Молоді (або принаймні ще не старі)), в доброму гуморі й, хочеться думати, здоров'ї - Яків Гніздовський, Любослав Гуцалюк, Стефанія Гніздовська та Едвард Козак на Союзівці — в українському культурному центрі, що в Керґонксоні, шт. Нью-Йорк.
“Життя людини – тільки недосконалий відблиск її власної мрії.”
“Людина обертається у повсякденні, немов у великому циліндрі, і тільки випадково і тільки на дуже короткий час може виглянути через щілинку своєї рутини.”
“…кілька разів у моєму житті обставини пересаджували мене на новий ґрунт якраз тоді, коли я вже був вріс у якесь середовище.”.
“… я не почував себе еміґрантом. Я вважав себе туристом, що не завжди з власної волі переїжджає з країни в країну”.
“Хотілося, щоб там, де я житиму, були дерева, трави, птахи, тварини і неодмінно – люди, але не так багато як у нью-йоркському метро, і не так мало, як у провінційних містечках…”
“Як і кожен молодий ідеаліст, я вважав, що мистецтво – це справа досконалости та ідеалу. Але згодом я побачив, що досконалість та ідеал – це недосяжна мрія.”
“Мистецтво будить речі зі сну, надає їм життя, і вони починають для нас існувати. І це найбільша містерія мистецтва.”
Яків Гніздовський,
Графік, кераміст, мистецтвознавець
* 27 січня 1915, с. Пилипче, Тернопільщина — † 8 листопада 1985, Нью-Йорк
"Про себе. Філософ Діоген посеред дня ходив по агорі з ліхтарем і шукав Людей, а митець Гніздовський плив життям і вибирав людей: “Хотілося, щоб там, де я житиму, були дерева, трави, птахи, тварини і неодмінно – люди, але не так багато як у нью-йоркському метро, і не так мало, як у провінційних містечках…”. Фраза дуже сильна і вдало передає наше буття між двома крайностями – надміром і нестачею. Схожою до неї є і наступна: “…кілька разів у моєму житті обставини пересаджували мене на новий ґрунт якраз тоді, коли я вже був вріс у якесь середовище”. Аби зрозуміти всю правдивість, гіркоту та драматизм цих слів, порівняємо їх із наступними: “У той час я багато картин перемальовував. Щоб не робити нових видатків на полотно і підрамники, я малював на тих самих картинах інші”. Такий вигляд, загалом, мали перші кроки митця у США."
З нарису Євгена Гулюка "Світ очима Якова Гніздовського: від невдач до картин у Білому Домі" http://photo-lviv.in.ua/svit-ochyma-yakova-hnizdovskoho-vid-nevdach-do-kartyn-u-bilomu-domi/
"В Академії мистецтв у Загребі". 1945
"Молитва". 1944
"Скупий"
"Молодість і старість". 1944
"Ясен МакҐаффі". 1982
З 1933 року навчався у Львівській духовній семінарії, з 1938 - у Варшавській академії мистецтв, з 1939 - у Загребській академії мистецтв.
Студіював у художній школі О. Новаківського.
У Львові Гніздовський активно ввімкнувся в художнє життя міста, вступивши в молодіжне крило Асоціації незалежних українських митців (АНУМ). Карикатурист Едвард Козак залучає його до ілюстрування львівської газети «Новий час» і журналу «Комар».
Талант молодого графіка був оцінений меценатом і великим знавцем мистецтва митрополитом Андрієм Шептицьким, який надав Гніздовському стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській Академії мистецтв, де він вивчав живопис та графіку.
1949 – еміґрував до Сполучених Штатів Америки, оселився в місті Сент-Полі (Міннесота), де отримав посаду дизайнера в рекламній фірмі Brown and Bigelow.
1950 – перше визнання: одержав в Інституті мистецтва Міннеаполісу нагороду за дереворіз.
1950 — переїхав до Нью-Йорка, улаштувався в Бронксі біля Ботанічного саду й зоопарку.
1956–1958 — удосконалював майстерність у Парижі. Там же 16 лютого 1957 одружився з Стефанією Кузан — донькою вихідців з України після Першої світової війни.
Був членом редколеґії журналу екслібристів Великої Британії й членом Американського товариства аматорів і творців книжкового знака, постійним кореспондентом журналу Філадельфійського відділу Об’єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА) «Замітки з мистецтва».
Яків Гніздовський є автором ряду статей на художні теми. Його спостереження та думки вийшли в 1967 році в Нью-Йорку окремою книгою «Пробуджена царівна».
Був похований у Нью-Йорку, у колумбарії Собору Іоанна Богослова.
Більше репродукцій - тут: http://art.lviv-online.com/yakiv-hnizdovskyj/
"Переміщені особи", 1948
"Свобода”, 13 листопада 1985
Ню Йорк. - У п'ятницю, 8-го листопада 1985 року, в одному із шпиталів в Ню Йорку помер, після короткої недуги на 71-му році життя св. п. Яків Гніздовський, один з найвидатніших сучасних українських мистців. Мистецтво студіював у Варшаві і Загребі.
