантиции раковой опухоли, вернее, о создании раковой опухоли в лице ОРДЛО, а затем ее имплантации в тело Украины, ну, и там должна была взойти политическая звезда Медведчука. Нужен был человек на его место, и со стороны Кремля на его место был утвержден Андрей Ермак. И он был принят администрацией Зеленского, так же как ранее был принят Медведчук администрацией президента Порошенко.

Его в Москве знали не только потому, что он был «советником» депутата-борца. Связи г-на Ермака с Россией были гораздо дольше и гораздо глубже. Отец Андрея Ермака работал в советском посольстве в Афганистане и, насколько я понимаю, он уже работал при Саддаме Хуссейне в Ираке. Судя по той информации, которая попала мне в руки, по моим оценкам, он скорее всего работал на ГРУ. У него был друг, с которым он вместе работал и в Афганистане, и в Ираке. Зовут его Рахамим Эмануилов, с которым у г-на Ермака сложились довольно тесные отношения. И вот этот г-н Эмануилов дает нам представление о том, куда вхож Андрей Ермак в России, в Москве. Это такой круг людей, куда посторонних не пускают по определению. Тебя туда должны ввести, вести; если ты уже в этом круге, ты уже там свой человек, ты пользуешься их доверием. Это как бы печать одобрения, людей с улицы там нет и быть не может.

Так вот, г-н Эмануилов через свои бизнес-связи имеет выход на сенатора с Дальнего Востока Пономарева. Затем, опять же через Пономарева и партнера Пономарева по бизнесу у него был выход на бывшего помощника Путина, одного из основных внешнеполитических помощников Путина — Приходько. Г-н Эмануилов также являлся частью закрытого клуба так называемых горских евреев из Азербайджана, которые при администрации Путина стали очень богатыми и влиятельными людьми в Кремле. Туда входят миллиардеры Нисанов, Илиев. Эксперты, которые хорошо знают рынок недвижимости в Москве, оценивают их авуары недвижимости в Москве в полмиллиарда долларов. В некоторых проектах, как мне говорили специалисты в Москве, они выступали как фронт, или поставные лица, не кого-либо, а самого Путина. Они были не чужды Путину, потому что в этой же компании был человек, который не просто учился в одной группе с Путиным в ленинградском университете на юридическом факультете, - он был старостой этой группы. Зовут его Ильхам Рагимов, он заслуженный юрист в Азербайджане. Когда Путин стал президентом, а на втором сроке укрепил свои позиции, стал проводить всевозможные хитрые тайные операции, Рагимов переместился в Москву и стал играть роль во всяких деликатных операциях Путина. Его партнером был юрист Егоров, тоже выходец с юрфака ЛГУ, у которого есть юридическая фирма - ...(нерозбірливо), Егоров и кто-то третий, которые представляли РФ в самых деликатных делах, связанных с разведкой, шпионажем. Ну, допустим, они работали по Сновдену - делали всякие интересные варианты того, что делать со Сновденом после того, как он оказался в Москве, и другие крайне щекотливые вопросы. Туда же входил Тельман Исмаилов — это бывший владелец Измайловского рынка, сейчас он находится в Черногории, ему там недавно дали убежище, он бежал, разыскивается за заказ двух убийств. Он осуществлял эту операцию с Измайловским рынком с российскими спецслужбами, потому что Измайловский рынок был без них невозможен, потом они перессорились, Измайловский рынок рухнул, и он отправился в бега. Туда же входит Арах Агаларов известный, строитель и владелец Крокус-холла в Москве - ! - главный бизнес-партнер Дональда Трампа, агента Кремля в Белом Доме в течение четырех лет.
Сами понимаете — такой вот круг знакомств в Москве! Мало того, г-н Эмануилов основал «Фонд возрождения цивилизации». Он ассоциируется с фондом Якунина «Диалог цивилизаций», это «фонды» одного порядка, но фонд Якунина - это СВР и ФСБ, они «окучивают» Западную Европу, США, идея состоит в распространении идей «русского мира» путем российских спецслужб, включая подкуп высоких должностных лиц. Фонд г-на Эмануилова в основном оперировал на Ближнем Востоке, здесь преобладают интересы ГРУ. Одним из идеологов «Фонда возрождения» является московский профессор Силантьев — это второй Дугин, а Дугин — это один из идеологов «русского мира», «русской весны» и т. д. Кроме того, он еще и причастен к «Всемирному конгрессу русского народа» - это махровая мракобесная организация, один из ее сопредседателей — патриарх Кирилл с его идеей распространения «русского мира» чуть ли не в масштабах всей земли. Еще одним сопредседателем является миллиардер Малафеев, тот самый Малафеев, который сыграл существенную роль в качестве канала финансирования, прикрытия, подставного лица в проведении операции по аннексии Крыма и вторжения на Донбасс.

Это исследование я провел, взяв за основу факты из Интернета и поговорив со своими связями здесь, в США, и на территории бывшего СССР. С точки зрения контрразведывательной проверки — если бы она проводилась — кандидатуры Андрея Ермака на должность ответственного сотрудника ОПУ, его и близко нельзя было туда подпускать. Еще раз: в тот «клуб» лиц, которых я перечислил, чужаков не пускают, туда пускают только своих, т. е. он был свой там. Ну, а затем его деятельность в качестве главы ОП с пугающей убедительностью подтверждала мои подозрения.

