Показ дописів із міткою Франсуа Оллянд. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Франсуа Оллянд. Показати всі дописи

пʼятниця, 25 лютого 2022 р.

Петро Порошенко: "Що ми з вами захищаємо"

 


Учора, 24 лютого, Петро Порошенко написав* у Твіттері:

"Які вимоги висунув Путін?
Демілітаризація, відмова від інтеграції в ЄС та НАТО, ліквідувати ПЦУ і відновити статус РПЦ, конституційно забезпечити гарантування прав російської мови в Україні, визнати російську окупацію Криму і Донбасу.
Все, очевидно, що ми з вами захищаємо. 🇺🇦 "

Отже, ботоксний карлик вимагає, не мало не багато, щоб українці відмовилися від своєї ідентичности - від трьох відстоюваних Порохом національних цінностей - від Армії, Мови й Віри. Нагадаю, як їх визначив Петро Олексійович: «Армія, мова і віра – це не гасло. Це формула сучасної української ідентичности. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу».

Вимоги ботоксного упиря означають, як на мене, що він не забув і ніколи не забуде тієї зустрічі Нормандської четвірки в Мінску 2015 року, за участи Анґели Меркель і Франсуа Олланда, де зроблено цю знимку, не забув і не забуде свого публічного приниження, яке стало відомим усьому світові після публікації мемуарів Олланда. Порошенко дивиться на ботоксного як на вошу, а перед тим він послав його, єдиною зрозумілою йому мовою, далеко-далеко - і всі присутні це чули.

Відтоді упир страшенно боїться й люто ненавидить Пороха. І напад на Україну, - це, крім усього іншого, його помста особисто Порохові за те давнє приниження, його війна проти наших - і Порошенкових - Армії, Мови й Віри. Був би нині Порох президентом, упир, я певна, ні за що б не зважився напасти - босяк з пітерського підворіття боїться правдивої сили.

І зараз країна розплачується за вибір, зроблений ЗЕлекторатом майже три роки тому, - невже й тепер до них не дійшло, ЩО вони тоді вчинили?!



пʼятниця, 5 листопада 2021 р.

По заслузі

 


На що проміняли П'ятого
Учора сталася подія, до якої зелень ішла вже досить давно - і нарешті дійшла. Щоб оглянути цей шлях, треба починати з доби П'ятого Президента України. Порох умів слухати закиди та звинувачення на свою адресу наживо. Він не просто слухав, але й одразу знаходив що і як відповісти. Він не раз показував, хто він є, прямо в обличчя своїм опонентам, і ми згадаємо лише кілька різних за обставинами, але однакових за сенсом випадків.
Про перший з них ми б навіть не дізналися, якби не мемуари екс-президента Франції Франсуа Оллянда. У них він описав один з раундів переговорів 2015 року в Мінську, де були присутні він сам, Путін, Меркель і Порох. Коли Путін почав звично бикувати й чекав, що далі все піде як завжди – всі спасують перед його хамуватим апломбом, усе пішло звично лише у виконанні Оллянда та Меркель, а от Порох відповів йому зрозумілою мовою і без найменшого зловживання парламентськими виразами.


Мадам Меркель, добре знайома з ненормативною лексикою, витріщила очі так сильно, що вони в неї й досі не встали на місце. А Оллядові вона переклала це у полегшенім варіанті. Коротше, той ніколи не міг уявити, що буде свідком того, як Путіна посилають за відомими координатами, позначеними на осях літерами х, у і ще однією літерою. Це справило на Франсуа незабутнє враження, і для нього закрилося питання «Ху из пан Порошенко».
Другий випадок був уже в ту пору, коли проти Пороха була розгорнута шалена кампанія цькування, до якої долучилися «нацжони», що їх вже й слід захолов, та братва Кості Гришина чи як там його – Гриші Костіна. І от ця публіка зібралася натовпом на вулиці під час якогось заходу й почала вигукувати звичні образливі кричалки. У такій ситуації янелох промчав би у своїм броньованім кортежі, навіть не зупиняючись. Натомість Порох не тільки вийшов, але, відірвавшись від охорони, пішов у гущавину тітушні. Та аж подавилася від такого розкладу. Порох показав, у кого тут є тестикули, а хто – чекав трамвая. Коротше, півшостого навіть у вікно свого броньовика побоявся би глянути.


І останній приклад, мабуть, найпоказовіший - це, звісно ж, січнева 2019 року прес-конференція Пороха, присвячена отриманню Україною Томосу. Після того як він виголосив промову і почалися запитання, стало зрозуміло, що майже 100% «журналістів», які зібралися, Томосом не цікавилися абсолютно. Їм заплатили за те, щоб вони “мочили” Пороха. Той усе миттєво зрозумів, але не знітився й відповів журнашлюхам так, як це може зробити лише сильний і розумний лідер. І, найголовніше, писакам ніхто не затикав рота.
І от учора у стінах ВР сталося ганьбище ганебне. Колишній зелений депутат Лерос назвав півшостого головним зрадником України, а той сидів у президентській ложі й гучно блимав очима. Зелені не дали закінчити виступу й вимкнули мікрофон, як це роблять жалюгідні боягузи. Ну, а Лерос, повернувшись до янелоха, показав йому f*ck - середній палець. І тут треба дещо пояснити.


Звісно, беручи до уваги, що це відбувалося у стінах парламенту, це був не найкращий жест, але тут спрацювало просте правило. Німі люди, не маючи змоги говорити, жестикулюють. Лероса зробили німим насильно, вимкнувши мікрофон, і він перейшов на мову жестів. Мабуть, він їх знає небагато і скористався з того, що знав. Ну, а з другого боку, півшостого так і не кинув кривлятися, зображаючи «чіткого пацика», показувати “козу” та хизуватися своєю крутістю. Тобто він сам опустив тональність спілкування до рівня криворізького підворіття, хіба що навкарачки ще не сидів, от йому і прилетіло тією ж самою монетою.
Ну, а позаяк він жонглює лексикою зі словами на кшталт «лох», то цей жест має не лише міжнародне значення як найвищий прояв зневаги, а й більш прикладне, зрозуміле шпані без коментарів. Але тут нам важливо навіть не те, що говорив чи показував Лерос, а як на це відреаґував півшостого, а саме – ніяк. Оце й усе, що треба знати про нього і про те, на що проміняли П'ятого.
ANTI-COLORADOS

Відео: Гео Лерос показав f*ck Зеленському