Я. Гніздовський народився в 1915 році в селі Пилипчому на Тернопільщині, а проживав в різних країнах: Югославії, Німеччині, Франції, З'єднаних Стейтах Америки.
Свою першу індивідуальну виставку влаштував в Ню Йорку в 1954 році, зрештою брав участь у 10 збірних виставках в ЗСА та в інших країнах світу. Здобув собі розголос і славу не тільки серед українських поселенців у країнах вільного світу, але також серед американського і західньоевропейського суспільства, як графік, дармашо він першенство давав малярству олійною технікою. Спершу реаліст, згодом експериментував, але всі його образи, особливо його графіка (дереворізи), завжди були високо естетичні. Його спеціяльністю була так звана деталізація у графіці: його „Баран" мав тисячу волосків, так само його „Верба" мала тисячі листочків. Любив символіку в образах („Молодість і старість" та ін.) В останніх роках завернув назад до строгого peaлізму (овочі, ярина тощо). Був стовідсотковим мистцем, людиною високої особистої культури.
В останніх роках хворів на очі і тому почував себе психічно погано, але назверх цього не виявляв. Не зважаючи на хворобу мистець працював до останніх днів, поки вже був цілком знеможений. Аллексіс Ранніт у статті „Яків Гніздовський — український гpaвер", надрукованій в журналі „Сучасність" за вересень 1985 року, пише на закінчення: „Гніздовський – це творець спокою і щастя, людина з лагідною усмішкою, що представляє великий, але забутий світ". Таким він і відійшов у засвіти по заслужену нагороду.
У неділю, 10-го листопада ц.р. Владика Михайло Гринчишин, ЧНІ відправив поминальну Службу Божу в українській катедрі в Парижі, як також о. Василь Прийма в Люрді, Франція. Згідно з волею Покійного тіло було спалене, а поминальна відправа відбудеться в суботу, 16-го листопада, о год. 11-ій вранці в катедрі Ст. Джан Дівайн, 1047 Амстердам авеню, при 112 вулиці в Менгеттені. Тлінні останки будуть поховані у згаданій церкві.
З відходом Я. Гніздовського образотворче мистецтво втратило одного з найкращих своїх представників.
Замість квітів родина, а в першу чергу дружина Стефанія, просить складати пожертви на Український Музей в Ню Йорку, Український Інститут Модерного Мистецтва в Чикаґо та на Український Науковий Інститут Гарвардського університету.
Я. Гніздовський народився в 1915 році в селі Пилипчому на Тернопільщині, а проживав в різних країнах: Югославії, Німеччині, Франції, З'єднаних Стейтах Америки.
Свою першу індивідуальну виставку влаштував в Ню Йорку в 1954 році, зрештою брав участь у 10 збірних виставках в ЗСА та в інших країнах світу. Здобув собі розголос і славу не тільки серед українських поселенців у країнах вільного світу, але також серед американського і західньоевропейського суспільства, як графік, дармашо він першенство давав малярству олійною технікою. Спершу реаліст, згодом експериментував, але всі його образи, особливо його графіка (дереворізи), завжди були високо естетичні. Його спеціяльністю була так звана деталізація у графіці: його „Баран" мав тисячу волосків, так само його „Верба" мала тисячі листочків. Любив символіку в образах („Молодість і старість" та ін.) В останніх роках завернув назад до строгого peaлізму (овочі, ярина тощо). Був стовідсотковим мистцем, людиною високої особистої культури.
В останніх роках хворів на очі і тому почував себе психічно погано, але назверх цього не виявляв. Не зважаючи на хворобу мистець працював до останніх днів, поки вже був цілком знеможений. Аллексіс Ранніт у статті „Яків Гніздовський — український гpaвер", надрукованій в журналі „Сучасність" за вересень 1985 року, пише на закінчення: „Гніздовський – це творець спокою і щастя, людина з лагідною усмішкою, що представляє великий, але забутий світ". Таким він і відійшов у засвіти по заслужену нагороду.
У неділю, 10-го листопада ц.р. Владика Михайло Гринчишин, ЧНІ відправив поминальну Службу Божу в українській катедрі в Парижі, як також о. Василь Прийма в Люрді, Франція. Згідно з волею Покійного тіло було спалене, а поминальна відправа відбудеться в суботу, 16-го листопада, о год. 11-ій вранці в катедрі Ст. Джан Дівайн, 1047 Амстердам авеню, при 112 вулиці в Менгеттені. Тлінні останки будуть поховані у згаданій церкві.
З відходом Я. Гніздовського образотворче мистецтво втратило одного з найкращих своїх представників.
Замість квітів родина, а в першу чергу дружина Стефанія, просить складати пожертви на Український Музей в Ню Йорку, Український Інститут Модерного Мистецтва в Чикаґо та на Український Науковий Інститут Гарвардського університету.
5 листопада 2005 року урна з прахом Якова Гніздовського була перепохована на Личаківському цвинтарі у Львові.
