СВІЧКА
А жінка сидить, як свічка горить...
Народна пісня
Спіткнись, і спинись, і вернись у той дім,
що був тимчасовим притулком твоїм, —
ти світло забув погасити у нім.
Спіткнись, і спинись, і вернись хоч на мить —
там жінка сидить, наче свічка горить,
чий вогник, мов серце від страху, тремтить.
Це ти запалив її в пітьмі нічній.
Не дай же дотла їй згоріти самій.
Не дай їй погаснути в долі твоїй.
Білішим без неї не стане твій світ,
бо в ньому тобі, наче докір, услід
з-під вогника свічки чорнітиме ґніт.
Спіткнись, і спинись, і вернись наяву
до жінки, що схожа в цей час на вдову.
Не бійсь обпектись об сльозу воскову.
1985
що був тимчасовим притулком твоїм, —
ти світло забув погасити у нім.
Спіткнись, і спинись, і вернись хоч на мить —
там жінка сидить, наче свічка горить,
чий вогник, мов серце від страху, тремтить.
Це ти запалив її в пітьмі нічній.
Не дай же дотла їй згоріти самій.
Не дай їй погаснути в долі твоїй.
Білішим без неї не стане твій світ,
бо в ньому тобі, наче докір, услід
з-під вогника свічки чорнітиме ґніт.
Спіткнись, і спинись, і вернись наяву
до жінки, що схожа в цей час на вдову.
Не бійсь обпектись об сльозу воскову.
1985