Показ дописів із міткою партія "Свобода". Показати всі дописи
Показ дописів із міткою партія "Свобода". Показати всі дописи

пʼятниця, 13 вересня 2024 р.

Вбивство Фаріон. У Львові хочуть все одразу закрити - і Зінченка, і справу?

 


Підозрюваному у справі Фаріон 18-літньому В'ячеславові Зінченкові проводять амбулаторну судово-психіятричну експертизу. Оскільки доказів немає, вирішено оголосити його неосудним і все одразу закрити - і Зінченка, і справу?
tZE inform

А тим часом...
Дочка Фаріон та її адвокатеса Н. Романик провели у Львові пресконференцію, на якій вони обидві оголосили, що вимагатимуть змінити статтю на таку, що передбачає довічне ув’язнення.

У пресконференції також брав участь священик УГКЦ, котрий заявив, що він підтримує (??!) їхні вимоги.

Адвокатеса заявила, що їй стали відомі факти, які, нібито, "дають вагомі підстави для такої зміни". Які саме факти, вона сказати відмовилась.

Говорячи про підозрюваного, і правничка, й дочка Фаріон імені його не згадували, обходячись займенниками "він", "його" тощо й називали його "вбивцею", що, без відповідного вироку суду, є наклепом.

На пресконференції, адвокатеса Романик, звертаючись до журналістів, повчала їх, як саме, на її думку, вони мають висвітлювати цю справу.

Усе це - відвертий тиск на слідство і пресу. Тим самим - тиском - за кожної нагоди зайнятий і лідер "Свободи" Тягнибок.

Раніше волонтер-розслідувач справи Ігор Швець, колишній оперативник міліції, повідомив інсайдерську інформацію про те, що львівська поліція ймовірно спонукала свідків, сусідів Фаріон, змінити свої свідчення і вказати на Ярослава Зінченка як на того, хто, буцімто, стріляв у Фаріон, хоча до того вони описували цілком иншу людину.

Ігор Швець також повідомив, що захисникові Зінченка Ігореві Сулимі слідчі відмовляють (!!!) у доступі до матеріялів справи, посилаючись на таємницю слідства (??!).

От мені цікаво, чи у Львові кому-небудь - владі, правоохоронним органам, адвокатурі, ЗМІ, адептам Фаріон - відомо, що таке презумпція невинуватости?

Судове засідання у справі призначено на 16 вересня.


Ймовірного вбивцю Фаріон поліція відпустила

https://lesinadumka.blogspot.com/2024/09/blog-post_13.html


Справа Фаріон. Підозрюваний Зінченко за ґратами без будь-яких доказів





вівторок, 10 вересня 2024 р.

Справа Фаріон. Підозрюваний Зінченко за ґратами без будь-яких доказів

 


Справа Фаріон доводить те, що давно відомо всім. В цій країні вигадати будь-яке звинувачення будь-якій людині, запроторити її за ґрати без будь-яких доказів і тримати там скільки завгодно - це повсякденні реалії "українського правосуддя".
Не мовчіть, бо будете наступними!
tZE inform




Ігор Швець, оперативник міліції в минулому, історик і журналіст:
Не дамо розтерзати В'ячеслава Зінченка!
В'ячеслава пресують. В колонії №4 у Львівській області, де він зараз утримується, його посадили у прес-хату.
До нього в камеру підсаджують невідомих людей, карних злочинців. Цього не мають права робити, тому що В'ячеслав - підслідний, він не скоїв злочину, він не має вироку суду. Невідомі люди, карні злочинці, тиснуть у камері на В'ячеслава фізично, психологічно, примушують підписати якісь папери, примушують його до співпраці зі слідством і примушують його зізнатися в убивстві Фаріон, шантажують його, в тому числі долею його близьких, і розказують брудні плітки про його родину.
Про це розповіла у відкритому зверненні до українців мама В'ячеслава пані Олена, яка дала інтерв'ю у Дніпрі. Її звернення є на фейсбуці.
Тому й перевели В'ячеслава зі Львівського в СІЗО в колонію №4. У СІЗО немає засуджених ЗК, там тримають тільки людей, які перебувають під слідством. А в колонії є прес-хата і є люди, які будуть змушувати Зінченка признатися у вбивстві Фаріон і співпрацювати зі слідством.
Саме тому В’ячеслав і попередив свого адвоката Ігоря Сулиму, що не вчинятиме самогубства, - на той випадок, якщо з ним "щось станеться".




