В'ячеслав Чорновіл і Геннадій Удовенко
� - Моє шанування, пане Тарасе. Чи був Геннадій Удовенко якось причетний до вбuвства В'ячеслава Чорновола? Багато версій, чув різне, а правду знаєте Ви. Дякую за відповідь.
Тарас Чорновіл: - Нема ніяких версій. Заяви в 1999 році, що Удовенко нібито міг бути причетний до вбuвства,- це абсолютна брехня, що була викрита відразу ж, і самі автори цієї брехні потім просили пробачення й більше її ніколи не повторюють. Зараз полізло дуже багато так званих популяризаторів історії - Алфьоров* почав, а за ним пішли інші. Серед них є й дуже добрі, але більшість - це настільки примітивно! Якісь Новоселецькі etc. - це абсолютно третєсторонні, нікому не відомі й непоінформовані люди, вони ґуґлять якусь інформацію і пишуть дурню. Я навіть бачив, що в описі до відео чи в дописі того Новоселецького чи як його там, написано щось на кшталт “шукаємо автора текстів, їх буде читати наш ведучий”.
В'ячеслав Чорновіл - один з батьків української незалежности, і про нього зараз так чи інакше згадують. Усякі шахраї, дрібні заробітчани ґуґлять і надибують, напевне, оту пресконференцію 1999 року, що її влаштували розкольники Руху - Євген Жовтяк, здається, Василь Червоній та Юрій Костенко. Була вона під час президентських виборів, і вони оббріхували Геннадія Удовенка, який був тоді проти їхнього Костенка, - то була стовідсоткова брехня, запущена один раз, прожила вона не більше, як 3-4 місяці, а коли вже пройшли президентські вибори, про це взагалі перестали згадувати, навіть думки такої не було, надто відверте було оббріхування.
Щодо аварії, в якій загинув В'ячеслав Чорновіл, - як вони їхали? Стосовно цього, до речі, питання швидше до Андрія Ніцоя. Його дружина Лариса Ніцой дуже відома, все Порошенка обливала брудом, як могла. Чомусь Зеленського з його русифікаторською політикою вона не рухає, навіть не пікає, а от Порошенка хаяла. Гадаю, ці люди мають дуже недобру зав'язку.
Так от, питання до Андрія Ніцоя. Він був дуже дрібним реґіональним працівником Руху в Кіровоградській області. І тут раптом, під час розколу Руху, його товариш Анатолій Ревенко очолює основну обласну організацію, а він [Ніцой] появляється в Києві, й там його В’ячеслав Коваль, тодішній голова Секретаріяту Руху (теж є питання до нього) терміново ставить головою Організаційного відділу.
Поїздки батька тоді планувалися. Нічних поїздок і нічних переїздів уникали - розуміли, що можуть бути провокації, що це ризиковано, та й самому батькові треба було просто нормально відсипатися. Тому планувалися або поїздки до кількох областей, або з однієї области до другої і вертатися до Києва вдень, а нічне перебування в дорозі відмінили. У поїздках між областями на ночівлю зупинялися в готелях чи в Рухівських активістів, і, відповідно, складався графік поїздок.
Батько тоді мав летіти за кордон - чи то в Америку, чи в Ізраїль, був якийсь візит терміновий. Він мав відлітати, і отже, перед цим не можна було планувати поїздку до якоїсь віддаленої области - він міг би поїхати кудись у Київській області чи до Житомира, не далі, такі речі в них були відпрактиковані. Аж тут Ніцоєві з Ревенком дуже захотілося всунути Кіровоград, і вони його всунули напередодні батькового відльоту.
Ніцой наполіг – їдьмо, мовляв, до Кіровограда, батько погодився, й та його поїздка стала останньою, фатальною. Мабуть, оскільки плани були вбuти, все одно би колись убuли, але не того разу. А тут готувалося - таке відчуття, що вони знали про ту поїздку наперед. Є всі докази, що то була заготовка.