Он сразу начал с того, что и Медведчук — с переговоров по обмену пленными. Хорошие переговоры, и замысел был хороший для российских спецслужб. Есть такая операция во всех спецслужбах мира: они вербуют агента, а потом создают ему возможность для успеха, чтобы он сделал свою карьеру там, где он живет и работает, с тем, чтобы его эффективность в качестве информатора или агента влияния поднялась. Вот так Медведчука сделали кумом и расширили его возможности. Так же происходило с г-ном Ермаком: ему дали, что было в силах российских спецслужб, провести «успешные переговоры» по освобождению какого-то числа украинских пленных, что само по себе, безусловно, хорошо. Он показал свою эффективность, он начал заниматься более широко внешней политикой.

Второй его «успех» - это внешняя политика на американском направлении. Напомню, что буквально накануне недавней встречи в верхах в Вашингтоне между Зеленским и президентом Байденом, Зеленский дал видеоинтервью американскому изданию Axios, где жаловался, что “нас не любит администрация Байдена, все плохо”, на что ему корреспондент сказал: “Вы же понимаете, что вся ваша проблема — и Украины вместе с вами — в том, что в свое время президент Трамп по телефону заказал вам уголовное дело на Байдена, а вы этот заказ приняли». Так вот, Ермак — это была ловушка, в которую попал Зеленский, попала вся Украина, и слава Богу, что Байден нашел в себе силы забыть об этом. Напоминаю: Трамп, притом что он имел карманного генерального прокурора в Америке, так и не смог возбудить уголовное дело против отца и сына Байденов в США, потому что для этого не было оснований по американским законам. Слаба Богу, все это забылось Байденом, по результатам его встречи с Зеленским в Вашингтоне. Но проблема, в которой была Украина, была создана руками и при активном участии Ермака.

Все это дело началось 10 июля 2019 года, когда произошла очень такая камерная встреча в Белом Доме, куда пришел Ермак, и там должны были быть представители украинского посольства — они шли туда, будучи абсолютно убежденными, что они примут в этом участие. И когда они подошли в двери, их завернули, им сказали: «Ребята, извините, вы сюда не приглашены, это, так сказать, встреча не для вас». И вот, в тиши кабинета Белого Дома с Ермаком была проведена беседа, где было сказано: «Нам нужно, чтобы президент Зеленский заставил открыть уголовное дело против Байдена, а потом громко, на весь мир об этом объявить». И Ермак начал бурную деятельность. Он вступил в контакт в Джулиани, т. е. он с украинской стороны был главным мотором в организации этого дела. В нем были только две заинтересованные стороны: Трамп, который собирался с помощью этого дела пойти на второй срок, и Путин, агентом которого являлся и продолжает являться Трамп. Вот на кого работал Ермак, вот на кого он поставил. Дело это было открыто, и даже было объявлено, что оно открыто, с украинской стороны. Слава богу, Зеленский остановился в полушаге от того, чтобы громко объявить об этом на весь мир, а это уже было намечено.

Вот таким образом Ермак создал эту проблему для Зеленского и для всей Украины. Но вот тут бы Зеленскому и задуматься. Но он этого не делает. Он делает другую ошибку, которая до сих пор не поддается моему осмыслению. Т. е. она поддается, но мне просто страшно об этом думать.

Речь идет о январе 2020 года. Тайная поездка Зеленского в Оман. В организации этой поездки участвуют: матерый агент российских спецслужб Медведчук и Андрей Ермак. Т. е. Ермак — как бы наследник Медведчука в украинской администрации, после того как Медведчук был перемещен на другой участок работы Кремлем. И вот они привозят Зеленского. Вообще, вся эта тайная организация встречи — она в нормальной голове не укладывается, потому что Украина — воюющее государство согласно резолюции ВР. Все исторические аналогии хромают, но тем не менее. Украина, жертва агрессии, представьте: 1942-43 год, в Омане происходит встреча, Берия вывозит в Оман Сталина для встречи с Гиммлером. Можете себе представить такую встречу? Я — нет, даже в самом кошмарном сне. Но Медведчук и Ермак привезли Зеленского в Оман для встречи с Патрушевым, которого американцы называют самым опасным человеком в РФ. О чем Зеленскому тайно, в тайне от украинского народа, которому он присягал на Библии, говорить с Патрушевым, с одним из самых опасных людей страны-агрессора? Что это такое, о чем не может знать не только народ Украины, но даже другие сотрудники ОП? Это была глупейшая ошибка Зеленского, которая была недостойна не только государственного деятеля — она недостойна взрослого человека. Например, в США резидент не имел права один выходить на улицу, он обязан был это делать в сопровождении водителя, который одновременно был и телохранителем. Не потому, что ему не доверяли, а, как рассказывал генерал Якушкин, резидент в свое время, «вы понимаете, если я один, меня могут похитить, мне могут дать таблетку, под воздействием которой в состоянии беспамятства я все расскажу, — и все, государственная тайна уплыла, моя карьера закончена». Т. е. ради его же безопасности приставлен этот охранник.

И вот Зеленский по собственной воле — я думаю, его туда не насильно вывозили в мешке, завернутого в ковер, из Киева в Оман, - едет в пасть, прямо туда. Там могло случиться все, что угодно. Например, такая вещь, как СП117 — это две капли алкалоида, которые капаются в любой напиток, который выпивается, и через 10 минут человек ведет себя и выглядит, как человек в состоянии патологического опьянения, и в это время он может болтать все, что угодно, главное — это правильно задавать ему вопросы. Можно делать с ним все, что угодно, можно компрометирующее видео снимать, можно выбить из него любые разговоры, создать ему компрометирующую ситуацию и все это зафиксировать… Но он туда поехал.

