Про непобудовані оборонні рубежі й каву в Ялті

 

"Момент істини такий: росія цілком переходить на воєнні рейки й нарощує свою міць, а ми втратили величезну кількість часу. Втратили його насамперед через брехню. Наступ міг би бути багато ефективнішим і результативнішим. Ми забрехалися про перемогу. Дай Боже, щоб усім тим, хто кричав про сьогоднішню, максимум завтрашню перемогу, це якимось чином відплатилося."

Олександр ЗЕЛЕНЬКО,

колишній розвідник Служби зовнішньої розвідки КҐБ СССР, доцент катедри психології Київського університету ім. Шевченка

Фраґменти інтерв'ю

� - У своїй програмній промові Ентоні Блінкен заявив, що світопорядкові, який склався після Холодної війни, настав кінець, і в цьому контексті він назвав війну росії проти України найгострішою загрозою міжнародному порядкові на сьогоднішній момент, а Китай — найбільшою загрозою у довгостроковій перспективі.

Олександр Зеленько: - Світопорядок цей наближався до свого кінця, і весь Захід намагався відтягнути ситуацію, коли вся система противаг завалиться, але надто довго були мрії про те, що, можливо, це минеться, може, це чергова звичайна міждержавна напруга… Але це протистояння - не між Заходом і Сходом чи Півднем, це протистояння між цивілізацією та антицивілізацією.

Слово «цивілізація» походить від слова civil, від якого походять терміни «громадянин», «громадянські права», «права людини», «громадянське суспільство», «права громадянина». З часів грецьких полісів, громадянин це людина, яка має право брати участь у виборчому процесі – обирати й бути обраною і має право на носіння особистої зброї. З тих часів чимало з цих понять розширилися, а ці два права, безумовно, збереглися й до них додалося ще багато прав — право на життя, право на свободу, право на власність тощо. Сукупність цих прав лежить в основі цивілізації: всі країни, які визнають і ставлять наріжним каменем права і право, становлять цивілізацію, всі решта до цивілізації стосунку не мають.

У Китаї людина - це ніщо, це такий самий інструмент, як стілець, верстат, патрон, не більше. Скільки їх треба знищити, стільки буде знищено, скільки їх потрібно створити — стільки і буде створено; в тих умовах, які будуть потрібні начальству, люди й існуватимуть. Того з них, хто щось скаже з приводу прав, знищать на місці. Те саме стосується росії, Північної Кореї, Ірану. Тобто, йдеться про цивілізацію та нецивілізацію. Поки це була просто нецивілізація, це було півбіди. Проблемою стало, коли нецивілізація стала антицивілізацією, коли вони вирішили розширити свої території та знищити цивілізацію як щось, що заважає. Це і є фактично плавний початок третьої світової війни, вона неминуча. Це буде, звісно, конфлікт між США та Китаєм. Чи буде вона ядерною – швидше за все, так. Якщо вона буде ядерною, це буде кінець для всіх. Якщо вдасться зламати антицивілізаційні держави, зламати їхню економіку, їхні військові можливості до моменту застосування ядерної зброї, це буде велике диво, життя на планеті буде збережене. Дай Боже, аби так і сталося.

� - Чи є ще надія боротися за росію? На Україну Захід зробив ставку, а що з росією?

Олександр Зеленько: - Після того як росія напала на Україну, а головне, після того як вона все ж таки зважилася на прямий союз з Іраном, Китаєм та Північною Кореєю, - все, рятувати там уже нема кого, і територій, що їх можна було б назвати цивілізованими, цивілізаційними, в росії вже немає. Так, американці вживатимуть будь-яких невоєнних заходів, инакше будь-яке воєнне зіткнення з Китаєм дуже швидко переросте в ядерне, й це кінець усім. Тому вимотати, зіштовхнути, затримати — тобто все, що завгодно невоєнним шляхом. Китаєві, власне кажучи, втрачати нічого. Ще Мао Цзе Дун свого часу сказав: «Ядерна війна — це нормально, це добре. Якщо хтось виживе, то щонайменше третина тих, хто виживе, будуть китайці.» Тому Китай не проти ядерної війни, Китай не проти того, щоби поринути у кам'яний вік, - навпаки, тоді їхнє відставання піде в неіснуючу історію.

