ЛІКНЕП, АБО ВІТАННЯ З ТРУСКАВЦЯ!
ПРОЛОГ
Вони довго, до сліз реготали, розглядаючи список, згадуючи забавні історії, пов'язані з тим чи іншим прізвищем у спискові. Через годину, сервірований під шаурму стіл був засипаний горою серветок, якими промокали сльози. Але потім один із присутніх, віддихавшись і голосно висякавшись у серветку, підвів підсумок:
- Хлопчики, сміх - сміхом, але випускати це на публіку в сирому вигляді - не можна.
- Пропозиції? - зауважив чувак із засуканими рукавами.
- Пропозиція проста. Треба влаштувати їм прискорені курси підготовки. Інакше вони або наламають дров, або їх перекуплять прямо на вході до зали.
Худорлявий тип у незнятій, але катеґорично розпущеній краватці, ковтнувши шматок шаурми, уточнив:
- Це справді - проблема. Я там знаю персонажів, які за п'ятдесят баксів зроблять куди завгодно.
- Саме так. Тому треба провести інтенсивні курси, де пояснити, що це за будівля, куди вони будуть ходити на роботу, що там можна й потрібно робити, а чого робити не можна.
- Військових моряків треба підключити.
Персонаж із засуканими рукавами здивовано підняв очі:
- А моряки навіщо?
- Як навіщо? Моряк їм покаже прості сиґнали морського семафора, яким їм будуть показувати, коли треба сісти на місце, коли і яку кнопку треба тиснути...
- Оце правильно. І ще їм треба донести, з чиїх рук можна їсти, а з чиїх - не можна.
- Але цього не можна робити тут. Вони обов'язково пережруться й почнуть витворяти всяке. Треба все провести у закритому режимі, з дотриманням секретности заходу.
- Це можна зробити елеґантно. На курорті.
- У Криму? - уточнив персонаж з рукавами по лікоть.
Присутні перезирнулися і один з них, відкашлявшись, відповів:
- Ні, не в Криму. У Буковелі, наприклад.
- У Буковелі не дозволять.
- Тоді - в Трускавці. Тихе місце. Глухе.
- Нехай буде Трускавець. Тільки тягнути вже нікуди. Прямо з понеділка й починайте.
СЦЕНА ПЕРША. «Знайомство»
Літо, Трускавець. Санаторій «Шахтар» обнесений колючим дротом, наповнений злими собаками і злими охоронцями. Всередині - проводиться форум «Лікнеп молодого депутата». Тижневий тренінґ проводять фахівці різного профілю, але всі вони мають першу або другу спеціяльність - психолог. Це й зрозуміло, бо публіка, майбутні депутати, досить складна, й до всіх треба знайти свій підхід. Спочатку їх зібрали у великій залі і керівник групи тренерів звернувся до всіх із короткою промовою про відповідальність їхньої нової роботи та про інші потрібні речі, але наприкінці вирішив поміряти ґрадус і поставив кілька запитань.
- Тепер ви хто?
В залі мертва тиша, й тут панянка з задніх рядів боязко відповіла:
- Депутати?
Керівник був досвідченим фахівцем і справедливо припустив, що публіка тут виявилася затиснута й трохи пригнічена своїм новим статусом. Тоді він покликав до себе цю панянку й, поки вона йшла до нього, заохочувально підтвердив:
- Правильно. Депутати!
До нього підійшла панночка з п'ятим номером бюста і в панчохах, що визирали з-під однозначної міні-спідниці.
- Так, добре! - звернувся він до неї. - А що таке мандати?
- Це ви до мене так?
- Звісно.
- Поки ми з вами не пили на брудершафт, я можу це розцінити як нетактовність.
- Дуже цікаво!
Тренер явно не очікував такого обороту подій і вирішив згладити гострий кут.
- Це ми неодмінно і дуже скоро виправимо! Але в чому нетактовність?
- Незнайомій жінці не можна говорити «манда ти», треба говорити «манда ви». Я могла б образитися на ваше «ти»...
Провідний експерт на кілька хвилин впав у ступор і вирішив врятувати ситуацію ще одним питанням до зали, що на нього очікував почути правильну відповідь і таким чином стерти попередній ляп.
