ЩО ПОВИННА ЗРОБИТИ НАСТУПНА ВЛАДА
Світлана Самборська
Бувають пости, що втрачають актуальність через півдня. Бувають пости, читаючи які у MEMORIES, важко повірити, що то писала я, настільки вони бувають дивні, або дурні, або занадто щирі, або просто чужорідні.
А бувають пости, які створюють враження, ніби це хтось водив моєю рукою - настільки текст з роками набирає ваги і об'єму. Оцьому постові бракує тільки одного - відповіді на запитання "Що з цією красою робити".
Відповім сьогодні [див. нижче].
* * *
Пост від 15 вересня 2016 року:
Френд у каментах написав: "Подивився я новини по ТВ, там просто тотальна зрада зрадна, я аж здивувався".
Нещодавно Аласанія з гордістю шерив чийсь пост, де було написане приблизно таке:
"Вмикнув "Перший", а там у студії сидять шестеро людей і всі як один ганять Порошенка у хвіст і в гриву. Вау, як це круто, от що значить свобода слова.
А отже, вони справді думають, що це круто і що це і є свобода слова. Й нема нікого (крім, мабуть, Портникова), хто розумів би, що функція ЗМІ - об'єктивно відображати реальність. Об'єктивно. Описувати. Реальність.
Наші журналісти, експерти, редактори і т.п. - наша медіяспільнота - це є болото й совок, який ходить строєм. При владі умовний янукович - усім стадом лижуть. Прийшов до влади умовний порошенко й дозволив себе ганити - всім стадом ганять. Причому це найкраща половина (найгірша тупо продається).
І ще, звісно, патологічна дурість. Кажуть, що розумні вчаться на чужих помилках, а дурні - на своїх. Є ще одна катеґорія - наша дорогоцінна медіяспільнота. Оті не в змозі навчитися навіть на своїх помилках. От, здавалося б, був уже період безпробудного паплюження Ющенка. За діло, без діла, коли верзе нісенітницю*, коли робить як треба, коли нічого не робить, з приводу, без приводу - безпробудного паплюження. В результаті, отримали у другому турі вибір з двох кремлівських кандидатів. Через наслідки такого вибору країна переповзає з війною, кров'ю і злиднями. Здавалося б, висновки зробив би й австралопітек, на однім почутті самозбереження! Бо новий раунд подолання вибору з двох кремлівських кандидатів поставить хрест на країні.
Які ж висновки зроблено? Висновки я процитую. "Чи потрібно лаяти* владу? Потрібно. Часто? Завжди. З приводу? Без приводу! Просто завжди тримати в тонусі".
От і все.
Й це пише не черговий оліґархічний презерватив, ні. Це пише один зі справді цікавих, досвідчених і помітних журналістів.
Отакі справи, друзі. Їм просто не цікаво описувати реальність. Не той кураж. От без приводу ганити* владу - інша справа. І відчуваєш себе крутішим за космос, і ризиків для себе ніяких - якшо шо, то це ж лохи під кулі підуть, а дорогоцінна медіяспільнота відсидиться вдома, в гіршому випадку - в Польщі. Елітні особини - у США.
І в цім сенсі не можуть не тішити тенденції. "ЗМІ як бізнес здихають, і треба шукати нових форм" - ходила вчора стаття якогось західного чи то видання, чи то медія-маґната.
Та швидше вже, дорогі, - подихайте. Чим швидше ви здохнете, тим швидше соцмережі виростять формат "Сам собі журналіст".
* * *
[Сьогоднішнє продовження, 05 вересня 2020:]
Наступна влада повинна зробити три речі:
1. Деоліґархізація. Вирвати з коренем оліґархат, націоналізувати їхні бізнеси, розчленувати, особливо це стосується їхніх медія-холдинґів, і все продати в різні руки не пов'язаним між собою особам.
2. Дедебілізація. Хоча б на рівні зміни виборчого законодавства. Загальне виборче право має бути трансформоване у загальне право скласти іспит (основи економіки, основи права - як мінімум). Хоча б.
3. Дешлюхізація. Іншими словами, люстрація тих, хто продається під вивіскою журналістики і громадянського активізму. Люстрація всіх підряд, плюс дві комісії: одна розглядає апеляції від тих, хто вважає себе сумлінними журналістами/активістами (починають розповідь з опису активів, витрат і джерел доходів); друга займається конфіскаціями й посадками особливо видатної ґеббельсятини.
То є дуже важкий шлях. Вже на етапі деоліґархізації почнуться санкції Заходу за конфіскації коштів інвесторів, які вклалися в бізнеси Пінчука та Ахметова. Гадаю, багато хто ще не забув, як "антикорупціонери" і "громадські активісти" грудьми встали на захист не бізнесу навіть, а просто грошей, прямо вкрадених Януковичем в України. І як яскраво ця братія стала ненавидіти Луценка, коли йому вдалося конфіскувати ті 1,5 мільярда.
А вже яке завивання підніметься, коли люструватимуть усю цю бля..ву... Буде дуже боляче. Але без цього ми приречені на януковичів і зеленських. Тобто на зникнення.
https://tverezo.info/post/121681
_____________
* Вжито сильнішого (нецензурного) слова.)
Запропоновані три "де" можна, напевно, сміливо застосувати до учасників оцієї вікопомної зустрічі, що її Зеленський провів у червні 2019-го в заміській резиденції "Залісся". 😉
"Кожен з учасників отримав індивідуальне запрошення, а сама зустріч не анонсувалася для широкої публіки. ... Про зміст розмов ніхто з присутніх журналістів повідомляти не став, бо зустріч проводилася форматі офф-рекордс" (ЗМІ). Закладаюся, блаЗЕнь запросив тих, хто брав участь в оркестрованій Кремлем п'ятирічній кампанії цькування Петра Порошенка або, як мінімум, не ніколи не написав доброго слова про нього. 😉