Щодо місця України. Україна якраз на кордоні, на лінії фронту, і перший конфлікт якраз і почався на лінії фронту, на її ділянці під назвою Україна. Для росії це пробний камінь, простимульований Китаєм, спосіб перевірити на міцність Західний світ: чи здаватимуть вони країну за країною і, отже, чи вдасться російський проєкт «від Владівостока до Лісабона», чи Захід чинитиме опір. Захід вирішив чинити опір. Ну, тоді Китай і росія вирішили подивитися, якою мірою Захід чинитиме опір. Насамперед тут роль зіграло те, що Україна вирішила чинити опір. Сама. Не маючи навіть на той момент…

� - Були Джавеліни…

Олександр Зеленько: - Так, і Байратари. Але це не те, що дало би змогу успішно протистояти російській армії. Але Україна почала активно захищатися, що здивувало Захід, і вони дійшли висновку, що треба давати Україні озброєння. І все було б добре, якби Україна не обігнала росію в корупції. Ми досягли величезних успіхів на фронті, але ми стоїмо перед найганебнішим фактом у своїй історії: у 2023 році за всіма прийнятими у світі показниками рівня корупції, за цифрами ми випередили росію.

Ми поставили Захід у ситуацію, коли у війні двох суперкорумпованих режимів вони допомагають одному з них. Я з жахом думаю: от я — президент, чи держсекретар, чи конґресмен, опинившись у такій ситуації, маю пояснювати своїм виборцям, своїм громадянам, чому я даю їхні гроші учасникові цього протиборства. Вони мені кажуть: «Нащо тобі ці корупціонери та злодії, навіщо ми підтримуємо одного з них?» І я маю пояснювати, що й той, і другий режим геть корумповані, але йдеться про їхні народи: один народ хоче знищення всього на планеті, а другий народ хоче бути таким, як ми, він такий самий, як ми. І тоді в громадянина США і в громадянина Европи виникає просте запитання: чому такий файний народ має таке жахливе керівництво? Чуже воно, чи зайшле, чи окупаційне, чи як? Це та важенна ситуація, що зараз склалася на Заході. Нам прийшло 111 мільярдів доларів, а зараз треба буде звітувати. Звіт буде лютий, страшний і, ясна річ, трагічний, бо Резнікову всі поаплодували, але на Заході ніхто не аплодуватиме. Він, до речі, зовсім не поспішає ні до Европи, ні до Британії [саркастично посміхається], бо розуміє, що йому можуть бути поставлені дуже пікантні запитання, які можуть закінчитися 700-річним строком.

Тому зараз момент істини такий: росія цілком переходить на воєнні рейки й нарощує свою міць, а ми втратили величезну кількість часу. Втратили його насамперед через брехню. Наступ міг би бути багато ефективнішим і результативнішим. Чому? Для відповіді на це питання приділю буквально дві хвилини загальним положенням із курсу, що його прослухав кожен майор чи полковник, який закінчив академію (нормальну академію).

Як відбувається планування війни? Ставка вирішує, яким буде напрям головного удару навесні-літом наступного року. Припустімо, ставка ухвалює рішення, що навесні-літом 2023-го наступ буде на півдні й на південному заході, й там буде завдано основного удару. У вигляді директиви це передається Генеральному штабові. Звісно, ця директива є надсекретною, й вона не повинна потрапити в чужі руки. В Україні це неможливо, бо у ставці беруть участь представники Генпрокуратури та СБУ, тобто секретів уже жодних немає, це однозначно.

Після того, як ця секретна директива потрапляє до Генштабу, Генштаб передає її Першому, або Оперативному, управлінню, де малюються детальні карти, які показиватимуть, що на південному та південно-західному напрямках йтиме наступ; кожному підрозділові кожної частини з'єднання малюються плани на кожен тиждень і на кожен день, у яких точках вони мають опинитися, якими силами, скільки танків, скільки снарядів і всього-всього має бути й буде. А щодо ділянок, де наступу не буде, - це Харків і Куп'янськ і весь північно-східний напрямок - надходить наказ про будівництво глибоко ешелонованої стратегічної оборони. Тому там мали перекопати аж від Сватова й до самого Харкова десятками рядів траншей, мали бути побудовані бетонні блоки, бліндажі, вогневі точки, протитанкові укріплення, тобто «лінії Суровікіна» у кілька рядів. Якщо скажуть: «Але ж це важко», я наведу історичний приклад.