Проходит некоторое время. И в интернете выступает некий профессор Соловей — безработный профессор рекламы. Я неоднократно рассказывал о нем, у меня даже видео есть на моем канале «Профессор Соловей». Это — однозначно агент и канал реализации активных мероприятий ФСБ; попросту говоря, это — сливной бачок ФСБ, группы Патрушева. Так вот, выступая в одном из своих интервью, он сказал, что встреча в Омане была организована для того, чтобы Патрушев сделал вербовочное предложение, вербовочный подход к Ермаку и к Зеленскому. Разговор был такой, что Ермака завербовали, а в отношении Зеленского — как-то так, в общем, замяли вопрос о Зеленском.

Меня спросят, как же так, если все это организовали спецслужбы российские… Отвечаю: дело в том, что, как я уже сказал, связи отца Ермака шли по линии ГРУ. В высших органах власти есть два клана: Путин и Шойгу, которому подчиняется ГРУ. Это правящий клан, Путин у власти. А есть другой клан — Патрушева, которому починяется ФСБ и ряд других спецслужб, но самая опасная — это, конечно, сильная ФСБ; они хотят убрать Путина, а чтобы его убрать, нужно его изолировать, лишить источников информации и проводить свою внешнюю политику через секретаря Совета безопасности Патрушева и ФСБ. Т. е. ФСБ и ГРУ — враги, и уничтожение агентов, отсечение от Путина источников информации под контролем ГРУ — заветная цель ФСБ. Таким образом, они, с одной стороны, засветили Ермака как российского источника — он не нужен был Патрушеву как источник ГРУ, он даже вреден был для них, а с другой стороны - подвесили Зеленского. Т. е. они сказали «А», и теперь, если Зеленский поведет себя как-нибудь не так, кто знает, может, они извлекут из своих закромов агентурную информацию, видеопленку и скажут «Б». Вот в такой ситуации мы с вами сейчас и живем.

Андрій Єрмак створив для України та Зеленського одну проблему – замовну кримінальну справу проти Байдена, другу проблему – поїздка Зеленського до Оману на вербувальну бесіду... Ви уявляєте собі? Зеленського привезли до Оману для вербувального підходу! І аґент Єрмак, який працює на російське ГРУ, дивна прихильність Зеленського до Єрмака не зникає й після цього, хоча дорослий мав би уже зрозуміти - тебе жорстко підставляють. Особливо це стосується поїздки до Оману. Але довіра Зеленського до Єрмака, навпаки, зростає. Він виконує функції вищі, ніж у прем'єра, і замість президента працює. Наприклад, під час візиту глави МЗС Кулеби до США для підписання Хартії про стратегічне партнерство Єрмак очолював делеґацію [!!!]. Що йому там робити, на яких підставах взагалі? Відповідно до повноважень та своєї посади він має сидіти у Києві й керувати апаратом Офісу Президента. Чого він туди поперся? Хто його послав? Він був спрямований туди як вуха та очі Москви для того, щоби потім повідомити, на якому рівні перебувають стосунки між Україною та США, особливо у військовій сфері.
И это, повторяю, после Омана! И после того как он подставил Украину с уголовным делом против Байдена. Причем, я очень подозреваю, что сейчас вернувшиеся из Вашингтона новоиспеченный министр обороны и молодой начальник ГУР в ток-шоу или СМИ Украины прокинут мысль, что, мол, «американцы согласны с нами, что раздувание Вагнергейта в Украине — это на руку Кремлю и это делают люди, которые находятся под контролем российских спецслужб, и американские спецслужбы согласны с этим». Американцы знают, что операция «Вагнер» была, и знают, кто ее слил. Поэтому напрасно Буданов сделал опрометчивое заявление в интервью Military Times.

 
47:16
Важные моменты «Вагнергейт». О Василии Бурбе. Зеленский поручил Ермаку отложить операцию. Почему Зеленский решил не идти на финальный доклад об операции по захвату вагнеровцев? Знал ли он, что намечается предательство и, чтобы остаться в тени, отправил Ермака? Реакция офиса Зеленского.
51:33
Предстоит активное мероприятие Кремля по раздуванию дела о вагнеровцах для дестабилизации Украины на фоне концентрации войск на границе Украины и России.

Транскрипт з 53:28 хв.:
Что делать? По-хорошему, надо было бы отложить все споры и решить вопрос с внешней опасностью. Но: я не представляю себе, как может успешно противостоять агрессору страна, у которой на высших, на решающих направлениях — я имею в виду Ермака и Демченко, который контролирует все службы Украины, - находится российская агентура. Это невозможно, это смерти подобно. Поэтому пацанские заявления Зеленского «я с ним пришел, я с ним уйду», - это не песочница, это не дворовая шайка, что вот мы — братаны, с ними все, до конца, или вместе в тюрьму сядем, или в дамках будем, в шоколаде. Это — страна! Тебя выбрали на должность, на которой ты отвечаешь за всю страну. И вот на одной чаше весов судьба всей страны, на другой — вот эти два субъекта, Ермак и Демченко. И у меня вопрос к президенту Зеленскому: неужели он не может пожертвовать этими людьми, тем более что никто не заставляет рубить им головы? Временно отстранить от занимаемых должностей, и все! Если он этого не делает, возникает вопрос: а кто же вы тогда, Владимир Александрович?

