"З нами Бог і автомат Калашникова."
З інтерв'ю "Громадському"
З інтерв'ю "Громадському"
"Я не боюся смерти. Я знаю, що моє місце займуть інші патріоти. Вони знають, що їм робити і хто їх ворог. Вони знають, що Україна єдина і неподільна. Українські патріоти продовжать справу, за яку боролися наші батьки і ми самі."
З відеозвернення Сашка Білого, записаного 15 березня 2014 року, за 9 днів до його вбивства.
З відеозвернення Сашка Білого, записаного 15 березня 2014 року, за 9 днів до його вбивства.
"Сашко — українець, на честь якого називали вулиці в Чечні. Унсовець, який народився в засланні в родині упівців і з дитинства відчув, що таке «любов старшого брата»."
Ігор Мазур, заступник Голови УНА-УНСО
Ігор Мазур, заступник Голови УНА-УНСО
Сашко Білий був добряк, чесна людина із загостреним почуттям справедливости. Грубіян був відчайдушний, запросто міг погарячкувати, обматюкати когось, але так само швидко заспокоювався. Якщо заходив кудись і бачив там людину, відому як кінчена мерзота, міг наказати їй забиратися, а в разі відмови схопити за барки й викинути. Але ніколи не ображав слабких і ніколи не проходив повз, якщо бачив, як когось кривдять.
Через це почуття справедливости він регулярно ліз на рожен і підставлявся. Йому неможливо було пояснити, що деякі речі, які робиш, не можна афішувати. Він не хотів ховатися, бо вважав, що правий. Він і був правий, але ... в результаті виходили такі відео, як з прокурором, якими потім лякали кримчан, що досі в очі Білого не бачили і не знали про його існування.
Він був абсолютно чесний. Його не цікавили посади, звання і великі гроші. Його не можна було умовити або змусити за гроші зробити те, що він вважав "не по совісті".
Коли в Рівному була революція, розлючений народ не повбивав ментів, нічого не спалив і не зруйнував все тільки завдяки Білому, який взяв всю відповідальність на себе, заспокоїв людей, навів порядок і перевів процес у мирне русло. Багатьох хабарників, які зажерлися, якби не Білий, очікував би самосуд з сумним кінцем.
Він все життя рятував людей, яким загрожувала розправа. Так вийшло, що останніми стали менти.
Сашко Білий не був найманцем. Він воював в Ічкерії не за гроші, а з ідейних міркувань. Ідея була проста: поки ми пов'язуємо Росії руки на Кавказі, вона не полізе в Крим. Плюс хлопці отримали можливість пройти військову підготовку - вдома за це саджали. Час показав, що він був правий. Покінчивши з нашими бійцями, Росія вдерлася до Криму.
Сашко Білий ніколи не катував і не вбивав полонених і не дозволяв це робити іншим. Все це вигадки кремлівської пропаганди. Вбивав тільки в бою.
Людей, подібних Януковичу і його поплічникам, а також деяким представникам нової влади, яким народ не довіряв спочатку (не випадково після перемоги не розійшовся Майдан), тут прийнято називати внутрішніми окупантами. Мені дуже шкода, що Сашко на радість зовнішнім окупантам загинув від кулі внутрішнього. Але в кожному разі, він пішов гідно. У бою, як вовк, а не як вівця.
Автор тексту невідомий.
31.03.2014
https://www.ar25.org/article/sashko-bilyy-oleksandr-muzychko.html
31.03.2014
https://www.ar25.org/article/sashko-bilyy-oleksandr-muzychko.html
“Якщо Схід України буде зданий аґресорові, то Турчинов, Яценюк, Ярема, Аваков, Наливайченко і Коваль мають застрілитися! Можна й двома пострілами в серце, із зав'язаними за спиною руками - так, як загинув Сашко Білий.”