У жовтні 1941 року, коли СССР опинився у катастрофічному становищі, була ухвалена директиву про створення 6 саперних армій. Я зараз називатиму цифри, які здаватимуться абсолютно неймовірними: 6 саперних армій, 5 бригад у кожній — це 20 саперних батальйонів, а всього 600 саперних батальйонів! Причому зброя видавалася 5% особового складу, тобто пістолети в офіцерів - і все. Кого мобілізували до цього 600 саперних батальйонів? Умовно придатних і непридатних. Тобто, оці мільйони, що зараз сидять і відпочивають під Варшавою й аж до самої Одеси у ресторанчиках та в барах - фітнес-тренери. Фітнес-тренер, уявляєте? - він хворий, він не настільки здоровий, тому він умовно придатний. Так от, з них були створені ці 600 батальйонів. Вони мали з'явитися до військкомату з двома парами білизни, теплим одягом, кружкою та ложкою - і все. А далі найцікавіше. Постачання цих батальйонів будівельними матеріялами, транспортом, їжею, водою і всім-усім покладалося на обласні ради та обласні адміністрації. Кожній області приписувалося певне число саперних батальйонів, і під страхом розстрілу голова облради, голова облвиконкому і перший секретар обкому партії мали протягом тижня зробити їх повністю діючими. І ці 6 саперних армій перекопали всю европейську частину СССР так, що німецькі танки йти далі вже не могли. Але й це ще не все. Коли треба було будувати укріплення у Сталінґраді й на Курській дузі, саперних армій було вже 10. При цьому, хоч би як ми ставилися до історії Другої Світової, ми ніде не знайдемо, що Сталін чи СССР не збиралися вигравати і що вони не говорили про перемогу, ми ніде не знайдемо, щоб Сталін хоч колись сказав: ну, може, переможемо, а може, ні, а може, і здамося навіть. І попри це, оборонні споруди будувалися, й будувалися з неймовірною силою, не боячись того, що хтось скаже: а як же ви перемагатимете, якщо ви в оборону стаєте? А тому, що є підручники воєнної тактики.

А в нас… У нас є така мадам, яка ніколи не мала до оборони взагалі жодного стосунку - вона має стосунок до різних шоу. Вона завжди дає звіти про те, куди якісь наші війська просунулися, де що взяли. Найчастіше це виявляється банальною брехнею, але дама дуже любить виступати і несе пургу неймовірну. Й через те, що ця дама і ще тисячі гучних голосів кричали, що перемога — вже ось вона, і що 1 червня ми питимемо каву в Криму, то які ж оборонні рубежі під Харковом, навіщо ви копаєте оборонні рубежі під Харковом, кричали б вони. Це ж може здивувати населення, яке ми переконали в тому, що 1 червня війна закінчиться! Бо якщо ви п'єте каву на набережній у Ялті, то війну закінчено! Які траншеї, яка оборона?

І ось тепер чудовий момент: 200-тисячна 25-та армія поступово втягується на Куп'янський напрямок. Жодного окопу, жодної траншеї, нічого! Як будуватиметься оборона? Я скажу, як: тілами. Наші солдати будуть просто в полі, без бетонних дотів, без бункерів, без нічого, стоятимуть на смерть. Слово «насмерть» тут найжорстокіше і найжахливіше.

У 1941 році, щоби збудувати оборону, у москві розібрали величезну кількість будинків, і з цих блоків, цегли та будматеріалів із шаленою швидкістю будувалися бетонні бункери та бетонні вогньові точки. А ми вирішили – якось пронесе. Ми так забрехалися про перемогу, що на тлі цієї брехні копати оборонні споруди на допоміжних лініях, як це заведено в усіх арміях світу протягом усієї історії людства, - ні, ми взагалі наступатимемо по всій лінії фронту. Лінія фронту – 2000 км. Бригада наступає на фронті 2 км. У нас є у першій лінії 1000 бригад?! У нас є у другій лінії ще 1000 бригад?! У нас є 2000 бригад, здатних до наступу?! І Генеральний штаб опинився у ситуації, коли побідоносна гістерія настільки сильна, що Оперативне управління не зробило наказу й не розробило планів на стратегічну оборону на допоміжних напрямках.

Як далі проходитиме осінньо-зимова кампанія? Це буде боляче, це буде важко, але ЗСУ знову зроблять диво. Дякую всім тим, хто кричав «Перемога, перемога, перемога», за їхні слова кров'ю заплатять тисячі українських солдатів. Дай Боже, щоб усім тим, хто кричав про сьогоднішню, максимум завтрашню перемогу, це якимось чином відплатилося.

Відеозапис інтерв'ю https://www.youtube.com/watch?v=dJZtCQLivq8

Знимка:

"Українські артилеристи нищать противника на Бахмутському напрямку. Дякую усім, хто в бою за свободу і незалежність нашої держави ."