Саму поїздку Ніцой запропонував і поставив у графік ще десь за тиждень. Ще раз кажу: її мали зняти, й тому до Ніцоя є питання.
Що стосується самої поїздки. Вони їхали двома машинами. Річ у тім, що їхати одною було трудно. По-перше, Удовенко був дуже великої статури й міг їхати тільки на передньому сидінні. То ж були не лімузини якісь... Батько теж волів завжди їздити на передньому сидінні. Все одно могли якось розсістися в одній машині, але в останній момент нав'язався Дмитро Понамарчук, і, відповідно, вже стало затісно.
А в Удовенка як в екс-міністра була, відповідно, охорона. У батька був водій. Плюс сам Ніцой ще їхав з ними в тій другій машині. Якби в останній момент не нав'язався був Дмитро Понамарчук, батько з Удовенком могли б їхати разом в одній машині. До речі, й безпечніше би було.
Отже, в тій ситуації було дві машини. Вони їхали до Черкас. Попереду машина Ніцоя - він зі своїм шофером і Удовенко зі своїм охоронцем, а позаду, за ними слідом - машина батька. А після Черкас батькова машина поїхала попереду - батьків водій дуже добре знав дорогу, то вже була добра траса, й він поїхав попереду - випередив, оскільки батькові треба було готуватися до наступної поїздки. А машина Удовенка трохи відстала, відставання було буквально секунд на 40-50. Швидкість на тій ділянці була в районі 100-105 км/год., це перевірено всіма реальними дослідженнями. Спочатку брехали про 180 км/год., чого тільки не брехали... Ні, спеціяльною експертизою перевірено всі моделювання – швидкість була 100-105 км. Для машини Toyota-Corolla з підсилювачами гальм то була абсолютно звичайна швидкість на абсолютно порожній трасі. Ніч була неймовірно місячна, дорога абсолютно суха. Їхали з невеликим перевищенням дозволеної швидкости — дозволено там було 90 км/год., й тому розказувати, що те перевищення було причиною аварії, - повна дурня.
Отже, попереду їхала батькова машина. Коли сталася аварія, ті, хто був у наступній машині, - я на суді спеціяльно ставив це питання й так ми підтвердили - вони побачили мить аварії, тобто машина Удовенка вже вийшла з-за повороту. Вони побачили, як раптом загорілися гальмівні вогні першої машини, й почали наближатися до чогось великого, чорного... Вони доїхали туди за 40-50 секунд від моменту аварії.
Аварію було підлаштовано, перехоплення КамАЗом було вчинене тільки з розрахунком на те, що батькова машина йтиме попереду. Чи мав до того відношення хтось із тих, хто був у машині з Удовенком і трохи відстав? На тім і будувалося звинувачення проти Удовенка, яке є повна абсолютна брехня. Удовенко неймовірно поважав Чорновола, просто неймовірно. Він був дуже далекий від такої, знаєте, живої, жвавої політики, але він тоді їздив із Чорноволом у ті політичні поїздки. Він максимально захищав Чорновола від заколотників, він після нього прийняв Народний Рух України й певний час пробував його зберегти. Він не витягнув тієї роботи, тим більше, що то все-таки була опозиційна діяльність, а він до неї був не готовий. Врешті-решт він відмовився від головування в Русі.
Він дуже гідно поводився, й повага до нього безумовна.
А оті оббріхування виникли в дуже короткий період, фактично навесні, до червня 99-го року, а вже восени, після президентських виборів їх навіть не пробують цитувати і згадувати. Ще раз: те, що ви про це згадуєте, є ознака того, що назовні вилізли оці тупі поширювачі історії, яку переписують усякі Новоселецькі. Оце все та дурня, яку я рекомендую не слухати й не читати, тому що там не справжня історія - там набір різних фейків і чуток. Ті тексти пишуть люди, дуже далекі від усіх цих питань і справ.
________________
* Олександр Алфьоров, чинний голова Українського інституту національної пам'яти.