Володимир Пилипчук
Квітень 2014
Квітень 2014
Ніхто не застрілився, і за вбивство Олександра Музичка так ніхто й не відповів... https://espreso.tv/news/2014/04/02/mvs_oprylyudnylo_vysnovky_rozsliduvannya_obstavyn_smerti_sashka_biloho_dokument
"Вбивство Сашка Білого, харизматичного учасника Майдану, хоч і було резонансним, але чомусь досить швидко затихло, загубившись серед кримських подій і подальшої донбаської епопеї. Але вже тоді висловлювалися думки про те, що то було чисто політичне вбивство людини, яка розуміла революційні гасла абсолютно буквально й готова була їх втілювати в життя за допомогою автомата Калашникова. При цьому цікаво те, що людина, котра бажає встановити справедливість негайно, тут і тепер, завжди отримує прізвисько «одіозного радикала». Таким вважали й Олександра Музичка. Тому він був приречений на знищення і тому його просто "замовили".
Показовим є те, що сам Білий про це попереджав за тиждень до подій, мабуть, вважаючи, що влада не зважиться на вбивство після публічного "озвучення" її намірів. Але він недооцінив цієї влади.
Питання "хто замовив?" назавжди залишиться без відповіді. У цій всій операції Аваков був усього лиш пішаком і нитки "замовлення" простягаються набагато вище. Усі пояснення його самого й тодішньої ГПУ про відсутність «умисного вбивства» просто смішні й безглузді. Стверджувати, що спецназ не міг грамотно провести операції затримання без заподіяння шкоди, - це "смішити чиїсь капці", тільки не мої. (Крім того, на користь умисного вбивства говорить і версія Олександра Донія, згідно з якою Білий був застрелений і викинутий з машини, вже будучи зв'язаним і беззбройним). Повторюю, наказ про його фізичну ліквідацію надійшов зверху, тому що без такого наказу знищити популярного активіста неможливо. Це - аксіома.
Що нагадує це вбивство? Якщо згадувати історію, то слід згадати все, що пов'язане з революціями минулого, коли люди, що будували на перемозі революції нову Систему, знищували найзавзятіших із тих, хто привів їх до влади. З цією метою в їхньому розпорядженні була технологія терору щодо "своїх". Про жертв якобінської диктатури можна говорити дуже довго, але досить згадати Дантона, якому належить фраза: "Революція подібно Сатурнові пожирає дітей своїх". Так само сталінський терор вичистив усе ленінське оточення, яке, власне, й робило революцію, добравшись до комбатів і комдивів. Сталінові був ненависний Троцький саме тому, що він хотів продовження революції в світовому масштабі, в той час як Сталін хотів будувати особисту диктатуру.
Але у випадку зі вбивством Білого на думку спадає ще одна аналоґія - "ніч довгих ножів" і знищення верхівки СА на чолі з Ернстом Ремом. Як відомо, останній був засновником загонів німецьких штурмовиків, котрим належить вирішальна роль у захопленні влади НСДАП. Однак на відміну від Гітлера, що мислив у катеґоріях особистої безмежної влади, Рем поділяв романтичну, утопічну й революційну ідеолоґію. Він мріяв про "другу революцію", уявляючи собі СА як якусь "народну армію" чи "народну міліцію". І його знищення - типовий приклад того, як нова бюрократична структура позбавляється від носіїв революційних гасел.
Зрозуміло, ці аналогії дещо поверхневі, позаяк епоха інша й методи інші. Зараз супротивників прибирають "точково" і, наскільки можливо, по-тихому. Історія з Сашком Білим ще досить гучна й публічна. Хоча, крім розправи з незручним пасіонарієм, її метою могло бути й просте залякування можливих радикальних бунтарів."
Serge Voronjuk
Грудень 2014
Показовим є те, що сам Білий про це попереджав за тиждень до подій, мабуть, вважаючи, що влада не зважиться на вбивство після публічного "озвучення" її намірів. Але він недооцінив цієї влади.