З Телеграм-каналу Головнокомандувача ЗС України / CinC AF of Ukraine

30.03.2023

Олександр Зеленько: війна РФ проти України як частина ґлобального плану Китаю

 

Кремлівський і пекінський диктатори на саміті ШОС у Самарканді 15 вересня 2022 року

З розмови з Олександром Зеленьком, колишнім співробітником зовнішньої розвідки КҐБ, психологом

(продовження*)

� - ...Ми пам’ятаємо, як сам воєнний злочинець путін приходив до влади через підрив будинків і що зараз, у принципі, може бути різне. Вони ж там постійно розповідають, ніби українці готують провокацію чи то на кордоні з Білоруссю, чи у Придністров’ї. Як ви бачите, аналізуючи реторику їхніх пропаґандистських майданчиків і настрої, чи можуть вони вдатися до своїх старих методів, і це заради єдиного — вони ж постійно хочуть мобілізувати своє суспільство, всі мають піти на фронт, всі мають стати добровольцями. Чи підуть вони на вчинення широкого терористичного акту?

- Підуть вони чи не підуть, їх не будуть питати. Якщо це вирішить товариш Сі, то підуть, побіжать, попливуть і полізуть з тією швидкістю, з якою скаже товариш Сі, бо не їхня собача справа щось вирішувати. Зараз їхній театр дій — це, безумовно, кордон Білорусі і Польщі. Їм конче потрібен прямий конфлікт з НАТО, бо попри їхні розмови про те, що НАТО напала, НАТО воює тощо, вже 170 тисяч російських трупів, а НАТО на війну так і не з’явилася, і це вже починає бути смішним, а товариш Сі не любить, коли над ним сміються. Крім того, Китай хоче побачити ключову річ, заради чого він і штовхав не дуже розумного майора путіна на війну проти України: він хотів побачити технології, стилі бою, тактику й таке инше Західного світу, для того щоб потім, коли Китай наважиться на відкриту атаку людства, для нього б нічого не було нового. І тут отака пробна атака, яку путін обіцяв зробити карколомно швидкою: 3 доби Україна, 5-7 діб Варшава і 40-а доба — Берлін. До речі, керівництво НАТО у своїх оборонних стратегіях виходило саме з таких термінів. Дійсно, на командно-штабних навчаннях 2021 року НАТО передбачала, що в разі масштабного наступу російської армії, “другої армії світу”, 40-а доба це штурм і падіння Берліна, 5-7 доба це Варшава, а щодо України взагалі 3 доби без будь-яких втрат. Україна зламала всі плани і сходу, й Заходу, примусила переглянути реалії, і тепер товаришу Сі треба дуже швидко перелаштовуватися. Адже план був чудовий, чотирьохактний, все було спрацьовано - власне, чому путін так рєзво і швидко напав.

Жодного російського солдата взагалі нема за Уралом, там є тільки технічні служби, ніяких боєздатних військ там нема, є тільки комендатури, охорона концтаборів, залізничні війська — ті, хто навіть добу не зможуть стримувати не те що китайську армію, а й армію Таджикістану. Усе перекинуто на захід, аби реалізувати цей план. План зазнав краху. І тепер вони повинні реабілітуватися, як було у старому совєтському фільмі, “шеф дав нам останній шанс”. Вони мають реабілітуватися й нарешті наступати. Наступати нічим. Виправдатися перед “шефом” можна тільки одним: “На нас 54 армії світу наступають”. “Шеф”: “Покажіть, де ці армії!” Вихід: зараз зробити провокацію на кордоні з Польщею. Таким чином вбиваються два зайці: позаяк це буде на білоруській території, значить, Білорусь автоматично буде вимушена вступити у бойові дії, і от нарешті оті поляки, щодо яких ми казали, що вони на нас напали, після того як ми на них напали, вони на нас напали. Для цього і ядерна зброя підсовується під захід — щоб застосувати класичний каґебістський прийом: “Ми підсовуємось під самий кордон, на кордоні робимо ґрандіозну провокацію, перевдягаємо [солдат] у форму армії противника, демонструємо". Чи співпадуть кульові отвори на мундирах і на тілах — це вже питання десяте, як то кажуть, ложечки вже є, а осадочек залишився, але вже є casus belli, а далі можна щось провокувати. Тому з позиції путіна, точка, де він повинен докласти всіх зусиль, це кордон Білорусі. Поляки чудово це розуміють, польські колеґи готові до будь-якого перебігу подій. Зараз зусилля ЗСУ — це наші спільні зусилля, і польська армія також готується кожну хвилину.

Плакат, випущений 2013 року міжнародною неурядовою організацією «Reporters sans frontieres» (Репортери без кордонів).

