неділя, 25 квітня 2021 р.

Навіщо Путін стягував війська до українських кордонів

 

Фінська листівка 1939 року


Генерал Петро Процик
ПУТІН НАПАДЕ?
Інетом шириться шквал переможних реляцій на тему "путін дав задню" та турботою про марно потрачені ним кошти. Й невиправданою впевненістю стосовно захищеності України, готовності до відкритого широкомасштабного нападу московинів.
Пропоную тверезо оцінити події березня-квітня 2021 в контексті оборони нашої держави.
1. Чи є напад реальним.
Путін не приховує свого наміру повернутись до клубу вершителів долі світу, скориставшись страхом Заходу перед світовою війною (в чому він переконався, коли цивілізовані країни не встали на захист декларованих цінностей й дозволили потопити в крові визвольні прагнення чеченського народу), починаючи з мюнхенського безпекового форуму 2007 р. успішно й демонстративно підкріпленого шантажом лідерів НАТО в Бухаресті-2008 (коли вони відмовились надати ПДЧ нам й Грузії) й безкарним нападом на Грузію, а згодом й на Україну. В промові для Давосу-2021 він вчергове відкрито заявив Заходу про намір розвязати війну, як той не відмінить санкції.
Якраз воєнна істерія березня-квітня 2021 й мала підкріпити слова й знову пересвідчитись у нездатності Заходу протистояти його експансії. Ну, й примусити президента Байдена й лідерів ЄС до переговорів.
Було зрозуміло, що єдиним реальним об'єктом нападу буде (та й залишається надалі) саме Україна. Як асиметрична (його стратєгія) відповідь Заходу при небажанні йти на поступки.
2. Чи досяг путін своєї мети.
Так. Посадив лідерів Заходу за стіл переговорів й пересвідчився, що НАТО у війну московії проти України не вступить, що "мюнхенська змова.2" є й надалі єдиним постулатом реальної політики Заходу. Що торг можливий. У даному випадку й за рахунок суверенітету України. Й тепер єдиною його проблємою у поверненні України до імперії, якщо те не вдасться зробити без відкритої війни - буде створення приводу до нападу й ситуації, що дозволить йому позірно виправдати агресію перед світом. Ці приводи московія продукує з часу розвалу срср від виправдання територіальних претензій до боротьби з фашизмом й необхідності денацифікації України та теоретичного обгрунтування правомірності застосування для покарання "українських злочинців" своїх правових механізмів.
3. Чи була успішною перевірка здатності московії до проведення стратегічної наступальної операції для знищення України.
Знову так. Московія підтвердила дієвість авторитарної моделі організації влади для досягнення політичних цілей війни, готовність до війни верхів й пасивність суспільства, спроможність держави забезпечити розгортання усіх видів збройних сил й родів військ на театрі війни, їх всебічне забезпечення й керівництво.
У суто військовому сенсі цілі перевірки теж досягнуті.
Путін протестував усі елементи стратегічної операції: необхідні сили і засоби, управління ними, логістику й систему мобілізації, у т.ч, й "добровольців".
Здійснено перекидання військ, озброєнь й матеріальних засобів мало не з усієї території країни (навіть з Східного ВО, відомо про перекидання ртп в Крим із Забайкалля) усіма видами - залізничним, морським, повітряним, своїм ходом. Його масштаби можна приблизно оцінити, якщо мати на увазі, що для перевезення однієї батальйонної тактичної групи залізницею потрібно грубо 60-90 платформ й вагонів (для 50 додаткових бтгр, що перекидались це 3-4.5 тисячі). А для перекидання повітрям парашутно-десантного батальйону - 10-12 літаків Іл-76.
Війська як мінімум трьох армій, двох флотів й флотилії, ВПС, три повітряно-десантні дивізії здійснили практично повний цикл підготовки до бойових дій - приведення до бойової готовності, перевезення, перебазування й марші до районів оперативного призначення, на оперативні аеродроми, створення бойових порядків, розгортання на позиціях ракетних військ й артилерії, тренування в бойових діях, повітряному й морському десантуванні, бойові польоти, видача боєкомплекту й викладка боєзапасу, реальне управління військами. Практично без надзвичайних пригод й втрат.
Висновки. Московія готова до короткої переможної війни проти України. Московія нападе, як тільки створить умови, що убезпечать її від втягування у світову війну. Україна вимушена буде воювати без союзників, але отримуватиме від партнерів зброю, технології, можливо й опосередковану допомогу, як-от постійну присутність в Чорному морі, можливе закриття повітряного простору, взаємодія систем ППО, розвідки, РЕБ та кіберпротидії. Або капітулювати.
Червоною лінією для московії (з путіним чи без) могло б стати надання нам ПДЧ щодо членства в НАТО негайно, а оскільки там нема консенсусу, то рішення Президента Байдена надати Україні статус союзника США поза НАТО.
У Верховній Раді зареєстровано проєкт Постанови із закликом до Конґресу США надати Україні такий статус.
Чи проголосують?