Питання "хто замовив?" назавжди залишиться без відповіді. У цій всій операції Аваков був усього лиш пішаком і нитки "замовлення" простягаються набагато вище. Усі пояснення його самого й тодішньої ГПУ про відсутність «умисного вбивства» просто смішні й безглузді. Стверджувати, що спецназ не міг грамотно провести операції затримання без заподіяння шкоди, - це "смішити чиїсь капці", тільки не мої. (Крім того, на користь умисного вбивства говорить і версія Олександра Донія, згідно з якою Білий був застрелений і викинутий з машини, вже будучи зв'язаним і беззбройним). Повторюю, наказ про його фізичну ліквідацію надійшов зверху, тому що без такого наказу знищити популярного активіста неможливо. Це - аксіома.
Що нагадує це вбивство? Якщо згадувати історію, то слід згадати все, що пов'язане з революціями минулого, коли люди, що будували на перемозі революції нову Систему, знищували найзавзятіших із тих, хто привів їх до влади. З цією метою в їхньому розпорядженні була технологія терору щодо "своїх". Про жертв якобінської диктатури можна говорити дуже довго, але досить згадати Дантона, якому належить фраза: "Революція подібно Сатурнові пожирає дітей своїх". Так само сталінський терор вичистив усе ленінське оточення, яке, власне, й робило революцію, добравшись до комбатів і комдивів. Сталінові був ненависний Троцький саме тому, що він хотів продовження революції в світовому масштабі, в той час як Сталін хотів будувати особисту диктатуру.
Але у випадку зі вбивством Білого на думку спадає ще одна аналоґія - "ніч довгих ножів" і знищення верхівки СА на чолі з Ернстом Ремом. Як відомо, останній був засновником загонів німецьких штурмовиків, котрим належить вирішальна роль у захопленні влади НСДАП. Однак на відміну від Гітлера, що мислив у катеґоріях особистої безмежної влади, Рем поділяв романтичну, утопічну й революційну ідеолоґію. Він мріяв про "другу революцію", уявляючи собі СА як якусь "народну армію" чи "народну міліцію". І його знищення - типовий приклад того, як нова бюрократична структура позбавляється від носіїв революційних гасел.
Зрозуміло, ці аналогії дещо поверхневі, позаяк епоха інша й методи інші. Зараз супротивників прибирають "точково" і, наскільки можливо, по-тихому. Історія з Сашком Білим ще досить гучна й публічна. Хоча, крім розправи з незручним пасіонарієм, її метою могло бути й просте залякування можливих радикальних бунтарів."
Serge Voronjuk
Грудень 2014
Roman Sinicyn
24 березня 2018
Рівно чотири роки тому було вбито Сашка "Білого" Музичка.
Вбито при досі не зрозумілих обставинах.
Крапка в розслідувані не поставлена до сих пір.
І не буде поставлена, поки міністром в МВС Аваков.
Надто в сильний клінч тоді увійшов Музичко з Аваковим, доходило до взаємних публічних обіцянок повісити як собаку з однієї сторони і розібратись з іншої.
Сашко прямо заявляв, що його можуть вбити менти.
Ну і Аваков розібрався.
Приїхали соколята з Києва і застрелили.
27 березня 2014 року Рівненська міська рада оголосила загибель Олександра Музичка політичним вбивством і закликала міністра внутрішніх справ Арсена Авакова подати у відставку.
31 березня 2014 року таку ж заяву зробила і Луцька міська рада.
Під час першої чеченської війни в 1994 році Музичко командував загоном УНА-УНСО "Вікінг", який воював у складі підрозділу Шаміля Басаєва у Чечні проти російських окупантів.
До Сашка можна відноситись по різному.
Але впевнений, що Білого дуже не вистачало в АТО, особливо в квітні - червні 14-го, коли боєздатних підрозділів і "обстріляних" командирів на усю країну було обмаль.
А Сашко вмів воювати. І любив воювати.
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10204098483060470&set=a.2192011617948&type=3
Еххх…