- Ну, добре, - з видом тамади почав фахівець, - що ви знаєте про найвищі органи влади в країні?
У залі ніякого ентузіязму не виявилося. Ефект виявився схожим на питання податкового інспектора про те, за які бабки куплено ці три лімузини і джипи, два пентхауси, заміський будинок і яхту біля причалу. Тоді ведучий вирішив натякнути.
- Ну, от навесні були вибори, всі ж пам'ятають?
Зал пожвавішав і присутні бадьоро захитали головами. Спеціяліст зрозумів, що цього разу він потрапив «у тему».
- Отже, що ж було на виборах і що виграв усім вам відомий кандидат? Як це називається?
Але бажаючих піднести руку знову не виявилося, хоча, з огляду на пожвавлення зали, можна було би припустити, що всі розуміють, про кого і про що йдеться. Ведучий вирішив самостійно вибрати людину, яка відповість на питання.
- Ось ви! - він вказав на огрядного чолов'ягу, який сидів одразу на двох кріслах і тому був найпомітніший у залі. - Що скажете?
Той діловито розправив щоки на плечах і, відхилившись назад, різко встав. Ще з хвилину «соцнакопичення» його тіла коливалися й безладно гуляли хвилями, і було не зовсім зрозуміло, чи втримається він при такому тілесному штормі чи впаде, ховаючи під своїми двома центнерами живої ваги колеґ, які не встигли від нього відскочити на безпечну відстань. Але ті були насторожі, а вірніше - на низькому старті. Такий «попандос» вони явно могли передбачити, а можливо, це був сумний життєвий досвід.
- А то й скажу. Він виграв all included, - із викликом відповів товстюх.
Ведучий знову втратив дар мови й вирішив трохи скинути темп. Він багато бачив у своїм житті: і блискучий інтелект, і дрімуче невігластво, але це було щось нове, до чого важко було підібрати ключі.
- В якому сенсі? Поясніть колеґам.
- А що тут пояснювати? Як у Туреччині: трансфер, поселення, море, басейн, випивка, їжа - ні за що платити не треба. Тільки там - на території готелю, а тут - скрізь. Плюс будь-яке пересування на семи броньовиках, особиста охорона, лакеї, холуї й рятувальники поруч, якщо на морі.
Публіка жваво захитала головами, погоджуючись із цими словами, й почала перешіптуватися про якісь подробиці.
- А якщо подумати?
- Якщо подумати, то це скоріше «джек-пот».
- А це чому?
- Бо ми теж виграли, але наш виграш не такий жирний, як у нього. Тому саме - джек пот.
Тренер залишився стояти з роззявленим ротом, поблискуючи діоптрійними лінзами Карл Цайс, виточеними на замовлення і з мікрогравіюванням його імені на кожній з них. Тим часом, товстюх звалився на свої два крісла, й вони видали жалібний, передсмертний стогін.
На співбесіді перед відбуттям на курорт, старший тренер пройшов інструктаж у тім плані, що його підопічні можуть бути дивними людьми, а деякі - дивними на всю голову, але це ніяк не означає, що з них можна глузувати чи звертати увагу на тупість. Навпаки, курси мають бути засновані на мотивації й заохоченні. Склянка має бути завжди наполовину повна. Саме в цей момент фахівець згадав останню фразу, почуту ним у «офісі», й пошкодував, що зараз перед ним не стоять ці самі півсклянки «Чівас Реґал», або, як він устиг вже почути від цих курсантів, «чавос ригав».
Хоч там як, треба було закруглятися, бо «розвідка боєм» вже показала, з чим його команді доведеться зіткнутися. А в нього було майже два десятки чоловік експертів у плані форсованої підготовки персоналу, й вони, розосередившись, сиділи між курсантами, впритул вивчаючи своїх клієнтів. Він вирішив закінчувати рішуче й по-діловому.
- Коротше, я сподіваюся на те, що ми зрозуміли один одного. На нас чекає тиждень напруженої роботи у групах, що приблизно відповідає комітетам, в яких кожному з вас доведеться працювати. Сім днів - зовсім небагато, а освоїти треба великий обсяг інформації. Тож на закінчення, скажу просто: «Нехай щастить!»
