Країна під ЗЕленню: "просто пєрєстать стрєлять"?!!!!!:

🥀
Простіть нас, хлопчики. Мир вашим душам.
Уклін вам.

Оксана Забужко
Я дуже давно цього не робила, чи не від 15-го року: не постила фотографій наших загиблих. Трохи з малодушної слабости - тому що мене щоразу, як мою Ольгу в "Після третього дзвінка...", заливало сльозами, - але й з іншої причини, важливішої: весь наш медіаресурс якось так хитро навчився був сповіщати про наші втрати, що це викликало вже не гнів супроти Москви, яка вкотре прийшла нас убивати, а тільки тупе, свербляче роздратування - "доколє?" - і виходило, що, оплакуючи своїх убитих, ти мимоволі береш участь в побудові чужої, химерно викривленої картини світу - тої, де ВБИТІ Є, а ВБИВЦІ НЕМА (як казав мені рік тому таксист, "А при чем здесь Россия?") - і врешті вискакує, як Пилип з конопель, широко всміхнений мурзік і заявляє, що "нада просто пєрєстать стрєлять" - не нападнику перестати, а жертві! - і мільйони загіпнотизованих потенційних жертв радіють майже за Подерв'янським: "А правда, хлопці! А діло каже!"...
Так ось, все це скінчилось.
Все - крім одного: Москва й далі нас убиватиме. (Всіх, без розбору, - і всіх тих мурзіків, чиїм завданням було нас роззброїти, також.)
Тільки це зараз треба нарешті зрозуміти, дивлячись у ці обличчя, - ВСІМ.
Тільки це.
І чимпошвидше.
Вічна вам пам'ять, хлопчики. Спасибі вам.
І простіть нас.

ЗЄЛЯ!
Вони загинули, коли ти, коміку, "пєрєстал стрєлять"!!!

Під час обстрілів російськими окупаційними військами українських позицій під Павлополем 6 серпня загинули старший матрос Олександр Шарко, матрос Владислав Рак, солдат Сергій Шандра, матрос Василь Курдов із 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. https://novynarnia.com/2019/08/07/4-morpixy/?fbclid=IwAR0t2NdEYygBMSxbW_uuHHm1_vMds54PPHVaQcnzYfI0B3Hk4zD37x19PmU

Володимир Омелян:

Коли вбивають твоїх - це не інцидент.
Це вбивство, злочин, трагедія, дикунство.

Щоб це зрозуміти, не обов`язково поховати свого, з родини.

Свій - це твій одноплемінник, громадянин твоєї держави. Людина, що дихала одним повітрям з тобою, дивилася на те саме небо над Україною, ступала по тій же землі, поміж соняхів і трав, що й ти.

Треба просто бути людиною, щоб зрозуміти, як це болить.

В американських президентів є сильна традиція - листа з сумною звісткою до родини загиблого воїна підписує особисто Президент. Бодай прочитавши перед тим біографію героя.

Можливо, варто запровадити й у нас таку традицію, щоб вбивство кожного українця стало нарешті персональною трагедією кожного українського Президента, а не сухим переліком «інциндентів». І після персонального підписання таких похоронок прийде нарешті розуміння, що єдина гарантія державності України - сильна Армія. Яка не може існувати без реформ, чесної політики, боротьби з корупцією, ефективної економіки, високої освіти і культури. Але на фронті - ти не президент, міністр, співак, антикорупціонер, реформатор - ти воїн, який захищає державу. І держава починається на лінії фронту.

Пане Президенте, чим швидше Ви зрозумієте, що Кремлю не потрібен ні Порошенко, ні Зеленський, ні Медведчук в якості президента України, а виключно Україна як безправна колонія, тим більше життів Ваших одноплемінників Ви збережете і тим швидше переможете у війні.

Перемир’я неможливе, шанс для України є лише в перемозі. Не очікуйте, що Вашингтон, Брюссель, Париж чи Берлін переможуть за Вас. Це - наша справа, у якій вони, а не ми - помічники.

Якщо Вам нецікаво читати історію попередників Многогрішного, Калнишевського чи Палія - поїдьте на справжній, а не бутафорний фронт. Підніміть голову з окопу і почуйте звук кулі чи міни, яка летить поруч. Це не так страшно, як здається. Свою кулю не почуєш. Десятки тисяч людей вже вміють не лише чути, але й стріляти у відповідь.

Перемир’я немає і не було. В суботу я там був, насолоджувався пострілами і розривами гранат.

Атакуйте!

Бийте їх на всіх фронтах: дипломатичному, політичному, економічному, культурному, релігійному, мовному, військовому.

Наступайте, не мовчіть і не забороняйте вогонь у відповідь.

Доля дала Вам шанс і велику відповідальність.

І саме Ви вирішуєте, з ким Ви: з нами чи з ними.

Віталій Гайдукевич Він імпотентний малорос. Він розумово неспроможний осмислити рівень проблематики.

Volodymyr Omelyan Віталій Гайдукевич Дива трапляються. А якщо не трапляються, то треба їх робити знову нам. 😉

Віталій Гайдукевич Volodymyr Omelyan знову нам. От тільки отара буде бекати до останнього, допоки шакали і гієни різатимуть крайніх. Про вовків і наведення ладу в лісі згадають в останню мить..

Volodymyr Omelyan Віталій Гайдукевич воно завжди важко. Зате потім будуть складати тужливі легенди і пісні, як всі взялися за гуж і зробили. Або воно само. 🙂 Вам то це точно відомо. 😉

Але в блаЗЕня своє "розуміння": «Нам треба терміново зустрітися з лідерами Нормандської четвірки, подивитися один одному в очі і припинити війну»". Сказано після вранішньої розмови з путіном  https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/135931/ 

Припинити війну, "просто пєрєстав стрєлять", в коміка не виходить, тож пропонується новий спосіб: просто "подивитися один одному в очі і припинити війну».
Правда, кому в очі, комік не уточняє: Нормандській четвірці? путінові? Гадаю, й сам не знає. Сказано бо для 73% чи скільки їх там залишилося. Щоб не "пєрєставалі" любити.