Показ дописів із міткою Мінські угоди. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Мінські угоди. Показати всі дописи

вівторок, 16 серпня 2022 р.

Володимир Цибулько. Про атаку на Залужного

 



На жаль, мушу обмежитися транскриптом лише коротких уривків з розмови* пана Володимира з ведучим каналу Dmytro News - переважно тих, що стосуються правдоподібних намірів Банкової виставити, не приведи Господи, усунення Головнокомандувача Залужного на торг із рашкою.
Раджу передивитися весь запис цієї вельми інформативної розмови.


...- Пане Володимире, ви зачепили дуже цікаву і болючу тему, за якою дуже слідкують наші партнери і не тільки у США, а й у Польщі. Ми бачимо, що атаки на генерала Марченка, якого також чіпанула Безугла, відтак заява дуже провладної Ганни Маляр, котра працює за тими самими методичками, писаними на Банковій, і котра сказала, що “є в нас військовий”, який щось там здав. І потім цей пазл закрив Резніков, сказавши “не цивільні розмінували Чонгар”, натякаючи, що, мовляв, якийсь не такий в нас Главком Залужний. Як тільки почалася атака на Марченка, якого взяв з иншої команди Залужний, так само як він узяв у свій Генштаб Муженка і багатьох генералів, - отже, щойно почалася ця атака, як наввипередки із Залужним поспілкувалися і голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі, і Верховний головнокомандувач Обʼєднаних збройних сил НАТО генерал Каволі, і ця новина розійшлася по всіх каналах по всьому світу. Польська “Виборча” написала, що Залужний — це перший отаман...
- В. Цибулько: - Поляки дуже люблять оцю козацьку стихію. Це частина польської свідомости, бо ми колись жили в одній державі, яка звалася Річ Посполита. Цей український код є й частиною польського коду, адже романтична польська література починалася з поеми Северина Гощинського "Zamek kaniowski". Канівський замок належив Конєцпольським, потім Понятовським, і король Станіслав у Каневі — адже це було королівське обійстя, Замок Канівський, - зустрічався з Катериною ІІ, але вона на берег не зійшла.
- (Сміється) Міг би й придушити!
В. Цибулько: - То й не було би потім Коліївщини і Третього поділу Польщі.
- Але все-таки - атаки на Залужного. Шмигаля хочуть прибрати, поставити Кубракова. Я ж думаю, що у генштабі хочуть також змінити головного нашого гравця — залізного нашого генерала.
В. Цибулько: - Є кілька комбінацій. Залужний так дістав їх зі своєю самостійністю... Що бісить Банкову: західні партнери ведуть абсолютно пряму комунікацію військовий з військовим без політичного керівництва. Чим менше там політичного рила, так би мовити, в цій системі комунікацій, тим ефективніше діють українські війська.
Гадаю, це також сиґнал [путіна] п’ятій колоні зносити Залужного. Інакше, мовляв, за переговори не сідає. Адже путін — великий маніпулятор. Але для того, щоби знести Залужного, треба зробити ще якусь комбінацію: наприклад, знести весь Кабмін разом із міністром оборони, а потім перезавантажити весь Кабмін, а потім новий міністр подасть кандидатури начальника Генштабу і головнокомандувача. Це така дивна гра, і вона вже триває не перший місяць. У квітні чи на початку травня певні амбіції пролунали з боку Шурми — це заступник голови адміністрації і перевірений союзництвом із Єрмаком кадр. Ідея знесення уряду і делеґування Шурми в уряд мусується досить давно. Наскільки я розумію, в оточенні Шмигаля на це реаґують досить нервово.
...Путін може поставити за умову, що він відступить кудись, аби продовжити переговори, а ви знесіть уряд, знесіть головнокомандувача; ми трішки поступимося, а потім перейдемо до формули торгів.
Враження таке, що п’ята колона зараз кинулася у свій останній бій в Україні. Вони були шоковані цією аґресією, вони думали, що українці перевішають їх за ногу на ліхтарних стовпах, але виявилося, що українці пішли воювати і на цю падлючу поведінку “еліти” не дуже реаґують, що є до чести українців. В українців є хороший механізм для початкового формування стабільности — це місцеве самоврядування, де вони вміють повністю розпорядитися всіма можливостями. Влада одночасно атакує опозицію у парламенті і місцеве самоврядування. Атака на Корбана — це атака на Дніпропетровську групу, дуже скептичну до Зеленського. Філатов і Корбан — дуже критичні до Зеленського, але вони все зробили, щоб знести Порошенка, от що дивно!
... - Чого боїться Мар’яна Безугла? Справа в тім, що один раз можна взяти конвертик від Єрмака чи хто там їх носив — Коля Тищенко, так? - а потім ти вже на гачку. На жаль, “свої” голосують за бабло в конвертах, ми це знаємо. За це, до речі, як припускають, вони вбили Антона Полякова.
