80 років тому...
У вересні 1941 року НКВД підірвав 324 будинки в центрі Києва. Страшна пожежа тривала від 24 до 29 вересня.
"...Заміновано тоді було не лише Хрещатик, а й усі прилеглі квартали вгору до Володимирської, включно з Оперою й будинком Центральної Ради. Тільки Софію, як згадував її тодішній директор Олекса Повстенко, працівникам чудом вдалося вборонити од чекістів, ну і в громадських будівлях німці здебільше вчасно повиявляли підозрілі "дротики", - взагалі ж, за задумом організаторів теракту, від київського середмістя не мало лишитися взагалі НІЧОГО - саме згарище, "выжженная земля"... В усьому первісному розмаху цей задум втілити все ж не вдалося (останки історичного Хрещатика добивав іще Щербицький, уже на моїй пам'яті), - але й "недоконаним", "переполовиненим" - він усе ще вражає уяву: як-не-як, це була перша в тій війні спроба стерти ціле історичне місто з лиця землі (Варшава і Дрезден були вже потім)." (Оксана Забужко)
Київ у вогні. Кінець вересня 1941.
Пожежа на розі Прорізної і Хрещатика, кінець вересня 1941.
21 жовтня 1941 року редаґована Іваном Рогачем оунівська газета «Українське слово» так описала наслідки підриву історичного центра Києва:
«...Горіла найкраща частина стародавньої столиці України. Цілком зруйновані і спалені Хрещатик, Миколаївська, Мерінгівська, Ольгинська вулиці і частина Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської вулиць та Думської площі. Щось 200 великих житлових та адміністративних будинків було зруйновано вибухами і спалено.
...Перший вибух хмарою диму затьмарив ясний день. Полум’я охопило крамницю «Дитячий Світ», яка містилась на розі Прорізної вулиці та Хрещатику. З цього почалося. Вибух чергувався за вибухом. Пожежа поширювалась уверх по Прорізній вулиці і перекинулась на обидва боки Хрещатика. Вночі кияни спостерігали велику криваву заграву, яка не вщухала, а невпинно розросталася. Більшовики зруйнували водогін. Пожежу гасити було неможливо. В той час вогонь був господарем – він жер і знищував будинок за будинком. Згоріло п’ять найкращих кінотеатрів, театр юного глядача, театр КОВО, радіотеатр, консерваторія та музична школа, центральний поштамт, будинок міськради, два найбільших універмаги, п’ять найкращих ресторанів та кафе, цирк, міський ломбард, п’ять найбільших готелів («Континенталь», «Савой», «Грандотель» та інші), центральна міська залізнична станція (квиткові каси), будинок архітектора та вчених, два пасажі, друкарня, восьма взуттєва фабрика, середня школа, понад 100 найкращих крамниць. Загинуло багато бібліотек, цікавих документів, коштовних речей. Наприклад, в Київській консерваторії згорів великий орган і щось 200 роялів і піаніно."
Ось ця стаття цілком:
У цілому у вересні 1941-го були знищені одні з найкращих архітектурних зразків модерну, неоренесансу, неокласицизму і необароко.
У листопаді 1941 втрачено Успенський собор, унікальну пам‘ятку українського зодчества XI—XVIII ст...