Публіка стала підніматися з місць, крісла скрипіли, видаючи протяжні звуки, але головний тренер все ж почув уривок діялогу двох панянок, які опинилися до нього ближче за всіх:
- Нех ..., це що він зараз сказав? Він що, виматюкався наприкінці?
- Не звертай уваги. Він сказав, щоб ми даремно не тинялися, а вчилися ввесь тиждень. Без бухла й усього такого...
СЦЕНА ДРУГА. «Розмови у групах»
За чверть години група експертів зібралася на нараду. Старший налив півсклянки віскі й, шумно видихнувши, подивився кудись у пустоту й почав.
- Колеґи, ви все це бачили на власні очі, але я, з боку трибуни, бачив усю картину цілком, і в мене склалося враження, що вся ця публіка трохи нагадує опис мешканців Пекла у Данте, але вибору у нас немає і будемо працювати з тим, що маємо. Ми — професіонали й повинні залишатися ними, не зважаючм ні на що. Навіть на те, як моторошно все це виглядає. Які будуть думки?
- Думки будуть такі, - один з фахівців піднявся і, оглянувши присутніх, продовжив вже й від їхнього імені, - з трибуни ви бачили не все й не все чули. Ось на місці, коли було чути, про що вони шепочуться - справді було моторошно. Може, відмовимося від цього заходу? Гонорар не такий вже великий, щоб так собі травмувати психіку?
- Ні. Вже пізно. Охорона нікого не випустить. Я знаю, що їм віддано наказ стріляти собаками на поразку в кожного, хто захоче вшитися. У разі летального результату напишуть - отруївся передозуванням Нафтусі. Тож це - не варіянт. Вхід - долар, вихід - евро. Беріть списки своїх груп і - з Богом!
Фахівці відібрали списки своїх груп і пішли до зали робити перекличку, запрошуючи депутатів до місць, відведених для занять. Через півгодини коридори спорожніли, і про те, що відбувається у групах, можна було дізнатися, тільки заглянувши за зачинені двері.
- Колеґи, ви працюватимете за профілем «правоохоронна діяльність». Як називатиметься ваш комітет - вирішуйте самі, але згадаймо деякі важливі моменти, які вам будуть просто необхідні. Пропоную взяти ручки і в зошити писати просто тези. Після закінчення лекцій, а іноді й під час них, вам роздаватимуть відповідні матеріяли.
- Отже, я вважаю, що всі ви отримали вищу юридичну освіту, хоча б у найпровінційнішому ВНЗ і хоча б до рівня «бакалавр».
Інструктор не помітив у присутніх жодного ентузіязму й хоча б непрямого підтвердження свого припущення. Проте, він говорив далі, не зменшуючи темпу.
- Хоча би по дотичній, ви проходили курс кримінології і криміналістики...
І тут він помітив, що в курсантів стали скляніти очі, ніби він розповідає про таємниці масонської ложі чи одкровення Іоанна, у виконанні Океану Ельзи. Й тоді він вирішив втягнути присутніх у тему шляхом обговорення якихось простих прикладів, розмова про які може допомогти згадати те, що вчили в університеті.
- Обговорімо ситуацію з життя. На місці події виявлено труп жінки. В її крові виявлено дуже високий рівень тестостерону, що це може про неї сказати?
Тренер зауважив, що до його групи потрапила та дама з п'ятим номером бюста, яка не соромиться виходити на сцену й виступати на публіці. Вирішив почати з неї.
- Почнемо з вас? Що скажете?
- Думаю, що тут усе просто. Вона любила їсти випічку й була не дуже доброю людиною.
В інструктора пересохло в роті, й він навіть відчув, що підсохли очні яблука. Він просто не розумів, що з цим робити. Тим часом, інші курсанти давали їй «п'ять», голосно ляскаючи долонями, показували великий палець і схвально посміхалися. Тільки інструктор відчував себе чужим на цім святі життя.
Однак, досвід підказував, що найгірше, що може статися, це показати курсантам свою розгубленість. Тому він увійшов у роль прапорщика з анекдоту про крокодила, який коли й літає, то низько над землею. Він уперся кулаками у стіл і зробив вигляд, що чекає продовження. Грудаста ж панянка явно знітилася, не знаючи, що до цього можна додати.
