***
день і ніч ворушаться в золі
в небі літаки гуркочуть данські
саме час перечитати данте
і перелічити все що є
і ковтнути синю аква віту
й шепотіти тихо про своє
у стару ікону алфавіту
підійти до тріснутого скла
де пейзаж із вибитим лиманом
де ще вчора тінь її була
з нереально витонченим станом
де на підвіконні у кутку
день котрий і ніч уже котору –
сяють мов свічки у свічнику
шість набоїв кулями угору
З нового рукопису