...Версія, ніби Фаріон убив В'ячеслав Зінченко за підказкою і наказом російських спецслужб, влаштовує багатьох, насамперед людей з партії “Свобода” та її лідера Олега Тягнибока, який зараз фактично співпрацює з поліцією, тою самою українською поліцією, яка його побратима по партії з міста Кам'янця-Подільського засадила за обвинуваченням у тому, що він кидав гранати під Верховною Радою. Хлопець сидів чотири роки в тюрмі, просився в АТО, але не дозволили. А потім, не можучи нічого довести, вони інсценували захоплення ним заручників і зброї і вбили його. І справу закрили. Олег Тягнебок забув про це. Закрити справу, посадити Славіка Зінченка на довічне, зробити з нього цапа-відбувайла влаштовує і Тягнибока, і Садового, і Філатова.
Є одна річ, про яку не говорять ні Тягнибок, ні Галицьке телебачення, ні «Захід.нет», ні инші львівські видання, які працюють рука об руку з місцевою поліцією, щоб просто посадити Зінченка. А саме: всі камери спостереження були відключені, начебто через планове відключення електроенергії, але одна камера у дворі була автономна, і її закрили. Питання – хто закрив? Про цю камеру навіть не згадують. Що - той хлопець, що сидів на лавці, знав, де автономна камера, пішов і закрив її чимось? А та камера що - була на висоті зросту, він її що - долонею закрив чи шматком паперу? Про це ніхто не говорить.
На сусідній вулиці, куди з двору будинку на Масарика веде проходняк, яким тікала, відступала група вбивців, є шість камер, з них одна автономна. І знову - вона не працювала, і знову ніяких відео.
Випадковість?
Ще одна річ. Ніхто не розглядає версії причетности когось зі силовиків до вбивства. Мені особисто така версія дуже імпонує.
Як працює правоохоронна система кожного обласного центру під час війни? Я не розкриваю секрету: система дуже проста. Катаються патрулі. Патрулі об'їжджають місто. Місто поділене на квадрати. І поліцейські патрулі на автомобілях, патрульна поліція, районна поліція, райуправління місцеве об'їжджають дворики, парки, лісосмуги, патрулюють.
Далі йде робота нижчої ланки - по-старому, участкових інспекторів. Вони теж планово обходять. Кожен офіцер поліції громади планово обходить. А зараз у них Рено Дастери, бензин, і вони планово об'їжджають дворики, школи, лісосмуги, озера, патрулюють і спілкуються з громадянами, збирають інформацію.
Далі є ТЦК-шники, як працюють у Львові. Так само ходять по будинках, по двориках, по прибудинкових територіях, по лісосмугах, парках. І виловлюють львів'ян - на фронт, на передову.
Ну, і муніципальна поліція Львова. Чомусь усі забувають, що в Садового є своя власна кишенькова армія. Це здорові вгодовані бугаї, спортсмени і колишні бандити-кримінальники, які кошмарять Львів і львів'ян. І навіть запихають людей у буси без ТЦК-шників і відвозять їх до ТЦК. Так от, муніципальна поліція Львова теж патрулює центр міста, до якого належить вулиця Масарика. А тепер подумайте, чому три тижні отой клоун у шляпі, в окулярах і червоних рукавичках, не боячись нікого, сидів, “пас” Ірину Фаріон і ходив за нею, хоча всі це бачили і нікого це не дивувало, так? Чому він не боявся поліції? Чому він не боявся ТЦК-шників? Чому він не боявся муніципальної поліції? Чому він так нахабно працював? А тому що він знав, що ні один поліцейський патруль, ні один офіцер громади поліції, ні один оперативник карного розшуку, який теж відпрацьовує центр Львова, ні один ТЦК-шник, ні один муніципальний поліцейський не зайде у двір по Масарика. Нікого не дивує, що за три тижні в той двір не зайшов, не навідався ні один львівський силовик, який отримує державну зарплату.
Нікого це не дивує.
Що це? Збіг?
Ймовірно, хтось із силовиків Львова був зацікавлений в тому, щоб убивцям ніхто не заважав. Це моя суб’єктивна версія.
...Судова система, правоохоронна система, державна влада та державні структури міста Львова – усе працює проти В'ячеслава Зінченка. А місто Львів, крім того, що це славне українське місто, це одне з найбільш корупційних міст, де корупційна вертикаль чиновників, правоохоронців, силовиків і инших державних службовців працює як годинник і збою не дає.

пʼятниця, 20 вересня 2019 р.

Країна під ЗЕленню. 20 вересня 2019. Яка руїна залишиться після врядування цієї влади?



"Повну владу в країні віддано в руки купки кловнів..."
ХРОНІКА ОДНОГО ПРЕЗИДЕНТА...
20.09.2019 р.
Сьогодні ввечері Зеленський збирає керівництво ВР, керівництво фракції "СН" у ВР і Гончарука. Обговорення присвячене пакетові законів щодо землі. Другий провал по голосуванню у ВР вселяє недобрі думки Зеленському.
Планована зустріч Трампа й Зеленського "на берегах" Ґенеральної асамблеї ООН загрожує вилитися у довготривалі стратегічні проблеми для України не залежно від результатів виборів у США. За інформацією кількох джерел, Трамп планує зробити основний натиск у цій зустрічі на питанні розслідування справи компанії Burisma Group, членом правління якої був Хантер Байден, син Джо Байдена, нинішнього основного суперника Трампа на наступних виборах. Явна політична підоснова цієї справи може викликати дуже різку реакцію як демократичної партії США, так і частини республіканців, незадоволених хаотичним курсом нинішнього президента США. У кожному випадку, на втручання у вибори США іноземної держави дуже болісно відреаґує вся політична система США.
Джерело: tZE inform 

Найкоротший анекдот сьогодення:
Депутати вирішили...
(с) Enigma

Карл Волох:
Учора Роман Чайка після ефіру нагадав, якими совками прийшли у владу Кравчук і Кучма і як, згідно невідворотної логіки процесу, вони стали-таки українськими президентами. Сьогодні про неминучу еволюцію Зеленського до «армії, мови, віри» написав Портников. Я згадав при цьому і те, що перші місяці Порошенка московська пропаганда не чіпала. Пастора, Яценюка, Авакова з Парубієм (хунту) мочили з усіх гармат - натомість Порошенкові «давали шанс». Та й він, як розповідають, нетривалий час мав ілюзію, що зможе якось знайти компроміс і припинити війну з Москвою. Але дуже швидко все зрозумів (особливо, після Іловайська), і московити оголосили його ворогом номер один.
То чи може щось подібне статися з президентом Зеленським (зазначте, я тут не масштаб особистостей порівнюю, а еволюцію поглядів. - К.В.)? Щиро сподіваюся, що так, хоча й маю сумнів, чи вистачить там там здорових кісток, аби на них змогло нарости українське м‘ясо.

А той, що в лазнях давав шоу "чєво ізволітє", - той може стати Тамерланом?
З коментарів


Хто винен у "реванші реґіоналів"
Фаріон: Реванш реґіоналів відбувся тому, що попередня влада нікого з них не посадила // 1.08.19  https://www.youtube.com/watch?v=jWDkb7A4JD4

Мені захотілося розглянути це твердження детальніше.
1. Хто така "попередня влада"?
Звичайно, Петро Порошенко. Хто б сумнівався!

2. Чи має Президент України право "саджати" своїх громадян?
Ні.

3. Що мав зробити Порошенко, щоб виконати вимогу пані Фаріон?
Узурпувати судову гілку влади – перевести її в "ручний" режим керування.

4. Хто гучніше всіх кричав про узурпацію влади Порошенком?
Пані Фаріон разом зі Свободою.

5. Так хто винен у реванші реґіоналів?

6. І останнє, що могло б стати першим, до чого тут взагалі реґіонали? Відбувається реванш промосковської нечистої сили, яка має зелений колір.
Джерело: Alex Tkach  https://enigma.ua/articles/khto-vinen-u
Свободівці ще й досі нічого не допетрили!


Яка руїна залишиться після врядування цієї влади?
Валерій Прозапас
"Коломойський хотів домовитись з Януковичем ще під час Майдану, згадайте, хто до останнього їздив до Межигір’я, тому не треба дивуватися такій кількості повернувшихся регіоналів та проросійських людей при посадах, ми просто бачимо ту Україну, яка мала бути в трикутнику домовленостей Якуковіч-Путін-Коломойський.
Останній грамотно і цинічно використав “патріотичну” тему за допомогою парасюківщини, а потім відкинув її заради власної вигоди, разом з сотнями загиблих в його “добробатах” на “війні з самими собою”.
Зараз нам пропонується винести за дужки жертви тієї зими, п’ять років боротьби і втрат на війні задля реалізації “формули” такого консенсусу. Без державної суб’єктності, без справжнього руху до НАТО, без потужної підтримки розвитку української ідентичності, без рівного з Москвою голосу дипломатії тощо.
І це вдається, багато хто із професійних патріотів підхопив цей рух по простій доріжці, бо смертним гріхом українського населення завжди була зрада своїх воїнів та пам’яті про них.
Питання притягнення до відповідальності державних зрадників вже не стоїть, не кажучи про помсту кремлівським вбивцям, гнів народний скеровано проти українських же ворогів Кремля.
І результат буде такий же, відкатаний століттями.
Москва отримає контроль, її молодші партнери – ярлик на стрижку овець, а зрадливе населення – кладовище своїх ілюзій, як в бюджеті Гончарука."

Лариса Вакульницька:
5 років політика попередньої влади по Мінським була направлена на виконання вимоги: спочатку безпекові умови, потім політичні.
Узеленські перевертають цей постулат рівно навпаки: спочатку політичні вимоги, потім безпекові. Саме так, як хоче Х*йло.
Вони йдуть на те, на що не пішов попередній уряд в набагато важчих умовах, коли не було армії, союзники обмежувались глибокою стурбованістю, а країна бовталась на грані дефолту.
Навіщо йти зараз на трактовку Мінських, яку хоче Х*йло?
Вона Україні ніяк невигідна, адже вірити, що РФ, яка мріє повернути Україну під російський вплив, виконає безпекову частину, тобто добровільно позбавиться важеля тиску на нас, можуть тільки дурні або… зрадники.
Але і це не все.
Пристайко заявляє, що ми погодились на “формулу Штайнмайєра”. Але немає ніякої фіксованої на папері формули Штайнмайєра. Так на що ми погодились? Завісу привідкриває вчорашня заява командуючого ООС Кравченка (який такий наказ отримав явно з самого верху, від прездюка), що Україна готується відвести війська по всій лінії фронту. Відвести з відвойованої у терористів нашої території. Такої вимоги навіть в Мінських немає!
З якої території? Можливо, згідно вимогам Х*йла, з усієї території Донецької і Луганської областей? Хто зна.
Отже, неважко здогадатись, що є якісь таємні переговори між Зеленським і Х*йлом, в яких обговорюються умови, що ВЖЕ абсолютно невигідні Україні, але вигідні РФ, бо як не крути, легітимізація маріонеток Х*йла і переведення для світу війни з зовнішньої у внутрішню, повішення розбитого Донбаса на слабкий бюджет України, зняття міжнародних санкцій з РФ, посилення її впливу в Україні, наводнення амністованими російськими терористами всієї території України, гірка деморалізація всіх, хто захищав Україну, всіх, хто її не зрадив, – все це вже проглядається.
І не зрозуміло, навіщо Х*йлу в такому разі перестати стріляти, адже його противник – слабкий жадібний боягуз, готовий стати на коліна.
Отже, ми отримаємо ганьбу і подальшу війну. Тільки в ще більш невигідних умовах, ніж зараз.
У внутрішній політиці відбулось практично повне захоплення всіх гілок влади, вже завершену вертикаль суперпрезидентської влади, коли Рада перетворилась просто на слухняних маріонеток, що затверджують все, що виходить з Офісу Зеленського. Маємо вплив влади на суди, в т.ч. і на Конституційний, і на Верховний, не кажучи вже на районні.
Маємо системне знищення всього, що зробила попередня влада для розчищення Авгієвих конюшень пострадянської України.
Хоча вважати Зеленського самостійною фігурою якось не випадає. Медійний мурзілка, що грізно хмурить брови і приємно усміхається в камеру. А за лаштунками відбуваються корупційні дії на користь Коломойського і всупереч інтересам держави. Маємо інформаційний шум з ватним духом, який здійснює медіаімперія Коломойського, цілком “зелене світло” для розбудови інформаційно-пропагандистського пулу Медведчука та Інтера. Проросійська Страна.юа стає головним ЗМІ, якому радо дають інтерв’ю нові урядовці.
Бачимо абсолютно ватних персонажів в рядах Слуг. Бачимо призначення головами ОДА, на посади в СБУ, зовнішній розвідці людей, які мають зв’язки (бізнесові та родинні) з Росією. На волю з приходом Зеленського випускаються всі зрадники, шпигуни РФ і вбивці.
Маємо також людину без-посади, але з реальними важелями тиску, – глибоконеуважаємого, але відвертого ригівського українофобського поца Портнова. Що прямо заявляє про “повзучий реванш” як мету. ДБР відкриває купу справ на Порошенка – з ініціативи Портнова, влаштований терор проти Гонтаревої, чия реформа в банківському секторі визнана успішною і ЄС, і США. Між іншим, сьогодні Гонтареву запросили в Конгрес США з візитом. Що може бути більш промовистим? Чого добивається Зеленський – залишити нас без підтримки союзників, сам-на-сам з Росією?
(А, до речі, посла України в США досі Зеленський не призначив. І це в стратегічній для нас країні).
Маємо зупинку розробок нового озброєння.
Маємо періодичні заяви прес-секретаря Зеленського Мендель, що ЗСУ обстрілює мирні міста, маємо заяву заступниці Богдана (якоїсь дівки) АТОшникам, що це вони війну почали. Якщо у владу набирають людей з таким світоглядом, то це щось таки та значить.
Маємо звільнення В’ятровича, людини, яка провела успішну декомунізацію і могла б ще багато чого зробити на цій ниві.
Так, є якісь і позитивні другорядні рішення, які особливо ніяк не впливають, але поки що тішать і присипляють електорат.
Ви собі як хочете, але ознак, що до влади прийшли перекрашені риги, розбавлені колабораціоністами з молодих картонних реформаторів, більше ніж достатньо. І це тільки початок…
Проте щось мені підказує, що Віктор Федорович Зеленський не досить до кінця свого першого строку. Але от питання: яка руїна залишиться після врядування цієї влади?
https://tverezo.info/post/103067?fbclid=IwAR3ys0U8jDW_f_KOlCWIbo74FD94Ln-oN81hEYYCLPnAD5Xe1KPZkxJUa30


четвер, 29 серпня 2019 р.

Про правий рух в Україні



Стаття, що так і не з'явилася у "Поступі"
Коментар Володимира Мартинюка до вміщеного нижче тексту Олега Однороженка "ЯК ВЛАШТОВАНО ПРАВИЙ РУХ В УКРАЇНІ"
Володимир Мартинюк
Все написано дуже правильно - але з одною і дуже важливою неточністю.
Це не було ніяким "переродженням" - а було від самих початків продуманим і професійно реалізовуваним процесом відбирання патріотичної і активної молоді та ізоляції її від українського суспільства. І в першу чергу ізоляції від реальної політиики та впливу на політичний процес,
Головними "інструментами" цього була і є досі підміна ідеології націоналізму ідеологією "націонал-соціалізму". І підміна реальних молодіжних націоналістичних лідерів фальшивими імітаторами "лідерів".
Наочними прикладами є ті ж Білецький і Тягнибок. Із "захисником білої раси" та ентузіастом союзу з "русскими патриотами" Білецьким все ясно, Аби люди позбулися ілюзій щодо Тягнибока просто нагадаю що його батько в часи СРСР був виїзним за кордон лікарем збірної СРСР по боротьбі.
В тій "системі" це означало не просто підписку і стукання в КГБ, але й навіть відповідні "погони" - якщо й не погони ГРУ.
Коротше - на чолі молодих львівських націоналістів поставили "парня из хорошей советской семьи".
Цьому передували дивні інциденти аж до "летальних" з можливими конкурентами на за це лідерство.
Коли я у 1994 році брав участь у виборах у Львові , то мав можливість зблизька , в студіях Львівського телебачення спостерігати всю тодішню СНПУ , і зокрема її "кураторів".
Так от - ними керував, казав що коли і як казати такий собі чоловік з військовою виправкою і шикарною "канарською" засмагою ( взимку) - Кокодиняк.
Я знав його по Києву - він приходив без запрошень на всякі наради і зібрання Руху та інших демократів . Казали що то гебешник чи навіть ще щось крутіше.
А щодо СНПУ то тут дуже чітко прослідковувався "німецький" вплив . Вірніше східно-німецький і навіть пахло "штазі" - тобто східнонімецьким аналогом КДБ.
А чому? - А тому що львівську молодь професійно штовхали на криву і згубну стежку "націонал-соціалізму" тобто фашизму.
Це зараз я чітко розумію що фашизм і комунізм це просто два боки однієї і тіє ж монети (чи "медалі") .
І навіть запустив "мем" - #комфашінтерн
Але тоді я був просто цим всім шокованим. Вважав що то якась тимчасова і скороминуща молодіжна примха-дурка , яка скоро мине.
Через пару літ я зрозумів що ц е не тимчасове - що це технологія знищення української молоді, української душі - і знищення української мрії та надії на краще.
Написав статтю для газети "Поступ" - "Українська молодь на столі різника",
Редактор Кривенко прочитав це, увійшов у захвати і сказав "все -друкуємо".
Але стаття не появлялася ...
Коли через місяць я з ним перестрівся на якомусь "фуршеті" у Києві , він потупивши очі сказав мені "Ти знаєш, Володя - тут такі сили проти цього ополчилися що ти просто собі уявити не можеш".
Сказав мені що нехай ця стаття в нього полежить, і як появиться зручний момент , то він її все таки запустить.
Але стаття такі не появилася, "Поступ" перестав бути газетою всеукраїнського рівня, а Кривенко загинув ( я вважаю - вбили) у дивній аварії на тій самій трасі, на якій вбили Чорновола...
Земля їм обом пухом...

Олег Однороженко
4 серпня о 15:34
ЯК ВЛАШТОВАНО ПРАВИЙ РУХ В УКРАЇНІ
У появі будь-якої націоналістичної організації в Україні головну роль завжди відігравав лише один чинник – рішуче несприйняття дійсності. Спочатку, на зламі 80–90-х, радянської, згодом – неорадянської (олігархічно-кримінальної). Це і зрозуміло – людині з вираженою національною ідентичністю, почуттям справедливості та здатністю до активних дій, важко (фактично неможливо) примиритися з існуючими реаліями, що виникли з симбіозу більшовицької системи влади та олігархічного визиску країни. Така особа неодмінно починає шукати однодумців, а знайшовши – витворювати локальну спільноту. Жодна права структура в Україні не виникла як загальноукраїнська (чи принаймні регіональна) організація. Всі помітні об’єднання – наслідок розростання структур, що успішно проявили себе в одному з більших міст країни (Київ, Львів, Харків та ін.).
Ідеологічні засади таких організацій можуть бути різними, спільне – радикально виражений нонконформізм, зверхність та презирство до «системних» політичних сил, прагнення перевернути політичну шахівницю. Одним словом – «Все і негайно». В тому, що Україна повільно, але неухильно, виповзає на Світ Божий з радянського болота, якщо й ненайбільша, то однозначно – дуже вагома, заслуга саме націоналістів. Є цілі періоди в нашій новітній історії, в яких по-за «чинами славними і кривавими» націоналістів Україні нічого пред’явити світові. Деякі з цих чинів за своєю відчайдушною жертовністю та непохитністю Духа без перебільшення можна порівняти зі звершеннями античних героїв та середньовічних рицарів, коли Європа ще не розгубила свого молодечого запалу…
Старіє не лише Європа. Старіють люди, які прийшли до націоналізму в 90-і та на початку 2000-х. Старіють створені ними організації. Дух одвічної стихії поступово згасає в їх серцях. Озирнувшись на своє життя вони крім героїчних вчинків та славних звершень, бачать страждання та злидні, ментовські преса та ув’язнення, смерть побратимів та панування довкола все тієї ж неорадянської дійсності. І задаються «резонним» питанням – доколє?
А дійсність пропонує навзамін «безпрограшні» варіанти – покинути валити УРСР-івські мури, підставляючи себе під удари, а увійти в двері, як усі «нормальні» люди. Почати грати за правилами, домовитися з сильними світу цього. Ну трохи там підкорегувати риторику, зробитися «рукоподаваємими» та прогнозованими. Навзамін – доступ до годівниці та прощання з перманентними злиднями. Особливо «успішним» – політична кар’єра та імунітет від переслідувань.
Рано чи пізно така дилема стає перед усіма. І якщо для рядового учасника це більше абстракція (хіба що убезпечення від ментовського безпредєлу та трохи грошенят), то для лідерів – це більш ніж реальний вибір. Між важкими випробуваннями, втратою свободи або й життя, і все лише в ім’я нездійсненної мрії у велике та вільне майбутнє країни – з одного боку. Та життєвим «успіхом» прямо тут і зараз, статусом і матеріальним благополуччям – з іншого. Класична угода з дияволом.
«Слаб человек и в грехопадении немощен». У мене практично немає прикладів, щоб очільники правих структур рано чи пізно не піддалися спокусі. А далі все розвивається за одним і тим же сценарієм. Лунають дивні заяви, спливає інформація про темні оборудки та угоди з вчорашніми ворогами та опонентами, політична діяльність стає імітацією, а громадський «активізм» починає приносити твердий прибуток. Більшість членства до часу всього цього не помічає. А як помічає, то теж стає перед дилемою – доєднатися до нової генеральної лінії, тихо піти чи чинити спротив.
Перший варіант – не найбільш масовий, але нажаль досить помітний. Вчорашні борці з системою стають її сумлінними охоронцями за «долю малую», і з захватом неофіта та зголоднілого жебрака впадають у всі види гедоністичного задоволення. Другий – найбільш чисельний, пов’язаний з жорстоким розчаруванням, що триває роками. А навіть як проходить – на виході маємо людей зневірених, часто цинічних і підозрілих до всіх і всього. Третій – практично неможливий до реалізації. Людям ідейним важко стати на протиборство зі своїми колишніми соратниками. Сантименти та неможливість до кінця повірити у зраду «побратимів». Зовсім не те у останніх. Ці «реалполітики» без жодних комплексів розберуться з наївними ідеалістами, які не «розуміють» нових можливостей, й іншим заважають «жити по справжньому». Тут можна як «Свобода» домовитися з репресивними структурами Януковича і пересаджати опонентів, зачистивши під себе «праве поле». Або як НК – вбити найбільш небезпечних потенційних конкурентів, які не погоджуються дивитися на світ «реально».
На фініші теж все досить передбачувано – з організації йдуть поступово всі притомні люди, лишаються заробітчани та пристосуванці, з’являються мутні персонажі, які здатні «рішати» питання (Боцман, Ківа і Пупс це лише найпоказовіші приклади). Рейтинги провисають. Репутація не те що падає, а взагалі зникає. Позиції у владі тануть як сніг на сонці. Структура перетворюється на класичну ОПГ, яку певний час люди при владі «підписують» на різні підробітки. Але фінансів з часом стає все менше, теми все «стрьомнішими», заробітчани поступово розбрідаються. Лишається лише розповідати довірливому обивателю байки про колись дійсно славне минуле. І так собі поступово конати до повного розпаду.
Не візьмусь оцінювати в усіх деталях історію інших організацій. Наскільки можу судити – загалом там відбувалося те ж саме. Але шлях, який пройшли СНПУ-«Свобода» і Азов-НК від справді ідейних, революційних та нонконформіських об’єднань патріотів до потворних злочинних груп, що заради прибутку готові йти на пряму співпрацю з ворогом, вражає своєю незмінністю навіть у деталях.
Це ніщо інше як системна помилка, що закладена від початку в такі структури. В кризові моменти вони не здатні опиратися спокусам і тим лідерам, що вирішили звернути на криву стежку. Це були різні люди, зі своїм набором чеснот і недоліків, ніхто з них від початку не був кінченим покидьком (щодо Білецького не впевнений). Тим більше не були блеючим стадом і меркантильними пристосуванцями ті люди, які від початку, на голому ентузіазмі та вірі, творили організації, що покликані були докорінно змінити країну. Мене бентежить і не дає спокою той факт, що у підсумку ми отримуємо один і той же результат. Результат не просто поганий, а потворний і жахливий в усіх своїх проявах. В цих структурах не лишається не те що нічого ідейного та героїчного, а навіть звичайного людського – лише безмежна безпринципність, жадібність та цинізм.
У мене немає рецепту, як цьому протидіяти. Але в чому я абсолютно переконаний – без усунення цієї системної помилки наші зусилля щось змінити будуть ні чим іншим як Сізіфовою працею.

субота, 6 липня 2019 р.

Закон про люстрацію наразі відстояли.




Петро Порошенко:
Вони хотіли скасувати Закон про люстрацію у КС. І лише наш парламентський спецназ прийшов до голови КС і ми сказали, що ми не дамо того зробити! Що трапилося сьогодні — вони зупинилися. Перенесли на вересень. Знаєте, чому? Бо у вересні місяці, вони думають, в них буде інша ситуація, вони оберуть нових суддів КС і скасують Закон про люстрацію. Чому? Щоб завести людей Януковича у владу. Щоб завести представників п’ятої колони у владу. Щоби проникнути в коаліцію, проникнути в уряд і зсередини уряду диктувати умови, які буде висувати москва. Хіба ми можемо це дозволити? Після революційних місяців, після жертв Героїв Майдану. Як в очі будемо дивитися батькам тих, хто віддав своє життя на фронті?!
4 липня 2019

Відео https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/386563712216349/UzpfSTEwMDAwNTY1MDM1MjgzMDoxMDgwMDQ4MTkyMTkzNTE2/



А тим часом, як показали сьогоднішні події під КС, "Свобода" й на цих виборах будує свою стратегію на антипорошенківській риториці. Загрози, чи, власне, початку реваншу свободівці впритул не бачать
Коментар під одним з постів про сьогоднішню акцію біля КС:
"Став свідком того як партія свобода, національні жони та нац корпус напали на людей які вигукували гасла «Ні реваншу у КС» зламали древко й кинули під ноги жовто-блакитний стяг який я приніс з дому. В мене питання чий стяг вони захищали таким чином?".
Як українські суди підіграють кремлівській пропаґанді
Отже, черговий український найгуманніший суд у світі, а саме, Окружний адміністративний суд Києва, відзначився, скасувавши штраф у розмірі чотирьох мільйонів гривень, виписаний телеканалові «Інтер» за те, що ведучий (Андрій Доманський) цього медіяресурсу висловився про перейменування вулиць в контексті «іменами фашистських злочинців».
Так, суд повністю нівелював позицію Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який і виписав штраф «Інтерові», визнавши висловлювання Доманського розпалюванням ворожнечі, закликом до розв'язування війни або її пропаґандою.
Що ж, схоже, українські суди справно грають свою роль у розігруваному сценарії хаосу, а саме, підштовхують суспільство до протесту й радикальних дій. Адже якщо зібрати разом всі ті рішення, що їх прийнято за останній час, я маю на увазі скасування декомунізаціі, перейменування проспекту Степана Бандери, битву за Жукова, допуск до виборів Шарія та Клюєва, повернення Портнова і так далі, й так далі... то ми з вами бачимо явну провокацію й нагрів суспільства до стану напруження.
Російські аґенти вже провели досить успішну акцію з хаотизації ситуації у Грузії, де спровокували масштабні акції протесту патріотів.
Але, Грузія нині Кремлеві не так цікава як геополітична арена, а радше як випробувальний полігон. А ось де геополітичний інтерес для Кремля і справді має місце бути - то це Україна з її передвиборчою баталією.
І саме у контексті виборів запуск сценарію керованого хаосу, що ґрунтується, нібито, на антиросійських настроях, цілком влаштує Кремль у тому випадку, якщо його ставленики, як-от "Опозиційна платформа - За життя!" разом із Віктором Медведчуком і Ко не створять у Верховній Раді коаліцію, а їхні люди не зможуть претендувати на ключові посади у виконавчій владі.
До того моменту, пристрасті будуть лише розжарюються, але не детонувати. Детонація відбудеться в разі фіяско реваншуючих сил і неможливости діялогу з чинною владою. Причому, як всі ми прекрасно вже зрозуміли, суди в цій детонації хаосу гратимуть не останню, а головну роль.
Олександр Коваленко,
військово-політичний оглядач 

Уляна Супрун

Сьогодні судді Конституційного суду України будуть розглядати питання скасування закону про люстрацію високопосадовців часів режиму Януковича.
Багато хто вже встиг забути ці імена та обличчя. Тим часом неспроможна корумпована система правосуддя лише сприяла тому, щоби за зраду національних інтересів, встановлення диктатури, вбивства та катування сотень людей, крадіжки мільярдів гривень платників податків та підтримку російського військового вторгнення, більшість регіоналів не понесли ніякої відповідальності.
Усі ці злочинці сьогодні хочуть повернутися в життя нашої держави. Натхненні успіхами різних медведчуків, вілкулів та інших яскравих представників рускава міра, які спокійно працюють тут над поширенням брехні, фейків та виконанням завдань Кремля.
Але не все так просто. Україна, з якої п’ять років тому тікали всі ці персонажі, (ось, наприклад, історія про втечу до Росії у лютому 2014 Портнова: https://bit.ly/2KYsQRr), як у 2014, так і сьогодні має головне для успіху — громадян, які не будуть толерувати покидьків.
І хоч період переходу влади та виборів дуже сприятливий для атак та дестабілізації, вони діють обережно і дистанційно. Випробовуючи розміри цього “вікна можливостей”, пролізуть чи ні.
До компанії невдах зі спроб тріумфально повернутись в Україну вчора приєднались колишній голова адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв та шовініст й рупор рускава міра Анатолій Шарій. https://bit.ly/2Nxz6lg. Трохи раніше студенти КНУ та активні громадяни відібрали в Андрія Портнова можливість повернутись на посаду в університет, та відбілитися за рахунок “професорського” статусу.
Зверніть увагу, якими впливовими виглядають ці особи в медіа та у створенні інформприводів, і як їм насправді страшно повертатися в Україну без депутатського мандату чи на постійно.
Вони хочуть, щоби ми боялися їхнього повернення, але не ми тікали у 2014 і не ми боїмося жити і працювати в Україні без депутатських мандатів. Не ми закликали суспільство допомагати терористам та російським військам, а потім спокійно спостерігали за війною з Москви, Відня чи Амстердаму. Але ми вигнали Януковича, зупинили Путіна і рухаємо Україну до свободи та добробуту.
Буде дуже ганебно, але не неочікувано, якщо КСУ скасує люстрацію. Але ми повинні пам’ятати, що наших ворогів лякають не закони чи процедури. Найбільших їхній страх — це українці, які знають ціну власної свободи. Не дозволяйте нікому, а собі в першу чергу, применшувати силу громадян України.
Звикайте до постійної боротьби за кожну маленьку позитивну зміну. Як би нам не хотілося уявляти собі справжні якісні зміни в нашому житті, насправді вони завжди є щоденною боротьбою.
Усі #миТут щодня боремось за “здоровішу” Україну і ми переможемо.




пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

Згорів сарай, гори й хата...

Пошукала, чи щось змінилося в позиції "Свободи" після сумнозвісної заяви Кошулинського від 1 квітня, в якій він лише дякує виборцям, хто за нього голосував, але жодним словом не згадує про другий тур виборів і не пропонує підтримки Порошенкові. В офіційній Заяві ВО "Свобода" щодо виборів Президента України https://svoboda.org.ua/news/zayava-vo-svoboda-shhodo-vyboriv-prezydenta-ukrayiny/259805/?fbclid=IwAR1LBm5mQgdBIlvVh5EKX1t-vEh5uznjT5QMoNihBL5PvxtrD_seRYflExM від 9 квітня - теж, на превеликий жаль, ані слова підтримки чинного президента. Отже, їхньою позицією й надалі залишається противсіхство. А що воно може допомогти ляльководові паяца Зе Коломойському підім'яти під себе країну, як того очікує Кремль, - то нічого?! Згорів сарай, гори й хата?
"Мовчання "Свободи", "Правого Сектора", "Самопомочі", її лідерів і членів цих партій з приводу другого туру виборів президента України фактично означає підтримку проросійського кандидата. Того самого, який готовий вести переговори з Путіном, неодноразово вкрай зневажливо висловлювався з приводу української культури, української мови. Ось і вся ціна їхнього українофільства."
З коментаря на ФБ-сторінці Кошулинського.
Не можу тут не зацитувати іншого, абсолютно нищівного, коментаря: "Нацики - за паяцика?"
А тим часом, як повідомляє "Sprotyv", "у "ДНР" і "ЛНР" серед чиновників окупаційних адміністрацій середньої ланки з'явилися чутки про те, що восени ц.р. "в нас будуть ще одні вибори": мається на увазі участь окупованих територій у парламентських виборах в Україні. При цьому всім своїм знайомим чиновники рекомендують "відновлювати українські документи"." Відчуваєте тренд, свободівці?

пʼятниця, 5 квітня 2019 р.

До питання про політтехнологію

Два місяці тому мала розмови в чаті з двома свободівцями, не останніми у своїй партії, назву їх "пан А" і "пан Б". Намагалася переконати їх, що те, про що попереджав тоді пан Володимир Мартинюк, - не жарт, що його попередженням не можна легковажити. А попереджав він ось про що: "Путін висунув свою власну кандидатуру на президентських виборах 2019 року в Україні. В цій ситуації найбезпечнішим варіантом для України є обрання Президента вже в першому турі."
Не маю на меті посипати сіллю їхні, свободівців, рани. Пишу про це, тому що болить; тому що перспектива блазня на Банковій - це частково й "заслуга" Свободи, яка, на жаль, не змогла/не схотіла піднятися над вузькопартійними інтересами.

Я - панові Б:
Вітаю. Пересилаю Вам свій чат з паном А щодо оцього мого перепосту, див. нижче. Пересилаю в надії, що Ви хоч тепер відповісте на те саме запитання, яке я йому поставила, бо Ви, якщо Ви пам'ятаєте, не ображайтеся, ухилилися від відповіді.
"Пан А:
Вітаю. Видалив Ваш пост про "участь путіна" в українських виборах, оскільки під "думкою експерта" ховається політтехнологія команди Порошенка: або він або путін. Націоналісти мають свою думку на цей випадок.
Я:
Вітаю, пане А! Ваша група, Ваше право. Але за тою думкою ніхто й ніщо не "ховається" - автор допису в мене у друзях, галичанин з Радехова. Припускаю, що він, як і я, притримується позиції найменшого зла. Ціну Порошенкові я знаю, але панічно боюся появи "президента" кловна чи "президентши" йулі. Бо це буде кінець усьому. А Ви, поклавши руку на серце, як почуватиметесь за "президентства" одного з цих двох? Пан Кошулинський, дай йому Боже здоров'я, був би щастям для України, але є непрохідним із рейтинґом меншим від 2%. Як Свобода почуватиметься під, скажімо, зеленським? Тільки чесно.
Пан А:
Шкода, що Ви також стали заручницею політтехнології.
Я:
Отже, Ви ухилилися від чесної відповіді. Шкода!
Пан А:
Буде час, відповім розлогіше.
Я:
Коли - через два місяці, як, не приведи Господи, матимемо Зе чи йулю на Банковій?
Пан А:
Про рейтинг - Ви робили соцопитування? Про Порошенко-Тимошенко-Зеленський, я не бачу різниці між ними.
Я:
Щодо рейтинґу - дивне запитання. Я не соціолог. Дані - офіційні, від Разумкова.
Щодо "різниці між ними". Найважливіша різниця та, що Пороха пуйло аґресивно не хоче, проти йулі він не заперечує, а кловна він, мабуть, сам напоумив балотуватися.
На цій ноті, гадаю, є доречним перепасувати Вам Ваші ж слова: Ви стали заручником політтехнології власної партії.
Ось: "Соціологія: Зеленський – 22%, Тимошенко – 19%, Порошенко – 15%, Кошулинський - 1%" [станом на 4 лютого]. Є сумніви?  https://zbruc.eu/node/86686
Пан А відповів довгою тирадою про соціологічні служби, які можуть ""намалювати" за гроші потрібний рейтинг", і навіть чомусь звинуватив Порошенка в тому, що Европа дала рaшцi дозвіл на будівництво НордСтріму.
Я:
Інкримінувати Порохові "Північний потік"???
Ну, слухайте... це вже такий абсурд!))
НордСтрім став можливий через жадібність німецько-австрійсько-голландсько- етс. крупного капіталу і популізм фр. і нім. урядів, які пообіцяли своїм виборцям закрити до 2022 чи якогось року ВСІ атомні станції і перейти на чисті газоспалювальні. Не смішіть!
На цьому пан А мене заблокував."
Я - панові Б:
Переказала Вам цей чат з паном А просто для Вашої інформації. Уявіть собі: Ви прокидаєтесь, а на Банковій - совковий кловн. Іще раз: Ваші відчуття, Ваші дії?
Пан Б:
Значить буде іще одна революція. Нічого іншого я собі уявляти не хочу. Ви ж читали і репостили Юрка [Михальчишина]. Там все зрозуміло прописано.
Я:
Революція в умовах війни?! Про це він нічого не пише.
Пан Б:
Терпіти блазня або пороха ще 5 років - приректи націю на смерть і деградацію. Думаю, Ви інтелектуальна людина і прекрасно це розумієте.
Я:
Щодо блазня - так, а щодо Пороха - Ви солідаризуєтеся з пуйлом? Він теж не хоче його ще 5 років терпіти і готовий до широкомасштабної аґресії в разі його перемоги.
Кінець розмови з паном Б.

Вищевикладене, очевидно, відображає партійну лінію "Свободи". Дуже сумно...

Володимир Мартинюк
31 січня
"Путін "висунув свою кандидатуру" на виборах в Україні.
Голова Служби Зовнішньої розвідки України Єгор Божок [на знимці] повідомив що Росія виділила своїм розвідслужбам 350 млн$ на "участь" у виборах в Україні.
За його словами Кремль готує три сценарії розвитку подій:
- Реванш проросійських сил в результаті виборів президента або парламенту
- Внутрішня дестабілізація ситуації в Україні в разі провалу проросійських сил
- Військова операція РФ проти України
"Перед усіма російськими спецслужбами стоїть конкретне завдання «закрыть украинский вопрос» у 2019 році. «Закрыть» – означає повернути Україну на орбіту впливу Російської Федерації. І зробити це настільки надійно, щоб «никаких цветных революций» в Україні більше ніколи не відбулося", – розповів Божок.
"Завдання, що стоїть перед усіма спецслужбами Російської Федерації, – "кто угодно, только не Порошенко". На думку російського політикуму, Порошенко єдиний, з ким не можливо домовитися про повернення України в орбіту впливу Росії", – додав голова спецслужби.
За його словами, під час президентських виборів в Україні російські спецслужби застосують увесь інструментарій, який є в арсеналі спецслужб: від кібератак до диверсій, підкупів, провокацій, впливу на громадську думку, дезінформації, пропаганди, застосування агентури, п’ятої колони, тощо.
Гроші будуть направлені на проплату фейкових новин і підкуп, організацію провокацій, "протестів", внутрішньополітичного тиску на керівництво держави, для підготовки кібератак.

Додам від себе - протягом останнього тижня кардинально змінилася ситуація в інтеренет просторі - в соцмережах появилося безліч "опозиційних" груп які відрізняються характерним вульгарно-нахабним "російським" стилем агітації . Через них вже виплескується потужний потік агітаційних матеріалі і новин різної рівня фейковості - від очевидних до замаскованих.
З регіонів повідомляють про раптову появу нових "громадських" організацій які намагаються проводити максимально емоційні і агресивних заходи і протести.
З будь якого приводу.
Схоже повитягали із "спецхранів" старі рекомендації В. Леніна по створенню "революційної ситуації.
Виходячи з цього можна вважати що Путін висунув свою власну кандидатуру на президентських виборах 2019 року в Україні.
В цій ситуації найбезпечнішим варіантом для України є обрання Президента вже в першому турі - так як це відбулося у 2014 році."