Оріховський про себе:
Gente Scythia, natione Ruthenia - роду скіфського, народу руського.
Gente Scythia, natione Ruthenia - роду скіфського, народу руського.
Stanisław Orzechowski herbu Oksza,
русинський (український) релігійний діяч і мислитель, перемиський канонік РКЦ, письменник, оратор, філософ, історик, полеміст, гуманіст. Нині його б назвали релігійним дисидентом.
* 11 листопада 1513 – † 1566
русинський (український) релігійний діяч і мислитель, перемиський канонік РКЦ, письменник, оратор, філософ, історик, полеміст, гуманіст. Нині його б назвали релігійним дисидентом.
* 11 листопада 1513 – † 1566
Відомий також як Stanisław Orżechowski Roxolan, Stanislaus Orichovius Polonus (Поляк), Stanislaus Orichovius Ruthenus (Русин).
Народився у селі Оріхівцях на Перемищині в родині руського шляхтича-католика Станіслава Оріховського — придворного короля Яна І Ольбрахта, згодом писаря Перемиської землі. Мати — шляхтянка Ядвіґа Баранецька, дочка православного священика. Його предками були польські лицарі, що прибули до «Руси».
Навчався у Відні, відтак в університеті міста Віттенберґа (Саксонія), згодом в Італії, де слухав лекції в Падуанському та Болонському університетах.
Після сімнадцятирічного перебування за кордоном, повернувся назавжди на батьківщину. Оселився у родовому маєтку. Під тиском обставин й супроти власної волі прийняв сан священика: на субдиякона його, всупереч звичаям через неприйняття ним причастя, через вельми тісні зв'язки з його батьком, висвятив такий собі Пйотр Стажеховський. Батько через недійсність свячення пізніше прокляв усіх нащадків Станіслава.
...Заручився із Софією Страшувною — двірською Пйотра Кміти у Вишничі, про це інформував шляхту Руського воєводства на сеймику в Судовій Вишні 10 квітня 1550 року. За це єпископ Дзядуський погрожував йому відлученням. Погодились чекати дозволу з Риму. Пйотр Кміта за цей час видав Софію заміж.
1551 року в кальвінському зборі Льсціна (Lścin, поблизу Єнджеюва) взяв шлюб з Маґдаленою Хелмською. За це був викликаний на суд єпископів, 8 квітня 1551 року судом шлюб був визнаний недійсним, Станіслав Оріховський був відлучений (виклятий) як «єретик», покараний вигнанням, конфіскацією майна. Під час зачитування вироку в Перемиській катедрі разом з озброєними шляхтичами увійшов до храму, де з амвону промовляв на свій захист. Потім подав скаргу до міського суду, написав також до Папи Юлія ІІІ. Дружині записав «оправу» на дідичних сільцях Баранчиці (під Самбором, тепер Баранівці) і Журавиці. Дружина померла в квітні 1566 року. Мали п'ятьох дітей.
Оріховський усвідомлював себе русином. Свої твори часто підписував подвійним прізвищем — Оріховський-Роксолан або Оріховський-Русин. У них він виступає на захист України від османсько-татарських вторгнень, симпатизує православній релігії (будучи католиком).
Народився у селі Оріхівцях на Перемищині в родині руського шляхтича-католика Станіслава Оріховського — придворного короля Яна І Ольбрахта, згодом писаря Перемиської землі. Мати — шляхтянка Ядвіґа Баранецька, дочка православного священика. Його предками були польські лицарі, що прибули до «Руси».
Навчався у Відні, відтак в університеті міста Віттенберґа (Саксонія), згодом в Італії, де слухав лекції в Падуанському та Болонському університетах.
Після сімнадцятирічного перебування за кордоном, повернувся назавжди на батьківщину. Оселився у родовому маєтку. Під тиском обставин й супроти власної волі прийняв сан священика: на субдиякона його, всупереч звичаям через неприйняття ним причастя, через вельми тісні зв'язки з його батьком, висвятив такий собі Пйотр Стажеховський. Батько через недійсність свячення пізніше прокляв усіх нащадків Станіслава.
...Заручився із Софією Страшувною — двірською Пйотра Кміти у Вишничі, про це інформував шляхту Руського воєводства на сеймику в Судовій Вишні 10 квітня 1550 року. За це єпископ Дзядуський погрожував йому відлученням. Погодились чекати дозволу з Риму. Пйотр Кміта за цей час видав Софію заміж.
1551 року в кальвінському зборі Льсціна (Lścin, поблизу Єнджеюва) взяв шлюб з Маґдаленою Хелмською. За це був викликаний на суд єпископів, 8 квітня 1551 року судом шлюб був визнаний недійсним, Станіслав Оріховський був відлучений (виклятий) як «єретик», покараний вигнанням, конфіскацією майна. Під час зачитування вироку в Перемиській катедрі разом з озброєними шляхтичами увійшов до храму, де з амвону промовляв на свій захист. Потім подав скаргу до міського суду, написав також до Папи Юлія ІІІ. Дружині записав «оправу» на дідичних сільцях Баранчиці (під Самбором, тепер Баранівці) і Журавиці. Дружина померла в квітні 1566 року. Мали п'ятьох дітей.
Оріховський усвідомлював себе русином. Свої твори часто підписував подвійним прізвищем — Оріховський-Роксолан або Оріховський-Русин. У них він виступає на захист України від османсько-татарських вторгнень, симпатизує православній релігії (будучи католиком).
Цитати:
"Я з русинів і кажу про це охоче і з гордістю."
"Я з русинів і кажу про це охоче і з гордістю."
"Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливости."
"Закон більший за короля."
"Якщо священикові не дозволено одружуватись, тоді хай буде покарано як злочин і гріх природний потяг до породження. А якщо шлюб є священним і відповідає законам природи, то нехай ніхто не називає ці закони нечестивими і не забороняє одружуватись. Нечестиві і безбожні лише ті закони, які ганять людей за те, що одруженням наслідують природу, найкращу поводатарку життя."
"Отож відмовляюся від нинішньої безглуздої і небезпечної обітниці, бо хочу жити чесно і набожно. Хай її дотримуються люди, які полюбляють всілякі забавки, прикидаються куріями, але живуть у розпусті, які прибирають собі личину давньої святості і її знакомиту видають за правило та обітниці, а нинішню — за клятвопорушення. І це в той час, як їхнє життя сповнене розпусти і всіляких безчесних неподобств. Вони втратили бажання обітниці і нині симулюють цнотливість."
Джерело малюнка: Starożytności Galicyjskie, Lwów, 1840.