55:47
История о событиях захвата здания парламента Крыма. Реакция США.
58:41
По наиболее вероятному сценарию произойдет то, что Путин провозгласил в своей стратегии: он осуществляет нажим, с целью заставить Запад дать ему гарантии безопасности.

________________

Відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=BXgdX6X-GDc


Юрій Швець, кадр з відео



четвер, 27 серпня 2020 р.

Провал "ваґнерівської спецоперації"

 


ПРОВАЛ «ВАГНЕРІВСЬКОЇ СПЕЦОПЕРАЦІЇ»

"Слуги народу" блокують створення слідчої комісії з "вагнерівської" теми. Таким чином, усі вони - співучасники державної зради.


Karl Volokh
Як на мене, ретельного вивчення вимагають два питання: хто саме з працівників ОП злив спільну з американцями спецоперацію, і хто і як запустив таку потужну її дискредитацію в суспільній думці. А якщо останнє було зроблено не навмисно, то що ми за таке хворе суспільство, котрому і ворог не потрібен - ми самі себе і свою державу знищувати готові.


Журналістка Lyubov Velichko:
«Спецоперація "вагнерівці" - не фейк.
Я записала відео інтерв'ю з одним із кураторів цієї безпрецедентної операції.
Долучила аудіо розмов вербовки вагнерівців в рамках цієї справи.
Завантажила на гугл диск авіаквитки об'єктів операції, їхні документи - повний пакет.
Тому звертаюся до голови СБУ Івана Баканова та новопризначеного очільника ГУР МО Кирила Буданова.
Невже ви думали, що ваші підлеглі стерплять те, як ви цинічно витерли об них ноги, заявивши про те, що такої спецоперації не було?
Невже ви думаєте, що українці такі тупі, що повірять вам?
Невже ви думали, що спецоперація, яка тривала рік, не залишить слідів?
Правда - це чудовий подарунок Україні»


Чому зірвалась одна з найгучніших спецоперацій України за останні роки. З розмови Любови Величко з координатором «вагнерівської спецоперації»:

...
– Чому найманців збирали саме в Білорусі? �

– Ні для кого не секрет, що прямих перельотів із Російської Федерації в Туреччину не було. Тому було вибрано Білорусь – для того, щоб з Мінську вони летіли в Стамбул. Крім того, коли ви летите із Мінська в Стамбул, дуже важко пролетіти повз територію України. Ви будете летіти через територію України.

Деякі ЗМІ кажуть, що це було кимось скоординовано «згори». Це я про процес перетину кордону між Російською Федерацією та Республікою Білорусь. Коли начебто (!) був зроблений дзвінок, для того щоб вони (об’єкти спецоперації – Mind) перетнули цей кордон, бо ніби-то (!) в них були проблеми із проходженням кордону.

А я вам розкажу, чому ці проблеми виникли. Тому що будь-яка особа, яка є громадянином Російської Федерації і не володіє достатньою кількістю грошей для існування, їздить кудись заробляти гроші. І ті, які їдуть в Білорусь або далі в Європу через Білорусь, знають, що на території Білорусі без відповідних документів (які вказують на мету в'їзду) в країну не заїдуть. Але на кордоні з Білоруссю є такі спеціальні кіоски, де продають так звану зеленку (страховку). І в них дуже гарний бізнес з'явився. Вони продають всього-навсього по тисячу рублів контрактик на роботу в Білорусі.

– Так само поширювалася інформація про те, що об’єкти спецоперації начебто були біля резиденції Лукашенка. Це правда? �

– Дивіться: вони жили в готелі в центрі міста. А там почались в той час заворушення – це ж відкрита інформація, все видно зі ЗМІ, звичайно що було прийнято рішення переселити їх подалі, а подалі – це за місто. І, мабуть, просто знайшли в даному санаторії достатню кількість місць.

– Як капітана пасажирського літака можна змусити законним шляхом здійснити незаплановану посадку? Наскільки я розумію, він нічого не знав про спецоперацію? �

– Якщо на борту літака ненароком виявиться якийсь саморобний вибуховий пристрій, то літак посадять. І «Аерорух», і військові піднімуть два літачки і змусять посадити цей літак.

Інформація із засобів масової інформації щодо якоїсь агентеси Служби безпеки України, яка мала зробити вигляд, що їй погано... це теж мало місце. Це був один із варіантів.

Але він не стовідсотковий.

Тому що в даному випадку рішення приймає командир корабля – посадити літак чи ні. Бо за законодавством він не має права навіть їй таблетку дати. І логічно, що коли б вона прийняла спеціальний засіб (який провокує виникнення симптомів серцевого нападу. – Mind) і в неї почався серцевий напад, він (командир літака. – Mind) би мав посадити (літак. – Mind).

Але авіакомпанії намагаються здешевити весь процес перельоту. І посадка в аеропорту «Бориспіль» коштувала б компанії Turkish Airlines дуже багато коштів. І був варіант, що командир борту не посадить літак через таку причину.

У нашому випадку все було стовідсотково, тому що ми залучили Антитерористичний центр і відповідно до їх інструкції (якщо не заглиблюватися в процес технічний) було зроблено так, що на українську сторону з білоруської сторони було б повідомлено те, що десь хтось чув, що якісь особи перед заходом на літак обговорювали те, що у них є вибуховий пристрій.