В. Цибулько: - НАБУ дуже швидко наближається до розслідування справи 20-30-50 про роздачу конвертів у “Слугах”.
- Після кримських подій варто очікувати гоніння на військових, тобто за якісь ниточки кремль смикає і пробуватиме прибрати тих, хто ефективно воює. Впроваджується те, про що заявляв Залужний, — маневрова оборона, тактика високотехнологічної війни і тактика збереження солдат і офіцерів: він сказав — і це впроваджується, і росіянам дуже хочеться це зруйнувати.
В. Цибулько: - Атака на Залужного може бути частиною торгу. Суспільство потрясло ритуальне вбивство азовців. До того владі вдалося заялозити тему здачі “Азову” і Маріуполя і взагалі того “мішка”, в якому опинилися азовці: чому вони там опинилися, чому їх переконували стояти до останнього. Це вбивство відновило в суспільстві питання відповідальности за долю азовців з боку влади. І, можливо, вони сподіваються зам’яти цю тему, усунувши Залужного. Можливо, це навіть на тіньові торги виставляється: мовляв, заберіть Залужного, а ми віддамо вам невбитих азовців. Не виключаю й такого сценарію, як це не сумно. Ми ж бачимо, як у нас висвітлювалися стамбульська зустріч і зернова угода. Чому влада мовчить про те, що реально там отримав путін?
По-перше, він отримав дозвіл на постачання комплектуючих, запасних деталей для цивільної авіації;
по-друге, він отримав можливість продавати своє зерно;
по-третє, він отримав можливість закуповувати біотехнічні матеріяли, йдеться про те, що росія не має власної зоотехнічної фармацевтики для лікування і щеплення тварин, і все російське тваринництво залежить від імпорту сім’яного матеріялу і фармацевтики;
по-четверте, путін отримав можливість торгувати мінеральними добривами, тобто росія тепер продаватиме, в тому числі, білоруський калій, якому заблоковано вихід; тобто путін дістав кілька компенсаторів для утримування режиму лукашенка, бо той йому насправді дорого обходиться.
Про це ж ніхто не говорить! А якщо там були обіцянки, не дай Боже, поступок територіяльних... Усе так затаїлося, заретушувалося, що треба дуже пильно слідкувати за руками. От чому, скажімо, Шрьодер заговорив про розширення зернової угоди на припинення бойових дій і переведення у переговорний процес, тобто закликав зупинити бойові дії на фактичній лінії розмежування і почати переговори. Увійти у переговорний процес і отримати замість Мінська Стамбул-2 чи Стамбул-3? Така здача національних інтересів — просто на поверхні. У 2015 році, коли Порошенко підписував Мінськ, Україна не мала союзників, ледве-ледве поляки, чехи, словаки і країни Балтії нам щось підкидали — це була копійчана допомога, і Україна не мала тоді ні ресурсу, ні армії. Після Мінська ми отримали час на переозброєння, переформатування армії і розробку всіх цих зразків — Грім-2, Стугни, не кажучи вже про Нептун... Це ж усе відбувалося за час, що його виторгував Порошенко для відновлення боєздатности війська, яке виявилося феноменом 21 століття! Український військовий феномен буде у провідних військових вишах вивчатися років 100.
- З Мінськом дуже цікаво вийшло: у 2015 році путін був впевнений, що Мінськ — це українська капітуляція. Тільки у 2019 році [ЗЕлені] почали тлумачити Мінську угоду не як зашморг для путіна, яким вона на справді була, не як угоду, якої можна не виконувати, а почали розглядати її за російськими наративами, прийнявши її російське тлумачення. І саме за це Вікторія Спартц прицільно атакувала Єрмака: “Невдалий менеджмент перемовин”, написала вона. А вони всі (передражнює): “Невдалий меееенежмент! Що вона кааааже! Що це означаааає! Що, це Єрмак у чомусь винний, а не росія?” А вона каже: “Ні, він просто почав читати мінську угоду так, як її читала росія.”
В. Цибулько: - Росіяни купилися на перелік заходів як на почерговість їх втілення. Але в угоді, в її кінці, завдяки дипломатичному хистові Порошенка є чітка приписка, яка нівелювала розгляд послідовности дій як почерговість: дії приймаються тільки у комплексі. Українська сторона зробила зустрічні кроки, але не отримала жодного російського зустрічного кроку, бо росіяни вирішили, що Україна підписала капітуляцію. Але там нема капітуляції! Там є значно хитріша, гнучкіша комбінація, розрахована на те, що путін розуміє будь-яку нейтральну угоду, як можливість когось нагнути через коліно, він розраховував на те, що він надавить на Порошенка. А Порошенко в носі мав цей тиск! Давили, та не видавили!
Але врешті видавили Зеленським...
...



