БЕЗУГЛА І ВТРАТА ВУГЛЕДАРА
... � - Розпочну з дуже чутливої теми, серйозної і дуже тривожної. Відхід наших військових 72-ї бригади з Вугледара, які ми позиції втратили, чим це загрожує, по-перше.
По-друге, значна частина військових звинувачує народну депутатку Мар’яну Безуглу в тому, що вона фактично викрала інформацію, яка стала певним рушієм для подальших дій ворога. Вони посилили угруповання в районі Вугледара, і це ускладнило нашим військовим оборону цих позицій, тому вони вимушені були відійти з Вугледара. Дуже важка ситуація, дуже чутлива тема насправді. Що ви думаєте з цього приводу?
Тарас Чорновіл: - Це дуже болісно. Вугледар став символом оборони. Два роки і місяць безперервних боїв за Вугледар - і він тримався. Ба більше, було зрозуміло, що ворог, мабуть, і не зможе його ніколи взяти. Тобто, укріплення, височина, оборона дуже добре забезпечена, організована нашими військовими. Оцей крайній, південно-східний кут досі ще підконтрольної Україні Донеччини був неймовірно важливим. Тепер запускається ефект доміно на Курахове й далі до межі Запорізької області, а відтак на Урожайне, де ворог потрошки просувався, але дуже-дуже мало. А зараз фактично буде удар у спину.
Під Вугледаром скришили кілька повноцінних бригад ворога - бригад, не батальйонів. Там припинила своє існування ворожа морська піхота і взагалі військово-морські сили: їхніх солдатів зняли з кораблів Чорноморського флоту й кинули туди. Фактично, там припинив своє існування Чорноморський флот, втративши більшість своїх військових.
Там повністю припинили своє існування морська піхота і військові моряки Тихоокеанської флотилії. Того флоту, по суті, як боєздатної одиниці зараз нема. Зараз туди зовсім нових набирають.
Це була неймовірна потуга оборони цього міста. Втрати ворога там були, мабуть, 1 до 10, 1 до 20, а може й більше на кожного, на жаль, нашого загиблого й пораненого.
Рішення про здачу Вугледара явно проглядалося: це політичне рішення, не військове, це брудна політична операція. Чи не стоять за цим якісь домовленості про те, що перемир'я, якого так дуже хоче наша влада, буде після того, як ворог захопить всю Донецьку область? Про це ходить дуже багато чуток. І Вугледар стояв поперек дороги цим планам Зеленського, якому дуже хочеться вже навесні провести президентські вибори, поки він ще має якісь там надії.
Але в мене завжди була ще й додаткова версія, і я б їх, ці версії, зараз об'єднав, з огляду на ті події, які відбуваються вже зараз, буквально після здачі Вугледара. Йдеться про помсту. Помсту 72-ій, яка не дала здати Київ. ...Те, як із нею поводилися – це помста. Два роки в обороні Вугледара без ротацій - та жодна бригада такого не витримає! Абсолютне виснаження, бригада не поповнювалася й погано забезпечувалася. А особливо погана історія – те, що, коли вони вже таки відходили, вони не отримали наказу про вихід. Вже всі військові підтвердили, що наказу не було. Наказ оголосили вже після того, коли місто було повністю захоплене ворогом. Тобто, у Вугледарі їх лишили на знищення! Щось подібне відбувалося і в Авдіївці, проте її захисникам хоча б урешті-решт прийшов наказ, і туди перекинули 3-ю штурмову, яка прикрила їхній відхід. Ми мали там жахливі втрати, наші поранені військові були захоплені ворогом в полон і розстріляні...
Щойно 72-а, найбільш виснажена бригада в ЗСУ, вийшла з Вугледара, її одразу кинули на нові позиції, в новий бій. Инакше як елементарною помстою за врятований у 22-му році Київ, за врятовану Україну, вього цього пояснити не можна. І от, з огляду на це, в мене є своє пояснення ролі Безуглої.
Безугла є злочинниця. Це не перша історія, коли вона мала би бути арештована. Пригадуєте, минулого літа, коли готувався наступ Залужного, що його Зеленський чотири місяці затягував і не давав ГК дозволу його почати - чекав, доки ворожі укріплення не будуть повністю зроблені, доки не буде все заміновано. Але коли таки дійшло до наступу, “ставка” почала вимагати дуже детального звіту про те, де будуть наступати. А отже, очевидно, що ворога в режимі реального часу інформували про плани наступу, які надавалися “ставці”, і ці плани моментально зливалися. Проте, гадаю, в Зеленського з Єрмаком не було впевнености, що Залужний їх нє обмане, як було на Харківщині, не поведе наступу в якомусь иншому місці. Їм треба було це перевірити, й туди посилали когось із ГУР і також Безуглу, котра мала, користуючись своїм мандатом, скрізь лізти, а їй спеціяльно давали вказівку й дозвіл скрізь лізти. І вона лазила, перевіряла й мельдувала, що тут стоять машини для розмінування. Якщо підведено машини для розмінування, це означає в цім місці готується наступ. І вона підтверджувала Банковій: так, наступ буде там, де обіцяли, для ворога несподіванок не буде, Щоб не було так, що ворог раптом образиться: ой, а нам казали, що на Херсон буде наступ, а раптом чомусь пішли на Харків, як же ж так сталося, щоб з Москви не дзвонили ображеними голосами. Я говорю речі, які здаються просто неможливими, але ж ми реально їх бачимо кожен день.