� - Ви колись казали, що війна рф проти України — це частина ґлобального великого плану Китаю, і зараз ви пояснили, як він був побудований. Але з 24 лютого все пішло не за планом, а це означає, що плани мали би переписуватись. Якщо подивитися зараз на поведінку чи заяви кремля, то, крім оцього ноу-хау з тактичною ядерною зброєю на території Білорусі, більше нових планів немає, і то ми розуміємо, що для цього потрібен час, вони кажуть, імовірно, оці свої підземні сховища вони добудують влітку. Тобто в нас ще є час поборотися. Відповідно, і Китаю треба думати — або рятувати свого партнера, або його кинути і зробити вигляд, що вони тут ні до чого. ...Що зараз ви спостерігаєте? Подальшу гру Китаю дуже важко розкусити.

- Сказати, що нема нових ноу-хау не можна. Нове ноу-хау — це спокушання і підштовхування України до політичної діяльности, підштовхування суспільства, народу і влади до такої позиції: навоювалися? - навоювалися, пора тепер готуватися до виборів. Визначмо, хто тепер залишається “черговим по війні”. “Черговими по війні” ми залишимо ЗСУ, бо що ж — їм подобається воювати, от нехай і воюють; волонтерів - ну, а куди ж без них, без них воювати не можна; і західних союзників. Чудово. Державний апарат повинен готуватися до виборів, керівництво держави повинно зайнятися майбутнім “Великим будівництвом”, черговим мільярдом дерев, міжпланетарним галактичним президентським університетом і далі — ще “смачнішими” проєктами, бо ми ж розуміємо, що відновлювати країну після війни — це мільярди й мільярди мільярдів, серед яких ці мільярди дуже легко губляться. І тому зараз усі сили росії будуть спрямовані на підштовхування до розширення корупційної бази. Це вони вже робили: вони робили це у 13-му і 14-му році, вони змогли тоді корупціонувати ввесь Схід, Можливо, це зараз прозвучить дико, але тоді всі знали мзду за проїзд російського танка через український кордон: 3000 доларів. Тобто взимку 2013-14 року, до початку бойових дій російський танк спокійно їде через кордон, кордон це знає, 3000 доларів платиться з однієї башти; 2000, здається, тоді йшло з КАМАЗа і, здається, по 1500 з БМВ і БТР. Вони розміщалися в маленьких селах, на хуторках, де можна було сховати багато техніки. Корупція була тотальна. Пригадую, 8 березня 2014 року з Києва довелося замовляти мікровтобус “Укрзолота” для того, щоб виконати замовлення митників і прикордонників Луганської області, бо послати просто так не можна було, не вміщалося в шухлядки. Щоб вони могли привітати своїх дружин, коханок, дочок, довелося спеціяльно слати цілий бусик... Уявляєте, скільки це треба було назбирати! А потім все стало чітко зрозуміло: зайшли хазяї і сказали: “Брали? Брали. Відпрацьовуйте.” Росія хоче це повторити у ґлобальному масштабі. Иншого виходу в них нема, вони чітко знають стару китайську формулу: будь-який корупціонер у стані війни є автоматично зрадником. Той, хто брав за мирних часів, той 100-відсотково, без жодних сумнівів стає зрадником і ворожим аґентом під час бойових дій. Більш-менш вони будуть зараз вкладатися в оце все. Крім того, їм треба розхитати так звану "втому від війни”: “Шановні українці, скільки можна, вам остогидла комендантська година, ну, вже пора. Хто хоче, може, як у Буковелі сказали: їхати у свій Бахмут, а ми тут уже в Буковелі, ми вже звикли, в нас вже ніякої війни немає”. Тобто, спробують зробити серію номер 2: вісім років “якась там війна на Сході” десь там ішла, хтось десь хотів якусь АТО, якусь ООС, а вся Україна насолоджувалася життям і вважала, що майбутні травневі шашлики — це і є головна мета життя. Ну, травневі шашлики отримали, всі ними — вибачте за жорстокий тролінґ — вдоволені. Гадаю, що наступного разу ми травневих шашликів навряд чи захочемо. Крім того, російська розвідка почала працювати дуже активно для того, щоб до кінця фінансового року, котрий завершується 30 вересня, припинити фінансування України. Для цього йдуть тези:

- росія слабка, росія ось-ось зазнає краху, не поспішайте, зараз ми впадемо, ви отримаєте демократичну росію, не руйнуйте нас.

Друга теза:

- не руйнуйте нас, в нас ядерна зброя, в нас є божевільні, які раптом натиснуть на кнопку, а взагалі ми люди хороші, почекаймо до осени.