Тобто дзвонила людина із білоруського номеру на український телефон і щирою білоруською мовою каже: «Я тут біля трапу стою (і реально на трапі стоїть, від трапу відходить і під камеру все це говорить на телефон). Якихось дві особи щось про бомбу балакали». Поки вони злітають, це все обговорюється між Антитерористичним центром, «Аерорухом». Це все по законодавству так відбувається – дуже швидко.

Це дало б змогу підключити всі відповідні органи в Україні, консолідуватися і зробити так, щоб саме в той момент, коли літак пролітав територію Київської області, його б змусили посадити (якби капітан сам не захотів) на територію аеропорту «Бориспіль».

Якби командир корабля відмовився посадити (літак. – Mind), було підгадано спеціально так, що саме в цей день мали б проводитися «навчання одного з авіаполків». І дуже «випадково» вони б пролітали в тому коридорі, де цей літак. І вони би «дуже випадково» («так сталося») посадили б цей літак з терористами. (Але при цьому навіть Міністерство оборони не знало, який саме літак має сідати. Тобто, не зміг би сказати, «злити», скоординувати когось, попередити.)

А далі під виглядом служб, які б відфільтровували терористів (які начебто є на борту літака), їх (пасажирів – Mind) розвели б по різним кімнатах. Це ні для кого не було б новиною – навіть для вагнерівців, які були на літаку – тому що це стандартна процедура – фільтрації тих, хто є на літаку.

А коли їх би всіх розвели всіх по окремих кабінетах, для кожного з вагнерівців було б підготовлено два оперативних співробітника: слідчий і співробітник «Альфа». І всі ці ролі були розподілені вже в середині липня. І всі були до цього готові.

Про можливий витік інформації
– Скільки людей знали про цю операцію за весь період, поки вона проводилася? �

– Якщо говорити про звичайних співробітників, то це близько десяти. Ми сюди беремо навіть керівний склад. Якщо вже говорити про вищий керівний склад служб ГУР МО та СБУ, а також Офіс президента, і ті люди, які мають можливість зайти і слухати, це ще близько десяти осіб. Тобто всього можна і треба сказати, що це два десятки людей. Не більше.

Взагалі, до середини липня в цю інформацію ніхто б не повірив. Якби я вийшов на Хрещатик і почав людям розказувати, що в Україні готується така спецоперація, то мені б сказали, що «просто десь трохи контузило пацана». Хто в таке повірить, поки це не станеться? А зараз так все зроблено, що будь-який громадянин України думає, що її не було.

Бісить не те, що кажуть, що ця операція якось не так була проведена, чи вона НЕ ТАКА була. А кажуть, що її НЕ було. Ви розумієте, скільки ця спецоперація залишила слідів? Бо вона була. Але люди бояться про це говорити, бо тепер же є офіційна версія (версія СБУ. – Mind), що її не було. Кажуть, що то російська сторона проводила цю спецоперацію.

– Із цих двох десятків людей скільки людей було безпосередньо задіяно в реалізації спецоперації? �

– Реалізація спецоперації в її активній фазі розпочалася вже в липні місяці. Коли вже було зрозуміло, що потрібно буде всю цю операцію опікати ще й з точки зору юриспруденції. Тобто пред'являти елементарно підозри людям, які знаходилися на літаку.

Це ж не просто ви зупиняєте автомобіль, знаючи, що там правопорушник, ви його виймаєте, одягаєте на нього якісь предмети, які обмежуть його рух, і на цьому справа зроблена. Тут набагато важче.

Все має бути з точки зору закону гладко. Для цього вже підключається слідчий відділ. Це просто логічно. Спочатку працюють оперативні співробітники, а потім слідчі. І в даному випадку на кожному етапі кількість людей збільшувалася. Але треба підкреслити одну просту річ: 80% людей, які використовувалися в цій операції, не розуміли, що вони роблять і для чого.

– Як це? �

– Це коли вас використовують «у темну». Вас просять допомогти (проконсультувати, зробити, подзвонити), але ви не бачите загальної картини. Ви робите якусь дію, ви розумієте (приблизно), для чого це. Але ви абсолютно не володієте всією ситуацією. Це робиться для однієї простої мети – щоб не було зливу. От і все.

Тому що злив може відбутися на будь-якому етапі від будь-якої особи. Є дуже вузький коридорчик, в якому можна стояти з дуже окремою групою осіб, в якій ти впевнений. Всі інші можуть бути не те, щоб якимось зрадником, а навіть просто по своїй тупості десь комусь скажуть при якихось обставинах – і це для когось буде дуже важливою інформацією. І потім вони далі, далі, далі це розкрутять і зрозуміють щось.

Щоб ви розуміли, деякі консультації по деяким питанням (як зробити, як діяти в конкретних ситуаціях) були зроблені через осіб, до яких приїжджали і питали з точки зору, наприклад, авіації: як посадити літак, за яких обставин літак буде обов'язково посаджений і т. д. Ці особи навіть не розуміли, для чого їх це питали. Здогадуватися можна, але це ж (отримання консультацій. – Mind) не робиться за три дні до активної фази. Це робиться дуже поступово.

– Чи могли бути якісь витоки інформації про спецоперацію протягом часу її підготовки? На вашу думку, хто міг бути зрадником до зустрічі у кабінеті президента? �

– Справа в тому, що навіть такій особі, як мені – яка координувала дії Служби безпеки України та Головного управління розвідки – не були відомі всі обставини до кінця для того, щоб можна було це «злити». Це по-перше.