* Відеозапис розмови:
Володимир Цибулько 🔴 Агенти Внутрішньої Дестабілізації


Володимир Мартинюк:
Слуги народу у квітні протягнули якусь поправку до законів, яка дозволила Зеленському одним розчерком пера звільняти держпосадовців без Верховної Ради. Зеленський на основі цього звільнив Венедиктову і Баканова, призначив заступника Залужному й почав таксувати бойових генералів.
Наприклад, призначив нового командувача теробороною, який до того прославився лише крадіжкою покрівлі у навчальному комплексі "Десна". А після призначення випустив відео про встановлення прикордонного стовпа на Харківщині цей стовп був присвячений особисто Зеленському. Відтак росіяни знову зайняли цю ділянку кордону.
Бачив фото де Залужний веде відеорозмову із Міллі, а навпроти Залужного в цей час сидить ... Єрмак.


неділя, 15 грудня 2019 р.

Андрій Піонтковський про зраду, яка міститься в комюніке Нормандського саміту



Антін Борковський:
Найбільше тривожить у теперішній ситуації демонстративна глухота нашої влади й фрагментованість та розшарпаність суспільства. Вже увиразнено сценарій за яким ведуть Україну. Цей сценарій проявлений у комюніке паризького саміту, де-факто в путінському ультиматумі - Зе-команді дали 120 днів, аби впровадити в українське законодавство формулу Штайнмайера і затвердити особливий статус ТОТ ОРДЛО на постійні основі. І не слід сподіватись, що все якось розсмокчеться, що Путіна укатають на зміну переговорних позицій - Путін у Парижі висунув ультиматум, який підтвердив подальшими облудними заявами про Сребреницю. І не надто важливо, що говорили на спільній прес-конференції, що їли, що бухали – важливо під якими зобов’язаннями поставив підпис президент України. Ці 120 днів підуть не на дискусії з опозиційними середовищами (бо вони, мовляв, «мєшают нам жіть і работать»), ці чотири місяці підуть на пацифікацію публічної думки і відповідних середовищ. Активна частина громадян не матиме фізичної змоги консолідовано реагувати на всі брутальні подразники, яких більшає, натомість суспільний бензин непомітно і невблаганно ллється. Що й сказати: зима тривоги нашої. Саме так називався роман Джона Стейнбека. Про це та інше на Еспресо.


“В сухому залишку маємо — зобов’язання проводити вибори за формулою Штайнмайєра та перспективу повернення України на газову голку “Ґазпрому”. Тим часом півкраїни радіє, що “він нічого не зрадив”.
Ці слова Сергія Тарана Антін Борковський поставив епіграфом до своєї вчорашньої розмови з Андрієм Піонтковським: 


“ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ПІДПИС ЗАРАЗ ПОСТАВИВ ТИ. НЕ ПОРОШЕНКО."
... На прес-конференції Зеленський старанно підкреслив усі ті «червоні лінії», що про них йому нагадало громадянське суспільство, мов би направляючи його на саміт. Усе це звучало дуже обнадійливо. Але потім наспіло комюніке, а комюніке - це практично трохи відредаґований відомий нам текст проєкту, погодженого 14 вересня Єрмаком, який сконцентрував у своїх руках все управління зовнішньою політикою України, з його куратором Сурковом у Москві. Там навіть Сурков на місці зазначив, що якісь формулювання були пропущені, й наполіг на їхньому відновленні. Тобто на прес-конференції Зеленський заявив, що ні з яким ОРДЛО на путінських умовах Україна возз'єднуватися не збирається, що вона не дозволить створити на її території леґального, з погляду українського законодавства, військово-терористичного плацдарму з двома армійськими корпусами, жодних перешкод для поширення якого на решту території України немає. А документ свідчить: «Так, ми йдемо по шляху [нерозбірливо], ми обов'язково інкорпоруємо знамениту «формулу Штайнмаєра» в Конституцію, ми законові про статус надамо постійного характеру, тобто завуальовано це означає те ж саме - внесення у Конституцію. Усний виступ і підписане комюніке абсолютно суперечать одне одному. Що після цього можна сказати... Зеленський знову поставив Україну в те саме становище, після всіх цих протоколів Єрмака, підписаних спочатку 12 липня, потім 14 вересня, - у становище школяра, якого поставлять у кут і битимуть різками за те, що він не виконав якихось домашніх завдань, - те ж саме буде зараз продовжуватися.
- А.Б. Але Путін почав палитися відразу ж після Нормандського саміту, заявивши, що, мовляв, Україна готує так звану «Сребреницю», якщо Росія віддасть контроль над кордоном.
- А.П. Жахливий злочин у Сребрениці скоїли сербські фашисти за потурання і підтримки Росії, тоді ще єльцинської Росії, а путінська Росія всіляко їх покривала й зірвала оголошення рішення Ради Безпеки про визнання цього злочину актом ґеноциду. А зараз він раптом, звідкись, із глибини своєї пам'яті, згадав про Сребреницю. Ну, в нього вже старечий маразм - він на прес-конференції фактично зізнався, у відповідь на запитання журналіста, що його терористи вбили громадянина Грузії в Берліні, й довго дуже пояснював, який той був негідник і чому його треба було вбити. Справа не в Путіні і не в Меркель - справа в Києві. Київ і Україна повинні самі для себе вирішити. На них накинуто цей зашморг - ОРДЛО, і Путін, Сурков, Чесноков та інші ненависники України його затягують. Або Україна зірве цей зашморг і скаже: «Ми бачимо всі ваші плани, йдеться не про повернення територіяльної цілісности України, хоча б частково, - йдеться про путінський план підпорядкування всієї України через уштовхування цієї ракової пухлини в її геополітичне тіло. Ми відмовляємося від цього». Зеленський цього не сказав, сьогоднішня влада цього не сказала. Ба більше, він вигадав якусь... нова фєнєчка в них з'явилася: «Так, це погано, але це підписав «злочинець» Порошенко, і ми повинні це виконувати." Ми пам'ятаємо, в яких умовах колишня влада підписала цю угоду! І в ній є маса суперечливих моментів. Чому ось тепер у Зеленського «забувають», кажуть про передачу кордонів після виборів і розводять руками: «Ах, ми тепер...» Там написано інше! Там написано «вивід озброєнь і всіх іноземних військових підрозділів». Порошенко протягом 5 років блокував цей путінський задум поглинання України через розширення ОРДЛО, заявляючи, що Росія не виконує ключових положень Мінських угод: «виведення військ і озброєнь», не кажучи вже про припинення вогню.
- А.Б. Парадоксально: такий «поганий» Порошенко, що підписав Мінські угоди, і ми, відповідно, будемо їх дотримуватися. І, на відміну від Порошенка, ми, за допомогою Верховної Ради, мов би імплементуємо певні зміни в Конституцію.