- Ну-ну, продовжуйте. Поясніть колеґам, як ви дійшли таких висновків?
- А, це? Та тут усе просто. Слово тестостерон відповідає на всі питання. По-перше - тісто. З тіста роблять випічку. Отже, вбита напихалася булками й слойками до смерти. Ну, а друге - навіть перекладати не треба, стерон мовить про те, що вона була ще й стервом, на додаток до обжерливости!
Кашляти. Інструкторові дуже хотілося кашляти, але він стримався й вирішив припинити цю розмову, перейшовши на інші, простіші теми. За реакцією курсантів він зрозумів, що ті думають приблизно в тому ж напрямкові, про булки і стерво.
- Добре. Розгляньмо інше питання. Наряд патрульної поліції отримує екстрений виклик у зв’язку зі стріляниною в магазині. Він перебуває за два квартали від місця події й має прибути на місце максимально швидко. Питання: «Які сигнали треба подавати під час руху до місця події»? Натякну. Ключове слово - «червоний». Цього разу, відповідь почуємо від чоловіка, від вас, - і він вказав на бородатого чувака у пенсне.
Той неспішно піднявся, наморщивши лоба аж до спини, і явно було видно, що його мозок працює в позамежному режимі. Він встав, важко зітхнув і відповів запитанням:
- Три червоні свистки?
...
У групі, яка готувалася працювати по лінії закордонних справ, все було приблизно так, як і в правоохоронців. Інструктор почав з того, що висловив упевненість, що присутні мають філологічну освіту, а тому - вирішив дізнатися, які мови вони вивчили. Почав з чоловіка, який був у футболці з написом китайською мовою «Повторному розморожуванню не підлягає». Коли той піднявся, інструктор запитав про те, якими мовами той володіє, на що отримав відповідь:
- Можу російською.
- А українською?
- Не дуже, хоча все розумію.
- Це все?
- Ні, можу матюками. Але можу і без матюків, якщо дуже треба!
Тренер не зміг стримати розгублености й, розвівши руки, завмер в позі каталепсії. На відміну від попередньої групи, тут знайшлася панянка, що вловила якусь незручність ситуації й вирішила розрядити атмосферу, хоч до пуття й не розуміла, що саме так здивувало тренера. Чоловік сказав правду, а це - головне. Проте, жіноче чуття казало, що треба рятувати ситуацію.
- Можна я! Нехай і не зовсім професійно, але я володію мовою. Іноземною.
- Якою ж?
- Англійською, наприклад: «Єс, фіфті доларз!»
- І все?
- Ні, ще - німецька: «Дас іст ексклюзив» і «Я, я, фантастиш!»
- Тобто, тільки це?
- Ну, я просто скромна й не люблю хвалитися...
Інструктор для себе вирішив, що згоріла хата, гори й паркан, а тому продовжив.
- Не соромтеся, розповідайте все.
- Знаю по-турецьки. Махмуд це - Міша, а Акоп — траншея.
Інструктор дякував Богові за те, що він поклав до своєї кишені дві таблетки валідолу. Зараз він їх обидві смоктав, намагаючись не показувати свого передінфарктного стану.
- Ну й трохи по-китайськи. Ні хай, це як українською "нехай" чи "пускай" по-російськи...
ЕПІЛОГ
Так почався мозковий штурм чи марафон, який мав зробити з того, що обрали громадяни країни, депутатів. Справа була нова, раніше ніхто не влаштовував таких курсів, та й потреби в них не було, але зараз вже стало очевидно, що курси потрібні, й, можливо, їх треба було б продовжити років на п'ять-сім, але такого часу ніхто не міг дати. За тиждень вони мають писати й приймати закони, за якими житимуть не тільки ті, хто ЦЕ вибрав, але й інші, хто ніколи б на ТАКЕ навіть не подивився. Коротше, на тиждень провінційний, хоч і курортний Трускавець став центром парламентаризму найбільшої, за площею, країни Европи.
Джерело: defence-line
Переклад мій.
Переклад мій.