На фінській листівці, внизу - леґендарний фінський снайпер Сімо Хайха (Simo Häyhä) - найкращий в історії снайпер за числом уражених ворогів


 
Британський військовий експерт:
ПУТІН БАГАТО ДОСЯГ, СТЯГУЮЧИ ВІЙСЬКА ДО КОРДОНІВ УКРАЇНИ, 12 пунктів
Ґлен Ґрант, колишній полковник британських військ і радник Міноборони, написав у себе на сторінці:
Повідомлення у ЗМІ про те, що "Путін поступився", треба ігнорувати.
Ось чого він досяг.
По-перше, блокада Азовського моря залишається в силі.
По-друге, він залякав США, примусивши їх прибрати два кораблі з Чорного моря та забезпечивши зустріч на найвищому рівні для Путіна з Байденом.
По-третє, росіяни завжди брешуть, тож не вірте (міністрові оборони) Шойґу, що вони повертаються на бази – значна частина обладнання залишиться.
По-четверте, він просунувся в Арктиці, поки всі дивилися в інший бік.
По-п'яте, він протестував залізницю для великої мобілізації, тут буде багато уроків.
По-шосте, він розгорнув і провів навчання для батальйонів на передовій, включно з підготовкою артилерії та логістики до війни.
По-сьоме, він протестував управління військами в умовах готовності до війни.
По-восьме, він провів навчання з висування важкої авіації та висадки військ парашутами, включно з завантаженням броні, повністю готової для парашутного десантування.
По-дев'яте, він консолідував і провів навчання з висадки нового морського флоту, який зазвичай базується у трьох різних групах ВМС.
По-десяте, він спостерігав за розгортанням військ і навчанням українців.
По-одинадцяте, він зміг оцінити ступінь рішучості політичного класу України.
По-дванадцяте, багато з розгорнутих сил залишаються на місці в готовності до швидкої реактивації, і їх буде покращено за допомогою отриманих уроків.
А що з цього всього вивчили ми в Україні такого, що МИ як в Україні, так і на Заході, швидко змінимо?
Ориґінал аналізу (англійською):
The press reports suggesting "Putin backed down" need to be ignored. What has he achieved. First the blockade of Azov remains in place. Second he intimidated USA forcing them to remove two ships from the Black Sea and to give him a summit with Biden. Third, Russians always lie so do not believe Shoigu that they are going back to bases - much equipment will stay. Fourth he made forward moves in the Arctic whilst all eyes were elsewhere. Fifth he rehearsed the rail system for a major mobilisation, there will be many lessons there. Sixth he deployed and practiced battalion groups deploying to the front line including their artillery and logistics ready for war. Seventh, he rehearsed the C2 ready for war. Eighth he rehearsed the coming together of all the heavy lift aircraft and the parachute forces including loading their armour fully prepped for parachute dropping. Ninth he consolidated and practiced a new marine landing fleet from ships normally based in three different navy groups. Tenth he observed the Ukrainian deployment and training, Eleventh he could assess the strength of resolve of the political class in Ukraine. Twelfth - much of this deployment remains in place ready to be reactivated quickly and will be improved by lessons learned. What have we learned in Ukraine from all this and what will WE both in UKraine and the West change quickly?