...я хочу в ісландії жити і вмерти в ісландії там...

Південний берег Ісландії...

Тарас Федюк

* * *
...я хочу в ісландії жити і вмерти в ісландії там
земля мовчазна ледь гойдається на трьох німих оселедцях
які продає я читав на базарі старенька мадам
яка має чепчик і час і велике замріяне серце

я хочу в ісландії кажуть буває країна така
де зелень горбів і північного олова море і суша
з ісландії - там де я хочу умерти - немов з літака -
маленька моя україна де вмерти не хочу а мушу

де деревом став деревій і вороною став соловій
і я став старий і у касі квитків небагато
у кожного власні химери і коники у голові
і пальців нічних на столі олов'яне стакато...

І така-от Ісландія:
район хребта Kerlingarfjöll у центральній частині острова. Вулканічна пустеля, льодовики (якщо ще не розтанули :-( ), ґейзери, геотермальні джерела, й над усім тим - полярне сяйво. Де-не-де дерев'яні хатки з крутими дахами (щоб узимку сніг не затримувався) для туристів. 

Судячи з ісландських фільмів, які доводилося бачити, значна частина населення живе у приватних будинках, і будинки ті дерев'яні. А що ліс в Ісландії не росте, то вся деревина імпортується, а ціни на неї в Европі скажені. Завжди дивувалася, як ісландці можуть її собі дозволити... Хіба що матінка-Норвегія, колишня їхня метрополія, постачає зі знижкою?
Теж хочу в Ісландію! :-)

Від вересня нічне небо над Ісландією стає барвним - починається сезон Auroras Borealis, полярних сяйв.

Найчастіше, на небі спочатку з'являється, сказати б, тонкий зелений серпанок, що перетворюється на вигнуті рухливі лінії. 

Reykjavík. Полярне сяйво краще спостерігати поза містом. 

Стара церківця із цвинтарем