* * *
…і настане місяць грудень
й стане каменем дорога
а що люба з нами буде –
так виходить вже нічого
цих чужих важкі навали
ці перегуки з чумою
ми з тобою люба знали
що – самим і що – самою
будеш пряжу днів мотати
і втрачати все що мала
в присмерках чужої хати
з вічним присмаком вокзалу
я писатиму що знаю
що не можу пригадати
на краю якогось краю
з урвищем якоїсь дати
і про те що буде з нами
шарудітиму ночами
у незнайденому слові
наче миша у полові…
З рукопису нової книги віршів
