Провесна

Ти важко родишся. Не березіль, а март —
Весна передостання чи остання.
Ні приспішить, ні виворожить з карт
І не вгадать: ти — зустріч чи розстання?
Ти важко родишся — до піни на устах.
До крику, що його перегризають зуби.
До краю тьми, до прірви самозгуби...
І серце, все ж, переліта, як птах
Останнім скорчем крил, останнім тхом повітря.
О, весно, важко роджена!
Ще мить —
І з'явишся. І на високім вітрі
Розквітнеш вишнею.
І радість защемить.

Євген Маланюк

15. ІІІ. 1963

Ця драматична знимка - від ART Magazine