У Великій Британії зацвіли "сині дзвіночки"

Останні слова, що їх Пол МакКартні сказав своїй дружині Лінді, коли вона вмирала:

"Ти на своєму прекрасному аппалузькому* жеребці. Чудовий весняний день. Ми їдемо лісом. Сині дзвіночки квітнуть, а небо ясно-блакитне..."
"You're up on your beautiful Appaloosa stallion. It's a fine spring day. We're riding through the woods. The bluebells are all out, and the sky is clear-blue..."

У Великій Британії - пора цвітіння bluebells, "синіх дзвіночків" (латиною Scilla non-scripta), що належать до родини ґіяцинтових.

Bluebells - гордість британців. Це те, що їм сниться, за чим вони ностальґують, живучи overseas - "за морями", за межами Королівства.

Щойно опівночі у Великій Британії, за прикладом решта Европи, оголошено карантин, хоч як його не намагалося відтягнути потужне лобі власників пабів. Проте на природу, до лісу, до численних національних парків їздити не заборонено. Синіми дзвіночками можна тільки милуватися, зривати їх - зась, охороняються законом.

______________

* Appaloosa - виведена американськими індіянцями племені Nez Perce порода коней незвичної масті - з темними плямами по світлій шерсті, коней наче вкрито світлою плямистою попоною. Аппалузи мають тонку статуру, але дуже витривалі, що доведено у війнах, що їх вели Nez Perce. https://en.wikipedia.org/wiki/Appaloosa

UPD. Ні, не вільно британцям їздити на природу - карантин, як і, скажімо, в Іспанії, тотальний.

Верховний суд Британії розглянув позов проти Бориса Джонсона через призупинку роботи парламенту

Британський часопис The Daily Telegraph, 24/09/2019, заголовки:

Суд постановив, що пророґація - перерва в роботі - парламенту була "незаконна".
Арґумент уряду, що це питання є не юридичне, а політичне і як таке не може бути предметом розгляду Суду, відкинуто.
Лідери [інших британських] партій закликають Бориса Джонсона подати у відставку.
Спікер Джон Берков скликає на завтра засідання парламенту.
Верховний Суд, заперечуючи волю народу, став на бік узурпуючих “ремейнерів”. (Ремейнери, від remain, залишатися, - ті, хто хоче залишитися в ЕС, фактично евро вата).
Борис Джонсон каже, що не піде у відставку через рішення Верховного Суду.

Від себе додам, що британські судді загалом відомі своєю близькістю до ліберальних кіл, а ліберали всі поголівно - ремейнери. Мені шкода, що Джонсон, найосвіченіший і найінтеліґентніший, на мою думку, з усіх чинних західних лідерів, програв цю битву...
Додам також, що формальною підставою для вердикту Суду було те, що Джонсон не надав Судові свідчення зі своїм обґрунтуванням потрібности пророґації і своїм підписом. Захисники Джонсона заявили в Суді, що таке свідчення було би надмірним, бо обґрунтування пророґації вичерпним чином викладене у Щоденникові Палати Представників, який є юридичним документом. Суд із цим не погодився.

За повідомленням Sky News, Борис Джонсон радився щодо пророґації з Генеральним прокурором Джеффрі Коксом, який запевнив його, що пророґація є законною й відповідає Конституції, а будь-які звинувачення у незаконності й неконституційності мають політичну мотивацію. Це робить вердикт Верховного суду й мотиви суддів ще більш сумнівними.
Джерело: PM was advised by attorney general suspension was 'lawful' 
https://news.sky.com/story/exclusive-pm-was-advised-by-attorney-general-suspension-was-lawful-11818599?fbclid=IwAR06FXrZNi8Wl-HajyZ8oYmBROoMlAZ4OkehoAV4qzfP7t2Vc0dZI0i5TMc

Аґенція Бі-бі-сі:
24.09.2019
Верховний суд Британії: Борис Джонсон незаконно призупинив роботу парламенту
Верховний суд Британії прийняв унікальне, історичне рішення, фактично визнавши прем'єр-міністра Бориса Джонсона винним у зловживанні владою. На думку суддівської колеґії, він неправомірно відправив парламент на довгу перерву.
Верховний суд - конституційний суд Британії - у вівторок оголосив рішення за двома позовами щодо пророґації, тобто рішення прем'єр-міністра відправити парламент на перерву до 14 жовтня. Суддівська колегія визнала це рішення неправомірним.
Голова Верховного суду леді Хейл сказала, що уряд не пред'явив жодних розумних обґрунтувань, навіщо йому знадобилося перед самим запланованим виходом країни з Євросоюзу оголошувати пророґацію на п'ять тижнів, коли нормальна тривалість пророґації - кілька днів.
Тому всі 11 суддів колегії одноголосно вирішили, що пророґація була незаконною, і оголосили її юридично нікчемною.
Борис Джонсон, який перебуває зараз у Нью-Йорку на сесії Ґенеральної асамблеї ООН, відповідаючи на запитання журналістів, чи піде він у відставку в разі програшу в Верховному суді, відповів лише, що уважно вивчить рішення суду і що уряд повнотою поважає закон і суд.
Прем'єр-міністр відповідав на звинувачення опозиції, що пророґація - це звичайна процедура підготовки нової законодавчої програми уряду, і в цьому випадку її оголошено виключно з тією ж метою.https://www.bbc.com/russian/news-49809769

Аґенція Бі-бі-сі:
Верховний суд Британії вирішує, чи не збрехав Борис Джонсон Королеві
17.09.2019

Верховний суд Британії у минулий вівторок приступив до розгляду справи про пророґацію - влаштовану прем'єр-міністром Джонсоном перерву в роботі парламенту. Противники Джонсона стверджують, що він дезінформував Королеву, сказавши, що перерва не пов'язана з конфліктом навколо брекситу.

Те, що чесність британського прем'єра і його взаємини з Королевою стали предметом судового процесу - це сам по собі унікальний випадок, який ілюструє глибину політичної кризи у Британії.

Якщо ж рішення суддів ще й виявиться не на користь Бориса Джонсона, це може мати непередбачувані наслідки і для його кар'єри, і для перебігу подій навколо брекситу.

Нижче — коротке роз'яснення-нагадування, що то за справа, що її почала розглядати колеґія з 11 суддів Верховного суду.

Про що йдеться?

Наприкінці серпня прем'єр-міністр Джонсон звернувся до Королеви з проханням призупинити роботу парламенту - оголосити пророґацію - з другого тижня вересня до 14 жовтня.

Формально пророґація була рішенням Королеви, але це саме формальнісь: монарх у Британії за традицією автоматично виконує рекомендації прем'єра.

Пророґація - це звичайна процедура підготовки нової законодавчої програми уряду, і Джонсон заявив, що і в цім випадкові його мотиви саме такі: він щойно став прем'єром, набрав новий склад кабінету і повинен виступити зі своїм планом дій у внутрішній політиці.

Проте опоненти Джонсона у парламенті й поза ним заявили, що прем'єр каже неправду, й насправді пророґація - це спроба не дати парламентові перешкодити курсові Джонсона на жорсткий розрив з ЕС 31 жовтня.

Два тижні тому були оголошені судові рішення за двома позовами щодо законности пророґації, що їх подали противники Джонсона. Шотландський Сесійний суд вирішив, що мотиви Джонсона були незаконні, а Високий суд у Лондоні ухвалив, що це політичне, а не юридичне питання, й воно не підлягає розглядові в суді.

Обидва рішення були оскаржені, й Верховний суд об'єднав дві апеляції в одну справу.

Коли буде результат?

Слухання триватимуть три дні [слухання вже відбулися минулого тижня. - Л.П.-С.]

Після цього суддівська колегія оголосить дату оголошення свого вердикту.

Оскільки справа термінова (пророґація вже почалася), то передбачається, що вердикт буде оголошено дуже скоро.

Які будуть наслідки?

Якщо суд визнає пророґацію законною, то перерва, що вже почалася, просто продовжиться, й парламент знову збереться тільки 14 жовтня, щоби перш за все послухати й потім обговорити "Промову Королеви" - виклад Королевою Єлизаветою Другою нової програми уряду.

Якщо пророґацію буде оголошено незаконною, то передбачається, що членів Палати Громад і лордів викличуть з вимушених канікул назад. Депутати від опозиційних партій вже заявляли, що в разі позитивного для них рішення суду парламент повинен негайно зібратися знову і продовжити обговорення проблеми брекситу.

Щоправда, що саме обговорювати, зараз не дуже зрозуміло: протягом того єдиного робочого тижня, що його Джонсон залишив парламентові між канікулами і пророґацією, 3-6 вересня, члени Палати Громад і Палати Лордів встигли зробити те головне, що збиралися зробити: прийняли закон, який забороняє прем'єр-міністрові виводити країну з ЕС без угоди.

Як це відіб'ється на Джонсонові?

Ситуація безпрецедентна, тому можна тільки припускати.

Якщо суд визнає пророґацію незаконною, це, звісно, стане сильним політичним ударом по Джонсонові.

"У будь-якому випадку, тиск на Джонсона з метою відправити його у відставку буде величезним", - вважає кореспондент Бі-бі-сі з питань внутрішньої британської політики Домінік Касціяні.

Колишній генеральний прокурор, депутат від Консервативної партії і опонент Джонсона Домінік Ґрів раніше сказав, що якщо суд погодиться, що прем'єр обдурив Королеву щодо мотивів пророґації, то подальше перебування Джонсона на посаді прем'єра стане "немислимим".

Що таке Верховний суд Британії?
Верховний суд Сполученого Королівства - це особлива судова інстанція, яка в інших країнах часто називається "конституційний суд".

Верховний суд розглядає справи, що пов'язані з тлумаченням і застосуванням законів.

Він не може скасовувати або правити закони, але може давати й дає відповідні рекомендації парламентові.

Верховний суд Сполученого Королівства був створений всього 10 років тому. До того ці питання розглядалися у двох спеціяльних судових колеґіях при Палаті Лордів і Таємній Раді.

Джерело: https://www.bbc.com/russian/features-49730722

Свій вердикт Верховний суд оголосить у вівторок о 10:00 за Ґрінвічем. - Supreme Court to rule on Parliament suspension on Tuesday 

https://www.bbc.com/news/uk-politics-49795111

Британське населення й досі ділиться на брекситірів і ремейнерів приблизно порівну. Дехто вважає, що результати референдуту сфальсифіковано, але це не так, підрахунок голосів був чесний. Про російський слід у референдумі писалося у зв'язку з таким собі Арроном Бенксом, я й сама про нього писала, який був одним із донорів кампанії за Брексит, має дружину-росіянку і, правдоподібно, в часі кампанії мав зустрічі з кимось із російської амбасади. Припускалося, що його пожертви на користь кампанії мали сумнівне походження. Навіть якщо й мали, то вони становили малу частку бюджету кампанії. АЛЕ: щойно карну справу проти Аррона Бенкса закрито за відсутністю доказів незаконности його пожертв. https://news.sky.com/story/brexit-campaigner-arron-banks-investigation-dropped-by-national-crime-agency-11818346
Британський уряд по закону зобов'язаний виконати волю тої, хай невеликої, більшости, яка підтримала Брексит, і безуспішно намагається це зробити вже три з гаком роки поспіль, наштовхуючись на свідоме небажання евробюрократів - ніким не обраних, що дуже важливо! - погодитися на будь-що, піти назустріч хоча б у чомусь. Вони так чинять, просто щоби більше нікому в Европі не кортіло й собі вийти з ЕС, а бажаючих там - під достатком, бо чим далі тим більше ЕС стає схожим на совок. Про це багато писалося...

Білі Скелі Дувра

The White Cliffs of Dover - Білі Скелі Дувра, що обрамляють англійську берегову лінію Англійської протоки, the English Channel, яку французи звуть la Manche. Білі крейдяні скелі становлять частину височини Норт Давнз. Схили Скель сягають 107 метрів заввишки; їхній вражаючий вигляд підкреслюють смуги чорного кременю. Скелі тягнуться на 12 км на захід і схід від старовинного портового міста Дувра у графстві Кенті. Завдяки яскравому кольорові Скелі видно з Cap Gris-Nez, «Сірого мису», на протилежному французькому березі.
Для англійців the White Cliffs of Dover - абсолютно ностальґійна річ. На чужині англійцеві вони сняться, і його серце стискається, коли, повертаючись кораблем, він здалеку бачить їхні контури. Білі Скелі Дувра оспівано у безлічі творів.

Неймовірно популярна пісня часів Другої світової, яку співала Vera Lynn, улюблениця всіх англійців, але особливо - англійського війська:

White Cliffs Of Dover

There'll be bluebirds over
The white cliffs of Dover,
Tomorrow, just you wait and see.

There'll be love and laughter
And peace ever after.
Tomorrow, when the world is free

The shepherd will tend his sheep.
The valley will bloom again.
And Jimmy will go to sleep
In his own little room again.

There'll be bluebirds over
The white cliffs of Dover,
Tomorrow, just you wait and see.

Запис 1942 року:

Vera Lynn: The White Cliffs of Dover

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=Hqtaoz4QFX8

Рабство у Великій Британії: польська мережа

Вгорі зліва праворуч: Ignacy Brzezinski, Jan Sadowski, Julianna Chodakowicz, Justyna Parczewska.
Внизу зліва праворуч: Marek Brzezinski, Natalia Zmuda, Wojciech Nowakowski, Marek Chowaniec

Вони - члени банди, яка організувала у Вест-Мідлендс (центрально-західні графства Великої Британії) найбільшу сучасну мережу рабства, будь-коли викриту в цій країні. Їх усіх ув’язнено.

Поліція вважає, що жертвами цієї організованої злочинної групи стали понад 400 осіб віком від 17 до 60 з гаком років. З них ідентифіковано 92 особи. Це були вразливі люди, яких ОЗГ змушувала до праці. Їх привозили з Польщі до Великої Британії, заманюючи обіцянками роботи і кращого життя. Вони були змушені жити в будинках, що кишіли щурами. Їх доставляли до Великої Британії автобусами, по прибутті їх розміщували в тих убогих будинках, по чотири особи в кімнаті, спали вони на брудних матрацах. Митися їм доводилося у каналі, бо води в будинках не було.

У двох судових процесах вісьмох підсудних поляків визнано винними у вчиненні низки злочинів, зокрема торгівля людьми, змова з метою примусу інших людей до праці і відмивання грошей. Їх засуджено до позбавлення волі на терміни від трьох до 11 років.

Злочинна мережа розвалилася 2015 року, коли двоє з її жертв втекли від своїх поневолювачів і повідомили благодійне товариство з протидії рабству «Hope for Justice» про те, що їм довелося пережити.

Злочинці - п'ять чоловіків і три жінки - “полювали” у Польщі на людей, які перебували у найбільш відчайдушному становищі, зокрема на бездомних, колишніх в'язнів і алкоголіків.

Ці раби були змушені були працювати багато годин на день у центрах з переробки сміття, на фермах чи на птахофабриках, де вони патрали індичок. Їхню заробітну плату їхні поневолювачі забирали собі. По прибутті їх відводили до банку, де кожному з них наказували відкрити рахунок; тими рахунками цілком розпоряджалася ОЗГ. Злочинці також оформлювали соціяльні виплати на ім’я своїх жертв, котрі виплати вони теж привласнювали.

Одна особа померла в полоні, і злочинці знищили всі її особисті речі й документи, щоби поліція не вийшла на їхній слід.

За оцінками, у період з червня 2012 року до жовтня 2017-го банда “заробила” понад 2 мільйони фунтів стерлінґів.

Якщо хтось із потерпих скаржився, скаржника принижували, йому погрожувати чи били його. Одного з них роздягли догола у присутності інших робітників, облили його йодом і сказали, що виріжуть йому нирки, якщо він не замовкне.

Сьогодні британські ЗМІ вперше повідомили про цю справу: поки вона слухалася, її не розголошували.

Джерела:
UK slavery network 'had 400 victims'
https://www.bbc.com/news/uk-england-birmingham-48881327
Niewolnictwo w Wielkiej Brytanii 

https://niepoprawni.pl/blog/husky/niewolnictwo-w-wielkiej-brytanii

Борис Джонсон - лідер консерваторів і прем'єр-міністр Великої Британії

14 червня 2019. Вельми нестандартний ймовірний прем'єр-міністр Сполученого Королівства

Колишній міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон з великим відривом виграв перший равнд виборів лідера Консервативної партії. 12 червня 2019, 313 депутатів Палати громад узяли участь у голосуванні, й 114 з них вибрали Джонсона. Найближчі до нього конкуренти - нинішній голова МЗС Джеремі Гант і міністр навколишнього середовища Майкл Ґоув - отримали відповідно 43 і 37 голосів.

Усього фракція консерваторів розглядала 10 кандидатур. Джонсон, Гант, Ґоув і ще чотири кандидати вийшли у другий равнд. Решта три кандидати - ті, хто не подолав прохідного бар'єру 17 голосів, - вибули з боротьби.

Вибори з поступовим вибуванням кандидатів продовжаться наступного тижня. Щонайпізніше 20 червня кандидатів має залишитися тільки двоє, й тоді з тих двох лідера вибиратимуть усі майже 160 тисяч членів Консервативної партії. Переможець виборів замінить Терезу Мей на посаді прем'єр-міністра.

Борис Джонсон — цікавий політичний персонаж. Його повне ім’я - Alexander Boris de Pfeffel Johnson. 19 червня йому сповниться 55 років. Джонсон — випускник Ітона й Оксфорда, журналіст і історіограф, колишній міністр закордонних справ Великої Британії, один з лідерів кампанії за вихід країни з ЕС, за часів прем'єрства лейбориста Тоні Блера - міністр тіньового кабінету, а також колишній мер Лондона, на котру посаду він обирався двічі.

Борис Джонсон народився в родині британських підданих у Мангеттені, Нью-Йорк. Його народження було зареєстроване як у відповідних американських установах, так і в британському консуляті, тож він має одночасно американське громадянство і британське підданство. Його батько Стенлі Джонсон у той час вивчав економіку в Колумбійському університеті. Прадіда Бориса по батьківській лінії звали Алі Кемаль, він був турецький журналіст, черкес за походженням, виходець з Північного Кавказу. По материнській лінії батько Бориса має мішане англійське і французьке коріння і є нащадком англійського короля Джорджа II (1683-1760). Мама Бориса — вроджена Шарлотт Фосетт, художниця, походить з родини ліберальних інтелектуалів. Її покійний дід - Елайас Ейвер Лов, палеограф російсько-єврейського походження. Вона одружилася зі Стенлі Джонсоном 1963 року, перед їхнім переїздом до США; Борис є старший з їхніх чотирьох дітей. З огляду на своє розмаїте коріння, Борис Джонсон називає себе "плавильним котлом", в якому змішалися мусульмани, євреї і християни. Середнє ім’я "Борис" батьки дали йому на честь російського еміґранта, з яким вони колись були знайомі.

Протягом усього свого політичного життя Борис Джонсон, вільно чи невільно, створював голосні новинні заголовки. Наприклад, минулого року, коли уряд Данії ввів заборону на носіння паранджі й хіджабу, Джонсон у часописі The Daily Telegraph написав, що мусульманки, які їх носять, схожі на “грабіжників банків” і “поштові скриньки”. Щодо останніх, англ. "letter boxes", слід пояснити, що англійці, які у значній своїй більшості є домовласниками, не мають поштових скриньок у звичному розумінні. У вхідних дверях типового англійського приватного будинку прорізано, на висоті десь менше метра від землі, горизонтальну щілину, прикриту відкидною заслонкою, в котру щілину листоноша вкидає пошту, й ця пошта просто падає на підлогу передпокою. Нагнувшись і зазирнувши в таку щілину, можна, у принципі, побачити трішки того передпокою — так само як у прорізі хіджабу можна бачити хіба що очі його носійки).

Порівняння мусульманок із "letter boxes" викликало в англійських ліберальних колах, читай - серед мультикультуралістів, значний скандал, вихідці з Пакістану та інших мусульманських країн на нього образилися, проте переважній частині англійців-християн воно сподобалося. В парламенті Джонсон був звинувачений у порушенні міністерського кодексу, і його справу розглядала дисциплінарна комісія, яка врешті дійшла висновку, що він не вчинив провини, й підтвердила його право на сатиричні висловлювання для обґрунтування своєї позиції. До слова, паранджа й хіджаб у Великій Британії не заборонені.

А 2016-го року була така історія. Турецький президент Ердоган запровадив тоді нові драконівські закони про богохульство, щоб захистити себе від критики. У Німеччині, у вечірній комедійній програмі молодий комедійний актор Ян Бйомерманн прочитав віршовану пародію, в якій грубо висміяв Ердогана. Сенс пародії, між іншим, полягав у тому, щоби підкреслити неприпустимість дій Туреччини, яка раніше намагалася була цензурувати сатиру і в самій Німеччині, де, як відомо, є велика турецька діяспора. Дальші події розвивалися у швидкому темпі: турки поскаржилися своїм німецьким колеґам; повтори програми Бйомерманна заборонили, а згодом програму й зовсім закрили; сам Бйомерманн, який отримував погрози, був змушений просити поліцію про захист; а найгіршим було те, що канцлерка Меркель дала згоду на карне переслідування Бйомерманна в Німеччині. Й тоді, на знак протесту проти нагінки на свободу слова, британський часопис Тhe Spectator оголосив конкурс на найгрубіший лімерик (п’ятирядкову епіграму, в якій римуються перший, другий і п’ятий рядки) про турецького президента. Приз конкурсу “President Erdoğan offensive poetry competition” — 1000 фунтів стерлінґів, несподівано для себе, виграв Борис Джонсон, у минулому редактор часопису. The Spectator опублікував його лімерик, де, зокрема, сказано, що турецький президент займається сексом з ...козою. Лімерик цей народився експромтом, коли Джонсон давав інтерв’ю швайцарському тижневикові Die Weltwoche. Джонсон сказав інтерв’юєрові: "Якщо хтось захоче скласти жарт про любов, що квітне між турецьким президентом і козою, треба, щоб він мав змогу це зробити в будь-якій европейській країні, в тому числі у Туреччині." Інтерв’юєр спитав Джонсона, чому ж він тоді не бере участи у згаданому конкурсі, й той у відповідь зімпровізував наступну пародію:
“There was a young fellow from Ankara,
Who was a terrific w*nkerer.
Till he sowed his wild oats,
With the help of a goat,
But he didn’t even stop to thankera.” ))
Джонсон був здивований, коли її офіційно подали на конкурс...

Отака нестандартна людина, правдоподібно, замінить Терезу Мей на посту лідера партії і прем’єр-міністра. :-) Його нелюбов до путінської росії добре відома, й вона тішить.

Джерела:

https://en.wikipedia.org/wiki/Boris_Johnson

https://www.theguardian.com/politics/2016/may/19/boris-johnson-wins-most-offensive-erdogan-poem-competition

17 червня 2019. Борис Джонсон впевнено виграв другий равнд виборів лідера Консервативної партії, отримавши 126 голосів парламентарів своєї фракції. Він покращив свою позицію порівняно з першим туром, де отримав 114 голосів. Його найближчий суперник, як і в першому турі, - міністр закордонних справ Джеремі Гант із 46 голосами.

Прохідного бар'єру - 33 голоси - не подолав один із решти чотирьох кандидатів, що брали участь. Джонсона підтримали, "передавши" йому голоси своїх прихильників, двоє кандидатів, котрі вибули з "гонки" після першого туру. Отже, продовжать її п'ятеро кандидатів, і прохідний бар'єр у наступному турі буде ще вищий. Проте, вихід у фінал, де мають залишитися тільки двоє учасників, Борисові Джонсонові практично ґарантований. Відтак, якщо партія Торі в цілому його підтримає, він як її лідер обійме посаду прем'єр-міністра Великої Британії і стане, мабуть, найосвіченішим і найінтеліґентнішим серед чинних лідерів Західнього світу. Най йому щастить!
На біду, 73% українців захотіли бачити своїм лідером плебея і піґмея.

Джерело:
Boris Johnson wins most second round votes on path to become UK PM  https://www.reuters.com/article/us-britain-eu-leader-secondround/boris-johnson-wins-most-second-round-votes-on-path-to-become-uk-pm-idUSKCN1TJ2DE?fbclid=IwAR11Pu9uM-seuTVig0qMnEmgudL4f_JossinpLbAa8n-h1E4ZID635d9Dy8

24 липня 2019. Королева Єлизавета II і Борис Джонсон у Букінґемському палаці. Королева запросила його стати прем'єр-міністром і сформувати уряд.
"Колишній міністр закордонних справ і лондонський мер, чия підтримка Brexit'у поляризувала британське суспільство, сказав: "Настав час поміняти пластинку"."

Зі статті у New York Times:
Boris Johnson Becomes U.K. Prime Minister, Replacing Theresa May
Борис Джонсон стає прем'єр-міністром Великої Британії, замінивши на цій посаді Терезу Мей
https://www.nytimes.com/2019/07/24/world/europe/britain-johnson-may-prime-minister.html

Як махрові російські розвідники упадають коло легковірних британських аристократів.

Часопис The Sunday Times в числі з 3 березня ц. р. повідомив про таке:

Вражаюча новина:
Придворний Королеви Великої Британії і двоюрідна сестра принца Чарльза – об’єкти уваги шпигунів Путіна. Упадати коло них і в такий спосіб проникнути в середовище британської аристократії входить до найновіших планів Росії.

Минулого місяця члени британської еліти були присутні на обіді у клубі Cavalry and Guards на Пікаділлі з нагоди відкриття у Великій Британії Імперського Православного Палестинського Товариства (IOPS). Ця закрите Товариство звинувачується у тісних зв'язках з російською розвідкою. Серед присутніх на заході були, зокрема, Маркіз Брістольський Фредерік Герві, двоюрідна сестра принца Чарльза, югославська принцеса Катаріна* і посол Росії Алєксандр Яковєнко, повідомляє The Sunday Times. Експерт по Росії Ендрю Фоксолл так висловився про це непублічне зібрання: "Мені не доводилося зустрічатися з більш очевидним прикладом того, як російська операція з впливу сягає найвищих рівнів британського суспільства".**

Найвищий постійний офіцер церемоніяльної охорони Королеви полковник Крістофер Маккензі-Бівор, виступаючи на обіді з промовою, сказав, що його батько-єпископ «тішився би, що його син бере участь у такій дискусії», захищаючи традиційні західні норми. Проте полковник стверджує, що він виступив на обіді з вітанням на адресу присутніх, бо головуючий попросив його про це.***

Полковник додав, що він не бере жодної іншої участи в цім Товаристві і в його розвідувальній діяльності. Очолює це Товариство, яке про людське око зветься “науковим”, колишній директор Федеральної служби контррозвідки і попередник Путіна на посаді голови ФСБ Сєрґєй Стєпашин, причому багато інших колишніх директорів КҐБ і ФСБ теж грають керівні ролі у цій організації.

Зібрання відбулося 21 лютого, майже через рік після того, як російські військові розвідники вчинили замах у Солсбері на життя Сєрґєя Скріпаля і його дочки Юліі.

Товариство було засноване в 1882 році задля підтримання зв'язків між Росією і Близьким Сходом.

2008 року просочилася інформація про те, що Держдепартамент США повідомив британський уряд, що Імперське Православне Палестинське Товариство "не є незалежним від російського уряду".

Міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров заявив у 2016 році, що це Товариство відродилося, щоби просувати «фундаментальні інтереси російської держави». Хоча Товариство й діє у духовній сфері, додав Лавров, воно є «важливим інструментом консолідації позицій Росії».

Минулого року двох пов'язаних з Товариством російських дипломатів звинуватили у спробі "підкупу державних чиновників" і "втручанні у внутрішні справи Греції" й вигнали з Греції.

Міністерство закордонних справ Росії відкидає всі звинувачення.

Голова новоствореної британської філії Товариства Майкл Вінн-Паркер, бізнесмен, колишній співробітник принца Кентського Майкла, заявив, що Товариство є "релігійною і культурною" організацією, яка бореться за збереження традиційних християнських цінностей.

Він сказав, що йому «не відомо» про будь-які зв’язки з розвідкою і що на обіді зібралися «члени істеблішменту, які не переконані в тому, що Росія є ворогом. Але думка про те, що ми тут маємо кубло російських колаборантів, є божевіллям”.

______________
* Катаріна Карагеоргієвич, або Катерина Югославська, (нар. 28 листопада 1959) — югославська принцеса з династії Карагеоргієвичів, донька принца Югославії Томіслава та баденської принцеси Марґарити. Є у списку наслідування британського трону. https://uk.wikipedia.org/wiki/Катаріна_Карагеоргієвич_(1959)?fbclid=IwAR2yUqcwmF6YGyvs2Fc-08CLPZnZvMhJmP_Nxy_pvang0DmbvuQzAAkUVbI

** Джерело вмістило фотографії присутніх на обіді Маркіза Брістольського Фредеріка Герві і югославської принцеси Катаріни. На мене вони справляють враження людей, яких легко спокусити дармовим обідом.

*** Загалом, виступи VIP - “дуже важливих персон” - на різних заходах є платними. Про те, хто скільки править за виступ станом на 2017 рік — тут: https://www.lovemoney.com/gallerylist/64364/25-people-making-a-fortune-from-public-speaking?fbclid=IwAR20ERTWv1hMOk5VToevb7iSZFxbqYPhrCoKljXOL8llR6GtH0UP6Ta1Gr4

Джерело:
Queen's courtier, Prince Charles' cousin and other members of high society celebrate UK launch of group 'accused of links to Russian spies' https://www.dailymail.co.uk/news/article-6765823/Members-high-society-celebrate-UK-launch-group-accused-links-Russian-spies.html?fbclid=IwAR1K9jSUiwSSkYvi9XyBZs0nSf3jCn9BV5JbdXgrTOzrwmi_Ka4aG2eY72E

Переклад мій.

Про спадкування британської корони

Читаю на zik.ua: "Єлизавета II назвала спадкоємця британського престолу. Королева Великобританії Єлизавета II ухвалила рішення не віддавати корону принцу Чарльзу." Написано, як про доконаний факт. Причиною "рішення королеви" ЗІК називає "скандали, які останнім часом огорнули Чарльза. Наприклад, … подейкують, що у принца Чарльза є позашлюбний син: 52-річний австралієць на ім’я Саймон Доранте-Дей оголосив себе плодом кохання принца Чарльза і Камілли Паркер Боулз." https://zik.ua/news/2019/02/26/yelyzaveta_ii_nazvala_spadkoiemtsya_brytanskogo_prestolu_1517549

Безграмотність автора публікації відкоментую нижче. Що ж до її теми, то дивуюся: реґулярно дивлюся новини на Sky News, але повідомлень про "рішення королеви" не бачила. ТАКОЇ новини найпопулярніший британський інформаційний телеканал не пропустив би.

Шукаю першоджерело "новини". ЗІК посилається на російськомовний сайт clutch.ua, котрий, своєю чергою, відсилає до іншого російськомовного сайту comments.ua, а той - до російського пропаґандистського сайту mk.ru, який, до речі, не пише про "рішення королеви" як про доконаний факт: "Молва прочіт прєстол Соєдіньонного Королєвства внуку Уільяму". Джерелом своєї інформації mk.ru називає якийсь "Миннеаполис", але посилання не дає, а я такого сайту не знаходжу.

Кидається в очі сьогоднішнє повідомлення на mk.ru: "12:59 Во Львовє трєтьі суткі питаются снєсті Монумєнт слави: тот дєржится". Отакий рівень цього джерела.

Ґуґлю "новину" англійською. Як і очікувала, жодної згадки про "рішення королеви" не наґуґлюється. На початку лютого англійські газети справді писали https://www.thesun.co.uk/fabulous/8346848/charles-camilla-secret-son-simon-dorante-day/ про скандальну заяву мешканця Австралії, батька дев'ятьох дітей Саймона Доранте-Дея, що, мовляв, принц Чарльз і його нинішня дружина Камілла - його біологічні батьки, що всиновила його у 18-місячному віці родина дочки жінки на ім'я Вінніфер, яка тоді працювала служницею королеви, і що покійна перша дружина Чарльза принцеса Дайана знала цю "таємницю" і збиралася її оприлюднити. Саймон вважає, що він дуже схожий на Тома, сина Камілли від її першого шлюбу з бриґадним генералом королівської морської піхоти Ендрю Паркером Бовлзом.

Цікаво, як пише The Sun, що на момент зачаття Саймона принцові Чарльзові було 17 років, а Каміллі - 18. Згідно з офіційною біографією Чарльза, він і Камілла познайомилися в середині 1971 року; на той час Ендрю Паркер Бовлз вже припинив свої стосунки з Каміллою й залицявся до принцеси Анни, сестри Чарльза.

Звісно, все може бути: і дівчата-підлітки вагітніють, і позашлюбні діти народжуються. Але чого, як коментує мій знайомий-англієць, точно не може бути, що є абсолютно немислимим - то це передача британського престолу через голову його законного спадкоємця наступній у черзі до трону людині. Правила спадкування британської корони встановив ув ХІ ст. Вільгельм І Завойовник, і вони ніколи не порушувалися. Річард ІІІ спробував був у XV ст. це зробити, вбивши, як підозрюють, законного спадкоємця престолу і його брата, але спричинив тим війну й через два роки сам був убитий.

Тож мене дивує, чому ЗІК не перевірив своєї "новини"? Чому користується сумнівними російськими джерелами? Автор публікації не знає англійської? Тоді Google Translator йому в поміч! Але, схоже, і з українською в автора не гаразд: він/вона не знає, що українською треба писати "не віддавати коронИ принцОВІ ЧарльзОВІ" і що назва країни Great Britain нашою мовою - Велика Британія, два слова. Ми вже давно не мавпуємо російської однослівної назви...