Ефект є. Дуже багато европейських інституцій вже клюнули. До речі, Европа таки не узгодила, де ж будемо про той мільйон снарядів говорити, хто ж буде його виробляти. Вибачте, вже квітень, скоро його середина буде, а ми ще не вирішили, хто їх вироблятиме. Плюс танки “Абрамс” будуть замовлені, мабуть, у вересні, а вересень — це поганий ґрунт, а по поганому ґрунті танки не їздять, і, мабуть, потихеньку ми їх переконаємо на пізню весну 2024-го. І так далі. Тобто вони хочуть тягти час, щоби примусити Україну капітулювати під впливом економічних факторів. Тут у них є резон. Ми справді не маємо такого мобілізаційного ресурсу, як має росія. І не треба забувати, що вони зараз успішно обходять всі санкції, а відколи до гри долучилася Індія, говорити про успішність санкцій буде взагалі проблематично: якщо ми говоримо про електроніку, то це можливо, що ж до всього иншого — дуже сумнівно. Тому не треба себе заколисувати. Попереду дуже важка і довга, на жаль, війна.

.

Транскрипт уривка з відео “ Ексрозвідник КДБ ЗЕЛЕНЬКО | путін ПУСТИВ в хід ОСТАННІХ агентів, рф ГОТОВА до громадянської війни” https://www.youtube.com/watch?v=37nOzJS7HfQ

___________________

* Початок:

Олександр Зеленько. ФСБ завербувала Баканова через його темні справи

https://www.facebook.com/lesya.porutska.sakovych/posts/pfbid029KBeN4kTMDg8dEeQasbu1534d79NKbncWM3vhNbyUx2tmAh91ddLLgVtG2cwu6rBl

і

https://lesinadumka.blogspot.com/2023/04/blog-post_9.html

Олександр Зеленько: ФСБ завербувала Баканова через його темні справи

 

Олександр Зеленько:

ШОКУЮЧА ПРАВДА ПРО АҐЕНТА БАКАНОВА! ФСБ завербувала екс-голову СБУ через його ТЕМНІ справи!

Уривки розмови з Оленою Курбановою

У 80-ті Олександр Зеленько працював у КҐБ, до початку АТО викладав в Луганському національному університеті, а зараз Зеленько - доцент кафедри Київського національного університету ім. Шевченка.

Олександр Зеленько: - ...Це довга розмова. Коли в 91-му я порвав стосунки з центральним апаратом КҐБ, я подивився, на підставі чого і як формувалася Служба безпеки України, і, будучи людиною обережною, про всяк випадок я в 92-му році “загинув” - офіційно й формально, з довідкою про смерть і все-все-все... Часи були туманні, тому в москві більше ніхто багато років не шукав. Я не став близько контактувати з СБУ, бачачи, хто її створює, хто там грає перші ролі і хто нею керує. Власне, коли нам зараз намагаються підсунути Баканова як жертву, пригадаймо, що в 11-му році Баканов привласнив, здається, сім гідроелектростанцій України, отримав велику кримінальну справу. [Зеленського ж ніхто за язика не тягнув, коли він на камеру заявив, що "такого чесного голови СБУ ніколи не було". Він що, гадав, що в усіх правоохоронців коротка пам'ять? - L.P.-S.] Людина з фейковою освітою, бо “юрист” він якоїсь Академії праці чи [нерозбірливо]. Якщо ви захочете знайти цю організацію, то українська Вікіпедія про неї нічого не знає. Тобто, звідки “юрист” Баканов з’явився? Немає такої контори. Вона насправді є — тут недалеко за Окружною, є таке невеличке приміщення, там, можливо, дають якісь дипломи... Але вже станом на 11-й рік він був злочинцем величезної катеґорії зі спробою привласнити 7 найбільших електростанцій України*, і його врятував громадянин росії, мільярдер, власник величезної російської корпорації Evraz, який, за "випадковим" збігом обставин , був на той час головою СБУ, - Хорошковський. Тобто одного російського громадянина врятував инший російський громадянин. А потім — одне за другим, одне за другим... І коли мені зараз підсовують Кулінича, я розумію, що це — гра в очищення: ну, на́ тобі маленьку рибку, бачиш — ми рибаки...

У старі часи в СБУ була така штука, як отримувати звання за махляк [якщо я розчула це слово правильно], - коли людина закопувала під кущиком жменьку патронів різного калібру, потім викликали журналістів і камери й розкопували “великий схрон боєприпасів терористів”, отримували звання, отримували орден і так далі... Усі над цим сміялися — 11 патронів та ще й різного калібру! Але місцева преса все показала — три патрони таких, два таких і чотири таких - усі різні, бачте, до різних систем зброї, от які вони терористи! Тому говорити про реформу СБУ поки що абсолютно рано. Кулінич — це один з екземплярів.