По-друге, всі ті етапи підготовки були зроблені без єдиної помилки.

– Чи довіряли ви керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку? �

– Ні.

– Чому? �

– А хто в цій країні довіряє Єрмаку? Є, наприклад, інші дві ключові особи, які брали участь у зустрічі із президентом. Вони доповідали. Якби вони хотіли злити інформацію, вони б на будь-якому етапі цієї спецоперації це зробили. Навіщо дотягувати до кінця?

Ну це ж можна сидіти і гадати: там три ключових особи, і хто кому «внушив», що так (перенести спецоперацію операцію – Mind) треба зробити? Можливо, це і є головна мета – створення ТСК (Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. – Mind).

Якщо у наступний вівторок (25 серпня 2020 року – Mind) народні депутати України не створять ТСК, то це буде говорити лише про одне – що вони на перспективу так мислять: що приберуть їх, і не буде їх самих (у Верховній Раді – Mind). Але у них тільки два варіанти у вівторок – подумати реально про цю ситуацію і створити прецедент в нашій новітній історії України або далі дивитися, як відбуватимуться такі речі.

Просто я не уявляю, як після такого якісь правоохоронні органи будуть планувати такого роду спецоперації. Тому що в кінцевому порядку ти для чого все це робив? Ти протягом року зробив забіг 42-кілометровий, а потім – бум! – і тобі кажуть: «Дякую! Всім пока!»

Про роль президента в спецоперації
– Коли Зеленський дізнався про спецоперацію? �

– Я думаю, десь в березні.

– Ознайомлення президента із планом подібних спецоперацій – це стандартна процедура? �

– Так, звичайно. Вона має масштаб геополітичний. Вона не стосується тільки Російської Федерації, Білорусі, Туреччини та України. На це все буде дивитися весь світ. Відповідно, перша особа – головний військовокомандувач – говорить «робимо» або «не робимо».

– Хто саме доповідав про підготовку операції? �

– Дві ключові особи, які представляли свої органи, які брали участь у спецоперації – ГУР МО та СБУ – Баранецький та Бурба. Це ті люди, які доповідали. Вони говорили, а їх слухали і вже відповідали.

Баканов із СБУ ніколи цю тему не обговорював з Зеленським. Також був присутній голова Офісу президента, і зам РНБО.

– Під час презентації зазвичай називають імена об'єктів спецоперації? �

– Звичайно. Каже «Шаман. Що за Шаман?». А йому кажуть: «Це Міляєв Артем, громадянин Російської Федерації, достатньо відома особа у військовій сфері, найманець. І він – саме та особа, від імені якої представлялася телефонна сім-карта».

– Тобто під час зустрічі не просто відбувається усний діалог. А беруться документи, фотографії? �

– Тільки так. Тому що, вибачте за сленг, прийти і просити може будь-хто і будь-що, і потім не збереш докупи ті наслідки. А розумієте, що коли операція реальна, то вона залишає сліди. Коли цих слідів назбиралося дуже багато зараз, то я думаю, хтось зараз бігає по кабінетах і щось палить. Бо це дуже важко – знайти всі ці сліди зараз, які залишила ця спецоперація.

– Чи був присутній Зеленський у момент, коли озвучувалася інформація про перенесення операції? �

– А він не міг бути відсутнім. Хіба, може, штору пішов поправляти. Але так, взагалі, і бачив, і чув.

– Я просто хочу перевірити інформацію, яка широко тиражується в ЗМІ. Начебто на останній зустрічі Зеленського не було. �

– Неправда. Давайте просто розберемо ситуацію. Ви – президент. Ваш представник в кабінеті залишається. Це хіба означає, що ви не відповідаєте за те, що він говорить?

– Розкажіть детально, як саме відбувався процес перенесення цієї спецоперації? �

– 24 липня відбулася зустріч, а 25 липня мало все відбутися. Це не так важливо – прив’язка до чисел. Я можу розказати по днях. Це мав бути вихідний день. Цей політ і посадка мала бути на вихідний день. Приймається рішення перенесення на 3–4 дні. Тобто немає якоїсь конкретної дати: «Дайте нам три дні, ми діалог закінчимо, і ви полетіли». Ні, нема такого. Приблизно (!) 3–4 дні треба відкласти. Ваша спецоперація, мовляв, гарна, але в нас тут процес.

З понеділка відбувається переселення (об'єктів спецоперації. – Mind) в санаторій. Усе норм.

Купуються квитки. На перші квитки була витрачена сума в півтора рази менша, ніж на другі – тому що цього разу вони купувалися за декілька днів (до польоту. – Mind). І крім цього, ще було все відпрацьовано відносно майбутнього перельоту – зі Стамбула в Південну Америку (де знаходиться кінцевий пункт призначення найманців – Венесуела. – Mind).

Все це було, і все це грало, як не може бути краще. Кожного дня, починаючи з понеділка, ми продовжуємо займатися підготовкою. Це узгодження списків: де який опер, де який слідчий, де який співробітник «Альфа». Вони всі були готові. Бам! Хтось захворів, той сюди, той – туди. Перенесли, переробили. Хто на якій машині їде. Всі технічні питання.

Всі натурально готуються до того, коли сідає літак. Які будуть дії – похвилинно – після того, як сяде літак. І коли 29-го числа всі розуміють, що біда… Ну, тобто, всі розуміють, що «жопа», але все ще якось себе тішать: «Та ні, зараз їх відпустять. Ну, нема за що їх затримувати (білоруським спецслужбам. – Mind). Ну просто нема!».