-. А.П. Це жахлива леґенда, якою Зеленський із задоволенням зараз прикривається. Тепер вони ще збираються судити Порошенка як «зрадника» за підписання Мінських угод! А от вони їх будуть виконувати. А він як раз 5 років, досить успішно, за підтримки міжнародного співтовариства, опирався тискові. А після того, як вони півроку кричали, що в Україні правила «партія війни», вони, звісно, зруйнували всю міжнародну підтримку. І, з огляду на коментарі у Києві, які тривають, мій позитивний настрій після прес-конференції Зеленського все більше розсіюється, і я починаю ставити собі запитання, а чи не була ця прес-конференція димовою завісою, що приховує справжнісіньку зраду, яка міститься у цім комюніке? Тепер, коли вже він підписався під «формулою Штайнмаєра» і «особливим статусом», ідіотська леґенда про "вину" Порошенка відпадає: ось ТВІЙ підпис стоїть, Зеленський, ТИ за все це відповідаєш. Ми ж бачимо: от міністр закордонних справ Пристайко, який не раз підкреслював свої патріотичні погляди, він фактично відсторонений від керівництва зовнішньою політикою...
- А.Б. Наскільки я розумію, всі рішення приймаються в Офісі президента, і ситуація буде, з деякими змінами, подібною до того, що відбувається в офісі у Трампа, до якого швиденько після Нормандського саміту поїхав Лавров.
- А.П. Зараз ситуація краща. Трамп, звісно, робить усе, щоб догодити Москві, і оцей його ганебний жест із демонстративним прийомом Лаврова показує, де лежать його симпатії. Але в Америці є Конґрес і військово-політичний істеблішмент, і, паралельно з цим візитом, група сенаторів, причому в основному сенаторів-республіканців, внесла законопроєкт про т. зв. «пекельні санкції» щодо Росії. Тобто міжнародні позиції України у США, як не парадоксально, зміцнилися в результаті зрадницької - і щодо України, і щодо власної держави - політики Трампа. Дія Трампа викликала протидію Конґресу і істеблішменту. А от перетворення Макрона на путінського холуя завдало удару по позиціях України і [нерозбірливо]. Звернемо увагу: Меркель, принаймні, якось намагалася підтримати Зеленського... Проблема не в Макроні, не в Меркель, не в Трампові - проблема в Києві. Усе залежить від готовности України чинити опір демаґоґії і путінській аґресії.
- А.Б. Є ще один дуже важливий момент: практично Росію виведено з числа аґресорів. Її вже не називали аґресором, а фактично її вже задокументували як країну, яка разом зі своїми "вірними европейськими союзниками" намагатиметься створити «мирний сценарій» в Україні!
- А.П. Формально Москва завжди підкреслювала цей статус, і в тих же Мінських угодах - вона мов би не є учасником Мінських угод. Але тут ця формальна сторона перетворилася на фактичну. Адже те, що ми знаємо з інформація, яка просочилася, - до речі, рекомендую всім перечитати повний ненависти і зневаги до України репортаж путінського холуя Колесникова - там, на саміті, троє людей давили дружно на Зеленського. Найбарвистіша фраза, яку приписують Зеленському, - в якийсь момент він сказав: «Якщо ви так змушуватимете мене погоджуватися буквально з усіма пунктами Мінських угод, то наступного разу сюди приїде інший президент». Він ніби послався на тих людей, які стояли на Майдані й на Банковій. Вони йому допомогли, можливо, хоч щось відстояти в цім документі, але у своїй прес-конференції перед українськими журналістами він не міг приховати своєї ненависти до них і знову на них накинувся. Він сказав, що вони заважали - люди, які виходили з вимогами, заважали його переговорам. До своїх політичних супротивників — до трьох фракцій у Раді - він ставиться зі значно більшою неприязню, ба навіть ненавистю, ніж до Путіна.
Джерело:
В ефірі телеканалу Еспресо - Андрій Піонтковський
https://espreso.tv/video/272687
Роздруківка моя.


Крім того, у цій передачі зі студії "Захід" https://espreso.tv/video/studiya_zakhid/ Антін Борковський мав розмови:
- з Марком Войджером, старшим науковцем Центру Байдена, екс-радником командувача військ США у Европі:
Я ШОКОВАНИЙ - ВИМАГАЮЧИ РОЗМІНУВАННЯ, КРЕМЛЬ ГОТУЄ НАСТУП!
https://espreso.tv/video/272693
- з Тарасом Стецьківом, політиком, громадським діячем, членом координаційної ради Руху опору капітуляції, й Миколою Давидюком, політологом, керівником аналітичного центру «Політика»:
УКРАЇНУ БУДУТЬ НАГИНАТИ НАЙБЛИЖЧІ 120 ДНІВ.
https://espreso.tv/video/272691
- з Романом Кечуром, психотерапевтом, головою секретаріяту Української спілки психотерапевтів:
ОБМІН СУВЕРЕНІТЕТУ НА ТЕРИТОРІЮ - ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ.
https://espreso.tv/video/272527