Поговорімо про Херсонське управління, яке майже повним складом підготувалося і дуже специфічно себе поводило. Поговорімо про Харківське управління, про Чернігівське, про Сумське, про Запорізьке... Можна навіть про Львівське поговорити, згадати про зниклих майже півтора мільйона чоловіків призовного віку, зниклих через західний кордон. Якщо я точно пам’ятаю цифру, мільйон 270 тисяч людей призовного віку виявилися водіями фур і волонтерами - взяли, як то кажуть, квиток в один кінець. МІЛЬЙОН ДВІСТІ СІМДЕСЯТ ТИСЯЧ, притім, що ми ледь можемо зібрати мільйон на заміну тим, хто цілий рік не виходить з окопів! Рік в окопах — це неможливо! Ротація має бути через два місяці, три — це вже дуже важко, а тут — ЧОТИРНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ! Але мільйон триста тисяч волонтерів і водіїв фур... ну, й багатодітних батьків. Ми бачили, як кордон перетинали генерали СБУ з військовими квитками рядових піхоти, які відслужили. Ми бачили, як генеральний прокурор, майже як Рябошапка, тричі намагався штурмувати кордон, бо він багатодітний папа, і діти його у французькому маєтку не можуть дати собі ради, не можуть знайти, де ложки лежать...

Якщо Україна хоче існувати як сильна европейська держава, то колись доведеться йти на дуже жорсткі заходи, й це неминуче, бо инакше...

Знаєте, коли один у сім’ї дивиться кіно, а другий гасить пожежу, бо горить дах, і той, хто дивиться кіно, каже: “Ти занадто шумиш, не даєш додивитися, я вже сюжет втрачаю!”- “Так дах же горить!” Шановні, треба схаменутися, бо ми почали втомлюватися від війни, яка виносить простий вирок: ми жити будемо чи ні?! Якщо хтось думає, що росіяни прийдуть і нічого не зміниться... Я спілкувався з полоненими російськими офіцерами, спілкувався з тими, хто зараз перебуває по той бік лінії фронту, - ніхто нас щадити не збирається. Це тотальна війна. Українців не повинно залишитися! І це офіційна позиція командування російської армії. Українець повинен бути вбитий. Залишиться тільки той, хто виправдає... гадаєте, ви просто скажете “ну, я рускій, я знаю рускій язик”, і пронесе? Не пронесе! Треба буде довести свою відданість рускому міру, тільки ті залишаться живими. Але живими і зі своїми статками — це різні речі. Вам подарують життя, але у вас заберуть усе, бо є рускіє, які вже довели свою рускость.

Коли от я иноді це розказую, мене питають: “Невже вони такі звірі?” Та ні, хлопці й дівчата, вони ... [на цім слові, побоюючись за свій акаунт, перериваю транскрипт, але обов’язково подивіться це місце на відео з 7:25 до 8:09 хв.] ...Тому говорити “ми втомилися від війни, може якось воно замириться? Та ну, Бог з ним, з окупованими Донбасом і Кримом жили, і тут якось переживем!” Не переживемо! На всіх місця у притулках Німеччини не вистачить. Щобільше, мушу розчарувати багатьох: місце у притулках Німеччини, може, й буде, але якщо Україна не встоїть, російський танк прийде і в німецький ... [нерозбірливо]. Тому для нас це питання часу: або ми перемагаємо за будь-яку ціну, або... або все!

� - Ці слова дуууже багатьом людям треба почути і осмислити. На підтвердження пригадується, як недавно британська розвідка опублікувала, як вони на 4 класи збиралися ділити українців під час окупації: кого вони нищать, хто буде їм прислужувати... Це війна на винищення нації.

� - ... Я чула велику дискусію між журналістами УП, вони ділилися своїми джерелами, що якийсь пошук формули для проведення виборів - вони за календарем мали би бути в нас наступного року — справді ведеться, хоча для будь-якого українця це мало би лунати як дика думка, бо в нас воєний стан. Ми не юристи, але розуміємо, що за логікою це неможливо, хоча журналісти УП навіть казали, що, ймовірно, можуть зробити якусь таку хитрість: на три тижні скасувати воєнний стан, підготувати всю роботу ЦВК і повернути воєнний стан — це таке припущення. А де проводити, кого обирати, в нас є окуповані території — вони великі, більші, ніж у 19 році, а вже й тоді обмежували вибори. Який сенс? В нас є спікер, є президент, вертикаль вже побудовано, в нас лишається той самий парламент. Навіщо зараз займатися тим, що буде вважатися порушенням всіх норм, правил і стандартів Конституції?

