неділя, 4 квітня 2021 р.

"А ти вважав, тебе життя сховає від Життя того, яке перехилилося в глибини..." Кароль Войтила - поет

 




«Я благаю вас! Ніколи, ніколи не втрачайте надії, не майте сумнівів, ніколи не втомлюйтеся і ніколи не сумуйте. Не бійтеся.»

Іван Павло ІІ,
у миру Кароль Юзеф Войтила,
перший в історії Папа-слов'янин, поет, поліглот, актор, драматург, педагог, філософ історії, містик. Святий. Наполовину українець.
* 18 травня 1920 — † 2 квітня 2005




Кароль Войтила
ДАЛЕКІ УЗБЕРЕЖЖЯ ТИШІ…
Далекі узбережжя тиші
беруть початок
ледве ступиш за поріг.
Туди не перепурхнеш наче птах.
Ти мусиш стати
і вдивлятися
щоразу глибше й глибше
аж станеш неспроможним
відхилити душу
від дна.
Там поглядів
вже жодна зелень
не наситить,
не повернуться ув’язнені очі.
А ти вважав, тебе життя сховає
від Життя того,
яке перехилилося в глибини.
Із нурту цього – щоб ти знав – немає вороття.
Охоплений він таємничою красою
в і ч н о с т і !
Тривати і тривати. Не переривати
відльотів тіням, а лише тривати
щораз ясніше і простіше.
Тим часом, все ще поступаєшся Комусь,
хто вже надходить звідти,
дверцята хатки причиняє за собою –
а йдучи лагідно притишує свій крок
цією тишею вражаючи найглибше.




Кароль Войтила

* * *
Це друг. Постійно повертаєшся в думках
до того зимового ранку.
Вже стільки років вірив ти
і знав напевно,
але ніяк тобі із подиву не вийти.
Над лампою похилений,
у снопі світла, що зав’язаний у висі,
свого обличчя не підносячи, бо нащо –
не знаєш ти, чи там,
там вдалині побачений,
чи тут ось, в глибині заплющених очей.
Там є. А тут нема нічого
крім дрижання,
лише віднайдені із ницості слова –
ах, залишається тобі
ще частка
цього здивування,
що буде цілим змістом вічності.

Переклав Євген Ґолибард*




Karol Wojtyła
WYBRZEŻA PEŁNE CISZY
Da­le­kie wy­brze­ża ci­szy za­czy­na­ją się tuż za pro­giem
Nie prze­fru­niesz tam­tę­dy jak ptak.
Mu­sisz sta­nąć i pa­trzeć co­raz głę­biej i głę­biej,
aż nie zdo­łasz już od­chy­lić du­szy od dna.
Tam już spoj­rzeń żad­na zie­leń nie na­sy­ci,
nie po­wró­cą oczy uwię­zio­ne.
My­śla­łeś, że cię ży­cie ukry­je przed tam­tym Życiem
w głę­bi­ny prze­chy­lo­nym.
Z nur­tu tego ? to wiedz ? że nie ma po­wro­tu.
Ob­ję­ty ta­jem­ni­czym pięk­nem wiecz­no­ści!
Trwać i trwać. Nie prze­ry­wać od­lo­tów
cie­niom, tyl­ko trwać
co­raz ja­śniej i pro­ściej.
Tym­cza­sem wciąż ustę­pu­jesz przed Kimś, co stam­tąd nad­cho­dzi
za­my­ka­jąc za sobą ci­cho drzwi iz­deb­ki ma­leń­kiej ?
a idąc krok ła­go­dzi
- i tą ci­szą tra­fia naj­głę­biej.




Karol Wojtyła

* * *
To Przy­ja­ciel. Cią­gle wra­casz pa­mię­cią
do tego po­ran­ka zimą.
Tyle lat już wie­rzy­łeś, wie­dzia­łeś na pew­no,
a jed­nak nie mo­żesz wyjść z po­dzi­wu.
Po­chy­lo­ny nad lam­pą, w sno­pie świa­tła wy­so­ko zwią­za­nym,
nie pod­no­sząc swej twa­rzy, bo po co -
- i już nie wiesz, czy tam, tam da­le­ko wi­dzia­ny,
czy tu w głę­bi za­mknię­tych oczu -
Jest tam. A tu­taj nie ma nic prócz drże­nia,
oprócz słów od­szu­ka­nych z ni­co­ści -
ach, zo­sta­je ci jesz­cze cząst­ka tego zdzi­wie­nia,
któ­re bę­dzie całą tre­ścią wiecz­no­ści.




Більше поезій Кароля Войтили - тут:
Najpopularniejsze wiersze Karola Wojtyły
* Більше перекладів Євгена Ґолибарда - тут:




"Поет Кароль Войтила друкувався і під власним іменем, і під псевдонімами Andrzej Jawień, A.J., Stanisław Andrzej Gruda, Piotr Jasień. Прискіпливий погляд літературного критика не підшукає в цих поезіях якихось певних рис, за якими б можна було віднести Кароля Войтилу до тих чи тих митців, до тієї чи іншої школи. Кароль Войтила — поет осібний, і, хоч твори його й належать літературі, в літературі вони теж займають осібне місце. Пов’язане це не тільки з постаттю автора. Поет Кароль Войтила стверджує у своїх творах віру, надію і любов.
Шукає Бога і шукає Людину. Розмірковує про життя і смерть, "наближення поверхні до дна", мріє про воскресіння. Поезія Кароля Войтили — це народження сповідей і народження майбутніх проповідей. Наче б передбачаючи свою непросту життєву місію, поет —майбутній Папа - готує глибоке філософське підґрунтя у слові. Опираючись на необхідність духовних цінностей, він шукає істину, починає "розрізняти окремі профілі", сумнівається в собі, але твердо вірить, що Христос веде його непомильною дорогою."