Єдине що хотів додати, що пацанам привіт і велика шана просто за таку роботу. За те, що вони роблять, і за те, що це відбувається не за якісь там гранти, якісь корупційні гроші, незрозумілі гроші, за чиїсь інтереси. Все це пацани робили за зарплату і за надію, що вони зроблять результат.

Це круть з усіх боків – це козир перед РФ, це повага від колег із США, Ізраїлю. І просто повага людська.

Що маємо натомість? Звинувачення не просто в провокації (як нас звинуватила Росія), а всередині країни кажуть «не було нічого».

Ну так не можна. Хоча би це якось обіграли. Ніхто навіть не намагався. Просто давайте скажемо «то був не я».

Достатньо підняти матеріали слідчого органу СБ України. Якщо дуже захочеться. А простій людині це не може захотітися. То треба ТСК створити. І ця тимчасова слідча комісія матиме колосальний важіль для того, щоб отримати цю інформацію.

– Чому, на вашу думку, СБУ офіційно заперечує існування цієї спецоперації? �

– Важко відповісти, але команда знищувати матеріали поступила. І вона буде виконана в найближчий час. А виглядає це просто як банальна зрада.

...
ІНТЕРВ’Ю цілком, ВІДЕО, ДОКУМЕНТИ - тут:

Ваґнерґейт Зеленського, або "перевірка на вошивість" Зе та його оточення

 


ВАҐНЕРҐЕЙТ ЗЕЛЕНСЬКОГО,
або як США провели "перевірку на вошивість" Зеленського та його оточення і як Банкова поставила під загрозу військову допомогу США Україні.
Оперативний захід №16...GF

"Практика - критерій істини."
Адам Сміт. «Дослідження про природу
та причини багатства народів"
"Рractice - criterion of truth."
Adam Smith. "An Inquiry into the Nature
and Causes of the Wealth of Nations"


Найголовнішим питанням при аналізі будь-якої події є питання "Що це?". Ви можете бачити колону танків, знати їхнє число, але не знати головного: "Що це?" - навчання, пересування, висування, початок наступу? Без цього знання від вашої інформації немає практичної користі.

Шум, піднятий навколо затримання групи найманців так званої "ПВК Ваґнера" ​​в Білорусі, мигтіння версій усіх зацікавлених сторін і поспішна видача найманців Росії керівництвом Білорусі - це всього лише видимі й не найважливіші факти.
Суть будь-якого явища завжди глибша. І страшніша...

Ця історія почалася не вчора і вже точно не в Білорусі. І, як не дивно, історія ця – не про найманців і країни. Ця історія про головне - про гроші. Точніше про бюджет США.

Бюджет США є завжди не тільки точне відображення внутрішньополітичних ситуацій в країні. Бюджет США є завжди точне відображення майбутніх зовнішньополітичних дій США.

$ 3,8 млрд. доларів, які виділяються в ньому на програму зі стримування Росії, на військову допомогу Україні на суму $ 250 млн. (разом із непрямими витратами близько $ 460 млн.), на посилення поточних санкцій проти російських газопроводів «Північний потік -2» і «Турецький потік», і виділення $ 3,6 млрд. на створення фонду для боротьби з Китаєм в Індо-Тихоокеанському реґіоні через активізацію китайських сил проти Тайваню прекрасно показують основні напрямки зовнішньополітичних дій і ступінь їхньої важливости для США.

В цілому, питання про військову допомогу Україні особливих проблем не викликало. Підтримка цього питання має двопартійну основу і прихильне розуміння основних політичних сил.

Проте, на початку року група американських конґресменів (Кріс Мерфі, Рон Джонсон і Джон Баррассо) відвідала Україну, зустрілася із Зеленським і 18.02.2020 передала свої міркування у доповіді від 18.02.2020 Комітетові з питань зовнішніх зв'язків Сенату США про результати свого візиту в Україну.

Доповідь була досить позитивна для України. Висновки та рекомендації про підтримку України також містилися у 120-сторінковій доповіді "THE RSC NATIONAL SECURITY STRATEGY", поданій до Сенату Дослідним комітетом з питань національної безпеки та закордонних справ.

Основний розлом думок з приводу військової допомоги Україні проліг у питанні про розширення рівня співпраці розвідувальних структур США та України і про підвищення рівня переданих Україні розвідувальних даних від США, в тім числі й повніших даних космічної розвідки, на чому наполягала частина членів Комітету Сенату США з внутрішньої безпеки та державних справ (Committee on Homeland Security and Governmental Affairs).

Проти цього активно виступало керівництво Національної розвідки США (Director of National Intelligence, DNI) та інших спецслужб.

Суть протиріч полягала у виробленні правильної і збалансованої стратегії відносин США з нинішнім керівництвом України в питаннях протистояння з Росією, котре протистояння наростає.

Національна розвідка США, посилаючись на дані Міністерства юстиції США, вказувала на великий рівень корупційности Зеленського та його оточення, їхню участь у сумнівних фінансових махінаціях, що може досить серйозно вплинути на характер рішень, що їх вони приймають. Крім того, були оголошені дані про можливу наявність у Зеленського подвійного громадянства – України та РФ – і, як наслідок, важелі активного впливу на нього з боку Росії.

Загалом, американці дуже цінують теоретичні висновки та експертні рекомендації, але знамените "практика - критерій істини" завжди залишатиметься основою американського раціоналізму.