Чому я вважаю, що роль Безуглої в даному випадку була не зливати інформацію, бо зливати на Банковій є кому: якось, здається, в районі Старомайорська, наші захопили один зі штабів ворога, знайшли там документи і зі здивуванням побачили, що ворог на місяць раніше за них самих знав, що їхні підрозділи прийдуть на цю ділянку фронту. У ворога було розписано, де які наші підрозділи будуть розташовані, за один-два місяці до того, як про це повідомили самих наших військових. Тобто, інформація могла зливатися тільки з одного місця і навряд чи з Генштабу - там із цим було дуже жорстко. А отже, тільки зі ставки верховного головнокомандувача. Тільки звідти.
Про те, що готувалася ротація 72-ї, ворог, безумовно, мав першочергову інформацію і без Безуглої. Навіщо тоді була її заява? Я думаю, що її заява мала стати детонатором для иншої події - для зриву ротації. В нас були провальні ротації, невміло проведені, дуже погано організовані, скажімо, в Торецьку, в Очеретиному - пригадуєте дві ротації, після яких ворог прорвав нашу оборону? Натомість 72-а знає як воювати, і тому я думаю, що у Вугледарі ротація була би грамотна, ворог би не зміг нею скористатися, тим паче там вузький кут, 72-а могла би втримати оборону під час своєї ротації. Але, мабуть, для ворога було важливо, аби боєздатність цієї бригади, яка й без того була низька, стала ще нижчою, адже боєвим духом нестачі бійців не заміниш. Відсутність ротації деморалізує бійців, і це сигнал для ворога, що можна рвонути тепер, після заяви Безуглої.
Безугла не один раз щось здавала - розміщення тощо, а проте ротації проводилися без жодних проблем. А тут - ой, Безугла сказала, все! ми тепер ротацію проводити не можемо! З якого це часу в нас така історія? Таких речей не відбувалося. Тому я думаю, що її заява була використана умисне на те, щоби зірвати ротацію, і на момент, коли ворог піде в основний наступ, щоб там лишалася 72-а, дуже поріділа, щоб її остаточно добити і знищити там - саме у вигляді помсти.
Я тільки так це сприймаю. А остаточний удар по 72-й - це коли ворог уже зібрав весь ударний кулак і почав наступ на Вугледар, - забрати звідти комбрига, обезголовити бригаду. А як по-иншому це розуміти? Відкликання комбрига на піку наступу, непроведення ротації тощо - окрім як умисними діями з наміром здати місто і вгробити бригаду, я цього просто не можу пояснити. Инших варіантів я не бачу.
Безуглою не зайнялися після її заяви. Всі військові кричать, що вона вчинила державну зраду, за всіма ознаками. Там навіть нічого не треба доводити - тільки супровідну документацію написати і здати в суд, і вже можна судити.
Але ефекту нуль: в Безуглої все гаразд, тільки перевели з одного комітету в инший - тепер вона буде міжнародну політику України руйнувати й дискредитувати. Там не менша шкода буде від неї, повірте мені, в тому комітеті – міжнародна шкода.
Емблема героїчної 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців
...Пригадуєте взагалі скандальну історію, коли Безугла увірвалася, під прикриттям якихось дивних “хлопчиків” з полковницькими чи підполковницькими погонами, до штабу, з якого забезпечувалася оборона Сіверськодонецька і Лисичанська. Вона почала там рулити, а ці “хлопчики” під її прикриттям відсторонили офіцерів, перехопили системи зв'язку і завели у Сіверськодонецьк Інтернаціональний леґіон. Пригадуєте, він потрапив в оточення, і довелося знімати війська із Золотого, щоб його врятувати, инакше в нас було б кілька сотень полонених іноземців.
У підсумку, Сіверськодонецьк і Лисичанськ були втрачені...
А Безугла там “працювала” під прикриттям ГУР - її туди завели, щоб вона нагло зривала діяльність військових. Ба більше, там, де заборонено вмикати смартфони, вона собі на смартфоні гралася, наводячи ворога.