- Порушення Конституції? Слухайте, в нас СБУ з 2005 року цілком позаконституційне: там усі — громадяни росії, починаючи від Хорошковського, всі мають конфлікт інтересів, в нас генералітет СБУшний — громадяни росії і ще чорт зна скількох країн. Ніхто цим особливо не переймається: ну, порушили, далі що? Леґітимізацію [влади] треба буде провести, бо ця леґітимізація не тільки на внутрішній ринок, вона потрібна назовні. Якщо президент і вертикаль залишаються без змін понад 4 чи 5 років, для Заходу це погана ознака, моветон, і більшість може не проголосувати за надання грошей. А гроші — це ключова річ. Тож вибори, будь-які, будуть видушуватися за всяку ціну. Вертикаль влади в нас де-факто вибудовано таку: ОП, президент, а потім всі инші, за потреби ситуативно. І нічого, функціонує. В усіх країнах з усіма важливими меседжами виступає або міністр закордонних справ, або дежсекретар, або спікер парламенту. В нас виступає завжди хто? - радник офісу президента [сміх у студії]. Тобто структура, яка де-юре не є владною, і персонаж, який де-юре не є держслужбовцем. І Захід спокійно це сприймає: спочатку був шок, а потім зрозуміли, що ось така вертикаль, така структура влади. Зараз її трохи оновлять новими людьми, на кілька тижнів припинять воєнний стан, тим паче що де-юре війни в нас немає. Зараз я кажу страшну річ — почули б це хлопці в Бахмуті, що в нас нема війни! В росії нема війни, є СВО, і в Україні нема війни, є воєнний стан — є аґресія, є багато слів, але юридично війни нема. Тому воєнний стан можна скасувати в будь-який день і час і на будь-який термін, провести вибори, а потім воюйте далі! Процес може бути майже нескінченним. На жаль...

� - Хочу поіронізувати: свого часу ОП закрив канал, на якому я працюю, фактично обмеживши мовлення, а тепер після цієї розмови ще й ютуб закриють, бо не всім подобається правда про офіс президента.

- Я можу сказати, що я приватна особа, яка не має жодних важелів влади [сміх у студії]. Приватна думка приватної особи, яку взагалі можна звинуватити в тому, що це аґент кремля, бо колишній радянський шпигун.

______________________

* Детально про цю та инші кримінальні справи - Дмитро "Калинчук" Вовнянко https://www.facebook.com/DmytroVovnianko/posts/pfbid02GsE1vViHMoaPXCc6Be835T2gf5imbJWx2z4k5xZLX8ThpbKt14EYKfAKtyWJy9CQl

Транскрипт уривків з відео https://www.youtube.com/watch?v=ku5jG-Qc6ds , яке, своєю чергою, є уривком повного інтерв'ю: "Ексрозвідник КДБ ЗЕЛЕНЬКО | путін ПУСТИВ в хід ОСТАННІХ агентів, рф ГОТОВА до громадянської війни"

https://www.youtube.com/watch?v=37nOzJS7HfQ

Ще з важливого на відео - як Олександр Зеленько, котрий "вчився по одних підручниках" із путіном, розуміє його психологію, його мотивації і те, чому він наважиться на світову війну, якщо, не приведи Господи, Україна не встоїть; як він бачить психологію західних лідерів і плани Китаю.

Транскрипт ще одного уривка цієї розмови:

https://www.facebook.com/lesya.porutska.sakovych/posts/pfbid0bJHT6sMNSUtfw863QEd4CpTvW5bNbRPWsmWAQLGSNRwcPAwzNVT11EFhrC5GdvFcl

і

https://lesinadumka.blogspot.com/2023/04/blog-post_10.html

Цікава давніша публікація:

Олександр ЗЕЛЕНЬКО, психоаналітик (Луганськ):

Як Уланова, Ступка і розробки КДБ допомогли

російському гопнику "відхопити" Донбас і Крим

В інтерв'ю "ОРД" Олександр Зеленько розповів, як росіяни сіяли зерна "антифашизму" за допомогою теорії "бунту-війни", змалював психотип російського ординця і насмішив "відкриттям" колег з "ЛНР" - расовою теорією про "походження донбасян".

Незалежний культурологічний часопис <Ї>

http://www.ji-magazine.lviv.ua/2016/Yak_Ulanova_Stupka_i_rozrobky_KDB_.htm