Після досить гострих дискусій, пропозиція сенатора США (ім'я не розголошується) "so let's check, damn it..." - “тож перевірмо, чорт забирай...” була прийнята і втілена у розробку оперативного заходу №16...GF.

Фактично це є проваджуваний спецслужбами США захід з верифікації та документування зв'язків вищого керівництва України зі структурами РФ. Простіше кажучи, США вирішили провести "перевірку на вошивість" Зеленського та його оточення.

Суть заходу була досить проста. Залучена в якості довіреного учасника спецслужба Великої Британії (яка саме, не уточнюється) через систему Головного управління розвідки Міністерства оборони України запропонувала Україні участь в операції із затримання бійців т.зв. "ПВК Ваґнера", які воювали як на території України, так і на території Сирії та Лівії.

Треба одразу сказати, що самий результат операції із затримання дуже мало цікавив і США, і Велику Британію - участь Росії в сирійському та лівійському конфліктах спецслужби США добре віддокументували. В їхньому розпорядженні є близько двох десятків досить високопоставлених військовослужбовців ЗС РФ, захоплених у Сирії та Лівії (в тім числі й полковник, який числиться в РФ згорілим у БТР. 😉).

Головний результат для США - фіксація наявности\відсутности і обсяг витоків інформації з українських структур.

Виходячи з цього, США в якості свого представника ввели в цю операцію дуже далеку від реальних структур США, але відому в Україні людину.

Первинною інформацією про цю операцію з боку України володіли:

1. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василь Бурба.
2. Президент України Зеленський, якого Бурба особисто поінформував безпосередньо, в обхід міністерства оборони і головнокомандувача ЗСУ Хомчака, і який безпосередньо санкціонував проведення операції.
3. Голова ОПУ Єрмак, який був безпосередньо присутній при доповіді Бурби.
4. Перший заступник секретаря РНБО Демченко.

Всі інші були залучені вже на етапі факту - вже після затримання в Білорусі.

Росія отримала щонайменше ДВА повідомлення від своїх внутрішньоукраїнських джерел про підготовку операції "українських і англійських спецслужб" і одразу вибухнула широкою інформаційною кампанією про "провокації та дезінформацію з боку України", що, власне, було вже лише додатковим підтвердженням витоку інформації з найближчого кола Зеленського.

Далі кожен грав сам за себе:
Зеленський, явно намагаючись відвести підозри від себе, звільнив Бурбу, пообіцявши йому тихе повернення "коли все вляжеться";
Бурба, розуміючи, що він перший у списку, почав розповідати про "секретарку, яка була присутня при розмові";
Єрмак оформив лікарняний, хоча весь час сидів на Банковій.

Але суть вже не в цім.

Американські та англійські спецслужби зафіксували витік інформації й можливі канали цього витоку.
Висновки з цього факту зроблено, й вони дуже сильно вплинуть на багато процесів і багато доль в Україні.


P.S. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, який відвідав Україну 18 серпня, катеґорично відмовився зустрічатися з адміністрацією Зеленського, коротко поговорив із Тараном, проінспектував своїх "морпіхів" у Маріуполі, подякував їм за службу й потім довго обговорював ситуацію в посольстві з цікавими йому людьми.


P.P.S. Схема операції, покладена в основу проведеного в Україні оперативного заходу №16...GF, є частиною навчального курсу слухачів першого ступеня навчання (1-2 рік навчання) Британської академії розвідки (Intelligence Assessment Academy, IAA).
Оце так утнули... 😉
Зате у нас у військовій розвідці більше генералів, ніж у всій британській армії! 😉

Джерело: https://timeze2019.blogspot.com/2020/08/16gf.html



...24 серпня Любов Величко опублікувала в YouTube довге (майже 45 хвилин) інтерв'ю з безпосереднім учасником цієї спецоперації*. У його свідченнях дуже важливими є дати. За його словами, «Зеленський дізнався про спецоперацію вперше десь у березні». Також про неї знали цілий ряд осіб у ГУР МО та в СБУ. Проте російські спецслужби не мали про неї ані найменшого уявлення аж до нещасливої наради в ОПУ 24 липня. А от після цієї наради, на якій Єрмак дізнався про багато деталей спецоперації і наполіг на її перенесенні, в ФСБ РФ швидко довідались про неї і, як наслідок, змогли визволити «ваґнерівців» із пастки, яку їм підготували українські спецслужби.

«Мені достовірно відомо, що вже надійшли вказівки знищувати всі матеріяли справи, що стосуються даної спецоперації в усіх правоохоронних, і не тільки органах, України», - стверджує чоловік, який дав інтерв'ю. І він наполягає, що парламент має створити тимчасову слідчу комісію. Бо інакше, якщо не буде з'ясовано правди про зрив цієї спецоперації і про винних у цім зриві, то «просто я не уявляю, як після такого якісь правоохоронні органи плануватимуть такого роду спецоперації».

Звісно, можна припустити, що Банкова докладе всіх зусиль до того, щоб ТСК не була створена і взагалі щоб усі медіа, лояльні до Зе-влади, чим швидше забули про всю цю історію. Найімовірніше, так і станеться, й будь-які нові викриття просто іґноруватимуться. Але це не означає, що жодних наслідків у цій історії не буде. В усякому випадку можуть бути наслідки з боку США, причім ці наслідки можуть бути тим гірші для України, чим сильніше Зе-влада намагатиметься робити вигляд, що «нічого не було».




Мій скорочений переклад: