понеділок, 17 червня 2019 р.

Борис Джонсон - лідер консерваторів і прем'єр-міністр Великої Британії


14 червня 2019. Вельми нестандартний ймовірний прем'єр-міністр Сполученого Королівства
Колишній міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон з великим відривом виграв перший равнд виборів лідера Консервативної партії. 12 червня 2019, 313 депутатів Палати громад узяли участь у голосуванні, й 114 з них вибрали Джонсона. Найближчі до нього конкуренти - нинішній голова МЗС Джеремі Гант і міністр навколишнього середовища Майкл Ґоув - отримали відповідно 43 і 37 голосів.
Усього фракція консерваторів розглядала 10 кандидатур. Джонсон, Гант, Ґоув і ще чотири кандидати вийшли у другий равнд. Решта три кандидати - ті, хто не подолав прохідного бар'єру 17 голосів, - вибули з боротьби.
Вибори з поступовим вибуванням кандидатів продовжаться наступного тижня. Щонайпізніше 20 червня кандидатів має залишитися тільки двоє, й тоді з тих двох лідера вибиратимуть усі майже 160 тисяч членів Консервативної партії. Переможець виборів замінить Терезу Мей на посаді прем'єр-міністра.
Борис Джонсон — цікавий політичний персонаж. Його повне ім’я - Alexander Boris de Pfeffel Johnson. 19 червня йому сповниться 55 років. Джонсон — випускник Ітона й Оксфорда, журналіст і історіограф, колишній міністр закордонних справ Великої Британії, один з лідерів кампанії за вихід країни з ЕС, за часів прем'єрства лейбориста Тоні Блера - міністр тіньового кабінету, а також колишній мер Лондона, на котру посаду він обирався двічі.
Борис Джонсон народився в родині британських підданих у Мангеттені, Нью-Йорк. Його народження було зареєстроване як у відповідних американських установах, так і в британському консуляті, тож він має одночасно американське громадянство і британське підданство. Його батько Стенлі Джонсон у той час вивчав економіку в Колумбійському університеті. Прадіда Бориса по батьківській лінії звали Алі Кемаль, він був турецький журналіст, черкес за походженням, виходець з Північного Кавказу. По материнській лінії батько Бориса має мішане англійське і французьке коріння і є нащадком англійського короля Джорджа II (1683-1760). Мама Бориса — вроджена Шарлотт Фосетт, художниця, походить з родини ліберальних інтелектуалів. Її покійний дід - Елайас Ейвер Лов, палеограф російсько-єврейського походження. Вона одружилася зі Стенлі Джонсоном 1963 року, перед їхнім переїздом до США; Борис є старший з їхніх чотирьох дітей. З огляду на своє розмаїте коріння, Борис Джонсон називає себе "плавильним котлом", в якому змішалися мусульмани, євреї і християни. Середнє ім’я "Борис" батьки дали йому на честь російського еміґранта, з яким вони колись були знайомі.
Протягом усього свого політичного життя Борис Джонсон, вільно чи невільно, створював голосні новинні заголовки. Наприклад, минулого року, коли уряд Данії ввів заборону на носіння паранджі й хіджабу, Джонсон у часописі The Daily Telegraph написав, що мусульманки, які їх носять, схожі на “грабіжників банків” і “поштові скриньки”. Щодо останніх, англ. "letter boxes", слід пояснити, що англійці, які у значній своїй більшості є домовласниками, не мають поштових скриньок у звичному розумінні. У вхідних дверях типового англійського приватного будинку прорізано, на висоті десь менше метра від землі, горизонтальну щілину, прикриту відкидною заслонкою, в котру щілину листоноша вкидає пошту, й ця пошта просто падає на підлогу передпокою. Нагнувшись і зазирнувши в таку щілину, можна, у принципі, побачити трішки того передпокою — так само як у прорізі хіджабу можна бачити хіба що очі його носійки).
Порівняння мусульманок із "letter boxes" викликало в англійських ліберальних колах, читай - серед мультикультуралістів, значний скандал, вихідці з Пакістану та інших мусульманських країн на нього образилися, проте переважній частині англійців-християн воно сподобалося. В парламенті Джонсон був звинувачений у порушенні міністерського кодексу, і його справу розглядала дисциплінарна комісія, яка врешті дійшла висновку, що він не вчинив провини, й підтвердила його право на сатиричні висловлювання для обґрунтування своєї позиції. До слова, паранджа й хіджаб у Великій Британії не заборонені.
А 2016-го року була така історія. Турецький президент Ердоган запровадив тоді нові драконівські закони про богохульство, щоб захистити себе від критики. У Німеччині, у вечірній комедійній програмі молодий комедійний актор Ян Бйомерманн прочитав віршовану пародію, в якій грубо висміяв Ердогана. Сенс пародії, між іншим, полягав у тому, щоби підкреслити неприпустимість дій Туреччини, яка раніше намагалася була цензурувати сатиру і в самій Німеччині, де, як відомо, є велика турецька діяспора. Дальші події розвивалися у швидкому темпі: турки поскаржилися своїм німецьким колеґам; повтори програми Бйомерманна заборонили, а згодом програму й зовсім закрили; сам Бйомерманн, який отримував погрози, був змушений просити поліцію про захист; а найгіршим було те, що канцлерка Меркель дала згоду на карне переслідування Бйомерманна в Німеччині. Й тоді, на знак протесту проти нагінки на свободу слова, британський часопис Тhe Spectator оголосив конкурс на найгрубіший лімерик (п’ятирядкову епіграму, в якій римуються перший, другий і п’ятий рядки) про турецького президента. Приз конкурсу “President Erdoğan offensive poetry competition” — 1000 фунтів стерлінґів, несподівано для себе, виграв Борис Джонсон, у минулому редактор часопису. The Spectator опублікував його лімерик, де, зокрема, сказано, що турецький президент займається сексом з ...козою. Лімерик цей народився експромтом, коли Джонсон давав інтерв’ю швайцарському тижневикові Die Weltwoche. Джонсон сказав інтерв’юєрові: "Якщо хтось захоче скласти жарт про любов, що квітне між турецьким президентом і козою, треба, щоб він мав змогу це зробити в будь-якій европейській країні, в тому числі у Туреччині." Інтерв’юєр спитав Джонсона, чому ж він тоді не бере участи у згаданому конкурсі, й той у відповідь зімпровізував наступну пародію:
“There was a young fellow from Ankara,
Who was a terrific w*nkerer.
Till he sowed his wild oats,
With the help of a goat,
But he didn’t even stop to thankera.” ))
Джонсон був здивований, коли її офіційно подали на конкурс...
Отака нестандартна людина, правдоподібно, замінить Терезу Мей на посту лідера партії і прем’єр-міністра. Його нелюбов до путінської росії добре відома, й вона тішить.

Джерела:


17 червня 2019. Борис Джонсон впевнено виграв другий равнд виборів лідера Консервативної партії, отримавши 126 голосів парламентарів своєї фракції. Він покращив свою позицію порівняно з першим туром, де отримав 114 голосів. Його найближчий суперник, як і в першому турі, - міністр закордонних справ Джеремі Гант із 46 голосами.
Прохідного бар'єру - 33 голоси - не подолав один із решти чотирьох кандидатів, що брали участь. Джонсона підтримали, "передавши" йому голоси своїх прихильників, двоє кандидатів, котрі вибули з "гонки" після першого туру. Отже, продовжать її п'ятеро кандидатів, і прохідний бар'єр у наступному турі буде ще вищий. Проте, вихід у фінал, де мають залишитися тільки двоє учасників, Борисові Джонсонові практично ґарантований. Відтак, якщо партія Торі в цілому його підтримає, він як її лідер обійме посаду прем'єр-міністра Великої Британії і стане, мабуть, найосвіченішим і найінтеліґентнішим серед чинних лідерів Західнього світу. Най йому щастить!
На біду, 73% українців захотіли бачити своїм лідером плебея і піґмея.

24 липня 2019. Королева Єлизавета II і Борис Джонсон у Букінґемському палаці. Королева запросила його стати прем'єр-міністром і сформувати уряд.
"Колишній міністр закордонних справ і лондонський мер, чия підтримка Brexit'у поляризувала британське суспільство, сказав: "Настав час поміняти пластинку"."

Зі статті у New York Times:
Boris Johnson Becomes U.K. Prime Minister, Replacing Theresa May
Борис Джонсон стає прем'єр-міністром Великої Британії, замінивши на цій посаді Терезу Мей
https://www.nytimes.com/2019/07/24/world/europe/britain-johnson-may-prime-minister.html